Рішення

від 05.05.2023 по справі 520/7303/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

05.05.2023 р. справа №520/7303/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденкоа А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ОЙЛ ТРЕЙД" (далі за текстом - позивач, заявник)до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - відповідач, владний суб`єкт, орган публічної адміністрації)проскасування правових актів індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, -

встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №00000430510 від 16.01.2019р. та №00000440510 від 16.01.2019.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що відсутність в приміщенні АЗС товарно-транспортних накладних та актів приймання передачі газу скрапленого у кількості 8.694,66л. за ціною 11,74грн. за літр, газу скрапленого у кількості 3.929,1л. за ціною 11,89грн. за літр, газу скрапленого у кількості 1.846,24л. за ціною 11,69грн. за літр створює склад порушення ст.1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не за п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Наголошував, що за таких обставин, застосування штрафу за ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідач із поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову, зазначив, що проведені фактичні перевірки показали на існування надлишку товару газу скрапленого, відносно якого були відсутні первинні документи обліку. Наголошував, що оскільки уповноважена особа суб`єкта господарювання вчинила відмову від зняття залишків товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації пального, то склад правопорушення за п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» слід вважати доведеним. Наголошував, що за рішення контролюючого органу про накладення штрафу за ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є юридично правильними та документально доведеними.

03.05.2023р. до суду повернувся надіслані на адресу позивача матеріали судової кореспонденції з ухвалою про прийняття справи до провадження.

Згідно з поштовим відправленням із штих-кодом - "6105402242297" 01.05.2023р. представником позивача була отримана ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023р. у справі №520/7303/2020 з питання слухання справи у судовому засіданні.

Таким чином, позивач повинен бути обізнаний із розглядом даної справи у силу вчинення усвідомленої та вольової дії з приводу подачі позову до суду у межах справи №520/7303/2020, за змістом ч.2 ст.44 та ч.1 ст.45 КАС України повинен був цікавитись як результатами касаційного перегляду судових рішень у справі №520/7303/2020, так і подальшим рухом справи, був сповіщений про розгляд справи шляхом направлення судової кореспонденції за указаною у позові адресою.

Враховуючи обсяг добутих доказів, котрі повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також реалізацію учасниками справи прав на подачу відповідних процесуальних документів та незмінність завдання адміністративного судочинства у будь-якому спорі, суд вважає, що справа підлягає вирішенню на підставі наявних доказів.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області 02.12.2019 було проведено фактичну перевірку місця провадження заявником господарської діяльності АЗС за адресою: вул. Одеська, 23, с. Нечаєне, Миколаївський район, Миколаївська область.

У ході проведення фактичної перевірки уповноваженому представнику заявника було запропоновано допустити працівників контролюючого органу до зняття залишків ТМЦ за місцем знаходження АЗС.

Згідно з складеним працівниками контролюючого органу рукописним актом відмови від 02.12.2019р. менеджер АЗС ТОВ «МК Ойл Трейд» - ОСОБА_1 вчинила відмову у знятті залишків ТМЦ.

Результати перевірки були оформлені актом від 13.12.2019р. №0088/14/29/05/ НОМЕР_1 , де відображені власні висновки суб`єкта владних повноважень про вчинення платником податків низки правопорушень, зокрема (в контексті предмету спору): 1) ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рахунок непідтвердження первинними документами (ТТН) надходження 12.06.2019р. газу скрапленого у кількості 8.694,66л. за Z-звітом №305 та за рахунок непідтвердження первинними документами (ТТН) надходження 25.07.2019р. газу скрапленого у кількості 8.201,00л. за Z-звітом №350; 2) п.п.20.1.9 ст.20, п.94.2.8 ст.94 Податкового кодексу України за рахунок вчинення відмови від зняття залишків товарно-матеріальних цінностей.

Акт перевірки був підписаний уповноваженим представником заявника (менеджер АЗС ТОВ «МК Ойл Трейд» - Явкіна Ірина Олександрівна) без жодних заперечень, зауважень, застережень, незгоди.

03.12.2019р. уповноваженим представником заявника (менеджер АЗС ТОВ «МК Ойл Трейд» - Явкіна Ірина Олександрівна) було складено заяву, де викладені причини згаданої вище відмови відсутність обладнання для вимірювання залишків пального.

28.12.2019р. заявником до ГУ ДПС у Миколаївській області були подані заперечення на Акт фактичної від 13.12.2019р. №0088/14/29/05/42797498, до яких були приєднані первинні документи відносно події надходження 12.06.2019р. газу скрапленого у кількості 8.694,66л. за Z-звітом №305.

Відносно події надходження 25.07.2019р. газу скрапленого у кількості 8.201,00л. за Z-звітом №350 заявником жодних документів до контролюючого органу подано не було.

13.01.2020р. ГУ ДПС у Миколаївській області були розглянуті заперечення заявника на Акт фактичної від 13.12.2019р. №0088/14/29/05/42797498 і складено висновок від 13.01.2020р. №12/0088/29/05/42797498 та лист від 13.01.2020р. №145/10/14-29-05-06-09 , згідно з яким факт порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» був залишений без змін за подією надходження 25.07.2019р. газу скрапленого у кількості 8.201,00л. вартістю 102.075,31грн. за Z-звітом №350.

16.01.2020р. відповідач, ГУ ДПС у Харківській області із посиланням на Акт фактичної від 13.12.2019р. №0088/14/29/05/42797498 на підставі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийняв податкове повідомлення рішення №0000430510 про застосування до заявника 204.150,62грн. штрафу за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Головним управлінням ДПС у Миколаївській області 02.12.2019 було проведено фактичну перевірку місця провадження заявником господарської діяльності АЗС за адресою: вул. Радісна, б. 1/А, с-ще Весняне, Миколаївський район, Миколаївська область.

У ході проведення фактичної перевірки уповноваженому представнику заявника було запропоновано допустити працівників контролюючого органу до зняття залишків ТМЦ за місцем знаходження АЗС.

Згідно з складеним працівниками контролюючого органу рукописним актом відмови від 02.12.2019р. менеджер АЗС ТОВ «МК Ойл Трейд» - ОСОБА_1 вчинила відмову у знятті залишків ТМЦ.

Результати перевірки були оформлені актом від 13.12.2019р. №0083/14/29/05/ НОМЕР_1 , де відображені власні висновки суб`єкта владних повноважень про вчинення платником податків низки правопорушень, зокрема (в контексті предмету спору): 1) ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рахунок непідтвердженого первинними документами (ТТН) надлишку товарів на суму 211.007,26грн.; 2) п.п.20.1.9 ст.20, п.94.2.8 ст.94 Податкового кодексу України за рахунок вчинення відмови від зняття залишків товарно-матеріальних цінностей.

Акт перевірки був підписаний уповноваженим представником заявника (менеджер АЗС ТОВ «МК Ойл Трейд» - Явкіна Ірина Олександрівна) без жодних заперечень, зауважень, застережень, незгоди.

28.12.2019р. заявником до ГУ ДПС у Миколаївській області були подані заперечення на Акт фактичної від 13.12.2019р. №0083/14/29/05/42797498.

13.01.2020р. ГУ ДПС у Миколаївській області були розглянуті заперечення заявника на Акт фактичної від 13.12.2019р. №0083/14/29/05/42797498 і складено висновок від 13.01.2020р. №11/0083/29/05/42797498 та лист від 13.01.2020р. №146/10/14-29-05-06-09, згідно з яким факт порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» був залишений без змін за подією надходження 22.07.2019р. газу скрапленого у кількості 3.929,1л за ціною 11,89грн. за літр та за подією надходження 25.07.2019р. газу скрапленого у кількості 1.846,24л. за ціною 11,69грн. за літр загальною вартістю 74.358,95грн..

16.01.2020р. відповідач, ГУ ДПС у Харківській області із посиланням на Акт фактичної від 13.12.2019р. №0083/14/29/05/42797498 на підставі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийняв податкове повідомлення рішення №00000440510 про застосування до заявника 148.718,9грн. штрафу за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погодившись із відповідністю закону податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області №00000430510 від 16.01.2019р. та №00000440510 від 16.01.2019, заявник ініціював даний спір.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2020р. позов заявника у справі №520/7303/2020 було залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду 21.01.2021р. у справі №520/7303/2020 податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00000430510 від 16.01.2019р. та №00000440510 від 16.01.2019.

Постановою Верховного Суду від 18.05.2022р. у справі №520/7303/2020 були скасовані і рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2020р. позов заявника у справі №520/7303/2020, і постанова Другого апеляційного адміністративного суду 21.01.2021р. у справі №5207303/2020, а справа була скерована на новий розгляд до окружного адміністративного суду з метою усунення неповноти з`ясування фактичних обставин спору.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

У розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки оскаржених заявником до суду правових актів індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень - податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області №00000430510 від 16.01.2019р. та №00000440510 від 16.01.2019р. не існує як речей матеріального світу, то вимоги позову до задоволення не підлягають.

Утім, з огляду на приписи ч.2 ст.9 та ч.5 ст.353 КАС України окружний адміністративний суд вважає за необхідне надати юридичну оцінку судженням суб`єкта владних повноважень, відображеним в складеному ГУ ДПС у Миколаївській області Акті фактичної від 13.12.2019р. №0083/14/29/05/42797498 та відображеним в складеному ГУ ДПС у Миколаївській області Акті фактичної від 13.12.2019р. №0088/14/29/05/42797498.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі за текстом - Закон України №265/95-ВР), суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно зі ст. 20 Закону України №265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До кола актів права з питань обліку товарів належать як Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі за текстом - Положення (стандарт) №246), так і Закон України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України №281/171/578/155 (далі за текстом - Інструкція №281), яка поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів та вимоги якої є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на АЗС визначений п.10 Інструкції №281/171/578/155.

Так, відповідно до підпунктів 10.2.1, 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції №281, приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними ТТН у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП (додаток 14).

У відповідності до підпункту 10.3.1.3 пункту 10 Інструкції №281, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.

Згідно з підпунктом 10.4.1 пункту 10 цієї ж Інструкції, на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП.

Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи «обліковий залишок попередньої зміни»), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК (підпункт 10.4.2 пункту 10 Інструкції №281).

Відповідно до підпункту 10.4.3 пункту 10 Інструкції №281, після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

За змістом підпункту 16.1 пункту 16 Інструкції №281 (стосується обліку нафтопродуктів на АЗС) матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства (підпункт 16.2 пункту 16 Інструкції №281).

У силу правового висновку постанови Верховного суду від 18.05.2022р. у справі №520/7303/2020, котрий цілком корелюється із правовим висновком постанови Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №825/10/17, сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV покладено на уповноважену особу, але такі первинні документи про походження та обіг товару повинні існувати як речі матеріального світу і мають бути надані платником як на вимогу контролюючого органу, так і на вимогу суду.

Попри приписи ч.2 ст.79 та ч.4 ст.161 КАС України та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023р. у справі №520/7303/2020 документи про обіг та облік товарів, відображених у складеному ГУ ДПС у Миколаївській області Акті фактичної від 13.12.2019р. №0083/14/29/05/42797498 та відображених у складеному ГУ ДПС у Миколаївській області Акті фактичної від 13.12.2019р. №0088/14/29/05/42797498 у якості необлікованих (надлишкових) не були подані заявником до матеріалів справи.

Натомість, на виконання вказівки постанови Верховного Суду від 18.05.2022р. у справі №520/7303/2020 та на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2023р. у справі №520/7303/2020 відповідачем суб`єктом владних повноважень був поданий увесь обсяг матеріалів фактичних перевірок діяльності заявника, оформлених Актом фактичної від 13.12.2019р. №0083/14/29/05/42797498 і Актом фактичної від 13.12.2019р. №0088/14/29/05/42797498, до складу яких входять письмові акти, що засвідчують відмови уповноваженої особи заявника від зняття залишку товарно-матеріальних цінностей на АЗС під час проведення обох фактичних перевірок 02.12.2019р.

Отже, обставини відмови заявника від зняття залишків товарно-матеріальних цінностей на АЗС слід визнати підтвердженим.

Доказів про оскарження заявником рішень контролюючого органу з приводу призначення фактичних перевірок у спірних правовідносинах учасниками спору до матеріалів справи не подано.

Доказів про оскарження заявником дій контролюючого органу з приводу проведення фактичних перевірок у спірних правовідносинах учасниками спору до матеріалів справи не подано.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк за відсутності поданих на вимогу контролюючого органу первинних документів про походження та обіг товару пального (скрапленого газу) та за документального підтвердження факту відмови уповноваженої особи платника податків від зняття залишків товарно-матеріальних цінностей за місцем реалізації товару (АЗС) з огляду на приписи п.п.20.1.9 ст.20, п.94.2.8 ст.94 Податкового кодексу України та п.12 ст.3, ст.20 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не мав правових підстав для вчинення жодного іншого управлінського волевиявлення, окрім накладення штрафу у порядку ст.20 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР.

Доведена матеріалами справи відповідність закону рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює відсутність факту порушення прав (інтересів) заявника у сфері публічно-правових відносин, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя А.В. Сліденко