Рішення

від 04.05.2023 по справі 420/3799/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3799/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації №2373/ІПК/99-00-21-02-02-06 від 26.12.2022 року,-

ВСТАНОВИВ:

24.02.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації №2373/ІПК/99-00-21-02-02-06 від 26.12.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в липні 2022 року, позивач за рахунок фонду розвитку виробництва підприємства придбав броньований легковий автомобіль з метою передачі зазначеного автомобіля Збройним Силам України. В зв`язку зі складністю застосування норм Податкового кодексу України, а також необхідністю формування чіткого розуміння обсягу податкових обов`язків, позивач звернувся до відповідача із запитом про надання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств за операціями з добровільної передавачі майна під час воєнного стану з таких питань: 1. Чи може КП «МПРС» скористатися Переліком, затвердженим постановою КМУ від 26.10.2016 № 758 для використання коду пільги 11020399? 2. Чи може КП «МПРС» на сьогоднішній день скористатися пільгою за кодом 11020310, передбаченою пунктом 33 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, а саме - не застосовувати коригування, встановлені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового Кодексу, при безоплатній передачі зазначеного автомобілю на користь Збройних Сил України? 3. Враховуючи, що вартість зазначеного автомобіля, сума нарахованої амортизації, остаточна вартість на дату передачі ЗСУ, не вплине на фінансовий результат КП «МПР», Чи повинно КП «МПРС» застосовувати коригування фінансового результату, передбачені пунктами 138.1, 138.2, 140.5.9 Податкового Кодексу України. 26.12.2022 року позивач отримав Індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України за № 2373/ПК/99-00-21-02-02-06 від 26.12.2022 року.

На думку позивача, отримана вищезазначена індивідуальна податкова консультація, фактично зобов`язує підприємство двічі застосувати збільшення податкових різниць за статтями 138.1, 138.2 та статтею 140.5.9, а саме збільшити фінансовий результат до оподаткування на залишкову вартість автомобілю при безоплатній його передачі як передача основних засобів невиробничого характеру та збільшити фінансовий результат при передачі неприбутковим організаціям (у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року).

Позивач вважає, що оспорювана Індивідуальна податкова консультація стосовно питань, викладених позивачем, є неповною, та такою, що суперечить нормам та змісту Податкового кодексу України в коресподенції з законодавством, що регулює питання запровадження та скасування проведення антитерористичної операції; зміст податкової консультації зведений до цитування положень Податкового кодексу України, що не є роз`ясненням поставлених питань.

Як зазначено у позові, відповідач дійшов помилкового висновку про те, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-1X, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених ЛИШЕ у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Ухвалою суду від 01.03.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.

29.03.2023 року (вх.№ ЕС/2681/23) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ДПС розглянуто позовні вимоги КП «Морська пошуково-рятувальна служба» про визнання протиправною та скасування зазначеної індивідуальної податкової консультації від 26.12.2022 № 2373/ІПК/99-00-21-02-02-06 та вважає їх неправомірними.

З покликанням на п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, відповідач вказує, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Нормативно обґрунтовуючи власні доводи положеннями п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідач зазначає, що якщо в період воєнного стану платник податку на прибуток підприємств здійснює добровільне передання спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, у тому числі Збройним Силам України, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо сум таких коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не виникає.

Як зазначено у відзиві, положення п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу застосовуються при здійсненні відповідних операцій з добровільного передання товарів за переліком товарів, зазначених у такому підпункті. При цьому за операціями з добровільного передання інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг до затвердження переліку для цілей підпункту 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу положення цього підпункту не застосовуються. На даний час такий перелік не затверджено.

Щодо Переліку № 758, то як вказано у відзиві, він розроблений для реалізації п. 33 підрозділу 4 розділу XX Кодексу, і такий перелік застосовувався на період проведення антитерористичної операції.

Отже, вказано у відзиві, у разі добровільного передання Підприємством під час воєнного стану автомобілю на користь Збройних Сил України, який було переведено зі складу виробничих або невиробничих основних засобів до складу необоротних активів, утримуваних для продажу як запаси (товари), то такий платник податку на прибуток підприємств згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на вартість такого майна у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, оскільки таке майно на дату його передання прямо не визначено у п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу та у відповідному переліку, що має бути затверджено Кабінетом Міністрів України. При цьому різниці відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу у платника податку на прибуток підприємств не виникають. І навпаки, якщо автомобіль за даними бухгалтерського обліку Підприємства перебував у складі основних засобів (виробничих або невиробничих), то слід застосовувати такі норми Кодексу

Якщо Підприємство проводить операцію з безоплатного передання автомобілю, що є основним засобом (або невиробничим основним засобом), то такий платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно на суму залишкової вартості такого окремого об`єкта основних засобів або на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів (якщо таке майно віднесено до невиробничих основних засобів), визначених відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Водночас, такий платник податку на прибуток зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості відповідного окремого об`єкта основних засобів (якщо майно належить до основних засобів), визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу. При цьому різниця щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів (якщо майно віднесено до невиробничих основних засобів) та витрат на його поліпшення при безоплатній передачі дорівнюватиме нулю.

На думку відповідача, враховувати, що відповідно до п.п. 69.5 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу операції з добровільної передачі або відчуження, або вилучення товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров`я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування. Однак, зазначена норма не застосовується для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, оскільки об`єктом оподаткування податком на прибуток не є продаж (реалізація) товарів (робіт, послуг), і не стосується питань звернення за наданою індивідуальною податковою консультацією, що оскаржується. Таким чином, за наведених обставин висновки спірної ІПК є обґрунтованими та жодним чином не протирічать положенням чинного законодавства України.

На думку відповідача, спірна ІПК ніяким чином не порушує права КП «Морська пошуково-рятувальна служба» у належному виконанні ним обов`язку з нарахування та сплати податкових зобов`язань за операціями з добровільного передання майна під час воєнного стану, що у контексті положень ст. 5 КАС України виключає підстави для задоволення позову.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба».

03.03.2023 року (вх.№ЕП/11135/23) від представника позивача надійшла заява про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

03.03.2023 року (вх.№ЕП/11134/23) від представника позивача надійшла заява про продовження строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 05.04.2023 року:

- відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи №420/3799/23 з повідомленням (викликом) сторін;

- задоволено заяву представника позивача, продовжено казенному підприємству «Морська пошуково-рятувальна служба» строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву до 07.04.2023 року.

07.04.2023 року (вх.№ЕП/11838/23) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба» звернулось до Державної податкової служби України із зверненням від 18.11.2022 № 1/34/1417-22 про отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі (а.с.19-22).

У зверненні вказано, що підприємство планує здійснити безоплатну передачу окремого індивідуально визначеного майна, яке буде використовуватися Збройними Силами України, а саме: шоломів, бронежилетів, портативних радіостанцій та броньованого легкового автомобіля із залишковою вартістю та накопиченим зносом.

У зверненні позивач просив надати відповідь на такі питання:

1. Чи може КП «МПРС» скористатися Переліком, затвердженим постановою КМУ від 26.10.2016 № 758 для використання коду пільги 11020399?

2. Чи може КП «МПРС» на сьогоднішній день скористатися пільгою за кодом 11020310, передбаченою пунктом 33 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, а саме - не застосовувати коригування, встановлені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового Кодексу, при безоплатній передачі зазначеного автомобілю на користь Збройних Сил України?

3. Враховуючи, що вартість зазначеного автомобіля, сума нарахованої амортизації, остаточна вартість на дату передачі ЗСУ, не вплине на фінансовий результат КП «МПР», Чи повинно КП «МПРС» застосовувати коригування фінансового результату, передбачені пунктами 138.1, 138.2, 140.5.9 Податкового Кодексу України.

26.12.2022 року Державною податковою службою України позивачу надано Індивідуальну податкову консультацію за № 2373/ПК/99-00-21-02-02-06 (а.с.23-25), в якій вказано таке:

«…Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до вимог абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров`я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

На підставі викладеного вище, якщо в період воєнного стану платник податку на прибуток підприємств здійснює добровільне передання спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, у тому числі Збройним Силам України, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо сум таких коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не виникає.

Положення п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу застосовуються при здійсненні відповідних операцій з добровільного передання товарів за переліком товарів, зазначених у такому підпункті.

При цьому за операціями з добровільного передання інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг до затвердження переліку для цілей підпункту 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу положення цього підпункту не застосовуються.

Перелік таких інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг для ціле п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу має бути затверджено Кабінетом Міністрів України.

Щодо Переліку № 758, то зазначений перелік розроблено відповідно до п.33 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, і такий перелік застосовувався на період проведення антитерористичної операції.

Отже, у разі добровільного передання під час воєнного стан Підприємством майна на користь Збройних Сил України, якщо таке майно на дату його передання прямо не визначено у п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу або у відповідному переліку, що має бути затверджено Кабінетом Міністрів України, то такий платник податку на прибуток підприємств згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на вартість такого майна у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Крім того, якщо Підприємство безоплатно передає Збройним Силам України актив, який належить до його виробничих основних засобів (далі основні засоби) або невиробничих основних засобів, то слід враховувати таке.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі- продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

З урахуванням викладеного вище, для цілей оподаткування операції між Підприємством з передання на безоплатній основі основного засобу Збройним Силам України прирівнюються до продажу такого майна.

Визначення основних засобів встановлено п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 Кодексу

Термін «невиробничі основні засоби» згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу означає відповідно основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

На підставі п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта.

Пунктом 138.2 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Отже, якщо Підприємство проводить операцію з безоплатного передання автомобілю, що є основним засобом (або невиробничим основним засобом), то такий платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно на суму залишкової вартості такого окремого об`єкта основних засобів або на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів (якщо таке майно віднесено до невиробничих основних засобів), визначених відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Водночас, такий платник податку на прибуток зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості відповідного окремого об`єкта основних засобів (якщо майно належить до основних засобів), визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.

При цьому різниця щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів (якщо майно віднесено до невиробничих основних засобів) та витрат на його поліпшення при безоплатній передачі дорівнюватиме нулю…».

Позивач вважає, що оспорювана Індивідуальна податкова консультація стосовно питань, викладених позивачем, є неповною, та такою, що суперечить нормам та змісту Податкового кодексу України в коресподенції з законодавством, що регулює питання запровадження та скасування проведення антитерористичної операції; зміст податкової консультації зведений до Цитування положень Податкового кодексу України, що не є роз`ясненням поставлених питань, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Положеннями статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 14.1.172 та 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що «податкова консультація» - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом; «індивідуальна податкова консультація» - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

За змістом підпункту 52.1 - 52.4 статті 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями;у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Відповідно до положень пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу України, у разі, коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

При цьому, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Відповідно до пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік);

Згідно з пп.138.3.2 п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України термін "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до вимог абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

В той же час, відповідно до п.33 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, до інших витрат звичайної діяльності без обмежень, передбачених підпунктом "а" підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, включаються суми коштів або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, коригування, встановлені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, не проводяться, починаючи з 1 січня 2015 року, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 33 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 26 жовтня 2016 р. № 758 «Про затвердження переліку товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування».

Зазначеним Переліком товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, з вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування, включає, в тому числі, і за кодом 29.10.23-40.00.

Згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 код товару 29.10.23-40.00 визначається як «автомобіль з дизельним або напівдизельним двигуном з об`ємом циліндрів двигуна більше ніж 2500 см3 (крім автомобілів для перевезення не менше ніж 10 людей, снігоходів, спеціальних автомобілів для перевезення гравців у гольф і подібних автомобілів)».

Суд зазначає, що на даний час, як положення п.33 підрозділу 4 розділу ХХ, так і Перелік товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування, який затверджено постановою від 26 жовтня 2016 р. № 758 є чинними.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

Як станом на дату звернення позивача за податковою консультацію, так і станом на дату вирішення даної адміністративної справи Президент України не приймав указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто період проведення антитерористичної операції триває.

Водночас Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в України неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України та станом на дару розгляду даної адміністративної справи не припинено.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» у зв`язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, Верховна Рада України підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) доповнити пунктом 69.

Так, відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров`я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів

Суд зазначає, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

З вказаного вбачається, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, однак, наявність вказаних приписів не є свідченням того, що приписи, які визначені іншими нормами Податкового кодексу взагалі не застосовуються.

На думку суду, враховуючи те, що як станом на дату звернення позивача за податковою консультацію, так і станом на дату вирішення даної адміністративної справи Президент України не приймав указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто період проведення антитерористичної операції триває, на осіб, які здійснюють, зокрема безоплатну передачу, в тому числі, Збройним Силам України автомобілів з дизельним або напівдизельним двигуном з об`ємом циліндрів двигуна більше ніж 2500 см3 (крім автомобілів для перевезення не менше ніж 10 людей, снігоходів, спеціальних автомобілів для перевезення гравців у гольф і подібних автомобілів), поширюються приписи пункту 33 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Як зазначено в оскаржуваній податковій консультації, Переліку № 758 розроблено відповідно до п.33 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, і такий перелік застосовувався на період проведення антитерористичної операції.

Перелік товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу має бути затверджено Кабінетом Міністрів України.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справ такий перелік не затверджено.

При цьому, з урахуванням вищевикладеного, відповідач помилково стверджує, що у разі добровільного передання під час воєнного стану Підприємством майна на користь Збройних Сил України, якщо таке майно на дату його передання прямо не визначено у п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу або у відповідному переліку, що має бути затверджено Кабінетом Міністрів України, то такий платник податку на прибуток підприємств згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на вартість такого майна у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

У позивача станом на дату отримання індивідуальної податкової консультації, зважаючи на те, що Кабінет Міністрів України досі не затвердив Перелік товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, дійсно формально відсутні підстави для застосування п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у разі переданні товарів, які прямо не передбачені приписами даного пункту.

В той же час, і після запровадження на території України воєнного стану, оскільки період проведення антитерористичної операції триває, при переданні товарів згідно Переліку № 758, позивач може застосовувати приписи пункту 33 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

В той же час, оскаржувана податкова консультація складена без урахування вищевикладеного, в тому числі, обставин на які посилався позивач у своєму зверненні за цією консультацією.

Суд зауважує, що при наданні неякісної та/або незаконної податкової консультації, контролюючий орган порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та позбавляє права, передбаченого пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України , у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд вважає, що індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України №2373/ІПК/99-00-21-02-02-06 від 26.12.2022 року протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки, наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1, 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 2684,00 грн.

При цьому сума судового збору, яка підлягала сплаті за звернення до суду з даним позовом складає 2684,00 грн.

З урахуванням задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації №2373/ІПК/99-00-21-02-02-06 від 26.12.2022 року задовольнити.

Скасувати індивідуальну податкову консультацію №2373/ІПК/99-00-21-02-02-06 від 26.12.2022 року.

Скасувати Індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України за № 2373/ПК/99-00-21-02-02-06 від 26.12.2022 року, надану Казенному підприємству «Морська пошуково-рятувальна служба».

Зобов`язати Державну податкову службу України надати казенному підприємству «Морська пошуково-рятувальна служба» нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба (вул. Люстдорфська дорога, 140 А, м.Одеса, 6511, код ЄДРПОУ 38017026);

Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Корой С.М.