Постанова

від 05.05.2023 по справі 400/995/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/995/19Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Дата і місце ухвалення 28.10.2022р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

04.04.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська транспортна стивідорна компанія» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 року № 00115991407.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 19.12.2018 р. № 00115991407.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Головне управління ДПС у Миколаївській області вказувало на те, що за наслідком проведення позапланової документальної перевірки було встановлено неможливість здійснення контрагентами позивача ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс» господарських операцій з ідентифікованим товаром (насіння соняшника) у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, відсутністю достатньої кількості працівників, відсутністю отримання супутніх послуг для здійснення господарської діяльності, що свідчить, на думку контролюючого органу, про неможливість передачі даного товару (насіння соняшнику) для переробки на давальницьких умовах ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія», про відсутність можливості виконання взятих на себе зобов`язань згідно договорів на переробку давальницької сировини насіння соняшнику.

Відповідач вказував на те, що виготовлена із такого насіння соняшника олія та шрот, які відповідно до наданих до перевірки документів, передані позивачу від зазначених вище контрагентів, є безоплатно наданими та відповідно їх вартість не включається до доходу підприємства, оскільки не відбувається збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу.

З огляду на викладене контролюючий орган за наслідками проведення перевірки дійшов висновку про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками, а тому вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог товариства.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом встановлено, що у період з 17.10.2018 року по 23.10.2018 року на підставі наказу від 12.10.2018 р. № 2274 та направлень на проведення перевірки від 16.10.2018 року Головним управлінням ДФС у Миколаївській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ «ФАН ТРАК» за вересень-грудень 2017 року, лютий 2018 року, ТОВ «АЛЬФА ТРЕЙД ІНВЕСТ» за вересень-грудень 2017 року, ТОВ «А-ГРОС» за грудень 2017 року, січень-березень 2018 року, ТОВ «СТАРТРЕЙД ПЛЮС» за березень 2018 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведених контрагентів-постачальників.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Миколаївській області складено акт від 01.11.2018 р. № 2658/14-29-14-07/36142801, в якому зафіксовані висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 194.1 статті 194, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за період березень 2018 року на загальну суму ПДВ 94119451,00 грн;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме: не виписано та не зареєстровано в базі даних ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 100565570,00 грн.

В акті перевірки податковий орган посилався на те, що в ході перевірки було встановлено, що між ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» та контрагентами: ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс» у перевіряємий період укладались однотипні договори на переробку давальницької сировини, предметом яких було надання виконавцем (ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія») послуг з переробки сировини, що поставляється Замовниками, в продукцію.

Для цілей цих договорів терміни використовувались у наступних значеннях: сировина насіння соняшнику, яке поставляється Замовником для подальшої переробки в продукцію; переробка надання Виконавцем комплексу послуг з переробки сировини в продукцію згідно технологічного процесу Виконавця, а також передача продукції на умовах Договору: продукція олія соняшникова згідно ДСТУ 4492:2005 «Олія соняшникова»; шрот соняшниковий гранульований згідно ДСТУ 4638:2006 «Шрот соняшниковий»; лушпиння соняшнику згідно ДСТУ 71236:2009 «лушпиння соняшнику. Технічні умови».

За умовами договорів сировина і вся вироблена відповідно до умов цих Договорів продукція є власністю замовника.

Аналізом наявних в ГУ ДФС у Миколаївській області баз даних та вхідної інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до ст. 72-74 ПК України контролюючим органом було встановлено, що у зазначених вище контрагентів позивача відсутні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані із оподаткуванням, через які проводиться діяльність, відсутні у власності або в оренді земельні ділянки, об`єкти рухомого та нерухомого майна.

Також податковим органом не встановлено наявності у вказаних контрагентів власних основних фондів та інших нематеріальних активів, необхідних для здійснення господарської діяльності, а також не встановлено придбання підприємством товарів та послуг, характерних для сільгоспвиробництва, а саме послуг чи оренди с/г техніки, насіннєвого матеріалу, добрив, тощо, не встановлено залучення трудових ресурсів у сторонніх організацій, що свідчить, на думку податкового органу, про те, що вказані контрагенти позивача не є сільгоспвиробниками.

Крім того, контролюючий орган посилався на те, що розглядуваними товариствами не було задекларовано дохід, виплачений самозайнятим особам (ознака доходу 157), що свідчить про відсутність факту придбання насіння соняшника у фізичних осіб та залучення ФОП для надання транспортних послуг.

Аналізом даних ЄРПН не встановлено декларування отримання послуг на оренду приміщення, транспортування, оренду транспортних засобів, послуг зберігання товарів, навантажувально-розвантажувальні роботи, опалення, газо-, водопостачання, зв`язок, придбання канцелярських засобів тощо. Відсутність таких витрат є, на думку відповідача, одним із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності даним суб`єктами господарювання.

Також контролюючим органом проведено аналіз ланцюга поставки насіння соняшника на адресу контрагентів позивача, яке в подальшому було документально оформлено в адресу ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» в рамках виконання умов Договорів на переробку давальницької сировини. За результатом цього аналізу встановлено відсутність джерела походження у контрагентів позивача насіння соняшника, яке в подальшому передавалось позивачу.

З огляду на викладене контролюючий орган дійшов висновку, що в даному випадку фактично не підтверджено можливість здійснення контрагентами позивача господарських операцій з ідентифікованим товаром (насіння соняшнику) у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, відсутністю достатньої кількості працівників, відсутністю отримання супутніх послуг для здійснення господарської діяльності, що свідчить про неможливість передачі даного товару (насіння соняшнику) для переробки на давальницьких умовах ТОВ «ЄТСК», про відсутність можливості виконання взятих на себе зобов`язань згідно договорів на переробку давальницької сировини насіння соняшнику.

Крім того контролюючий орган в акті перевірки посилався на те, що СУ ФР ОВПП ДФС проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32018100110000013 від 02.02.2018 року за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 КК України. Податковий орган посилався на те, що під час досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи у період 2017 року, діючи умисно, здійснили фіктивне підприємництво шляхом створення (придбання) ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі ТОВ «РЕНДЖВОЛ», ТОВ «МАКРОТАБ», ТОВ «ФАН ТРАК» з метою прикриття незаконної діяльності та надання податкової вигоди третім особам. Також згідно оперативної інформації ТОВ «ФАН ТРАК» є фігурантом в декількох кримінальних провадженнях як підприємство, яке здійснює незаконні послуги з документального оформлення безтоварних операцій та незаконного формування податкового кредиту з ПДВ на адресу СГД реального сектору економіки.

В зв`язку з вищевикладеним контролюючим органом встановлено нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарської операції з придбання ідентифікованої сировини (насіння соняшнику) та послідуючої передачі на переробку давальницької сировини та, як наслідок, нереальність господарської операції з приймання підрядних робіт із переробки саме цієї сировини (насіння соняшнику). Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що правочини щодо передачі на переробку давальницької сировини мають ознаки удаваних. Також встановлено неправомірне оформлення первинних документів за відповідними нереальними господарськими операціями, а саме: передачі на переробку давальницької сировини (насіння соняшнику), приймання підрядних робіт із переробки саме цієї давальницької сировини, оскільки документи не відображають реального руху активів між учасниками господарської операції; нездійснення документального оформлення насправді вчиненої господарської операції з безоплатного одержання (у розумінні п.п. «а» п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України) від ТОВ «ЄТСК» - виробника готової продукції (олія соняшникова, шрот - соняшниковий), яка дійсно одержана, але не на виконання договору на переробку давальницької сировини, що не міг бути виконаний; не визначення податкових зобов`язань з ПДВ по операціях з безоплатного надання у розумінні п.п. «а» п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України контрагентам готової (побічної) продукції (олія соняшникова, шрот соняшниковий), виходячи із звичайної ціни на аналогічні товари.

Отже, за результатами перевірки, проведеного аналізу та здійснених заходів контролюючий орган дійшов висновку щодо неможливості підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ЄТСК» із контрагентами, зазначеними в акті перевірки щодо надання послуг з переробки насіння соняшника за Договорами на переробку давальницької сировини.

З огляду на викладене контролюючий орган дійшов висновку, що на порушення вимог Податкового кодексу України ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія»:

- завищено податкові зобов`язання з ПДВ, обчислені з вартості послуг з переробки насіння соняшника за договорами на переробку давальницької сировини, документально оформлених в адресу контрагентів, указаних в акті перевірки, за відсутності реального їх здійснення, а також у порушення вимог податкового законодавства занижено податкові зобов`язання з ПДВ по операціях з безоплатного надання виробленої готової продукції (у розумінні п.п. «а» п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України) замовнику готової (побічної (супутньої)) продукції, виходячи із звичайної ціни на аналогічні товари;

- завищено податковий кредит за вересень-грудень 2017 року, січень-березень 2018 року, обчислений з вартості лушпиння соняшника, документально оформленого від контрагентів, джерело походження яких перевіркою не встановлено та документально не підтверджено на загальну суму ПДВ 1172627 грн.

Також в акті перевірки міститься висновок контролюючого органу, про те, що у порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» не виписало та не зареєструвало в базі даних ЄРПН податкові накладні по операціям з нарахування ПДВ від безоплатно переданої готової продукції (олія соняшникова, шрот соняшниковий) на адресу ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс».

На підставі акта перевірки 19.12.2018 р. Головним управлінням ДФС у Миколаївській області прийнято два податкових повідомлення-рішення:

-№ 00115991407 на суму 50282785,00 грн (за не реєстрацію податкових накладних оскаржується в даній справі);

-№ 00115981407 (про зменшення розміру від`ємного значення ПДВ було предметом судового оскарження у справі № 640/5428/19).

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 року № 00115981407, яким товариству зменшено розміру від`ємного значення з ПДВ, до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2021 року у справі № 640/5428/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 року, було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області від 19.12.2018 р. № 00115981407.

В свою чергу, податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 року № 00115991407, яким до позивача застосовано штраф відповідно до ст. 1201 ПК України у розмірі 50 282 785 грн. за факт відсутності складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 100565570 грн. було оскаржено ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з положень ч. 4 ст. 78 КАС України, та вказував на те, що в адміністративній справі № 640/5428/19 суди дійшли висновку, що контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. При цьому, у вказаних рішеннях зазначено, що висновки контролюючого органу здебільшого ґрунтуються на суб`єктивній оцінці встановлених під час перевірки обставинах та припущеннях. Відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких об`єктивних доводів щодо здійснення контрагентами розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Суд першої інстанції зазначив, що в адміністративній справі № 640/5428/19 суди дійшли висновку про доведеність того, що між позивачем та контрагентами ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс» фактично мали місце господарські відносини з переробки давальницької сировини, що підтверджено належними первинними документами. Продукція (олія та шрот) передавалася позивачем контрагентам саме на виконання договорів переробки давальницької сировини, а не безоплатно. Наявна економічна доцільність операцій позивача з ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс» та зміни в структурі активів позивача внаслідок таких операцій. Посилання на кримінальне провадження є безпідставними, оскільки контролюючим органом не надано вироку, натомість позивач надав докази закриття кримінального провадження.

У справі № 640/5428/19 судами встановлено, що висновки про заниження позивачем бази оподаткування ПДВ у зв`язку з нібито безоплатною передачею товару є необґрунтованими.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що з огляду на незаконність визначення податкових зобов`язань з ПДВ у позивача, відповідно, відсутній обов`язок скласти й зареєструвати податкові накладні на суму 100565570, а тому застосування до позивача штрафу за не реєстрацію податкових накладних є протиправним, а податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 р. № 00115991407 належить скасувати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія», однак, вважає за необхідне зазначити наступне:

Так, відповідно до приписів частин четвертої, п`ятої, сьомої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду

Верховний Суд у постанові від 07.07.2022 року у справі №160/13426/19, висловлюючи висновки щодо застосування норм статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначав, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, у якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 №6-327цс15, а також у постановах Верховного Суду від 28.04.2018 у справі №825/705/17, від 06.03.2019 у справі №813/4924/13-а, від 15.11.2019 у справі №826/198/16, від 12.10.2020 у справі №814/435/18 і були застосовані Верховним Судом також і при розгляді справи №826/7424/17 (постанова від 30.09.2021).

Слід зазначити, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі. Отже, якщо у справі беруть участь нові особи, то преюдиційний характер рішення втрачається.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №522/7758/14-ц.

Водночас преюдиція під час встановлення та перевірки обставин справи не має абсолютного характеру, оскільки відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно з імперативними положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.

За позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постанові від 29.11.2019 року у справі №818/154/16, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Зі змісту статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що преюдиційними можуть бути, за визначених у цьому Кодексі умов, саме обставини, встановлені у судовому рішенні, яке набуло законної сили. Проте преюдиція не поширюється на правову оцінку таких обставин, оскільки відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таке застосування норм процесуального права відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у пункті 32 постанови від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 (провадження №12-144гс18), згідно з яким преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

В даному випадку судом першої інстанції в основу ухваленого рішення від 28 жовтня 2022 року у даній адміністративній справі № 400/995/19 були покладені висновки Окружного адміністративного суду м. Києва та Шостого апеляційного адміністративного суду, викладені у рішеннях від 07.07.2021 року та від 17.11.2021 року у справі № 640/5428/19, предметом якої було податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області від 19.12.2018 р. № 00115981407.

Проте, висновки судів не є обставинами справи, а є їх оцінкою, наданою судом.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що надана судами у справі № 640/5428/19 правова оцінка правомірності податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області від 19.12.2018 р. № 00115981407, не звільняла суд першої інстанції при розгляді справи № 400/995/196 від обов`язку дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який полягає, зокрема, у дослідженні доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи чи заперечення щодо певних обставин, встановленні фактичних обставин у справі для правильного, об`єктивного та справедливого її вирішення.

Однак, в даному випадку судом першої інстанції цього зроблено не було, що свідчить про невідповідність ухваленого рішення вимогам законності і обґрунтованості судового рішення.

З метою з`ясування всіх обставин у справі суд апеляційної інстанції у судовому засіданні 01.03.2023 року витребував у ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» всі наявні докази у підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс», зокрема, операцій з передачі готової продукції на адресу ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс» в рамках договорів про переробку давальницької сировини та спростування висновків контролюючого органу про вчинення ТОВ «ЄТСК» господарських операцій з безоплатного надання продукції на адресу вказаних контрагентів.

На виконання вимог апеляційного суду ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» надала до суду апеляційної інстанції первинні та інші документи у підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс».

Дослідивши надані докази, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

За положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996-ХІV) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами статті 1 Закону №996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами формування показників податкової звітності є фактичне здійснення господарських операцій та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, що відображають реальність господарських операцій, які і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Окрім того, що господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, вони повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, оскільки це є її визначальною ознакою.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування показників податкової звітності платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Усталеною є практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс».

Судом встановлено, що між ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» та контрагентами: ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс» у перевіряємий період були укладені однотипні договори на переробку давальницької сировини, предметом яких було надання виконавцем (ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія») послуг з переробки сировини, що поставляється Замовниками, в продукцію.

Так, між ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» та ТОВ «Фан Трак» були укладені наступні договори на переробку давальницької сировини: від 29.08.2017 року № 2908ФТ; від 01.09.2017 року № 0109ФТ; від 07.09.2017 року № 0709ФТ; від 08.09.2017 року № 0809ФТ; від 12.09.2017 року № 1209ФТ; від 15.09.2017 року № 1509ФТ; від 19.09.2017 року № 1909ФТ; від 25.09.2017 року № 2509ФТ; від 26.10.2017 року № 2610ФТ-1; від 26.10.2017 року № 2610ФТ-2; від 26.10.2017 року № 2610ФТ-3; від 14.11.2017 року № 1411ФТ; від 14.11.2017 року № 1411ФТ-2; від 24.11.2017 року № 2411ФТ-3; від 30.11.2017 року № 3011ФТ.

Між ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» та ТОВ «Альфа Трейд Інвест» були укладені наступні договори на переробку давальницької сировини: від 15.12.2017 року № ANM-34; від 12.12.2017 року № ANM-30; від 07.12.2017 року № ANM-29; від 01.12.2017 року № ANM-24; від 09.11.2017 року № ANM-20; від 17.10.2017 року № ANM-16; від 04.10.2017 року № ANM-13; від 28.09.2017 року № ANM-11; від 01.10.2017 року № ANM-10; від 14.09.2017 року № ANN-14/09; від 01.09.2017 року № ANN-01/09.

Між ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» та ТОВ «А-Грос» були укладені наступні договори на переробку давальницької сировини: від 15.12.2017 року № ANM-35; від 20.12.2017 року № ANM-36; від 22.12.2017 року № ANM-37; від 29.01.2018 року № ANM-45; від 01.02.2018 року № ANM-46; від 23.02.2018 року № ANM-51.

Між ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» та ТОВ «Стартрейд Плюс» були укладені наступні договори на переробку давальницької сировини: від 23.03.2018 року № ANM-55; від 10.03.2018 року № ANM-54; від 28.02.2018 року № ANM-53; від 26.02.2018 року № ANM-52.

Як вже зазначалось, предметом вказаних договорів було надання виконавцем (ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія») послуг з переробки сировини (насіння соняшника), що поставляється Замовниками, в продукцію, а саме, в олію соняшникову, шрот соняшниковий гранульований, лушпиння соняшнику.

У підтвердження надходження від визначених в акті перевірки контрагентів насіння соняшника (сировини) для подальшої переробки в олію та шрот, надання підприємством позивача вказаним контрагентам послуг переробки давальницької сировини, а також передачі позивачем цим контрагентам готової продукції (олії, шроту та лушпиння соняшника) за результатами надання послуг з переробки давальницької сировини, позивач надав до суду апеляційної інстанції наступні первинні документи:

- акти прийому-передачі насіння соняшника від ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс» для подальшої переробки, в яких зазначено дати відвантаження товару, назву товару (соняшник), дату накладної (ТТН), номер транспортного засобу, який перевозив товар, а також вагу товару за накладною, вагу по зважуванню, якісні характеристики соняшника та відомості щодо залікової ваги;

- акти про надання послуг з екстракції, в яких відображено відомості про період надання послуг з перебивання насіння соняшника, вагу насіння, яке підлягало екстракції, відомості щодо кількості готової продукції, а саме: олії соняшникової нерафінованої, шроту гранульованого, лушпиння негранульованого; вартість послуг переробки;

-акти прийому-передачі готової продукції, в яких містяться відомості про період, в який здійснювалось виготовлення готової продукції, відомості щодо об`ємів виготовленої продукції: олії соняшникової, шроту соняшникового, лушпиння соняшникового, а також відомості про прийняття на відповідальне зберігання готової продукції на складі ТОВ «ЄТСК»;

-акти прийому-передачі лушпиння соняшника, в яких відображено відомості про кількість переданого лушпиння та його вартість;

-акти прийому-передачі товару за контрактами, оформлені за участі ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія», ТОВ «Грінтур-Екс» (Термінал) та замовника (ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс»), за якими сторони підтвердили передачу товару (олії соняшникової нерафінованої) наливом, який було вироблено позивачем згідно договорів на переробку давальницької сировини від виконавця (позивача у справі) Замовнику (контрагентам, зазначеним в акті перевірки) шляхом відвантаження на Термінал. Крім того підтверджено передачу товару Замовником Бунге СА шляхом відвантаження від виконавця на Термінал. В актах також зазначено, що даним Термінал приймає товар для ого подальшої перевалки та відвантаження на експорт в рамках окремого договору з Бунге СА;

- акти прийому-передачі товару за контрактами, оформлені за участі ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія», Компанія Bunge SA та первинних постачальників (ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс»), за якими сторони підтвердили передачу товару (олії соняшникової нерафінованої) наливом, який було вироблено позивачем згідно договорів на переробку давальницької сировини, від первинного постачальника. Згідно вказаних актів товар зберігався виробником до моменту відвантаження такого товару на морське судно через Термінал ТОВ «Грінтур-Екс» за рахунок первинного постачальника (контрагентів позивача).

Позивачем також були надані до суду податкові накладні, видаткові накладні, рахунки на оплату та платіжні доручення, які підтверджували оплату

ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» надало до суду апеляційної інстанції документи у підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «Гринтур-Екс», зокрема договір від 01.08.2016 року №01/08/2016-5 про виконання робіт відносно насіння соняшника та сої третіх осіб, які поставляються на завод в якості сировини згідно договорів надання послуг з переробки давальницької сировини, які включали в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи, визначення кількості та якості сировини, інші роботи, пов`язані з прийманням сировини, визначення ваги та відвантаження шроту, лушпиння, олії. Також були надані акти надання послуг з комплексу робіт по прийняттю соняшника/сої для давальницької сировини; рахунки на оплату, виписка з банку, яка підтверджує оплату таких послуг.

Позивач вказав на те, що насіння соняшника, яке передавалось на переробку доставлялось позивачу на умовах DAP (відповідно до Інкотермс-2010 «поставка в пункт призначення» із завезенням спочатку на територію ТОВ «Грінтур-Екс» за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, що знаходиться у Миколаївському морському порті. При цьому, виробничі потужності позивача також знаходяться на території Миколаївського морського торгового порту.

Позивач пояснив, що ТОВ «Грінтур-Екс» є портовим оператором в Миколаївському морському торговому порту, який надає послуги з приймання та відвантаження вантажу на судна, що підтверджується відомостями з Реєстру морських портів України та сайту ММТП.

Також позивач вказав на те, що доступ на територію порту є обмеженим, оскільки це територія прикордонного та митного контролю, а тому на цій територіє дії контрольно-пропускний режим.

На вимогу ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» Миколаївською філією ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрацією Миколаївського морського порту» був наданий засвідчений перелік вантажних транспортних засобів, які в період з 01.09.2017 року по 01.04.2018 року заїжджали на територію Миколаївського морського порту для розвантаження на терміналі ТОВ «Грінтур-Екс». Вказані реєстри були долучені до матеріалів справи в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

У підтвердження фактичного перевезення та відвантаження насіння соняшника у Миколаївський морський торгівельний порт у термінал ТОВ «Грінтур-Екс», яке в подальшому піддавалось переробці, а виготовлена продукція передавалась замовникам, позивач надав до суду копії товарно-транспортних накладних, в яких містяться відомості щодо автомобільних перевізників, виду автомобільного транспорту та його реєстраційний номер, замовників перевезень, вантажовідправника та вантажоодержувача, пункту навантаження товару та його розвантаження, товар, який перевозився, його вага та інші відомості, які дають змогу встановити деталі здійснюваних перевезень товару.

Також до суду були надані нотаріально завірені заяви водіїв транспортних засобів, які підтвердили факт керування транспортними засобами та завезення вантажу для контрагентів позивача.

Крім того позивачем до суду надано Звіт про фінансовий результат станом на березень 2018 року, довідку до Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2016-2022 роки, податкові декларації з ПДВ з додатками за вересень 2017-березень 2018 року, а також акти приймання виробництвом енергоресурсів за період з 01.09.2017 року по 30.08.2018 року,

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено, що на виконання укладених з контрагентами, зазначеними в акті перевірки договорів, сировина, яка підлягала переробці товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська транспортна стивідорна компанія» від контрагентів-замовників завозилась на територію Миколаївського морського торговельного порту та спрямовувалась на виробничі потужності ТОВ «Грінтур-Екс», де проводилось її зважування та здійснювався аналіз якості.

При цьому, як пояснив позивач, залучення ТОВ «Грінтур-Екс» до діяльності з приймання сировини та її зважування обумовлено відсутністю у ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» власних автомобільних та залізничних вагів.

Як вже зазначалось вище, факти заїзду транспортних засобів із вантажем (соняшник) на територію Миколаївського морського торговельного порту та, зокрема, до терміналу ТОВ «Грінтур-Екс», позивач підтвердив наданими до суду реєстрами, які містять перелік вантажних транспортних засобів, які в період з 01.09.2017 року по 01.04.2018 року заїжджали на територію Миколаївського морського порту, товарно-транспортними накладними, відеозаписами з камер спостереження, розміщеними на території ТОВ «Грінтур-Екс», реєстрами транспортних засобів, які заїжджали для зважування, наданими ТОВ «Грінтур-Екс», нотаріально засвідченими поясненнями водіїв транспортних засобів, які здійснювали перевезення соняшника від контрагентів, зазначених в акті перевірки, а такоє нотаріально засвідченими поясненнями вагарів, які працювали у ТОВ «Грінтур-Екс» та здійснювали безпосередній прийом сировини.

Після зважування насіння соняшника та контролю якості продукції, на підставі актів приймання-передачі здійснювалась передача насіння соняшника від ТОВ «Грінтур-Екс» до ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» для подальшої переробки

На виконання укладених договорів позивач здійснював переробку насіння соняшника у готову продукцію, а саме: олію соняшникову та шрот, що підтверджується наданими актами про надання послуг з екстракції, які містять всю необхідну інформацію щодо кількості переробленого соняшника, виходу олії соняшникової, шроту та лушпіння за результатами переробки та щодо вартості послуг переробки.

За умовами укладених договорів, після переробки продукції Виконавець (позивач) зобов`язувався здійснювати зберігання продукції до моменту її відвантаження з виробничих потужностей Виконавця. Відвантаження здійснювалось на морський транспорт через ТОВ «Грінтур-Екс».

Факт передачі позивачем готової продукції Замовникам підтверджується наданими товариством актами приймання готової продукції, в яких містяться всі необхідні відомості щодо виду продукції, яка передається, її кількості.

В подальшому позивачем здійснювалось прийняття продукції на відповідальне зберігання та передача товару за контрактами, оформленими за участю кінцевого покупця, що підтверджується актами приймання-передачі товару за контрактами.

Крім того, встановлено, що ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» здійснювало придбання у контрагентів, зазначених в акті перевірки, лушпиння соняшника, яке утворювалось за наслідком переробки сировини. Позивач пояснив, що придбане лушпиння використовувалось як альтернатива газу для спалювання в котельні, у підтвердження чого надав акти приймання виробництвом енергоресурсів за період з 01.09.2017 року по 03.03.2018 року).

Первинні документи, надані позивачем у підтвердження виконання господарських операцій, складені належним чином, містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджено факт реального здійснення між позивачем та ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс» господарських операцій з переробки насіння соняшника на олію та шрот на умов давальницької сировини та факт передачі готової продукції від Виконавця (ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія») до контрагентів-замовників.

Вказаними доказами спростовуються висновки контролюючого органу про безоплатну передачу виробником ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» продукції (олії та шроту) контрагентам, зазначеним в акті перевірки, та, відповідно, спростовуються висновки про наявність підстав для визначення позивачу податкових зобов`язань з ПДВ по операціях з безоплатного надання у розумінні п.п. «а» п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України контрагентам готової (побічної) продукції (олія соняшникова, шрот соняшниковий), виходячи із звичайної ціни на аналогічні товари.

Як зазначалось вище, в акті перевірки податковий орган посилався на неможливість контрагентів позивача здійснювати господарську діяльність через відсутність достатніх трудових ресурсів та основних фондів для здійснення господарської діяльності.

Суд апеляційний інстанції вважає, що податкова інформація не може бути єдиним джерелом одержання даних для формування висновків про порушення платником, що перевіряється, вимог податкового законодавства.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.06.2020 року у справі №340/422/19.

Наявність податкової інформації не звільняє контролюючий орган від виконання обов`язку щодо встановлення та доведення факту вчинення конкретним платником податків порушення закону.

Колегія суддів зазначає, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Відсутність у контрагентів позивача виробничого обладнання, не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди повинно мати значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для виконання робіт, надання послуг.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Як вже зазначалось, укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на формування показників податкової звітності в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється господарська діяльність контрагента.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом фактично не здійснювалась належна перевірка можливості виконання контрагентами своїх зобов`язань за укладеними з позивачем договорами. Відповідач обмежився лише посиланням на наявну податкову інформацію щодо кількості працюючих на підприємстві осіб та відсутність відомостей про матеріальні ресурси.

З огляду на зазначене, надана відповідачем інформація не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

У справі, що розглядається, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

В свою чергу, відповідачем не надано належних доказів у підтвердження доводів про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Укладення договорів з розглядуваними в акті перевірки контрагентами було обумовлено здійсненням позивачем власної господарської діяльності, при їх укладенні позивач керувався розумними економічними причинами.

Таким чином, податковим органом не спростовано правомірності формування позивачем показників податкової звітності за результатом здійснення господарської діяльності з ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс» та не доведено факту безоплатної передачі ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» готової продукції (олії соняшникової, шроту соняшникового) на адресу вказаних контрагентів, та, відповідно, наявності у позивача обов`язку відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.10 ст. 201 ПК України скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні по операціям з нарахування ПДВ від безоплатно переданої готової продукції (олія соняшникова, шрот соняшниковий) на адресу ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс».

Що стосується посилань контролюючого органу на те, що СУ ФР ОВПП ДФС проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32018100110000013 від 02.02.2018 року за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 КК України, в якому встановлено, що невстановлені слідством особи у період 2017 року, діючи умисно, здійснили фіктивне підприємництво шляхом створення (придбання) ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі ТОВ «РЕНДЖВОЛ», ТОВ «МАКРОТАБ», ТОВ «ФАН ТРАК» з метою прикриття незаконної діяльності та надання податкової вигоди третім особам, а також посилань на те, що ТОВ «ФАН ТРАК» є фігурантом в декількох кримінальних провадженнях як підприємство, яке здійснює незаконні послуги з документального оформлення безтоварних операцій та незаконного формування податкового кредиту з ПДВ на адресу СГД реального сектору економіки, колегія суддів зазначає наступне:

У статті 61 Конституції України закріплено принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

З урахуванням підходів ЄСПЛ, викладених у рішеннях у справах Бізнес Супорт Центр проти Болгарії, Булвес АД проти Болгарії, Інтерсплав проти України, платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (постанови від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19, від 10 липня 2020 року у справі № 120/4723/18-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 820/1379/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/15 тощо).

Отже, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та / або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Ця правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а.

Отже, факт проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, якщо іншими наданими доказами рух товару і зміни в активах/зобов`язаннях платника податків підтверджуються.

Як вже зазначалось вище, підставою для формування платником податків показників податкової звітності є факт реального виконання господарських операцій, підтверджений належними первинними документами.

Платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла.

Відтак, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом.

Як вірно зазначає позивач, відповідачем в даному випадку не надано жодного доказу, який би підтверджував, що у кримінальному провадженні фігурує посадова особа контрагента позивача.

В даному випадку відповідачем також не надано жодного доказу, який би підтверджував, що позивач діяв з неналежною обачністю здійснюючи господарську діяльність з вказаними в акті перевірки контрагентами.

З огляду на те, що надані позивачем первинні документи у своїй сукупності свідчать про те, що здійснювані між позивачем та його контрагентами господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту і діловій меті, колегія суддів вважає, що відповідачем не спростовано правомірність формування позивачем показників податкової звітності, та не доведено факту здійснення ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» безоплатної передачі готової продукції на адресу контрагентів, зазначених в акті перевірки та, відповідно, наявності у позивача обов`язку відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.10 ст. 201 ПК України скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні по операціям з нарахування ПДВ від безоплатно переданої готової продукції (олія соняшникова, шрот соняшниковий) на адресу ТОВ «Фан Трак», ТОВ «Альфа Трейд Інвест», ТОВ «А-Грос», ТОВ «Стартрейд Плюс».

З огляду на недоведення відповідачем порушення ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» вимог податкового законодавства, застосування до позивача штрафу за не реєстрацію податкових накладних є протиправним, а податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 р. № 00115991407 є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частина 4 цієї статті Кодексу встановлює, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України рішення суду підлягає зміні шляхом зміни його мотивувальної частини та викладення її у редакції даної постанови.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 року колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук