Постанова

від 01.10.2024 по справі 308/2907/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/2907/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 жовтня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді Джуги С.Д.,

суддів Мацунич М.В., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря судових засідань: Чичкало М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 квітня 2024 року у складі судді Іванова А.П., у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2022 року у цивільній справі №308/2907/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Середнянської селищної ради Ужгородського району про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Середнянської селищної ради Ужгородського району про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2022 року у цивільній справі №308/2907/21.

Заява мотивована тим, що у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебували на розгляді матеріали цивільної справи №308/2907/21 за первісною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей Середнянської селищної ради Ужгородського району, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Середнянської селищної ради Ужгородського району, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини.

Вказувала, що у даній справі визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю ОСОБА_2 лише з огляду на те, що співвставивши характеризуючі дані батьків ОСОБА_3 (якого було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України «умисне легке тілесне ушкодження») та ОСОБА_2 (яку притягнуто до адміністративної відповідальності за фактом «невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей», за ч. 1 ст. 184 КУпАП), перевагу мала мати, однак, не встановлено чи безпечним для дитини буде визначення місця проживання з її матір`ю.

Заявнику ОСОБА_1 бабі малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її опікуну, стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути їй відомі під час розгляду цієї справи, у зв`язку з чим виникла необхідність у поданні заяви про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/2907/21 від 04.10.2022.

Стверджувала, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.11.2023 у справі №308/10113/23, яке набрало законної сили 13.03.2024 (прийняття Закарпатським апеляційним судом постанови за наслідками перегляду рішення в апеляційному порядку), позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 та змінено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За вказаних обставин, заявник просила суд задовольнити заяву про перегляд судового рішення, скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/2907/21 від 04.10.2022 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовної вимоги про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю відмовити.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 квітня 2024 року у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2022 у цивільній справі №308/2907/21 відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції протиправно не надав індивідуальної оцінки обставинам справи та не застосував дію принципу забезпечення «якнайкращих інтересів дитини», відтак не надано належного права на захист і піклування, які необхідні для забезпечення благополуччя малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначала суттєвих негативних наслідків, враховуючи фактичні обставини справи. Вказує, що судом першої інстанції не застосовано положення статей 56-59 ЦПК України, які передбачають право на звернення до суду в інтересах інших осіб, зокрема малолітніх осіб. Звертає увагу, що саме в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявник як її опікун звернулася до суду із заявою перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Вважає, що позивач у даній справі ОСОБА_2 зможе використовувати чинне рішення про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_2 , яка позбавлена батьківських прав згідно рішення суду, яке набрало законної сили, на шкоду інтересам дитини.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника та її представника, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві, передбаченим окремим розділом ЦПК України (статті 423-429 глави 3 розділу V "Перегляд судових рішень").

Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Під час вирішення питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має керуватися визначеними частиною другою статті 423 ЦПК України підставами, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а також тим, що заявник дотримався умов, які містяться у статтях 424, 426 ЦПК України.

Однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

При цьому, у пункті 1 частини першої статті 424 ЦПК України визначено, що із вказаної підстави заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Отже, правом подавати заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами наділені лише учасники справи, в даному випадку позивач, відповідач та третя особа.

З аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку, що особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов`язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви.

У цьому разі особа, яка не брала участі у справі, має право звернутися до суду з апеляційною або касаційною скаргою разом із відповідним клопотанням про поновлення процесуального строку на оскарження.

Схожі за змістом правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 вересня 2018 року у справі №215/6648/15-ц (провадження №61-36732св18), від 02 вересня 2020 року у справі №295/8984/15-ц (провадження №61-17689св19), від 01 грудня 2021 року у справі №645/286/16-ц (провадження №61-1441св21), від 07 липня 2021 року у справі №452/2936/18 (провадження №61-20058св19), від 01 березня 2023 року у справі №761/33869/14-ц (провадження №61-6950св20).

З матеріалів справи вбачається, що апелянт не брала участі у розгляді справи та не була залучена судом першої інстанції до участі у ній, а тому за приписами пункту 3 частини першої статті 424 ЦПК України ОСОБА_1 не є особою, яка має право на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Разом з тим, якщо апелянт вважає, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2022 року вирішено питання про її права, свободи чи обов`язки, вона має право звернутися до суду з апеляційною скаргою з одночасним заявленням відповідного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appellatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція по суті є наданням новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Таким чином, встановивши, що із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до суду звернулася особа, яка не є учасником справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у прийнятті такої заяви.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Судді: