Ухвала

від 04.05.2023 по справі 621/1491/23

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/1491/23

Провадження № 2/621/530/23

Ухвала

Іменем України

04 травня 2023 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Вельможна І.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" Бондаренко Марини Григорівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

04 травня 2023 року АТ "ТАСКОМБАНК" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 7385200569 від 26.01.2021 у розмірі 114 033 грн 24 к., а також понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду.

Разом із позовом 04.05.2023 до суду надійшла заява представника позивача Бондаренко М.Г. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, в межах позовних вимог, на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок, загальною площею 125,2 кв.м., житловою площею 84,9 кв. м., розташований по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 4,4616 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6320883500:03:000:0066, за адресою: Харківська область, Богодухівський район на території Івано-Шийчинської сільської ради.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що позовні вимоги обґрунтовані порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору від № 7385200569 від 26.01.2021, укладеного з ТОВ "ФК "ЦФР", право вимоги за яким відступлено АТ "ТАСКОМБАНК". Станом на 02.02.2023 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить у загальному розмірі 114 033 грн 24 к. ОСОБА_1 уникає виконання своїх обов`язків з повернення кредиту, навмисно протягом тривалого часу не здійснює виконання зобов`язань за кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування, діє недобросовісно, ухиляється від виконання обов`язків, покладених кредитним договором. За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 17.04.2023 за ОСОБА_1 зареєстровано нерухоме майно - житловий будинок, загальною площею 125,2 кв.м., житловою площею 84,9 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 4,4616 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6320883500:03:000:0066, що знаходиться за адресою: Харківська область, Богодухівський район на території Івано-Шийчинської сільської ради.

АТ "ТАСКОМБАНК" вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, а тому просить забезпечити позов у спосіб накладення арешту на нерухоме майно, належне відповідачу, оскільки при наявності значної заборгованості за кредитним договором існує велика ймовірність, що ОСОБА_1 може бути відчужено належне йому на праві власності майно до ухвалення судом рішення в справі третім особам, що призведе до неможливості у майбутньому відновлення порушеного права позивача. Представник АТ "ТАСКОМБАНК" вважає, що предмет позову в справі та заявлений захід забезпечення позову є співмірним.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до частини 3 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України, види забезпечення позову мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення в подальшому (пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 у справі № 755/5333/20, провадження № 61-17180св20, указав, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову, а також спроможну вірогідність саме таких обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Таким чином, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі, зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до частини 7 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України, про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та позовної заяви слідує, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору № 7385200569 від 26.01.2021, що призвело до виникнення заборгованості у загальному розмірі 114 033 грн 24 к., у зв`язку з чим, позивача вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Разом з тим, представником АТ "ТАСКОМБАНК" на рахунок доведення пред`явлених вимог заяви про забезпечення позову не надано відомостей щодо вартості майна, належного ОСОБА_1 не обґрунтовано необхідність забезпечення позову та доцільність застосування саме вказаного виду забезпечення позову. Посилання представника на існування ризику відчуження ОСОБА_1 майна за відсутності доказів, які б свідчили про реальність його намірів та ймовірність вчинення дій, що ускладнюють виконання рішення суду на майбутнє є припущеннями, на яких, у силу статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, не може ґрунтуватись доказування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що представником АТ "ТАСКОМБАНК" не надано доказів для визначення співмірності заходу забезпечення позову змісту заявлених вимог та існування реальної загрози утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому наявні підстави для залишення заяви без задоволення.

Керуючись статтями .2, 149, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" Бондаренко Марини Григорівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено 04.05.2022.

Суддя :