Постанова

від 24.10.2023 по справі 420/3799/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/3799/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 травня 2023 року (суддя Корой С.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 04.05.2023) по справі за адміністративним позовом Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" до Державної податкової служби України про скасування індивідуальної податкової консультації,-

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2023 року КП "МПРС" звернулося до адміністративного суду з позовом до ДПСУ, в якому просило скасувати індивідуальну податкову консультацію №2373/ІПК/99-00-21-02-02-06 від 26.12.2022 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 травня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов залишити без задоволення.

На думку апелянта, спірна ІПК ніяким чином не порушує права позивача у належному виконанні ним обов`язку з нарахування та сплати податкових зобов`язань за операціями з добровільного передання майна під час воєнного стану, що у контексті положень статті 5 КАС України виключає підстави для задоволення позову.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, КП "МПРС" є державним унітарним підприємством, що утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 №1069 "Про забезпечення функціонування єдиної системи пошуку і рятування на морі", засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У листопаді 2022 року Підприємство звернулося до ДПС із зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі.

У зверненні вказано, що Підприємство планує здійснити безоплатну передачу окремого індивідуально визначеного майна, яке буде використовуватися Збройними Силами України, а саме: шоломів, бронежилетів, портативних радіостанцій та броньованого легкового автомобіля із залишковою вартістю та накопиченим зносом, тому просило надати відповідь на такі питання:

1. Чи може КП "МПРС" скористатися Переліком, затвердженим постановою КМУ від 26.10.2016 №758 для використання коду пільги 11020399.

2. Чи може КП "МПРС" на сьогоднішній день скористатися пільгою за кодом 11020310, передбаченою пунктом 33 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, а саме - не застосовувати коригування, встановлені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПУ України, при безоплатній передачі зазначеного автомобілю на користь Збройних Сил України.

3. Враховуючи, що вартість зазначеного автомобіля, сума нарахованої амортизації, остаточна вартість на дату передачі ЗСУ, не вплине на фінансовий результат КП "МПР", чи повинно КП "МПРС" застосовувати коригування фінансового результату, передбачені пунктами 138.1, 138.2, 140.5.9 Податкового Кодексу України.

Індивідуальною податковою консультацією від 26.12.2022 року за №2373/ПК/99-00-21-02-02-06 КП "МПРС" повідомлено:

"…Згідно з підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Відповідно до вимог абзацу першого підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 Кодексу), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу коригування, встановлені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров`я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

На підставі викладеного вище, якщо в період воєнного стану платник податку на прибуток підприємств здійснює добровільне передання спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, на користь отримувачів, зазначених у підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, у тому числі Збройним Силам України, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо сум таких коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, встановлена підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, не виникає.

Положення підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу застосовуються при здійсненні відповідних операцій з добровільного передання товарів за переліком товарів, зазначених у такому підпункті.

При цьому за операціями з добровільного передання інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг до затвердження переліку для цілей підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу положення цього підпункту не застосовуються.

Перелік таких інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу має бути затверджено Кабінетом Міністрів України.

Щодо Переліку №758, то зазначений перелік розроблено відповідно до пункту 33 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, і такий перелік застосовувався на період проведення антитерористичної операції.

Отже, у разі добровільного передання під час воєнного стан Підприємством майна на користь Збройних Сил України, якщо таке майно на дату його передання прямо не визначено у підпункті 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу або у відповідному переліку, що має бути затверджено Кабінетом Міністрів України, то такий платник податку на прибуток підприємств згідно з підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на вартість такого майна у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Крім того, якщо Підприємство безоплатно передає Збройним Силам України актив, який належить до його виробничих основних засобів (далі основні засоби) або невиробничих основних засобів, то слід враховувати таке.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі- продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

З урахуванням викладеного вище, для цілей оподаткування операції між Підприємством з передання на безоплатній основі основного засобу Збройним Силам України прирівнюються до продажу такого майна.

Визначення основних засобів встановлено підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Кодексу

Термін "невиробничі основні засоби" згідно з підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 Кодексу означає відповідно основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

На підставі пункту 138.1 статті 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта.

Пунктом 138.2 статті 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень статті 138 Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Отже, якщо Підприємство проводить операцію з безоплатного передання автомобілю, що є основним засобом (або невиробничим основним засобом), то такий платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно на суму залишкової вартості такого окремого об`єкта основних засобів або на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів (якщо таке майно віднесено до невиробничих основних засобів), визначених відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Водночас, такий платник податку на прибуток зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості відповідного окремого об`єкта основних засобів (якщо майно належить до основних засобів), визначеної з урахуванням положень статті 138 Кодексу.

При цьому різниця щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів (якщо майно віднесено до невиробничих основних засобів) та витрат на його поліпшення при безоплатній передачі дорівнюватиме нулю…".

Вважаючи згадану ІПК неповною, та такою, що суперечить нормам та змісту Податкового кодексу України в кореспонденції з законодавством, що регулює питання запровадження та скасування проведення антитерористичної операції; зміст податкової консультації зведений до цитування положень Податкового кодексу України, що не є роз`ясненням поставлених питань, КП "МПРС" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

На думку позивача, ДПС дійшло помилкового висновку про те, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-1X, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених лише у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що оскаржена індивідуальна податкова консультація складена без урахування обставин, на які посилалося Підприємство у своєму зверненні за цією консультацією.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, частиною другої статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами 14.1.172, 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом; індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пунктів 52.1 - 52.3 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Пунктами 53.1, 53.3 статті 53 ПК України передбачено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована. Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Зміст наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Отже податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

При цьому платнику податків надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, й визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Обов`язковими ж складовими письмової податкової консультації є: опис питань, що порушуються платником податків; обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №826/2032/16, від 22.10.2019 у справі №520/10111/18, від 28.01.2020 у справі №804/8131/16.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

З матеріалів справи вбачається, що КП "МПРС" у зв`язку із плануванням здійснити безоплатну передачу окремого індивідуально визначеного майна, яке буде використовуватися Збройними Силами України, зокрема, броньованого легкового автомобіля, який віднесено до невиробничих основних засобів, звернулося за податковою консультацією щодо застосування норм ПК України з питань застосування пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (стосується воєнного стану) з пунктом 33 підрозділу 4 ХХ Кодексу (стосується антитерористичної операції) у питанні коригування фінансового результату податкового (звітного) періоду на вартість автомобіля, що планується передати Збройним Силам України у період воєнного стану.

Згідно з підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Абзацом першим підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПК України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 Кодексу), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу коригування, встановлені підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров`я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

На підставі викладеного вище, якщо в період воєнного стану платник податку на прибуток підприємств здійснює добровільне передання спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, на користь отримувачів, зазначених у підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, у тому числі Збройним Силам України, для потреб забезпечення оборони держави, різниця щодо сум таких коштів та вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, встановлена підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, не виникає.

Положення підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу застосовуються при здійсненні відповідних операцій з добровільного передання товарів за переліком товарів, зазначених у такому підпункті.

При цьому, за операціями з добровільного передання інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг до затвердження переліку для цілей підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу положення цього підпункту не застосовуються, а на даний час такий перелік не затверджено.

Поряд з цим варто врахувати, що Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

За визначенням частини першої статті 1 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Оскільки станом на звернення позивача за індивідуальною податковою консультацією Президентом України указів про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавалося, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що період проведення антитерористичної операції триває.

Між тим, відповідно до вимог положень пункту 33 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, до інших витрат звичайної діяльності без обмежень, передбачених підпунктом "а" підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, включаються суми коштів або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, коригування, встановлені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, не проводяться, починаючи з 1 січня 2015 року, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 33 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 26 жовтня 2016 р. №758 "Про затвердження переліку товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування".

Зазначеним Переліком товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, з вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування, включає, в тому числі, і за кодом 29.10.23-40.00.

Згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 код товару 29.10.23-40.00 визначається як "автомобіль з дизельним або напівдизельним двигуном з об`ємом циліндрів двигуна більше ніж 2500 см3 (крім автомобілів для перевезення не менше ніж 10 людей, снігоходів, спеціальних автомобілів для перевезення гравців у гольф і подібних автомобілів)".

Ураховуючи те, що як станом на дату звернення позивача за податковою консультацію, так і станом на дату вирішення даної судом першої інстанції адміністративної справи Президент України не приймав указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто період проведення антитерористичної операції триває, на осіб, які здійснюють, зокрема безоплатну передачу, в тому числі, Збройним Силам України автомобілів з дизельним або напівдизельним двигуном з об`ємом циліндрів двигуна більше ніж 2500 см3 (крім автомобілів для перевезення не менше ніж 10 людей, снігоходів, спеціальних автомобілів для перевезення гравців у гольф і подібних автомобілів), поширюються приписи пункту 33 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог КП "МПРС" та скасування оскарженої ІПК.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують та є тотожними заперечень до адміністративного позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 травня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 статті12, статті 257 та ч. 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяІ.П.Косцова

СуддяЮ.В.Осіпов