Постанова

від 25.04.2023 по справі 440/406/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 р.Справа № 440/406/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Ломоновської Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2022, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава, повний текст складено 15.09.22 року по справі № 440/406/22

за позовом Приватного підприємства "Хорольська спілка перевізників"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство "Хорольська спілка перевізників" (надалі - позивач, ПП "Хорольська спілка перевізників") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 13.12.2021 № 00097410705.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 13.12.2021 № 00097410705 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) протиправне та підлягає скасуванню, оскільки при перевірці відповідачем безпідставно не взято до уваги, що придбане позивачем за договором поставки нафтопродуктів від 28.11.2019 № 2811-2 СН з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Енерго Трейд» (код ЄДРПОУ 38489035) та договором купівлі-продажу від 28.03.2020 № 30 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Оріон Груп» (код ЄДРПОУ 39499065) пальне, яке було поставлене автоцистернами постачальників, з цих автоцистерн зливалось безпосередньо в паливні баки автомобілів, що використовуються позивачем для провадження власної господарської діяльності. На підтвердження зазначеного позивачем на запит контролюючого органу надавалися рахунки на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), акти (відомості) обліку видачі дизельного пального та подорожні листи вантажного автомобіля. Пояснює, що пальне, яке заправлене в паливні баки транспортних засобів і використано позивачем у власній господарській діяльності є тим пальним, на яке вказує контролюючий орган у акті перевірки, як таке, що зберігалось без ліцензії. Вказує, що в акті перевірки відповідачем не зафіксовано, в якій саме ємності чи ємностях позивач зберігав пальне в сумарному обсязі 1348552,55 літрів. Відповідач при проведенні перевірки не врахував об`єму виявлених резервуарів та не перевірив ні наявності пального, ні його витрат. Окрім того, відповідачем не враховано об`єму паливних баків транспортних засобів, що використовуються позивачем у власній господарській діяльності і не перевірено ні наявності пального в паливних баках, ні його витрат (списання). Таким чином, на думку позивача, при проведенні перевірки відповідачем не враховано, що придбане пальне для власних господарських потреб підприємством позивача не реалізовувалось будь-яким третім особам, попередньо не зберігалось на підприємстві та використано шляхом заправки автотранспорту підприємства. Зазначені обставини вказують на відсутність у діях позивача складу податкового правопорушення, що виключає можливість притягнення його до відповідальності.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2022р. адміністративний позов Приватного підприємства "Хорольська спілка перевізників" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "ПС" від 13 грудня 2021 року №00097410705.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом, при його ухваленні, норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що до перевірки ПП «Хорольська спілка перевізників» надана довідка, в якій наведено перелік вантажних автомобілів, що протягом 2020-2021 років використовувались в господарській діяльності. Інформація щодо зберігання пального в паливних баках, та відповідні докази до перевірки не надавались позивачем. Зокрема, інформація у додатку 1 до акту перевірки щодо обсягів пального, отриманих ПП «Хорольська спілка перевізників» відповідно до акцизних накладних, видаткових та товарно-транспортних накладних за 2020 рік не співпадає з інформацією, зазначеною в наданих до суду актах (відомостях) обліку видачі дизельного пального, рахунках на оплату формах №1 -ГП І. Посилається на постанову Верховного суду від 07.04.2021 по справі № 813/1200/18 . Також посилається на те, що перевіркою зроблено висновок про те, що резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких - не перевищує 1000 м3 з 01 січня 2020 року мають бути обладнані виграгомірами-лічильпиками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі згідно пункту 230.1 статті 230 ПК України, а відповідальність за порушення цієї вимоги настає з 01 квітня 2020 року. Отже, перевіркою встановлено не обладнання ПП «Хорольська спілка перевізників» семи резервуарів для пального рівнемірами-лічильниками пального та відсутність реєстрації зазначених семи рівнемірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі. Посилається на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі №440/7238/21. Враховуючи зазначене ГУ ДГ1С у Полтавській області вважає, що податкове повідомлепня-рішення від 13.12.2021 №00097410705 прийнято у відповідності до чинного законодавства, а ТОМУ не підлягає скасуванню. На підставі наведеного просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 по справі №440/406/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» відмовити.

Від Приватного підприємства "Хорольська спілка перевізників", до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване відповідачем судове рішення є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню, а доводи викладені в апеляційній скарзі не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що при перевірці відповідачем безпідставно не взято до уваги, що позивачем укладено договір поставки нафтопродуктів від 28.11.2019 № 2811-2 СН з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Енерго Трейд» та договір купівлі-продажу від 28.03.2020 № 30 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Оріон Груп» на відпуск (відвантаження) дизельного пального. Відповідно до вказаних договір поставка пального здійснена автоцистернами постачальників. Вказує, що придбане пальне з автоцистерн зливалось безпосередньо в паливні баки автомобілів, що використовуються Підприємством для провадження власної господарської діяльності. На підтвердження зазначеного позивачем на запит контролюючого органу надавалися рахунки на оплату, видаткові накладні, товарно- транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), акти (відомості) обліку видачі дизельного пального та подорожні листи вантажного автомобіля (вказані документи є додатком до позовної заяви). Вказує, що не є акцизним складом, зокрема, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої (абз. «г» п. 14.1.6 ч. 14.1 ст. 14 ПК України), а отже встановлені порушення щодо відсутності реєстрації акцизного складу в Системі електронного адміністрування реалізації пального та не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі є необґрунтованими. Вказує, що під час проведення фактичної перевірки перевіряючими не здійснено огляд та не встановлено місця чи місць зберігання позивачем пального, не здійснено обстеження (перевірку) вмісту ємностей, у яких на думку перевіряючих, зберігалося придбане позивачем пальне, твердження відповідача про те, що позивачем зберігалося пальне у стаціонарних ємностях, є лише припущенням контролюючого органу та не підтверджено належними, допустимими та достовірними доказами. Більш того, придбане пальне для власних господарських потреб підприємством позивача не реалізовувалось будь-яким тертім особам, попередньо не зберігалось на підприємстві та використано шляхом заправки автотранспорту підприємства. Враховуючи викладене, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року по справі № 440/406/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином (в матеріалах справи містяться довідки про доставку електронних листів в електронний кабінет системи "Електронний Суд").

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 17.11.2021 в.о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області А. Якименко на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, з метою контролю за обігом спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій, прийнято наказ №2864-П "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести з 18.11.2021 фактичну перевірку тривалістю 10 діб платника податку ПП "Хорольська спілка перевізників" (код ЄДРПОУ 42169297) за місцем фактичного провадження діяльності: паливний склад, що знаходиться за адресою: м. Хорол, вул. Миргородська, 104, за період з 01.01.2020 по дату закінчення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку .

Директору ПП "Хорольська спілка перевізників" ОСОБА_1 18.11.2021 пред`явлено службові посвідчення та направлення на перевірку від 17.11.2021 №4236, №4237, а також вручено копію наказу Головного управління ДПС у Полтавській області №2864-П від 17.11.2021, що підтверджується відповідними відмітками про вручення та підписом уповноваженої особи у направленнях на перевірку, копії яких містяться у матеріалах справи.

У термін з 18.11.2021 по 26.11.2021 посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області проведено фактичну перевірку за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об`єктів або інших об`єктів власності (зокрема місць зберігання та/або відпуску пального), а саме паливний склад за адресою: м. Хорол, вул. Миргородська, 104, через який здійснює (проводить) діяльність ПП "Хорольська спілка перевізників", код ЄДРПОУ 42169297, податкова адреса: Полтавська область, м. Хорол, вул. Миргородська, 104, за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки, що зареєстрований 26.11.2021 за №10217/16/31/РРО/42169297 .

В акті перевірки від 26.11.2021 №10217/16/31/РРО/42169297 зазначено, що в ході аналізу бази даних ЄРАН та з СЕА РП та СЕ встановлено, що за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 контрагентами-постачальниками ПП "Хорольська спілка перевізників" (ТОВ "ПК ОРІОН ГРУП" код ЄДРПОУ 39499065, ТОВ "АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД" код ЄДРПОУ 38489035) зареєстровані акцизні накладні з кодом операції « 3»: реалізація пального суб`єкту господарювання - неплатнику на фізичне відвантаження (відпуск) пального з акцизного складу пересувного, напрям використання « 0», адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання м. Хорол, вул. Миргородська, 104, на загальну кількість 1138335,53 літрів пального, а саме: дизельне паливо за кодом УКТЗЕД 2710194300. В додатку №1 (є складовою та невід`ємною частиною цього акта) зазначені дані (в розрізі постачальників, дат надходження пального, коду та виду пального) щодо обсягів пального (в кг. та літрах), отриманих ПП "Хорольська спілка перевізників" відповідно до акцизних накладних, видаткових та товарно-транспортних накладних за 2020 рік, загальній кількості отриманого пального в кількості 1348552,55 літрів. Також, в ході аналізу бази даних ЄРАН встановлено, що реєстрація акцизних накладних ПП "Хорольська спілка перевізників" у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 на реалізацію пального в адресу контрагентів-покупців - відсутня. Згідно інформаційного ресурсу ДПС ПП "Хорольська спілка перевізників" не зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального. Отже, на думку контролюючого органу, ПП "Хорольська спілка перевізників" після отримання обсягів пального, що перевищують 1000 кубічних метрів (1000000 літрів) у межах календарного року, вважався розпорядником акцизного складу, та у відповідності до вимог пункту «б» абзацу 2 підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 Кодексу зобов`язаний здійснити реєстрацію такого складу за місцем зберігання пального за адресою: м. Хорол, вул. Миргородська, 104. Таким чином, перевіркою встановлено порушення ПП "Хорольська спілка перевізників" підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ в частині відсутності реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Також перевіркою виявлено необладнання ПП "Хорольська спілка перевізників" семи резервуарів для пального рівнемірами-лічильниками пального та відсутність реєстрації зазначених семи рівнемірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, відсутність реєстрації одного витратоміра-лічильника (паливороздавальної колонки) пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, чим порушено підпункт 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу.

За висновками акту перевірки від 26.11.2021 №10217/16/31/РРО/42169297 за результатами перевірки ПП "Хорольська спілка перевізників" встановлено порушення: абзаців 1, 4, 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (з наступними змінами та доповненнями) в частині відсутності реєстрації акцизного складу в Системі електронного адміністрування реалізації пального, не обладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному держаному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників .

13.12.2021 на підставі акту фактичної перевірки від 26.11.2021 №10217/16/31/РРО/42169297 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №00097410705, яким до ПП "Хорольська спілка перевізників" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 1160000 грн.

Копія розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) наявна у матеріалах справи .

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області форми "ПС" від 13 грудня 2021 року №00097410705 та звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 13 грудня 2021 року №00097410705, яким до ПП "Хорольська спілка перевізників" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1160000 грн. прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області не на підставі, що визначені Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абзацу першого преамбули Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) в редакції Закону України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) розкрито, серед інших, наступні поняття: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Терміни "пальне", "електронна сигарета", "рідини, що використовуються в електронних сигаретах" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Податковому кодексі України.

За приписами п.п. 14.1.141-1 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Порядок здійснення імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального встановлено ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Згідно з приписами статті 15 Закону № 481/95-ВР імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Відповідно до пункту 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Згідно з пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Відповідно до пункту 18 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України норми пункту 1281.1 статті 128- 1 цього Кодексу застосовуються: з 1 липня 2019 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу); з 1 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу); з 1 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу); з 1 липня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне).

З аналізу наведених вище норм випливає висновок про те, що резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких не перевищує 1000 м3, з 01 січня 2020 року мають бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі згідно пункту 230.1 статті 230 ПК України, а відповідальність за порушення цієї вимоги настає з 01 квітня 2020 року.

Згідно з пунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

У п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України наведено визначення акцизного складу - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару;

Таким чином, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом зберігання пального є акцизним складом.

Водночас, наведеною вище нормою закону визначено, що не є акцизним складом, зокрема, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої, а відтак, у разі зберігання пального у паливному баку безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої, у платника податку відсутній обов`язок обладнувати такі паливні баки витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та відсутній обов`язок їх реєструвати в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також відсутній обов`язок реєструвати паливні баки, як ємності для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої, у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

При цьому, поняття транспортного засобу наведено у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, відповідно до п. 1.10 якого транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски.

28.11.2019 між позивачем (покупець) та ТОВ "Альянс Енерго Трейд" (постачальник) укладено договір №2811-2СН поставки нафтопродуктів, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передавати у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов`язується приймати ці нафтопродукти (в подальшому перейменовані - продукція) та повністю оплачувати їхню ціну (вартість).

26.03.2020 між позивачем (покупець) та ТОВ "ПК Оріон груп" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №30, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця паливо-мастильні матеріали, надалі товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

В акті перевірки від 26.11.2021 №10217/16/31/РРО/42169297 зазначено, що в ході аналізу бази даних ЄРАН та з СЕА РП та СЕ встановлено, що за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 контрагентами-постачальниками ПП "Хорольська спілка перевізників" (ТОВ "ПК ОРІОН ГРУП" код ЄДРПОУ 39499065, ТОВ "АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД" код ЄДРПОУ 38489035) зареєстровані акцизні накладні з кодом операції « 3»: реалізація пального суб`єкту господарювання - неплатнику на фізичне відвантаження (відпуск) пального з акцизного складу пересувного, напрям використання « 0», адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання м. Хорол, вул. Миргородська, 104, на загальну кількість 1138335,53 літрів пального, а саме: дизельне паливо за кодом УКТЗЕД 2710194300.

На підтвердження отримання позивачем пального від ТОВ "Альянс Енерго Трейд" та ТОВ "ПК Оріон груп" позивачем надано копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) форми №1-ТТН, рахунків на оплату .

У позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу представник позивача пояснив, що придбане пальне з автоцистерн зливалось безпосередньо в паливні баки автомобілів, що використовуються підприємством для провадження власної господарської діяльності, на підтвердження чого позивачем надано до суду: належні та допустимі докази наявності у власності та у користуванні позивача протягом періоду, що перевірявся, транспортних засобів, зокрема, засвідчені копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, договорів оренди (суборенди) транспортних засобів та актів прийому-передачі до них, засвідчені копії актів (відомостей) обліку видачі дизельного пального, придбаного у ТОВ "Альянс Енерго Трейд" та ТОВ "ПК Оріон груп", засвідчені копії подорожніх листів вантажного автомобіля ПП "Хорольська спілка перевізників".

Контролюючим органом у ході перевірки не встановлено реалізації придбаного позивачем у ТОВ "Альянс Енерго Трейд" та ТОВ "ПК Оріон груп" пального.

У акті фактичної перевірки зазначено, що огляд місця для зберігання та відпуску пального, зняття залишків пального здійснено з дозволу та в присутності ОСОБА_2 , фактичні залишки пального (дизельне паливо) становить 110200 л (підтверджено поясненнями) .

Згідно з частиною 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За приписами пункту 5 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 N 534, фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), визначені при обстеженні приміщень суб`єкта господарювання, під час перевірки відображаються у відомості про результати контролю за повнотою оприбуткування, реалізації та фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) (далі - Відомість), форму якої наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій.

У Відомості зазначаються назва та код суб`єкта господарювання, адреса, назва й адреса господарського об`єкта, інформація про підставу проведення перевірки, дата та час початку і завершення перевірки, інформація про результати перевірки.

Однак, відповідачем не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження огляду місця для зберігання та відпуску пального та зняття залишків пального, зокрема, не надано відомості про результати контролю за повнотою оприбуткування, реалізації та фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) чи іншого документу, яким би було засвідчено факт огляду ємностей та зняття залишків пального у кожній з наявних ємностей.

Зміст акту фактичної перевірки в частині огляду місць зберігання та зняття фактичних залишків з посиланням на пояснення ОСОБА_1 спростовано змістом самих пояснень ОСОБА_1 від 18.11.2021, наданих контролюючому органу під час фактичної перевірки, у яких зазначена інформація про те, скільки загалом ємностей знаходиться на паливному складі позивача та окремо вказано, що залишок станом на 18.11.2021 становить дизельне пальне 10200 л.

При цьому, колегія суддів зазначає, що з наданих ОСОБА_1 пояснень не вбачається де саме знаходилось пальне. В даних поясненнях директором зазначено лише про наявність у товариства певних ємностей (резервуарів, відповідного обладнання) та залишок пального, але не зазначено де саме зберігалось дане пальне в резервуарах чи паливних баках автомобілів. Місце зберігання пального в поясненнях не зазначено.

Натомість, під час проведення фактичної перевірки директор ОСОБА_1 надав перевіряючим довідку, у якій пояснив, що складські приміщення і ємності для зберігання пального не використовувались, заправка автомобілів здійснювалась з автоцистерни безпосередньо у паливні баки автомобілів .

На підтвердження того, що таке пальне на час проведення фактичної перевірки знаходилось у паливних баках автомобілів, які перебували у власності та у користуванні ПП "Хорольська спілка перевізників", позивачем надано до суду засвідчену копію акту (відомості) обліку видачі дизельного пального за 12 листопада 2021 року.

Належних доказів того, що пальне зберігалось позивачем в спеціальних ємностях (резервуарах, відповідному обладнанні) , а також доказів використання цих резервуарів для зберігання пального податковим органом, до суду не надано.

Таким чином, пальне, що заправлено в паливні баки транспортних засобів і використано позивачем у власній господарській діяльності і є тим пальним, на яке вказує контролюючий орган у акті перевірки, як таке, що зберігалось без ліцензії.

Зважаючи на викладене вище, зберігання позивачем у перевіряємий період пального в паливних баках транспортних засобів не потребувало обладнання таких паливних баків витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, у позивача також не виник обов`язок реєстрації паливних баків у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, у яких позивач зберігав пальне, оскільки паливні баки як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі не є акцизним складом у розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Отже, фактичною перевіркою є перевірка, що здійснюється саме за місцем фактичного провадження платником діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника, а тому не обмежується виключно дослідженням документів на відміну від документальної перевірки, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Однак, під час проведення фактичної перевірки перевіряючими не здійснено огляд та не встановлено місця чи місць зберігання позивачем пального, не здійснено обстеження (перевірку) вмісту ємностей, у яких на думку перевіряючих, зберігалося придбане позивачем пальне, твердження відповідача про те, що позивачем зберігалося пальне у стаціонарних ємностях, є лише припущенням контролюючого органу та не підтверджено належними, допустимими та достовірними доказами.

Відповідачем не спростовано факту зберігання позивачем у перевіряємий період пального в паливних баках транспортних засобів.

Крім того, суд відхиляє посилання позивача на постанову Верховного Суду від 05.07.2021 по справі № 320/3824/20, оскільки правовідносини у даних справах не є аналогічними тим, що розглядались у справі Верховним Судом .

Так, Верховним Судом у постанові від 05.07.2021 у справі № 320/3824/20 зазначено, що ключовим питанням, яке підлягало вирішенню у вказаній справі з огляду на зміст спірних правовідносин та визначені позивачем підстави позову, є належність продукції, що містить денатурований етиловий спирт до підакцизних товарів та товарів, виробництво та обіг яких підпадає під регулювання Закону N 481/95-ВР, зокрема до товарної позиції 2207 або 2208 відповідно до УКТ ЗЕД.

Враховуючи викладене, позиція відповідача щодо врахування вказаних рішень Верховного Суду є недоречною з огляду на відмінність застосованих норм права та предмету спору з даною справою з огляду на що спори не є подібними.

Підсумовуючи все викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не доведено фактів порушень позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, за які до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1160000 грн. на підставі пунктів 128-1.1, 128-1.2 статті 128 Податкового кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 13 грудня 2021 року №00097410705, яким до ПП "Хорольська спілка перевізників" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1160000 грн. прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області не на підставі, що визначені Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням вищенаведеного, доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 13 грудня 2021 року №00097410705 є помилковими.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 по справі № 440/406/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. ГригоровСудді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 05.05.2023 року