Ухвала

від 23.10.2023 по справі 910/14503/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

23.10.2023Справа № 910/14503/22

За заявою Приватного виконавця Кошарного Олександра Вікторовичапро примусове проникнення до нежитлового приміщенняу справі №910/14503/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагро Лтд"про стягнення 176908,62 грн та вилучення об`єкту лізингуСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 у справі №910/14503/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" задоволено частково, вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагро Лтд" та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" об`єкт лізингу, а саме: загальний легковий універсал Toyota, модель Land Cruiser 150 Elegance, 2021 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 , в іншій частині у задоволенні позову відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагро Лтд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

31.05.2023 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

17.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло подання приватного виконавця Кошарного Олександра Вікторовича про примусове проникнення до прибудованого до будинку гаражу, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка, кадастровий №3223186802:10:004:0080) з метою проведення встановлення, опису та передачі належного майна стягувачу, а саме автомобіля Toyota Land Cruiser 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_2 .

Заява мотивована тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Кошарного О.В. знаходиться виконавче провадження №7209302 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/14503/22 від 31.05.2023 про вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагро Лтд" та передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" об`єкту лізингу, а саме: загального легкового універсалу Toyota, модель Land Cruiser 150 Elegance, 2021 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 .

Заявник зазначає, що згідно отриманих даних з встановленої на вказаний автомобіль системи GPS вбачається, що автомобіль Toyota, модель Land Cruiser 150 Elegance, 2021 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 знаходиться у прибудованому до будинку гаражі, за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка, кадастровий №3223186802:10:004:0080), який на частину згідно договору купівлі-продажу житлового будинку №827 від 24.12.2021 належить колишньому директору/засновнику та бенефіціару Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагро Лтд", код ЄДРПОУ 39999389 - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , однак у доступі до приміщення у якому може знаходитися вказаний транспортний засіб останнім відмовлено.

В обґрунтування подання заявник посилається на приписи п.13 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" та зазначає про те, що ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 26.09.2023 №372/4738/23 у задоволенні подання Кошарного О.В. відмовлено з посиланням на приписи ст.338 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

У п.40 рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" (заява №18357/91) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. … Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За загальним правилом, усі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах вирішуються відповідно до вимог розділу VІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень" Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство містить певні особливості, за яких уможливлюється вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, ухвалених у господарських та адміністративних справах саме у порядку цивільного судочинства.

Така логіка законодавця пов`язана з тим, що вказані виконавчі дії виходять за межі публічно-правових правовідносин чи господарських правовідносин, і стосуються виключно цивільних прав фізичних чи юридичних осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №545/3611/17-ц).

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.13 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Стаття 439 Цивільного процесуального кодексу України розміщена в розділі VI "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)" Цивільного процесуального кодексу України .

Відповідно до ст.439 Цивільного процесуального кодексу України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Вказані норми встановлюють особливі правила підсудності, а саме, що подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника розглядається не судом, який видав виконавчий документ, а судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи.

Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б регулювали можливість звернення органів державної виконавчої служби до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи в порядку господарського судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №545/3611/17-ц).

За правилами Цивільного процесуального кодексу України розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням рішень інших органів чи судів інших юрисдикцій, якщо спеціальним законом не врегульовано певної процедури здійснення окремих виконавчих дій, зокрема, надання дозволу на примусове проникнення до приміщення, підлягає розгляду в порядку цивільного, а не господарського судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №545/3611/17-ц).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду подання приватного виконавця про примусове проникнення до нежитлового приміщення, оскільки приписами Господарського процесуального кодексу України не передбачено норм, які б регулювали можливість звернення органів виконавчої служби до суду з поданням (заявою) про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст.175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті до розгляду подання Приватного виконавця Кошарного Олександра Вікторовича про примусове проникнення до до нежитлового приміщення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.

Суддя Ю.М. Смирнова