Рішення

від 05.05.2023 по справі 560/3992/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3992/23

РІШЕННЯ

іменем України

05 травня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Турфлора" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України №UA400000/2023/000004/2 від 10.01.2023 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000015 від 10.01.2023.

Позов мотивований тим, що відповідач протиправно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, адже подані документи підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару.

Ухвалою від 20.03.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що оскаржувані рішення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов. Зазначає, що надані приватним підприємством "Турфлора" під час митного оформлення товару документи повністю спростовують будь-який сумнів відповідача щодо наявності розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Також, представником відповідача подано заперечення, в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що документи, подані декларантом разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МК України містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а тому рішення №UA400000/2023/000004/2 від 10.01.2023 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000015 від 10.01.2023 є правомірними.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

15.12.2022 між ПП "Турфлора" та компанією "BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. Ve IHR. TIC. SAN. LTD. STI." був укладений зовнішньоекономічний контракт (договір) №9.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору продавець зобов`язується поставляти, а покупець отримувати та оплачувати товари (зріз свіжих (живих) квітів, цитруси, фрукти, овочі, кімнатні рослини у горщиках та іншу сільгосппродукцію) згідно з умовами цього контракту. Найменування, вартість та кількість товару визначається згідно з інвойсом на кожну партію товару.

На виконання контракту на умовах СРТ та інвойсу BRF2023000000002 від 06.01.2023 продавцем було поставлено покупцю товар на суму 9636,84 доларів США.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларант до Хмельницької митниці подав електронну митну декларацію №23UA400040000828U8, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом, за ціною зовнішньо-економічного контракту №9 від 15.12.2022. До митної декларації декларант долучив усі необхідні документи.

Однак, 10.01.2023 митний орган прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000004/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000015.

Вважаючи спірні рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Згідно ч.2 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4 та 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 статті 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

З наведених норм слідує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Поряд з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка неодноразово викладалась Верховним Судом у його постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

При вирішенні даного спору судом враховується те, що позивач надав всі документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №9 від 15.12.2022, рахунок-фактуру (інвойс) №BRF2023000000002 від 06.01.2023; автотранспортну накладну CR 026476 від 06.01.2023; декларацію про походження товару №BRF2023000000002 від 06.01.2023; книжку МДП (TIR carnet) ХХ.85401371 від 06.01.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 02.01.2023; прейскурант (прайс - лист) виробника товару б/н від 02.01.2023; договір про надання послуг митного брокера №4 від 05.01.2021; копію митної декларації країни відправлення №23070100ЕХ00000393 від 06.01.2023.

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Так, відповідач як обставину прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів визначив те, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що інформація вказана в митній декларації країни відправлення №23070100ЕХ00000393 від 06.01.2023 щодо продукції яка поставляється, а саме: найменування товару; вага нетто/брутто; кількість квітів (штуки); кількість коробок квітів; загальна вартість товару - 9636,84 дол, США; відправник/отримувач; умови поставки; тощо - відповідає інформації, що вказана в митній декларації №23UА400040000828U8 від 10.01.2023, поданої позивачем до митного оформлення, рахунку-фактурі (інвойсі) №ВРF2023000000002 від 06.01.2023 та електронному рахунку-фактурі (е-Fatura), що спростовує сумніви відповідача щодо наявності розбіжностей чи не достовірності заявленого числового значення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах.

Відносно твердження митного органу про відсутність інформації щодо окремих складових митної вартості товарів, а саме: документів, які підтверджують митну вартість товарів та її складові, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів до місця ввезення на територію України, суд зазначає наступне.

Зокрема, відповідно до пункту 5.3 Контракту (зовнішньоекономічного договору) від 15.12.2022 №9 та інших товаросупроводжуючих документів, що подаються до митного і оформлення товару, вказуються та застосовуються базисні умови поставки СРТ - Старокостянтинів, Україна.

СРТ ("Carriage Paid То" ...named place of destination перекладається "Фрахт/перевезення оплачені до" (... назва місця призначення)), означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику (продавець вважається виконав свої зобов`язання з постачання тоді, коли він передав товар, випущений в митному режимі експорту, своєму перевізнику для перевезення до місця призначення). Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідно до положень поставки Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у вказане місце призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Отже, позивачем для митного оформлення товару не надано транспортні (перевізні) документи, що містять витрати на транспортування, навантаження товару, зважаючи на те, що контрактна (інвойсова) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, і вартості доставки (фрахту) до місця призначення.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №4 від 23.02.2023 за якою Покупцем було сплачено Продавцю вартість отриманих партій товару згідно контракту (зовнішньо-економічного договору) №9 від 15.12.2022 (п.6.1. Договору передбачено, що розрахунки за цим Контрактом, здійснюються в Доларах США шляхом банківського переказу на рахунок, зазначений Продавцем, протягом 180 (сто вісімдесяти) банківських днів з моменту оформлення Покупцем вантажної митної декларації на Товар) та Інвойсу №ВRF2023000000002 від 06.01.2023 на суму 9636,84 дол. США; Інвойсу №ВRF2023000000006 від 13.01.2023 на суму 10440,16 дол. США , що додатково підтверджує вартість отриманого товару.

Окрім цього, суд враховує, що у своїй діяльності митні органи Туреччини керуються циркуляром Прем`єр-міністра №2012/6 про систему "Єдиного вікна" в митних службах та циркуляром від 30.06.2017 під номером 2017/7 щодо застосування електронного рахунка-фактури у системі "Єдине вікно", відповідно до якого у рамках циркуляру Прем`єр-міністра №2012/6 "Система єдиного вікна в митній службі", опублікованого в "Офіційному віснику" від 20.03.2012 під №28239, під координацією Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки продовжуються роботи з розширення системи "Єдине вікно". У цьому контексті, завершивши технічну роботу між Міністерством митниці та торгівлі Турецької Республіки та Мінфіном щодо передачі в електронному вигляді рахунків-фактур, заявлених у 44-й графі митної декларації при здійсненні експортних операцій, з 01.07.2017 рахунки-фактури, які виписуються в рамках експортних операцій зобов`язаними сторонами, зареєстрованими у програмі електронного рахунку-фактури, затверджено до виписки у вигляді електронних рахунків та включення до системи "Єдиного вікна".

В пункті 3 Циркуляру зазначено: для експортних рахунків-фактур, які створюються та надсилаються до нашого міністерства в електронній формі, в електронному вигляді генерується 23-значний контрольний номер. Сформований 23-значний контрольний номер повідомляється платнику податків, який виставляє експортний рахунок-фактуру через Портал нашого Міністерства митниці та торгівлі.

Відповідно до пункту 4 Циркуляру після входу на портал електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки зобов`язана сторона зможе переглянути за допомогою опції запиту рахунка-фактури за "№ ЕЕТ" та "ідентифікаційним номером платника податків", отриманими в Управлінні доходів, 23-значний ідентифікатор, створений у системі "Єдиного вікна" та використаний у митній декларації.

Згідно з пунктом 5 Циркуляру 23-значний ідентифікаційний номер документа, що відображається на порталі електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки, буде задекларований платником податків у полях "номер документа" та "дата документа", код документа 0886 у 44-й графі відповідної митної декларації платника у вигляді 17243160110886000000888/1, 17243160110886000000112/2 тощо.

Відповідно до пункту 6 Циркуляру оскільки інформація про зазначені документи буде в електронному середовищі, документ із мокрим підписом у додатку до декларації не вимагається. У разі необхідності під час митних процедур можна запитати зміст документа на порталі електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки через систему "Єдине вікно".

Тобто, розбіжність в номері рахунку-фактури у копії митної декларації країни відправлення та номеру рахунку-фактури, поданому до митного оформлення спростовується законодавством Туреччини щодо порядку заповнення графи 44 МД.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Зважаючи на встановленні обставини справи. суд приходить до висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Також при вирішенні даного спору враховується те, що на повідомлення митного органу щодо необхідності подання додаткових документів, декларантом надано додаткові документи, а саме: звіт про вартісні характеристики товару №22-05/14 від 10.01.2023 та лист №б/н від 02.01.2023 відправника (виробника) товару щодо ціни на товар.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

В оскаржуваних рішеннях відповідачем наведені формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Хмельницькою митницею до позивача.

Такі загальні посилання на норми Митного кодексу України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Враховуючи вищезазначене, рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України №UA400000/2023/000004/2 від 10.01.2023 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000015 від 10.01.2023 необхідно визнати протиправними та скасувати.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000004/2 від 10.01.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці Державної митної служби України №UA400040/2023/000015 від 10.01.2023.

Стягнути на користь приватного підприємства "Турфлора" судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної митної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "Турфлора" (вул. І. Франка, буд. 49, м.Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100 , код ЄДРПОУ - 39514706) Відповідач:Хмельницька митниця Державної митної служби України (вул. Пілотська, буд. 2, м. Хмельницький, 29000 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя Я.В. Драновський