Рішення

від 03.05.2023 по справі 320/728/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2023 року № 320/728/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Вишгородсільрибгосп» до Вишгородської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного акціонерного товариства «Вишгородсільрибгосп» (далі також ПрАТ «Вишгородсільрибгосп», позивач) до Вишгородської міської ради (далі також відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та нечинним рішення відповідача від 17 червня 2021 року № 8/10 «Про орендну плату за землю на території Вишгородської міської ради».

Ухвалою суду від 07 лютого 2023 року відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем порядку прийняття оскаржуваного рішення в частині дотримання строків оприлюднення як самого рішення, так і його проекту.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у такому відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вишгородської міської ради від 17 червня 2021 року № 8/10 «Про орендну плату за землю на території Вишгородської міської ради» у тому числі затверджено Положення про оренду земельних ділянок на території Вишгородської міської ради та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки та визнано таким, що втратило чинність, рішення Вишгородської міської ради від 14 липня 2020 року № 65/3 «Про орендну плату за землю в м. Вишгороді».

Відповідно до пункту 3 такого рішення воно набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 5, 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема нормативно-правові акти.

Така інформація підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа.

Розпорядники інформації можуть оприлюднювати публічну інформацію на своєму офіційному веб-сайті, у власних офіційних друкованих виданнях та/або у медіа на підставі договорів про висвітлення діяльності, укладених із суб`єктами у сфері медіа.

Тобто вказане положення визначає альтернативні шляхи оприлюднення, зокрема нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, як розпорядників інформації. Проте перше таке оприлюднення має обов`язково відбутись не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення від 17 червня 2021 року оприлюднено 18 червня 2021 року на веб-сайті міської ради в розділі «Документи», підрозділ «Рішення міської ради», що підтверджується відомостями такого Інтернет-ресурсу за посиланням https://www.vyshgorod-mrada.gov.ua/miska-rada/dokumenty/rishennya-miskoyi-rady/.

Отже відповідачем було дотримано законодавчо визначених строків оприлюднення оскаржуваного рішення. Крім того вказане рішення опубліковано в спецвипуску газети «Вишгород» № 7 від 25 червня 2021 року.

Беручи до уваги наведене вбачається виконання відповідачем покладених на нього обов`язків щодо офіційного оприлюднення оскаржуваного рішення, які визначені вимогами Закону України «Про місцеве самоврядування» та Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому суд визнає необґрунтованими протилежні доводи позивача.

Відповідно до частини 4 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Як зазначає сам позивач у позовній заяві, проект оскаржуваного рішення був опублікований на веб-сайті відповідача 04 червня 2021 року. Зазначене підтверджується відомостями веб-сайту відповідача за посиланням https://www.vyshgorod-mrada.gov.ua/2021/06/04/proekty-rishen-chergovoyi-viii-sesiyi-vyshgorodskoyi-miskoyi-rady/.

Оскільки відповідний проект був розглянутий та прийнятий на засіданні Вишгородської міської ради 17 червня 2021 року, тобто на 9-й робочий день після оприлюднення, відповідачем не було дотримано визначені частиною 4 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строки оприлюднення проекту нормативно-правового акту (мав бути оприлюднений щонайменше за 10 робочих днів).

Разом з тим суд враховує, що частиною 2 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено право запитувача оскаржити до керівника розпорядника, вищого органу або суду невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону, інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Суд звертає увагу на те, що відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема, за неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проте, це не є підставою для скасування оскарженого рішення згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації».

А тому саме по собі порушення процедури оприлюднення проекту нормативно-правового акта не породжує правових наслідків щодо протиправності самого нормативно-правового акта, крім випадків, прямо передбачених законом.

Наведені висновки підтверджуються обов`язковою для врахування, в силу вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судовою практикою Верховного Суду (постанови від 12 березня 2020 року у справі № 278/3142/16-а, від 28 липня 2022 року у справі №120/8017/20-а, від 15 квітня 2020 року у справі № 818/294/18).

Отже суд визнає безпідставними наведені позивачем доводи щодо визнання протиправним та нечинним оскаржуваного рішення.

Беручи до уваги зазначене, оскільки позивачем інших доводів на обґрунтування заявлених позовних вимог наведено не було, суд вважає, що відповідачем, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Вишгородсільрибгосп» (07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Київська, будинок 10; код ЄДРПОУ 00476961) до Вишгородської міської ради (07301, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, площа Шевченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 04054866) про визнання протиправним та нечинним рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.