Постанова

від 25.04.2023 по справі 910/11261/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. Справа№ 910/11261/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Андрієнка В.В.

При секретарі Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата фінанс"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2022 про залишення вжиття заходів забезпечення позову

у справі №910/11261/22 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси Палац"

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаси Палац" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністра юстиції України №4530/від 17.10.2022 «Про задоволення скарги».

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій викладено прохання:

- заборонити Міністерству Юстиції як держателю реєстрів, Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти (а також скасовувати) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії, записи, рішення пов`язані з виконанням наказу Міністерства юстиції України 4530/від 17.10.2022 «Про задоволення скарги» відносно записів -

1) рішенням N64979278 від 29.09.2022 - припинення права власності ТОВ «Черкаси Палац» на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер в ДРРПНМ 545243171101;

2) рішеннями №64978601, №64979278, №64979003 від 29.09.2022 - зареєстровано за ТОВ «Черкаси Палац» право власності на три нові об`єкти нерухомого майна, які виникли в результаті поділу первісного об`єкту з реєстраційним номером 545243171101 на частини, а саме:

· гараж, котельня загальною площею 457,1 кв. м., (опис: Б-1 гараж, котельня), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640121471080;

· будівлю готелю, загальною площею 5855,8 кв м. (опис: А-5 будівля готелю, під підвал, мс мансарда, № 1 сходи спуску на вулицю Гагаріна), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640112871080;

· будівлю ресторану, загальною площею 1710, 5 кв.м. (опис А-2 будівля ресторану, пд підвал), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640099671080;

2. В разі їх скасування в реєстрі - відновити записи - 1) рішення №64979278 від 29.09.2022 - припинення права власності ТОВ «Черкаси Палац» на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер в ДРРПНМ 545243171101;

2) рішення N64978601, N064979278, 64979003 від 29.09.2022 - зареєстровано за ТОВ «Черкаси Палац» право власності на три нові об`єкти нерухомого майна, які виникли в результаті поділу первісного об`єкту з реєстраційним номером 545243171101 на частини, а саме:

· гараж, котельня загальною площею 457, 1 кв. м., (опис: Б-1 гараж, котельня), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640121471080;

· будівлю готелю, загальною площею 5855.8 кв м. (опис: А-5 будівля готелю, під підвал, мс мансарда, № 1 сходи спуску на вулицю Гагаріна), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640112871080;

· будівлю ресторану, загальною площею 1710, 5 кв.м. (опис А-2 будівля ресторану, пд підвал), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640099671080; іншій частині заяви відмовити.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2022 заяву ТОВ "Черкаси Палац" про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову, а саме: заборонено Міністерству Юстиції як держателю реєстрів, Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти (а також скасовувати) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії, записи, рішення пов`язані з виконанням наказу Міністерства юстиції України 4530/5 від 17.10.2022 «Про задоволення скарги» відносно записів -

1) рішенням N64979278 від 29.09.2022 - припинення права власності ТОВ «Черкаси Палац» на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер в ДРРПНМ 545243171101;

2) рішеннями N:64978601, N064979278, 64979003 від 29.09.2022 - зареєстровано за ТОВ «Черкаси Палац» право власності на три нові об`єкти нерухомого майна, які виникли в результаті поділу первісного об`єкту з реєстраційним номером 545243171101 на частини, а саме:

- гараж, котельня загальною площею 457,1 кв. м., (опис: Б-1 гараж, котельня), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640121471080;

- будівлю готелю, загальною площею 5855,8 кв м. (опис: А-5 будівля готелю, під підвал, мс мансарда, № 1 сходи спуску на вулицю Гагаріна), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640112871080;

- будівлю ресторану, загальною площею 1710, 5 кв.м. (опис А-2 будівля ресторану, пд підвал), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640099671080. В іншій частині заяви відмовити. Стягувачем за цією ухвалою визначено товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаси Палац" (вул. Верхня Горова, 145, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 43770110), а боржником за цією ухвалою є Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00015622).

Суд першої інстанції керувався тим, що позивачем доведено існування підстав для забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії на виконання оспорюваного наказу. У задоволенні іншої частини вимог заяви судом відмовлено з посиланням на те, що такий засіб забезпечення позову не передбачено ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Фінансова компанія "Дата фінанс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/11261/22 в частині задоволення вимог ТОВ "Черкаси Палац", викладених в заяві про забезпечення позову. В цій частині, винести нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Черкаси Палац" про забезпечення позову. В іншій частині, ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/11261/22 залишити без змін.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що:

1) відповідач вважає, що суд вжив заходи забезпечення у неефективний спосіб, оскільки наклав заборону виконання наказу Мін`юсту, який був виконаний до подання позовної заяви;

2) при прийнятті ухвали суд вказав інший номер оскаржуваного наказу, ніж зазначений у позовній заяві;

3) не наведено конкретного зв`язку між заходом забезпечення позову та позовними вимогами;

4) не досліджено можливості порушення такими заходами прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «ФК «Дата Фінанс», яке не є учасником даного судового процесу.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2022 справу №910/11261/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А., судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 22.11.2022 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/11261/22 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11261/22.

12.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11261/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата фінанс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/11261/22, справу №910/11261/22 призначено до розгляду на 31.01.2023.

В судове засідання 31.01.2023 з`явилися всі представники сторін та надавали пояснення по суті справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у судовому засіданні було оголошено перерву до 14.02.2023.

14.02.2023 судове засідання не відбулося, в зв`язку з перебуванням головуючого судді Руденко М.А. у відпустці, тому ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 справу призначено до розгляду на 21.03.2023.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 враховуючи перебування судді Барсук М.А., у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем та у зв`язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю., на лікарняному, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, справу №910/11261/22 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023, справу №910/11261/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Кропивна Л.В., Андрієнко В.В.

В подальшому розгляд справи відкладався.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 враховуючи перебування судді Кропивної Л.В., у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, справу №910/11261/22 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2023, справу №910/11261/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Барсук М.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 прийняти апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата фінанси" на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/11261/22 у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий суддя), судді Барсук М.А., Андрієнко В.В. до свого провадження.

18.04.2023 через канцелярію суду від представника ТОВ «Черкаси Палац» надійшла заява про залишення апеляційної скарги без розгляду, в якій останній зазначає, що 02.03.2023 між ТОВ «ФК «Дата Фінанси» та ТОВ «Черкаси Палац» було укладено договір відступлення прав вимоги за основними кредитними договорами. Зазначає, що фактично позивач поглинув третю особу, яка є апелянтом, а тому вважає що дана апеляційна скарга підбігає залишенню без розгляду, так як ТОВ «Черкаси Палац» на її розгляді не наполягає, і просить її залишити без розгляду.

Колегія суддів залишає без задоволення зазначену заяву позивача - ТОВ «Черкаси Палац» про залишення апеляційної скарги без розгляду, оскільки нормами чинного законодавства, зазначена процесуальна дія, передбачена на стадії відкриття апеляційного провадження у відповідності до ч. 5 ст. 260 ГПК України, та з інших підстав, а не під час розгляду справи по суті.

24.04.2023 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 25.04.2023 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів на офіційну електронну адресу сторін в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа, а також додатково була направлена ухвала на електронну адресу відповідача яка зазначена в процесуальних документах.

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення ухвали суду є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставку копії ухвали суду на офіційну електронну адресу особи.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022), Закону України №2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для ви ухвалу справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін у судовому засіданні 25.04.2023.

Стосовно клопотання відповідача про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з приписами п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші

Крім того, статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 273 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 202 ГПК України) є правом, а не обов`язком сторони, враховуючи те, що 31.01.2023 представники сторін надавали свої пояснення по суті спору, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування ухвали, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Межами апеляційного оскарження є висновки суду в частині існування підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки саме щодо них виражає незгоду апелянт у апеляційній скарзі.

За змістом статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову застосовується судом, зокрема, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.

Частиною першою ст. 137 ГПК Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "Черкаси Палац" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністра юстиції України № 4530/від 17.10.2022 «Про задоволення скарги».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерство юстиції України не мало права скасовувати реєстрацію права на майно, ані в частині літ. А-2, ані в частині літ А-5, а крім того, позивача не було повідомлено про розгляд скарги відповідно до "Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128.

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову (а.с.15-26 т.1), у якій викладено прохання зокрема заборонити Міністерству Юстиції як держателю реєстрів, Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти (а також скасовувати) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії, записи, рішення пов`язані з виконанням наказу Міністерства юстиції України 4530/від 17.10.2022 «Про задоволення скарги» відносно записів -

1) рішенням N64979278 від 29.09.2022 - припинення права власності ТОВ «Черкаси Палац» на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер в ДРРПНМ 545243171101;

2) рішеннями №64978601, №64979278, №64979003 від 29.09.2022 - зареєстровано за ТОВ «Черкаси Палац» право власності на три нові об`єкти нерухомого майна, які виникли в результаті поділу первісного об`єкту з реєстраційним номером 545243171101 на частини, а саме:

· гараж, котельня загальною площею 457,1 кв. м., (опис: Б-1 гараж, котельня), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640121471080;

· будівлю готелю, загальною площею 5855,8 кв м. (опис: А-5 будівля готелю, під підвал, мс мансарда, № 1 сходи спуску на вулицю Гагаріна), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640112871080;

· будівлю ресторану, загальною площею 1710, 5 кв.м. (опис А-2 будівля ресторану, пд підвал), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640099671080.

Заяву про забезпечення позову мотивовано з посиланням на те, що:

1) ТОВ «Черкаси Палац» є власником об`єкта нерухомого майна: комплекс будівель готелю по вул. Верхня Горова, буд. 145, м. Черкаси (далі по тексту - «нерухоме майно», «об`єкт нерухомого майна») з 18.09.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомості 545243171101.

2) На виконання заяви ТОВ «Черкаси Палац» про проведення державної реєстрації суб`єкт вчинення реєстраційних дій - держаний реєстратор Адрущенко І.С. вчинила наступні реєстраційні дії:

- рішенням №64979278 від 29.09.2022 - припинено право власності ТОВ «Черкаси Палац» на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер в ДРРПНМ 545243171101;

- рішеннями №64978601, №64979278, №64979003 від 29.09.2022 зареєстровано за ТОВ «Черкаси Палац» право власності на три нові об`єкти нерухомого майна, які виникли в результаті поділу первісного об`єкту з реєстраційним номером 545243171101 на частини, а саме:

· гараж, котельня загальною площею 457, 1 кв. м., (опис: Б-1 гараж, котельня), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640121471080;

· будівлю готелю, загальною площею 5855.8 кв м. (опис: А-5 будівля готелю, під підвал, мс мансарда, № 1 сходи спуску на вулицю Гагаріна), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640112871080;

· будівлю ресторану, загальною площею 1710, 5 кв.м. (опис А-2 будівля ресторану, пд підвал), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640099671080.

Відповідні Рішення скасовані оспорюваним в межах розгляду даної справи Наказом Міністерства юстиції в зв`язку з тим, що не було перенесено записів про іпотеку ТОВ «Дата фінанс». (а.с.28-30 т.1)

Обґрунтовуючи позов та в заяві про забезпечення заявник зазначає, що такий висновок не відповідає дійсності, оскільки у відповідності до Витягу про реєстрацію права власності в реєстрі нерухомого майна та їх обтяжень від 11.10.2022 запис про іпотеку будівлю готелю, загальною площею 5855,8 кв м. (опис: А-5 будівля готелю, під підвал, мс мансарда, № 1 сходи спуску на вулицю Гагаріна), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640112871080 перенесено реєстратором як того вимагає закон.

Щодо перенесення відомостей про реєстрацію іпотеки на будівлю ресторану, загальною площею 1710, 5 кв.м. (опис А-2 будівля ресторану, пд підвал), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ 2640099671080 заявник вказує на те, що реєстратор і не повинна була вчиняти таких дій, оскільки ТОВ «ФК «Дата фінанс» є чинним іпотекодержателем нерухомого майна, а саме, комплексу будівель готелю (готель і ресторан), з надбудованою мансардою, позначеному на технічному плані літерами «А-5», «А-2» загальною площею 6784,5 кв.м.; гаражу та котельні, позначених на технічному плані літерами «Б-1», загальною площею 457, 1кв.м.; східців спуску на вул. Гагаріна, позначених на технічному плані №1, розташованого за адресою м. Черкаси, вул. Фрунзе (вул. Верхня Горова) 145 (реєстраційний номер об`єкту Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 545243171101).

Заявник посилається на те, що Міністерство юстиції України не мало права скасовувати реєстрацію права на майно, ані в частині літ. А-2 так і в частині літ А-5, оскільки площа об`єкта нерухомості, який є предметом іпотеки за іпотечними Договорами на які посилається ТОВ «Дата Фінанс» і про яку вони самі вказують становить 6784 кв.м., яка у відповідності до довідки БТІ №383/13 від 12.08.2021 року змінювалась, з 6784 кв.м. до 5855 кв.м., а площа ресторану - 1710 кв.м. - не входить в об`єкт іпотеки (або входить але не в цілій частині, тоді не входить щось з літ А-2), тобто площі заявлених іпотечних вимог не відповідають тій площі майна, яке належить позивачу, і не відповідає аж на 1,710 кв.м.

На переконання заявника на момент подання заяви існує висока вірогідність того, що в ході розгляду справи оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України буде виконаний, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення у даній справі, виходячи з того, що предметом спору є вимога про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Виходячи з положень ст. 136, 137 Господарського процесуального України при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2020 у справі №914/2157/19, від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/19, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Відповідно до визначення статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно, скасування державної реєстрації речового права не припиняє існування цього цивільного права, проте створює ситуацію довготривалої невизначеності.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №915/508/18 від 09.11.2018.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого: «особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.»

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2022 у справі №910/21840/21.

Тобто вимоги позивача спрямовані на захист права власності позивача, що виникають з реєстраційної дії, вчиненої відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», на законності якої наполягає позивач та протиправність скасування якої за наказом він заперечує.

Отже, у разі задоволення цих вимог та скасування наказу, судове рішення не вимагатиме примусового виконання.

Таким чином, у випадку якщо на підставі оспорюваного наказу до закінчення розгляду справи будуть внесені зміни до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно належного позивачеві нерухомого майна, захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду заявник не зможе, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення його порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він має намір звернутися до суду з позовом.

Отже, суд першої інстанції, дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зав`язку між заявленим заходом забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії з виконання наказу Міністра юстиції України дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову, чим спростовуються твердження скаржника про те, що судом не наведено зв`язку між заходом забезпечення позову та позовними вимогами.

При цьому, обраний заявником захід забезпечення позову не обмежує прав Міністерства юстиції України щодо його діяльності до вирішення майбутнього спору по суті, оскільки унеможливлює лише внесення змін до записів Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно до розгляду спору.

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №910/4445/21.

Крім того, з оскаржуваної ухвали не вбачається, що суд надавав оцінку спірному наказу на предмет його відповідності вимогам чинного законодавства. Натомість суд першої інстанції виходив лише зі співмірності заходів із предметом позову, адекватності та обґрунтованості заходів забезпечення позову, а тому посилання скаржника на вирішення судом справи по суті заявлених вимог під час розгляду заяви про забезпечення позову є необґрунтованими.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявник належним чином обґрунтував причини звернення із заявою про забезпечення позову в частині заборони вчинення реєстраційних дій.

Твердження скаржника про те, що при прийнятті ухвали суд вказав інший номер оскаржуваного наказу, ніж зазначено у позовній заяві правильних висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на наступне.

При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 (провадження №12-95гс20).

Відповідно до частин. 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Матеріали даної справи свідчать про те, що ТОВ "Черкаси Палац" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністра юстиції України №4530/від 17.10.2022 «Про задоволення скарги» із детальним зазначенням його змісту та суті.

До вказаного позову долучено наказ Міністра юстиції України №4530/5 від 17.10.2022 «Про задоволення скарги» (а.с.28-30 т.1), яким:

- задоволено скаргу ТОВ «ФК «Дата Фінанс» від 07.10.2022 №221007/вих-1;

- скасувати рішення від 29.09.2022 №64978601, №64979278, №64979003 Золотоніської міської ради Черкаської області Андрущенко І.С.;

- тимчасово блокувати доступ державного реєстратора Золотоніської міської ради Черкаської області Андрущенко І.С. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.

Вказаний наказ за змістом є ідентичним до оспорюваного позивачем наказу, що свідчить про технічну описку у заяві про забезпечення позову та первісно поданому позову, а також те що вжиття заходів забезпечення позову пов`язано саме з оскарженням наказу Міністра юстиції України №4530/5 від 17.10.2022 та необхідність застосування судом визначених ст. 5 ГПК України повноважень з метою виконання основної функції судочинства, яка полягає у ефективному і своєчасному захисті порушених прав чи інтересів особи, яка звернулась до суду.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказані заявником заходи забезпечення позову щодо заборони суб`єктам державної реєстрації прав вчинення реєстраційних дій у даному випадку будуть належними, співмірними та адекватними заходами, а невжиття таких заходів матиме набагато більше негативних наслідків для позивача як власника нерухомого майна у порівнянні із тими наслідками, які настануть для відповідача у справі.

Також колегія суддів відхиляє з причини необґрунтованості твердження апелянта про те, що суд вжив заходи забезпечення у неефективний спосіб, оскільки наклав заборону виконання наказу Мін`юсту, який був виконаний до подання позовної заяви з огляду на те, що апелянтом не надано жодних доказів які б підтверджували обставини виконання оспорюваного наказу Мін`юсту до подання позовної заяви.

Твердження скаржника про те, що судом не досліджено можливості порушення такими заходами прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «ФК «Дата Фінанс», яке не є учасником даного судового процесу правильних висновків суду першої інстанції не спростовує з огляду на те, що позивачем зазначено вказану особу у якості третьої особи як у позові, так і в заяві про забезпечення позову, а також те, що вказана особа не позбавлена права як звернутись із клопотанням про її залучення у якості третьої особи, так і із клопотання про зустрічне забезпечення позову.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/11261/22, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата фінанси" на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/11261/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/11261/22 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/11261/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 08.05.2023

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

В.В. Андрієнко