Рішення

від 14.04.2023 по справі 910/14503/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.04.2023Справа № 910/14503/22

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагро Лтд»про стягнення 176908,62 грн та вилучення об`єкту лізингу Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники учасників справи:

від позивачаПрудка О.В.від відповідачане з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагро Лтд», в якому просить суд стягнути 176908,62 грн неустойки за несвоєчасне повернення майна та вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагро Лтд» чи третіх осіб у користуванні яких буде знаходитись об`єкт лізингу та передати власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» об`єкт лізингу, а саме: загальний легковий універсал Toyota, модель Land Cruiser 150 Elegance, 2021 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рами, заводський НОМЕР_2 ).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу №210816-1/ФЛ-Ю-А від 16.08.2021 в частині повернення об`єкту лізингу на вимогу лізингодавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/14503/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 01.02.2023.

03.01.2023 від позивача надійшла заява про виправлення описки у позовній заяві з проханням вважати належним (встановленими) ідентифікуючі дані, щодо номеру кузова колісного транспортного засобу у вигляді JTEBU3FJ00K204635.

У підготовчому засіданні 01.02.2023 відкладено розгляд справи на 01.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 повідомлено відповідача про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2023 надано можливість позивачу брати участь в судовому засіданні 01.03.2023 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.04.2023.

У судовому засіданні 06.04.2023 оголошувалася перерва до 14.04.2023.

11.04.2023 через систему електронний суд від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів.

У судове засідання 14.04.2023 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач представників у судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвали суду у справі №910/14503/22 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02095, місто Київ, вулиця Срібнокільська, будинок 22, офіс 160). Іншої адреси відповідача суду повідомлено не було.

Проте поштові відправлення, якими відповідачу направлялися ухвали суд у даній справі, не були вручені під час доставки, причина невручення - «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до положень ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, та які відповідно до положень ст. 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

При цьому ухвали суду у справі №910/14503/22 також направлялися відповідачу на його електронну адресу.

Таким чином суд у встановленому законодавством порядку вчинив всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №910/4430/21.

За приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промагро Лтд» (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №210816-1/ФЛ-Ю-А (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Загальних умов Договору лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування об`єкт лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку «Специфікація» (надалі - специфікація), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу до лізингоодержувача переходить право власності на об`єкт лізингу згідно з умовами цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством).

У додатку «Специфікація» до Договору сторони погодили, що об`єктом лізингу є: автомобіль Toyota, модель Land Cruiser, 3956 куб.см, бензин, 282 к.с., 2021 року випуску; загальна вартість без ПДВ 1053027,50 грн.

Відповідно до п. 1.2 Загальних умов Договору строк користування об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в Додатку «Графік сплати лізингових платежів» до договору, та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше 1 року.

Відповідно до п.п. 2.1.8 Загальних умов Договору період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання Акту.

За змістом п.2.2 Загальних умов Договору усі платежі за договором Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у Число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до графіку та загальних умов, а також інших положень цього договору (зокрема, з врахування коригування згідно п.2.2.1 загальних умов договору лізингу) та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об`єкта лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг об`єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.2.1, 2.7-2.9, 3.5 Загальних умов Договору лізингу.

У Графіку сплати лізингових платежів сторонами погоджено місячні розміри лізингових платежів, які повинні сплачуватись лізингоодержувачем.

Відповідно до п.п. 6.1.1 п. 6.1 Загальних умов Договору лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити умови цього договору у випадку якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі.

Пунктом 6.6 Загальних умов Договору визначено, що у будь-якому випадку незважаючи на те, вирішить лізингоодержувач скористатися можливістю здійснити викупний платіж, або не вирішить, лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від договору (розірвати договір) та вилучити об`єкт лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1 - 6.1.4, 6.1.8 Загальних умов. У разі порушення лізингоодержувачем умов пунктів 4.4, 6.5, 9.3 Загальних умов, умов додатку «Страхування» до договору лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитися (розірвати) від договору та вилучити об`єкт лізингу у лізингоодержувача в наступному порядку: лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення об`єкта лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні місцем виконання договору (зобов`язань по договору) щодо повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу є місцезнаходження лізингодавця. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок протягом строку встановленому у повідомленні про вилучення об`єкта лізингу повернути об`єкт лізингу лізингодавцю.

Відповідно до п. 7.1.2. Загальних умов Договору, якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким об`єкт лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення об`єкта лізингу у відповідності до даного договору або чинного законодавства україни, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця: неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання лізингоодержувачем обов`язку по поверненню об`єкта лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання - за весь час невиконання; або лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення об`єкта лізингу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконував умови Договору в частині сплати лізингових платежів, у зв`язку з чим позивач скористався своїм правом на дострокове розірвання Договору та вимагав у строк до 17.05.2022 повернути об`єкт лізингу. Оскільки об`єкт лізингу відповідачем повернуто не було, позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки за період з 18.05.2022 по 31.05.2022 (на підставі п. 7.1.2 Загальних умов Договору), а також вилучення об`єкта лізингу у відповідача чи третіх осіб, у користуванні яких буде знаходитись об`єкт лізингу, та передання його позивачу.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу.

Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса: 1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів; 2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.

Частиною 5 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2021 на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв об`єкт лізингу, а саме: новий загальний легковий універсал Toyota, моделі Land Cruiser 150 Elegance, 2021 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 , факт чого підтверджується актом прийому-передачі об`єкта лізингу в користування від 20.08.2021. У вказаному акті зазначено, що лізингодавець також передав, а лізингоодержувач прийняв, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію СХА537422 від 20.08.2021 та комплект державних реєстраційних номерів НОМЕР_1 .

Таким чином, з огляду на положення п. 1.2 Загальних умов Договору, строк лізингу за Договором розпочався 20.08.2021.

В свою чергу, жодних доказів сплати обумовлених Договором лізингових платежів матеріали справи не містять.

Відтак, оскільки доказів виконання обов`язку зі сплати лізингових платежів відповідач суду не надав, доводи позивача про те, що станом на травень 2022 року у позивача існувало право на односторонню відмову від Договору є обґрунтованими.

Разом з тим суд зауважує, що з огляду на положення ч. 5 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п.п. 6.6.1 Загальних умов Договору, лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня наступного за днем відправлення лізингодавцем відповідного про це повідомлення та з цього моменту цей договір є розірваним.

Для долучення до матеріалів справи позивач надав ксерокопію повідомлення вих. №1447 від 11.05.2022, за змістом якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» повідомляє відповідача про розірвання (відмову від) Договору (у зв`язку із наявністю простроченої заборгованості зі сплати лізингових платежів із строком прострочення понад 60 календарних днів), а також вимагає повернути об`єкт лізингу у строк до 17.05.2022 включно.

Проте, суд зазначає, що доказів направлення вказаного повідомлення (вих. №1447 від 11.05.2022) Товариству з обмеженою відповідальністю «Промагро Лтд» позивач разом з поданням позовної заяви не надав.

До позовної заяви позивачем додано лише докази направлення на електронну адресу відповідача вимоги за №1444 від 09.05.2022. Однак вимога №1444 від 09.05.2022 не є повідомленням про відмову від Договору в розумінні ч. 5 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п.п. 6.6.1 Загальних умов Договору, оскільки в ній міститься лише вимога про сплату штрафу за порушення п.5.2 Загальних умов Договору, а також нагадування про право лізингодавця вилучити предмет лізингу у разі існування заборгованості зі сплати лізингових платежів.

Судом враховується, що 11.04.2023 (після початку розгляду справи по суті) позивачем для долучення до матеріалів справи подано скриншот екрану, на якому відображено дані з електронної скриньки позивача про відправлення на електронну адресу відповідача повідомлення №1447.

Проте, з огляду на імперативні приписи ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, даний доказ до розгляду судом не приймається, оскільки такий доказ подано з порушенням встановленого для цього строку, а неможливості подання даного доказу у встановлений процесуальним законом строк (разом з поданням позову) з незалежних від позивача причин останній не обґрунтував.

Таким чином в ході розгляду справи позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено факту направлення відповідачу повідомлення про відмову від Договору і, відповідно, не доведено факту дострокового припинення (розірвання) Договору з травня 2022 року.

Як наслідок, доводи позивача про те, що відповідач зобов`язаний був повернути позивачу об`єкт лізингу у строк до 17.05.2022 судом відхиляються.

Водночас, суд зазначає, що у п. 5.1 Договору сторони погодили, що строк лізингу становить 12 місяців, який (у відповідності до п. 1.2 Загальних умов Договору) починається з дати підписання акту приймання-передачі об`єкту лізингу.

Відтак, оскільки акт приймання-передачі об`єкта лізингу в користування був підписаний сторонами 20.08.2021, то обумовлений Договором строк лізингу сплив 20.08.2022.

Відповідно до п. 9.3 Загальних умов Договору якщо лізингоодержувач не погасить заборгованість за цим договором протягом 10 робочих днів з дати закінчення строку лізингу, застосовуються положення п. 6.6 загальних умов.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що лізингоодержувач зобов`язаний у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

За таких обставин, оскільки станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду обумовлений Договором строк лізингу закінчився, однак в порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п. 6.6 Договору відповідач об`єкт лізингу позивачу не повернув, вимоги позивача в частині вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагро Лтд» та передання Товариству з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» об`єкта лізингу (загального легкового універсалу Toyota, модель Land Cruiser 150 Elegance, 2021 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 ) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В свою чергу, позовні вимоги в частині вилучення об`єкта лізингу у третіх осіб залишаються судом без задоволення, оскільки такі вимоги позивачем нормативно не обґрунтовані.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 176908,62 грн суд зазначає таке.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В рамках даної справи позивачем заявлено до стягнення з відповідача неустойку у розмірі 176908,62 грн за прострочення повернення об`єкту лізингу (п.п. 7.1.2. Загальних умов Договору), нараховану за період з 18.05.20.22 по 31.05.2022.

Проте, оскільки в ході розгляду справи позивачем не доведено, що у період з 18.05.20.22 по 31.05.2022 з боку відповідача мало місце прострочення виконання зобов`язання з повернення об`єкта лізингу, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за період з 18.05.20.22 по 31.05.2022 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагро Лтд» (02095, місто Київ, вулиця Срібнокільська, будинок 22, офіс 160, ідентифікаційний код 39999389) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б, ідентифікаційний код 33880354) об`єкт лізингу, а саме: загальний легковий універсал Toyota, модель Land Cruiser 150 Elegance, 2021 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 .

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагро Лтд» (02095, місто Київ, вулиця Срібнокільська, будинок 22, офіс 160, ідентифікаційний код 39999389) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б, ідентифікаційний код 33880354) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.05.2023

Суддя Ю.М. Смирнова