Постанова

від 20.04.2023 по справі 308/2907/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/2907/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 квітня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого - Джуги С.Д.

суддів - Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.

з участю секретаря судового засідання: Сливки С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2022 року в частині вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини у складі судді Іванова А.П. , у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Середнянської селищної ради Ужгородського району, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради - служба у справах дітей Ужгородської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: служба у справах дітей Середнянської селищної ради Ужгородського району, орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради - службу у справах дітей Ужгородської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини,-

встановив :

05.03.2021 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просила розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що спільне подружнє життя між ними не склалося, через різні погляди на життя у зв`язку з чим в сім`ї почали часто виникати сварки та конфлікти, що призводило до погіршення відносин та розладу в сім`ї. Також зазначає, що від шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25.11.2021 року позивач подала до суду заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої просила суд також визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_4 , обґрунтовуючи її тим, що донька проживає з нею та відвідує дошкільний заклад в м. Ужгород, за місцем проживання матері. Окрім цього зазначає, що мати дитини ОСОБА_4 має офіційне місце роботи - ТОВ «Руш» і працює в мережі магазинів «ЄВА» на постійному місці роботи.

14.09.2021 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом в якому просив розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_4 та визначити місце проживання малолітньої доньки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Зустрічну позовну заяву мотивує тим, що з грудня 2019 року шлюбні відносини припинені, кожен живе своїм життям, спільного господарства не ведуть, сторони проживають окремо один від одного. Вважає, що для гармонійного розвитку дитини, малолітня ОСОБА_5 має проживати разом з батьком ОСОБА_1 . Зазначає, що ОСОБА_1 , офіційно працює і має самостійних дохід, постійне місце проживання.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2022 року розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстровано 20.11.2018 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції в Закарпатській області за актовим записом № 953.

Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_4 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ним відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у первісному позові в частині визначення місця проживання дитини з матір`ю відмовити, а зустрічну позовну заяву в частині визначення місця проживання дитини з батьком - задовольнити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що зі змісту заявлених вимог за первісним позовом, які були зазначені в заяві про збільшення позивних вимог вбачається, що позивач фактично висунув нові вимоги щодо визначення місця проживання дитини, які не були зазначені у тексті первинної позовної заяви, а тому заява про збільшення позовних вимог підлягала поверненню. Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги висновок Середнянської селищної ради про визначення місця проживання дитини від 19.10.2021 №01-29/П-589, яким визначено доцільним місце проживання дитини з батьком, а неправомірно віддав перевагу висновку органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 02.02.2022 року за №34/23/02-14 про визначення місця проживання з матір`ю, в якому враховано, що фактично дитина проживає з матір`ю, яка створила всі умови для нормального розвитку та проживання, що не є беззаперечною підставою для визначення проживання дитини з матір`ю.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта та його представника ОСОБА_2 , пояснення представника ОСОБА_6 , перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином предметом апеляційного перегляду у даній справі є рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини.

Встановлено, що 20.11.2018 Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що у книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 953. Прізвище після одруження чоловіка - ОСОБА_8 , дружини - ОСОБА_8 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки та відповідача народилася донька ОСОБА_5 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис № 384. Батьком значиться ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_5 .

Визначаючи місце проживання малолітньої ОСОБА_5 з матір`ю дитини, суд першої інстанції врахував ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, поведінку батька дитини, вік дитини - три роки і дійшов висновку, що проживання дитини з матір`ю відповідатиме найкращим інтересам дитини.

З такими висновками суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другоюстатті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення (у контексті приписів частини першої статті 161 СК України), можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним із батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, оскільки дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків.

Згідно із ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Водночас у частині шостій вказаної статті зазначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При цьому положення вказаної Конвенції, яка ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Відповідно до частини першої статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі необхідно брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.05.2019 року ОСОБА_4 (матері малолітньої дитини) на праві власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1 , яка складається з трьох кімнат, загальною площею 66, 2 кв.м.

Згідно з довідкою, виданою головою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Едельвейс - Ужгород» ОСОБА_7 за № 21 від 16.11.2021 року ОСОБА_4 , дійсно проживає і зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Склад сім`ї - донька ОСОБА_5 , 2019р.н.

Відповідно до довідки Директора ЗДО № 19 ОСОБА_9 аз № 176 від 16.11.2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відвідує ЗДО № 19 загального розвитку Ужгородської міської ради з 18.10.2021 та по час видачі довідки. Відвідує 1 молодшу групу та проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки виданої інспектором відділу кадрів ТОВ «Руш» Ковальова А.В. за № 1675 від 16.11.2021 року ОСОБА_4 працює в ТОВ «Руш» з 02.11.2021 року на посаді продавець непродовольчих товарів-касир магазину ЄВА 1753.

Згідно із медичною довідкою №273367 від 25.03.2021 року ОСОБА_4 не перебуває на психіатричному обліку.

Відповідно до Сертифікату №298529 від 23.03.2021 року про проходження профілактичного наркологічного огляду ОСОБА_4 на наркологічному обліку не перебуває.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 02.02.2022 року за № 34/23/02-14 умови проживання за адресою АДРЕСА_1 ., де проживає ОСОБА_4 та ії донька ОСОБА_5 , 2019р.н. - задовільні: в помешканні наявні всі комунальні зручності, квартира облаштована меблями та побутовою технікою, для виховання дитини є окрема кімната, спальне місце, іграшки, дитина забезпечена всім необхідним для проживання, а тому враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органом опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому встановлено, що доцільним буде визначення місця проживання з її матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою її місця проживання (а.с.91-93).

ОСОБА_1 (батько дитини) зареєстрований та проживає адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до висновку Середнянської селищної ради про визначення місця проживання дитини від 19.10.2021 №01-29/П-589, умови проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_5 2019р.н. та своїми батьками, братом та бабусею задовільні, будинок відповідає всім необхідним умовам для проживання, у дитини наявна окрема дитяча кімната, орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , який зареєстрований адресою: АДРЕСА_2

Матеріалами справи також встановлено, що 19.10.2021 року старшим державним виконавцем Ужгородського відділу ДВС в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 67183794 на підставі судового наказу № 308/4978/20 виданого 30.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всі усіх видів заробітку ОСОБА_1 .

Відповідно до листа старшого державного виконавця Ужгородського відділу ДВС в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 19.10.2021 року за № 5-67183794 та розрахунку заборгованості по аліментах, за ОСОБА_1 станом на 01.10.2021 року наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 54 654 грн.

З вироку Ужгородського міськрайонного суду суду від 26.11.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України за те, що 08.10.2020 року, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за адресою АДРЕСА_1 , умисно спричинив ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_1 за період 2019 - 2021 року неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст. 130, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

З врахуванням всіх вищенаведених обставин у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи вік дитини - три роки, роль матері у вихованні дитини та її ставлення до виконання своїх обов`язків, що дитина постійно проживає з матір`ю, відвідує ЗОД № 19, який знаходиться поруч з її місцем проживанням, дитина має тісніший зв`язок саме з матір`ю, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини, повного і гармонійного розвитку дитини, необхідно визначити місце проживання малолітньої дитини саме з матір`ю дитини.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги висновок Середнянської селищної ради про визначення місця проживання дитини від 19.10.2021 №01-29/П-589, яким визначено доцільним місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , оскільки такий висновок суперечить вищевказаним обставинам та матеріалам справи, а також інтересам дитини, також судом обґрунтовано враховано, що ОСОБА_1 не утримує дитину, має значну заборгованість по сплаті аліментів, допускає антигромадську та асоціальну поведінку, яка може зашкодити духовному, моральному і соціальному розвитку дитини.

Доводи апеляційної скарги даних висновків суду першої інстанції не спростовують, ґрунтуються на припущеннях та не заслуговують на увагу.

В ході апеляційного розгляду даної справи апелянт, його представник ОСОБА_2 , до поданої апеляційної скарги просили долучити додаткові пояснення та докази в яких вказано, що ОСОБА_4 з малолітньою ОСОБА_5 на даний час перебуває у Чехії, а Окружний суд м. Прага 1 рішенням від 27.12.2022р. призначив попередній запобіжний захід: неповнолітня ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштовується під опіку в Установу для дітей, що потребують негайної допомоги, та для забезпечення рішення про інституційне виховання неповнолітній ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначив опікуна Міський район Прага 7.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги дані обставини, оскільки відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції.

Такий правовий висновок висловлений Великою Платою Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18)

Вищевказані обставини та докази на момент ухвалення судом першої інстанції рішення не існували, що взагалі виключає можливість їх прийняття і врахування судом апеляційної інстанції, оскільки в інакшому випадку матиме місце порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності суду.

Аналогічний правовий висновок вказаний Верховним Судом у постанові від 11 вересня 2019 року у справі №922/393/18, постанові від 27 липня 2022 року у справі №754/695/20.

Таким чином суд першої інстанції, розглядаючи спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно і обґрунтовано визначив місце проживання малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 з її матір`ю .

Рішення судом в цій частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни не має.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд ,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2022 року в частині вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 01 травня 2023 року.

Головуючий :

Судді: