1-кп/465/629/23
Вирок
Іменем України
05.05.2023 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі :
головуючого- судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
законного представника ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140080004718 від 22.11.2016 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про обвинувачення у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених , ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 15- ч. 1 ст.186, ч.2 ст. 15 - ч.2 ст.186 України,-
в с т а н о в и в:
21.12.2016 року, близько 21:00 год., неповнолітній ОСОБА_4 , перебуваючи по вул.Бойчука, 38 у м.Львові, маючи умисел на відкрите викорадення чужого майна, шляхом ривка, відкрито намагався викрасти жіночу сумку, яка належить ОСОБА_7 ,, в якій знаходились наступні речі: один ключ з брелком; файл формату А4, в якому знаходились документи в кількості 5 шт.; рожевий чохол у вигляді яблука, в якому знаходились навушники, МР-3 плеєр білого кольору; блокнот синього кольору; грошові кошти в сумі 150 (сто п`ятдесят) грн.., чим намагався спричинити потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 2000 (дві тисячі) грн.. Разом з тим, із причин, що не залежали від його волі, неповнолітній ОСОБА_4 не зміг вчинити усіх дій, необхідних на його думку для доведення свого злочинного умислу до кінця з метою відкритого заволодіння майном ОСОБА_7 , оскільки був зупинений потерпілою.
Крім цього, 31.03.2017 року, близько 22:20 год., неповнолітній ОСОБА_4 , перебуваючи біля 7-го підїзду будинку №12, що по вул. Симоненка у м.Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, шляхом ривка, відкрито намагався викрасти жіночу сумку, яка належить ОСОБА_8 , в якій знаходились наступні речі: паспорт громадянина України, виданий на імя ОСОБА_8 (серія КС НОМЕР_1 ); зарядний пристрій торгової марки «HUAWEI»; гаманець чорного кольору, розміром близько 10*10 см.; одна в`язка ключів в кількості 6 ключів, чим намагався завдати потерпілій ОСОБА_8 , матеріальної шкоди на загальну суму 1000 (одна тисяча) грн.. Разом з тим, незважаючи на те, що неповнолітній ОСОБА_9 здійснив усі необхідні, на його думку, дії для відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 , однак свій злочинний умисел не довів до кінця із причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений потерпілою.
Крім цього, 14.03.2020 року, близько 00:12 год., знаходячись біля будинку №16 по вул. Науковій у м.Львов, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, із сходового майданчику загального користування, таємно викрав велосипед ОСОБА_10 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2000 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину по пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 15- ч. 1 ст.186 КК, ч.2 ст. 15 - ч.2 ст.186 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальних актах.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість стверджується доказами, зібраними в ході досудового розслідування.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого даних.
Аналізуючи досліджені в суді докази та матеріали справи, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за ч.3 ст.15 - ч.1 ст.186 КК України, як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а також за ч.2 ст.15- ч.2 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчиненого повторно.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог статтей 50, 65 КК України щодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи , - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
Суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, характер інкримінованого кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
Обставини, які пом`якшують обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.
Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, котрий на обліку в наркологічному диспансері не числиться, раніше судимий, являється інвалідом першої групи інвалідності з дитинства, яка встановлена безтерміново згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10ААБ №142270, перебуває на диспансерному спостереженні у лікаря психіатра дитячого. Крім цього, судом береться до уваги складена сектором ювенальної пробації м.Львова Личаківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області відносно ОСОБА_4 , згідно якої можливе виправлення останнього без ізоляції від суспільства.
У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України При сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
За таких обставин, остаточне покарання обвинуваченому слід обрати на підставі ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань..
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому для виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення та на підставі ст. 75, 104 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, виходячи з переконання, що припинення протиправної поведінки та недопущення злочинів з його боку у майбутньому можливе за ефективного контролю його поведінки.
Суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності з застосуванням ч. 1 ст.70 КК України, з одночасним застосуванням положень ст. 104 КК України.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
у х в а л и в :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 15- ч. 1 ст.186 , ч.2 ст. 15 - ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання, а саме:
за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
за ч. 3 ст. 15- ч. 1 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
за ч.2 ст. 15 - ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупності кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_4 , шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки позбавлення волі
На підставі ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі із випробовуванням, призначивши іспитовий строк - 2 (два) роки.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі ) гривень.
Речові докази:
-металевий замок у вигляді джгута чорного кольору із пошкодженням у вигляді перекусу - повернути потерпілому ОСОБА_10 ;
-цифровий носій DVD-R диск круглої форми, на якому містяться файли відеозапису із закладу швидкого харчування «Макдональдс», що по вул. Володимира Великого, 24а у м.Львові - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-цифровий носій, а саме DVD-R диск круглої форми, на якому мітяться файли із відеозаписами із камер відео спостереження станом на 14.03.2020, які знаходяться на фасаді будинку АДРЕСА_2 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2023 |
Оприлюднено | 09.05.2023 |
Номер документу | 110684120 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Франківський районний суд м.Львова
Ванівський Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні