Рішення від 08.05.2023 по справі 484/1195/23

Справа № 484/1195/23

Провадження № 2/484/492/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі : головуючого судді - Мельничука О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Голубкової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила: про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області по особовому складу №845 о/с від 26.12.2022 про звільнення її за п.1 ст. 40 КЗпП України (у зв`язку зі скороченням чисельності або штату працівників); поновленні її на посаді діловода канцелярії Первомайського районного відділу поліції з дати її звільнення - 27.12.2022 року; стягненні з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 10.11.2009 р. її було прийнято на роботу до УМВС України в Миколаївській області на посаду друкарки. За весь період її праці в даній установі її неодноразово переводили до різних відділів міліції. Останній раз 25.06.2013 р. її було переведено на посаду оператора комп`ютерного набору сектору інформаційно-аналітичного забезпечення Первомайського MB, 05.05.2015 р. її звільнили з займаної посади у зв`язку зі скороченням.

21.12.2015 р. наказом Головного управління Нацполіції в Миколаївській області її знову було прийнято на роботу до Первомайського відділу поліції, однак вже на посаду діловода. При цьому її посада не відносилась до державної служби, також вона не являлась поліцейським, а значилася як цивільний персонал.

27.10.2022 р. її було повідомлено про скорочення її посади на підставі наказу Нацполіції від 11.10.2022 р.. яким було затверджено перелік змін у штатах Нацполіції. Відповідно до цього наказу, у Первомайському РВП було скорочено одну посаду діловода у Секторі документального забезпечення Первомайського РВП ГУНИ в Миколаївській області. І при цьому в даній установі залишилася ще одна посада діловода. Тобто, станом на момент скорочення її посади окрім неї у зазначеному секторі працював ще один діловод, який виконував аналогічну з нею роботу,

07.12.2022 р. її було ознайомлено зі списом некомплекту ГУНП в Миколаївській області станом на 06.12.2022 р.

23.12.2022 р. керівництво її повідомило, що вона має написати заяву про звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Так як їй було сказано, що це необхідна формальна процедура, то вона написала заяву навіть не розуміючи її значення у цій ситуації, а також тому, що не хотіла конфлікту з керівництвом.

26.12.2022 р. було видано наказ про її звільнення з 27.12.2022 р.

Вважає, що її звільнення не відповідає закону, оскільки не було враховано її кваліфікацію, продуктивність праці при скороченні штату та чисельності працівників, а також її переважне право на залишення на роботі.

Так, як зазначається у доданому до Наказу «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції» № 728 від 11.10.2022 Витязі із переліку змін у штатах Національної поліції, станом на 11.10.2022 року у Первомайському районному відділі поліції в секторі документального забезпечення існувало гри посади, дві з яких займали діловоди і одну посаду займала начальник даного сектору.

Таким чином при скороченні однієї посади діловода, інша посада з ідентичним типом, об`ємом та характером роботи залишалася. При цьому, як їй відомо, дану посаду залишилася займати працівниця, яка була прийнята на роботу у 2021 році, тобто значно пізніше, ніж було призначено на таку ж саму посаду позивачку.

У зв`язку з цим можна зробити висновок, що при звільнені з посади, яка скорочувалася та видалялася зі штатного розпису, за умови, що в даному секторі на той час працювали два діловоди, не був врахований один із критеріїв застосування переважного права на залишення на роботі, а саме тривалий безперервний стаж роботи в даній установі.

При цьому, за час її роботи в даній установі до неї не було застосовано жодного дисциплінарного стягнення за весь період роботи.

Крім того, при її звільненні не було враховано, що вона є єдиним годувальником в сім`ї, сама виховує та утримує сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому жодних аліментів на його утримання нею не отримуються, що підтверджується довідкою № П-9108-20.20 від 16.02.2023, виданою Первомайським ВДВС у Первомайському районі Миколаївської області. Разом з тим, через хронічне захворювання бронхіальної астми, син потребує постійного прийому лікарських препаратів, на які вона систематично витрачає чималі кошти. Більше того син навчається на контрактній основі в Відокремленому структурному підрозділі «Первомайський фаховий коледж ПУК ім. адмірала Макарова», за навчання якого вона також змушена платити самостійно.

А та обставина, що вона не звернулася з заявою щодо призначення на будь-яку наявну у І УНП в Миколаївській області рівнозначну вакантну посаду, вважає, що зовсім не заслуговує на увагу, адже законом подання заяви про переведення (призначення на іншу посаду) не передбачено, та у разі такого переведення роботодавець повинен видати наказ про таке переведення у зв`язку із проведенням скорочення штату працівників.

Згідно ч. 5 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України однією з підстав розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності є зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. З ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Тобто, якщо з моменту повідомлення працівників про скорочення та до моменту фактичного звільнення працівника на підприємстві з`явилися будь-які нові вакансії, на роботодавця покладено обов`язок повідомити про це працівника, який підлягає скороченню.

Невиконання обов`язку щодо працевлаштування вивільнюваного працівника, безумовно негативно впливає на законність процедури скорочення штату та слугує підставою для поновлення вивільненого працівника на роботі.

За змістом ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Усі перелічені обставини свідчать про те, що приймаючи рішення про її звільнення, відповідач діяв усупереч вимог Конституції та законів України, необгрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено, недобросовісно та нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За таких умов вважає, що оспорюваний нею наказ про звільнення має бути визнаний протиправним та бути скасованим.

У разі незаконного звільнення з роботи працівник, згідно з ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Одночасно з цим повинно бути вирішене питання про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю. Саме таку позицію висловив Верховний Суд в Постанові від 23.01.2018 року по справі № 273/212/16-ц.

При здійсненні розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід виходити з Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (дай - Порядок).

Гак, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Відповідно до довідки від 23.02.2023 р. наданої відповідачем, то моя середньомісячна заробітна плата складає 6445,85 грн., а середньоденна 339,26 грн.

У свою чергу, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку = середньоденний заробіток на число робочих днів/годин, які мають бути оплачені за середнім заробітком * робочі дні за період вимушеного прогулу.

Таким чином, оскільки кількість робочих днів за час вимушеного прогулу на день подання до суду позовної заяви становить 46 днів (грудень 2022 р. * 4 дні, січень 2023 р. - 22 дні, лютий 2023 р. - 20 днів), то середній заробіток за весь час затримки по день подачі позову до суду складає 15605,96 грн. (339,26 грн. * 46 дні). Але сума 15605 грн. - це кошти лише до часу подачі позову до суду, час судового розгляду сюди не включено, тому що тривалість судового розгляду вона не може передбачити, а відповідно і порахувати остаточний розмір вимушеного прогулу.

20.03.2023 представником відповідача адвокатом Білецькою О.В. було подано відзив в якому вказано, що в проваджені Первомайського міськрайсуду Миколаївської області знаходиться позов ОСОБА_1 , в якому остання просить суд визнати незаконним наказ ГУНП вМиколаївській області від 26.12.2022 № 845 о/с в частині звільнення з роботи за п.1 ст. 40 КзПП України (за скороченням штату), поновити на роботі та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своєї правової позиції щодо незаконності звільнення позивачка зазначила, що Відповідач звільняючи її з роботи порушив процедуру, передбачену в КзПП України для вивільнення працівників при скороченні штату. Зокрема, в порушення ст. 42 КзПП України Відповідач не врахував переважного права на залишенні її на роботі з огляду на те, що ОСОБА_1 проживає з неповнолітнім сином та вона є єдиним утриманцем в сім`ї.

Крім цього, роботодавцем в порушення ст. 49-2 КзПП України не запропоновано їй іншу роботу на тому самому підприємстві.

Відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, бо звільнення відбулось у передбачений законом спосіб та на підставі волевиявлення самого позивача.

Встановлено, що у Первомайському РВП до 01.10.2022 відповідно до штатного розкладу було 2 посади діловода. Одна штатна посада обіймалась працівником на умовах повного робочого дня та 1 штатна посада обіймалась 2 працівниками на умовах неповного робочого дня (0,5% ставки).

Відповідно до наказу ГУНП в Миколаївській області від 21.12.2015 № 20 о/с на посаду діловода на умовах неповного робочого дня була прийнята на роботу позивачка ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу Національної поліції №728 від 11.10.2022 затверджено зміни штату Національної поліції, у відповідності з витягом до якого в Первомайському РВП скорочено 1 посаду діловода.

ОСОБА_1 з наказом про скорочення посади діловода була ознайомлена - 27.10.2022.

У відповідності ст. 40 КзПП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У відповідності до порядку вивільнення передбаченого ст. 49-2 КзПП України про можливе вивільнення працівника необхідно попередити за 2 місяці

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самомупідприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

За наявності обставин скорочення штату в ГУНП в Миколаївській області, зокрема у територіальному відділі Первомайському РВП 1 посади діловода була попереджена про наступне можливе вивільнення позивач ОСОБА_1 . Дане твердження доводиться письмовим попередженням УКЗ ГУНП в Миколаївській області від 27.10.2022.

Про майбутнє можливе скорочення посад діловодів у Первомайському РВП у відповідності до рапорту завідувача сектору ДЗ Первомайського РВП № 16669/67-22 від 01.11.22 були попередженими усі три діловода: Самолюк В.М , Косячук Л.Є , ОСОБА_1 .

Як вбачається із доповідної записки начальника Первомайського РВП Лопатіна В. від 02.11.2022 № 16794/67-2022 на ім`я керівника ГУНП в Миколаївській області, при вивільненні працівників сектору документального забезпечення було проведено роботу із дотриманням вимог ст. 49-2 КзПП України щодо кваліфікації та ефективності роботи кожного працівника-діловода. Згідно зазначеної доповідної записки діловоди Косячук Л.Є. та ОСОБА_1 є працівниками недостатньої кваліфікації, бо відносяться пасивно до виконуваної роботи, що заважає їм працювати ефективно на роботі, ніж Самолюк В.М .

Позивач ОСОБА_1 у своєму позові вказувала про те, що Відповідач неправомірно вчинив, бо не вивчав її кваліфікаційний досвід, але ці її посилання спростовуються вище зазначеною доповідною запискою керівника Первомайського РВП.

Із рапорту начальника СКЗ ГУНП області від 07.12.2022 № 19759/67-22 ОСОБА_6 вбачається, що керівнику ГУНП пропонується скоротити посаду діловода, яку обіймають ОСОБА_1 і Косячук Л.Є. по 0,5 ставки обидві.

У відповідності до ст. 42 КзПП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

ОСОБА_1 , як вбачається із доповідної записки начальника Первомайського РВП Лопатіна В. від 02.11.2022 № 16794/67-2022 є віднесена до кола осіб з високою кваліфікацією і продуктивністю праці, а тому у неї відсутнє переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.

На виконання вимог ст. 49 КзПП України 06.12.2022 ОСОБА_1 запропоновано іншу роботу в ГУНП.

Ознайомившись із некомплектом 07.12.2022 ОСОБА_1 впродовж аж до спливу двухмісячного терміну попередження про можливого звільнення, заяви про призначення її на будь-яку з них не написала, а тому Відповідач не отримав від неї дозвіл на призначення на будь-яку з них.

Більш того, 23.12.2022 на ім`я начальника ГУНП області від ОСОБА_1 надійшла заява про звільнення її з посади діловода за п.1 ст. 40 КзПП України.

26.12.2022 наказом ГУНП в Миколаївській області № 845 о/с позивачка була звільнена. Таким чином, із зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 на запропоноване відповідачем працевлаштування не погодилась та самостійно прийняла рішення розірвати трудовий договір з ГУНП в Миколаївській області на більш вигідних для себе умовах у порівнянні звільнення за власним бажанням, бо у відповідності до ст. 44 КЗпП України їй виплачується вихідна допомога.

В судовому засіданні позивач та її представник адвокат Восковенко В.М. позов підтримали та просили його задовольнити. Останній вказав, що є три причини для задоволення позову, так як при звільненні позивачки відповідачем не були враховані пріоритети, належним чином не запропоновано іншої посади і не отримано відмови від іншої посади і повідомлення про скорочення посади позивачки зроблено до пропозиції інших вакантних посад, чим порушені вимоги ст. ст. 40,42 КЗпП України.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Білецька О.В. просила відмовити в задоволенні позову, так як в Первомайському РВП скорочувалось одна посада діловода, а всього таких було дві і на одній із посад працювали двоє по 0,5 ставки. Однією із цих працівниць була позивачка. Крім того, вона не являється одинокою матір`ю так як розлучена і батько у її дитини є, крім того дитині більше 14 років і вона не є інвалідом. Тому вести мову про пріоритетність позивачки не можна. Більш того, була скорочена і інша працівниця, яка працювала разом з позивачкою на 0,5 ставки. 07.12.2022 позивач була ознайомлена із списком інших наявних посад, але заяви про переведення на іншу посаду вона не надала, а більш того, 23.12.2022 вона позивач подала заяву про звільнення. При цьому вона не піднімала питання про переважне право і про переведення, а тому порушень законодавства при звільненні позивачки не допущено відповідачем.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до наказу ГУНП в Миколаївській області від 21.12.2015 № 20 о/с на посаду діловода на умовах неповного робочого дня була прийнята на роботу позивачка ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу Національної поліції №728 від 11.10.2022 затверджено зміни штату Національної поліції, у відповідності з витягом до якого в Первомайському РВП скорочено 1 посаду діловода.

У відповідності ст. 40 ч.1 п.1 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 ч.2 ст.40 КЗпП України, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

ОСОБА_1 з наказом про скорочення посади діловода була ознайомлена - 27.10.2022. Дане твердження доводиться письмовим попередженням УКЗ ГУНП в Миколаївській області від 27.10.2022. Також про майбутнє можливе скорочення посад були попередженими і діловоди Самолюк В.М , Косячук Л.Є .

Як вбачається із доповідної записки начальника Первомайського РВП Лопатіна В. від 02.11.2022 № 16794/67-2022 на ім`я керівника ГУНП в Миколаївській області, при вивільненні працівників сектору документального забезпечення було проведено роботу із дотриманням вимог ст. 49-2 КзПП України щодо кваліфікації та ефективності роботи кожного працівника-діловода. Згідно зазначеної доповідної записки діловоди Косячук Л.Є. та ОСОБА_1 є працівниками недостатньої кваліфікації, бо відносяться пасивно до виконуваної роботи, що заважає їм працювати ефективно на роботі, ніж Самолюк В.М .

Із рапорту начальника СКЗ ГУНП області від 07.12.2022 № 19759/67-22 ОСОБА_6 вбачається, що керівнику ГУНП пропонується скоротити посаду діловода, яку обіймають ОСОБА_1 і Косячук Л.Є. по 0,5 ставки обидві.

Статтею 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

ОСОБА_1 , як вбачається із доповідної записки начальника Первомайського РВП Лопатіна В. від 02.11.2022 № 16794/67-2022 є віднесена до кола осіб з невисокою кваліфікацією і продуктивністю праці, а тому у неї відсутнє переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.

На виконання вимог ст. 49 КзПП України 07.12.2022 ОСОБА_1 була ознайомлена із некомплектом працівників ГУНП в Миколаївській області станом на 06.12.2022, однак заяви про призначення її на будь-яку з них не написала, а 23.12.2022 на ім`я начальника ГУНП області від ОСОБА_1 надійшла заява про звільнення її з посади діловода за п.1 ст. 40 КзПП України.

26.12.2022 наказом ГУНП в Миколаївській області № 845 о/с позивачка була звільнена за скороченням штату у відповідності до п. 1 ст. 40 КзПП України. Таким чином, із зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 на запропоноване відповідачем працевлаштування не погодилась та самостійно прийняла рішення розірвати трудовий договір з ГУНП в Миколаївській області.

Відсутність заперечень ОСОБА_1 проти її звільнення за скороченням штату підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .

На підставі викладеного, враховуючи наявність заяви позивачки зі згодою на її звільнення за скороченням штату у відповідності до п. 1 ст. 40 КзПП України та відсутністю її будь-яких звернень про вимушеність написання нею вказаної заяви та підтвердження наявності бажання залишитись працювати на займаній посаді, суд знаходить що позов не доведений і в його задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 315, 317 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області: про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області по особовому складу №845 о/с від 26.12.2022 про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст. 40 КЗпП України (у зв`язку зі скороченням чисельності або штату працівників); поновленні ОСОБА_1 на посаді діловода канцелярії Первомайського районного відділу поліції з дати її звільнення - 27.12.2022 року; стягненні з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, місцезнаходження юридичної особи: 54001 м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5 код ЄДРПОУ 40108735

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08.05.2023 року.

Суддя О.Мельничук