Рішення

від 05.05.2023 по справі 540/7002/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/7002/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Держпраці у Херсонській області (надалі відповідач) про:

-визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31 липня 2021 року №ХС 20714/1338/АВ/П/ТД-ФС прийняту начальником Головного управління Держпраці у Херсонській області Берлимом Віталієм.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 28.05.2021 року позивач відпочивала в кафе за адресою АДРЕСА_1 до позивача підійшли невідомі особи, як потім стало відомо посадові особи Головного управління Держпраці у Херсонській області з метою проведення інспекційного відвідування. За результатами інспекційного відвідування складено акт, в якому зазначено, що у ФОП ОСОБА_2 (вже на той момент ОСОБА_3 ) виявлені порушення вимог чч.1 ст.21, ч. 3 ст.24 КЗпП та постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2019 року, допускає 5 працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення органу ДПС про прийняття працівника. В подальшому представник позивача при ознайомленні із матеріалами виконавчого провадження дізнався про наявність постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.07.2021 року №ХС20714/1338/АВ/П/ТД-ФС згідно якої вирішено накласти на фізичну особу підприємця ОСОБА_4 штраф у розмірі 300 000,00 грн. Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 10.11.2021 року Херсонський окружний адміністративний суд позовну заяву залишив без руху та встановив строк на усуненні її недоліків. Позивач усунув недоліки.

Ухвалою від 01.12.2021 року Херсонський окружний адміністративний суд відкрив спрощене провадження в справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Ухвалою від 02.02.2022 року Херсонський окружний адміністративний суд продовжив розгляд справи №540/7002/21 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 24.02.2022 року.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022 року №11/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.

29.12.2022 року від представника позивача до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про передачу справи №540/7002/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу до Одеського окружного адміністративного суду для розгляду по суті.

29.12.2022 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Одеського окружного адміністративного суду, до розгляду справи № 540/7002/21 визначено суддю Лебедєву Г.В.

Ухвалою від 03.01.2023 року суд прийняв до провадження справу №540/7002/21 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 01.02.2023 року.

В судове засідання призначене на 01.02.2023 року з`явився представник позивача.

Відповідач в судове засідання призначене на 01.02.2023 року не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Суд ухвалою від 01.02.2023 року занесеною до протоколу судового засідання відклав судове засідання на 01.03.2023 року.

В судове засідання призначене на 01.03.2023 року з`явився представник позивача.

Відповідач в судове засідання призначене на 01.03.2023 року не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Суд ухвалою від 01.03.2023 року продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження по справі №540/7002/21 на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 28.03.2023 року.

В судове засідання призначене на 28.03.2023 року з`явився представник позивача.

Відповідач в судове засідання призначене на 28.03.2023 року не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Суд ухвалою від 28.03.2023 року закрив підготовче провадження по справі та призначив розгляд справи до судового розгляду по суті на 24.04.2023 року.

В судове засідання призначене на 24.04.2023 року учасники справи не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд без його участі у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у довому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлення про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд на підставі ч.9 ст.205 КАС України здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надав.

Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_4 , після укладення шлюбу 21.10.2020 року змінила прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.10.2020 року.

Головне управління Держпраці у Херсонській області прийняло постанову №ХС20714/1338/АВ/П/ТД-ФС від 31.07.2021 року про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_4 у розмірі 300 000,00 грн.

В постанові зазначено, що ФОП ОСОБА_4 здійснює діяльність за адресою АДРЕСА_1 кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та в порушення вимог ч. 3 ст.24 Кодексу Законів про працю та постанови КМУ від 17.06.2015 року допускає п`ятьох працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення органу ДПС про прийняття працівника на роботу.

На підстави заяви Головного управління Держпраці у Херсонській області відкрито виконавче провадження, про стягнення з ОСОБА_4 штраф у розмірі 300000,00 грн, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2021 року ВП №66944532.

На підставі постанови накладено арешт на майно позивача, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу у розмірі 300 000,00 грн позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що заходи державного контролю - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом, в тому числі інспектувань.

Згідно положень частини четвертої статті 2 Закону України №877-V, заходи контролю здійснюються, серед іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 (далі - Порядок № 823).

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Пунктом 2 Порядку № 823 визначено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п.5 Порядку №823, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є:

1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту;

4) рішення суду;

5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) інформація:

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) доручення Прем`єр-міністра України;

9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) запит народного депутата України;

11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Згідно п.10 Порядку №823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до п.13 Порядку №823, під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування; 4) вимагати припинення інспекційного відвідування у разі перевищення визначеного пунктом 9 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу; 5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування; 6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; 7) перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки; 8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування; 10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці; 11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань; 12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 13) оскаржувати відповідно до пункту 26 цього Порядку припис та/або вимогу інспектора праці.

Згідно п.14 Порядку №823, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі за текстом - Порядок №509).

Відповідно до п.2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно пункту 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 4 Порядку під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про строки встановленні порядком про отримання документів уповноваженою особою, що унеможливило його участь та надання доказів відсутності підстав для притягнення останнього до відповідальності.

Суд зазначає, що впродовж судового розгляду справи відповідач не надав жодного документу щодо підстав проведення перевірки позивача та документи на підставі яких прийнята оскаржувана постанова.

Суд встановив, що станом на момент проведення перевірки та на момент винесення оскаржуваної постанови позивач змінила прізвище на ОСОБА_3 , про що свідчить копія паспорта долученого до матеріалів позовної заяви.

Отже, зазначена обставина свідчить, що посадові особи при складенні акту не встановили особу, якій надали акт перевірки на ознайомлення, оскільки в акті зазначена особа, котрій дали на ознайомлення матеріали перевірки ФОП ОСОБА_4 .

Так, аналіз структури абзацу 1 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю, дозволяє встановити наступний склад правопорушення за котре передбачена відповідальність в вигляді штрафу, а саме: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Суд зауважує, що в діях позивача відсутній наведений склад, з огляду на той факт, що будь-яких доказів встановлення факту здійснення позивачем господарської діяльності саме за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем не надано.

При цьому, зазначення в оскаржуванній постанові про здійснення саме ФОП ОСОБА_4 господарської діяльності за вказаною вище адресою не є доказом здійснення нею такої діяльності, оскільки не містить будь-якого обґрунтування цьому, відомостей про джерела, з яких встановлено такий факт.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що інспекторами Держпраці не було встановлено обставин того, хто саме здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 та чи здійснює саме позивач таку діяльність за вказаною адресою.

Позивач, надала інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, відповідно до якої вона не є власником та орендарем приміщень розташованих за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем факту вчинення позивачем порушення законодавства про працю, з питань виявлення неоформлених працівників, за яке передбачена відповідальність згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

На думку суду, зважаючи на суттєвість для позивача наслідків державного контролю, Управління Держпраці в Херсонській області мало забезпечити неухильне дотримання вимог законодавства щодо процедури проведення інспекційного відвідування, вручення відповідних документів, чого в цьому випадку дотримано не було і вищенаведені порушення, допущені відповідачем є достатньою підставою для скасування її наслідків.

Все вищезазначене дає підстави для висновку, що постанова ГУ Держпраці в Херсонській області від 31.07.2021 року №ХС 20714/1338/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_4 є протиправною та підлягає скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31 липня 2021 року №ХС 20714/1338/АВ/П/ТД-ФС прийняту начальником Головного управління Дкржпраці у Херсонській області Берлимом Віталієм.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 05.05.2023 року.

Суддя Г. В. Лебедєва