Рішення

від 01.05.2023 по справі 910/1646/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.05.2023Справа № 910/1646/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового

фонду Деснянського району м. Києва»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екс Алігатор»

про стягнення 32.091,73 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

01.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екс Алігатор» про стягнення 32.091,73 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між позивачем (підприємство-балансоутримувач), відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Екс Алігатор» (орендар) та Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець) договору № 1051/305/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 04.03.2020 відповідачу передано у строкове платне користування нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Драйзера, 6 для розміщення кафе, барів, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи 20,08 кв. м, для розміщення кафе, барів, що не здійснюють продаж товарів підакцизної групи 313,92 кв. м, та для розміщення суб`єктів господарювання, які здійснюють виробничу діяльність 126,90 кв. м. Приміщення було передано відповідачу 04.03.2020, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 04.03.2020. Відповідно до умов договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків громадської діяльності орендаря не пізніше 15 числа поточного місяця. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з останнього 32.091,73 грн боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1646/23 від 07.02.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

23.02.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/1646/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі до суду відзиву з урахуванням ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.03.2023 було 03.03.2023 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105493898341 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02217, м. Київ, вул. Драйзера Теодора, 6, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 01.03.2023, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 06.03.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105493898341, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 21.03.2023 включно.

06.03.2023 представником відповідача подано до суду клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача ознайомлений з матеріалами справи 10.03.2023 про що у справі міститься відповідна розписка представника.

21.03.2023 від позивача до суду надійшли пояснення щодо нарахування орендної плати.

24.03.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (поданий до відділення поштового зв`язку 21.03.2023), відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що в період з 24.02.2022 до 01.08.2022, відповідач був звільнений від сплати орендної плати. В обґрунтування наданих заперечень відповідач посилається на рішення Київської міської ради № 4551/4592 від 30.03.2022 та № 4569/4610 від 15.04.2022, на постанову Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» та на Протокол засідання постійної комісії Київської міської ради № 19/62 від 20.09.2022.

30.03.2023 від відповідача до суду надійшла заява про залучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі, а саме копію адвокатського запиту від 17.03.2023 та копію відповіді постійної комісії Київської міської ради з питань власності № 08/283-104 вих від 21.03.2023 на вказаний адвокатський запит.

06.04.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (подана до відділення поштового зв`язку 31.03.2023), з якої вбачається, що позивач не погоджується з наданими відповідачем запереченнями та наполягає на тому, що рішення Київської міської ради № 4551/4592 від 30.03.2022 та № 4569/4610 від 15.04.2022 вступили в законну силу з дня їх опублікування, а отже відсутні підстави вважати, що їхня дія починається з 24.02.2022.

14.04.2023 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (подані до відправлення до відділення поштового зв`язку 10.04.2023), з яких вбачається, що відповідач підтримує позицію викладену у відзиві на позов та просить у задоволенні позовних відмовити повністю.

Разом з цим, оскільки заперечення від відповідача надійшли поза строком, визначеним в ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.03.2023, відповідач просить поновити строк на їх подання.

За приписами частин 1, 4 статті 167 Господарського процесуального кодексу України, у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Як вбачається із системного тлумачення вищезазначеної норми, заперечення подається після отримання відповідачем відповіді на відзив в розумний строк, тому заперечення відповідача, що надійшли до суду 14.04.2023 та, які подані до відправлення до поштового відділення зв`язку 10.04.2023, є такими, що подані у розумний строк та приймаються судом до розгляду.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2018 між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Екс Алігатор» (орендар, відповідач) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (підприємство-балансоутримувач, позивач) укладено договір № 1051/305 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

04.03.2020 між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, Товариством з обмеженою відповідальністю «Екс Алігатор» та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» укладено додаткову угоду № 2 до договору № 1051/305 від 11.09.2018 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, згідно якої сторони домовились внести зміни до договору від 11.09.20218 № 1051/305 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, виклавши його в новій редакції, що додається, та присвоїти йому новий номер 1051/305/1.

04.03.2020 між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, Товариством з обмеженою відповідальністю «Екс Алігатор» та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» укладено (підписано в новій редакції) договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1051/305/1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності № 36/112 від 07.08.2018 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 489 від 11.09.2018 «Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації», протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності № 2/188 від 21.01.2020 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 116 від 19.02.2020 «Про внесення змін до розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 489 від 11.09.2018 «Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації»» передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення) що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об`єкт, який знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Драйзера Теодора, буд. 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1651399480000, для розміщення кафе, барів, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи 20,08 кв.м, для розміщення кафе, барів, що не здійснюють продаж товарів підакцизної групи 313,92 кв.м та для розміщення суб`єктів господарювання, які здійснюють виробничу діяльність 126,90 кв.м.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не виконано основного обов`язку орендаря внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 32.091,73 грн за період з березня 2022 року по січень 2023 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 9.1 договору він є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 13 червня 2028 року.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 4.1.1 договору орендодавець зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати по акту приймання-передачі об`єкт.

За актом приймання-передачі орендованого майна від 04.03.2020 орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування згідно з договором оренди № 1051/305/1 від 04.03.2020 нежитлове приміщення, що перебуває на балансі підприємства-балансоутримувача, загальною площею 460,90 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Драйзера Теодора 6.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 і становить без ПДВ: 104 грн 86 коп. за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку станом на квітень 2018 року 48.330,18 грн.

Додатковою угодою № 1 від 01.10.2021 до договору № 1051/305/1 від 04.03.2020 сторонами внесено зміни в тому числі в розділ 3 «Орендна плата» та п. 3.1 договору викладено в наступній редакції: « 3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 і становить без ПДВ: 106 грн 55 коп. за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку станом на квітень 2021 року 49.111,90 грн.»

Згідно з п. 3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.7 договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

В підтвердження заявленої суми позовних вимог, а саме 32.091,73 грн, позивачем надано разом з позовною заявою розрахунок заборгованості по ТОВ «Екс Алігатор» згідно договору № 1051/305/1 від 01.03.2020 за період з 01.01.2022 по 31.01.2023, з якого вбачається наступне

- за період з березня 2022 року по січень 2023 року нараховано загальну суму 89.876,26 грн, а саме: березень 2022 року - 34.404,56 грн; квітень 2022 року - 49.936,99 грн; травень 2022 року - 0,00 грн; червень 2022 року - - 7.190,36 грн (мінус); липень 2022 року - 0,00 грн; серпень 2022 року - 3.105,83 грн; вересень 2022 року - 3.139,99 грн; жовтень 2022 року - 3.839,58 грн; листопад 2022 року - 2.639,67 грн; грудень 2022 року - - 3.821,82 грн (мінус); січень 2023 року - 0,00 грн;

- за період з березня 2022 року по січень 2023 року відповідачем здійснено оплати на загальну суму 50.527,80 грн, з яких: 15.09.2022 сплачено 6.245,82 грн; 24.10.2022 сплачено 3.893,58 грн; 30.11.2022 сплачено 3.279,64 грн; 09.12.2022 сплачено 37.162,76 грн; 04.01.2023 сплачено 3.400,00 грн.

Доказів в підтвердження вказаних сум, а саме рахунків на оплату та платіжних доручень чи інших доказів часткової оплати позивачем не подано.

Однак, суд відзначає що позивачем здійснено арифметичні помилки при підрахунку загальних сум нарахування, оплати та заборгованості: за підрахунками суду загальна сума здійснених позивачем нарахувань з березня 2022 року по січень 2023 року (за сумами вказаними у розрахунку позивача) становить 86.054,41 грн; за підрахунками суду загальна сума здійснених відповідачем сплат з березня 2022 року по січень 2023 року (за сумами вказаними у розрахунку позивача) становить 53.927,80 грн; за підрахунками суду сума заборгованості з березня 2022 року по січень 2023 року (за сумами вказаними у розрахунку позивача) становить 32.126,61 грн.

При цьому, відповідач у відзиві на позов зазначає, що у травні 2022 року останнім було отримано рахунок-фактуру на сплату орендної плати за березень-квітень 2022 року у розмірі 77.116,31 грн (34.404,56 грн + 49.936,99 грн -7.190,36 грн) та вказано, що 09.12.2022 відповідачем здійснено оплату на суму 33.862,76 грн.

Відповідачем в підтвердження викладеного надано копію платіжного доручення № 46 від 09.12.2022 на суму 33.862,76 грн з призначенням платежу: оплата за фактичне використання в 02.2022 нежитлового приміщення згідно рах.-факт. № 372 від 11.02.2022; копії рахунку-фактури відповідачем не надано.

Отже суми, які позивач та відповідач вказують як оплату здійснену відповідачем 09.12.2022 не співпадають, а саме за розрахунком позивача відповідачем сплачено 37.162,76 грн, а з відзиву відповідача та з наданого останнім платіжного доручення № 46 від 09.12.2022 вбачається, що відповідачем сплачено 33.862,76 грн.

Також, здійснивши перерахунок вказаної відповідачем у відзиві суми нарахованої позивачем за березень-квітень 2022 року, а саме 34.404,56 грн + 49.936,99 грн - 7.190,36 грн, суд відзначає, що загальна сума становить 77.151,19 грн, а не 77.116,31 грн.

Враховуючи викладене, у суду відсутня можливість встановити, в якому саме розмірі була нарахована орендна плата у період з 01.03.2022 по 31.01.2022 та у якому розмірі відповідачем здійснювалися оплати.

Проте, оскільки заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач не заперечує проти здійснених позивачем розрахунків, суд вважає за можливе вважати розрахунок позивача в частині помісячних нарахувань та сплат (окрім оплати здійсненої 09.12.2022) вірним. Оплату здійснену 09.12.2022 вважати вірною у сумі 33.862,76 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 46 від 09.12.2022.

Отже, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ТОВ «Екс Алігатор» згідно договору № 1051/305/1 від 01.03.2020 за період з 01.01.2022 по 31.01.2023, позивачем за вказаний період здійснено нарахування орендної плати на загальну суму 86.054,41 грн, відповідачем здійснено оплати на загальну суму 50.627,80 грн, сума заборгованості становить 35.426,61 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В матеріалах справи наявна претензія позивача № 46-1394 від 18.07.2022 про сплату боргу за оренду нежитлового приміщення. В якості доказів надіслання даної претензії відповідачу позивачем подано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачем заперечень щодо отримання претензії позивача № 46-1394 від 18.07.2022 не наведено.

08.11.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією № 46-2464 про сплату боргу за оренду нежитлового приміщення, згідно з якою позивач просив сплатити заборгованість у розмірі 77.116,31 грн.

Відповідачем 13.12.2022 надано відповідь № 17/22 на претензію № 46-2464 від 08.11.2022, відповідно до якої повідомив, що оскільки заборгованість у розмірі 77.116,31 грн виникла за період з березня по квітень 2022 року, а саме в той період коли орендарі комунальних приміщень були звільнені від орендної плати з початку введення воєнного стану на території України. Відповідачем також повідомлено позивача, що відповідач звернувся до Постійної комісії Київської міської ради з питань власності із заявою про звільнення від орендної плати за березень-квітень 2022 року. Додатково відповідачем зазначено, що з метою врегулювання даної ситуації відповідачем частково сплачено вказаний борг у розмірі 33.862,76 грн.

В матеріалах справи міститься лист Постійної комісії Київської міської ради з питань власності (далі - комісія КМР) № 08/283-300вих від 20.12.2022, згідно з яким комісією КМР розглянуто адвокатський запит відповідача та надано копію витягу з протоколу засідання комісії КМР № 27/70 від 02.12.2022.

З наявного в матеріалах справи витягу з протоколу № 27/70 засідання комісії КМР від 02.12.2022 вбачається, що 20.09.2022 (протокол № 19/62) орендодавцям та балансоутримувачам комунального майна надані роз`яснення з приводу нарахування орендної плати відповідно до рішення КМР № 4551/4592 від 30.03.2022. Станом на сьогодні у балансоутримувачів, окрім КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» не виникало питань щодо застосування роз`яснень комісії, тому позиція підприємства для комісії не зрозуміла (п. 23 протоколу № 27/70 від 02.12.2022).

Відповідно до протоколу № 19/62 від 20.09.2022 засідання комісії КМР, комісія у складі 8 депутатів Київської міської ради, вирішили доручити Департаменту комунальної власності м. Києва довести до відома орендодавців, що звільнення від нарахування орендної плати відповідно до рішення № 4551/4592 від 30.03.2022 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану», введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, починається з 24.02.2022 та не потребує прийняття окремого рішення орендодавця та заяви орендаря.

У зв`язку з вищевикладеним, відповідач звернувся до позивача з повторною відповіддю на претензію від 08.11.2022 № 46-2464, відповідно до якої просив провести перерахунок заборгованості по договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 10581/305 від 04.03.2022 шляхом списання безпідставно нарахованого боргу у сумі 77.116,31 грн по орендні платі за період з 24.02.2022 до 01.08.2022, кошти у сумі 33.862,76 грн, сплачені 09.12.2022, просив направити у рахунок майбутніх платежів по орендній платі та просив надати акт звірки взаєморозрахунків по договору оренди за 2022 рік.

Позивачем заперечень щодо отримання повторної відповіді на претензію від 08.11.2022 № 46-2464 не наведено.

В поданих до суду поясненнях позивач зазначає, що нарахування орендної плати у різні періоди здійснювалась наступним чином

- у період до 06.04.2022 (включно) нарахування орендної плати проводилося у розмірі 50% від орендної плати визначеної у діючому договорі, згідно п. 6 рішення КМР «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва на час дії обмежувальних заходів» від 24.12.2020 № 25/25 (зі змінами). Також повідомлено, перерахунок було здійснено на виконання рішення № 25/25 від 24.12.2020 лише у червні 2022 року, після повернення працівників з вимушеної евакуації.

- у період з 07.04.2022 по 20.04.2022 (включно) нарахування орендної плати проводилося у розмірі 50% від орендної плати визначеної у діючому договорі, згідно пункту 1 рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592.

- у період з 21.04.2022 по 30.07.2022 (включно) нарахування орендної плати не проводилося згідно п. 1.2 рішення Київської міської ради від 15.04.2022 № 4569/4610.

- у період з 01.08.2022 по сьогоднішній день, згідно підпункту 1.2.2 пункту 1 рішення Київської міської ради від 14.07.2022 № 4909/4950 нарахування орендної плати здійснюється у розмірі 50% розміру орендної плати, установленої договором оренди, оскільки, відповідач підпадає під категорію орендарів, визначених у п. 7 додатку № 1 до зазначеного вище рішення.

Також, у поданих поясненнях, позивач вказує на те, що, на підставі ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Київської міської ради № 4551/4592 від 30.03.2022 та № 4909/4950 від 15.04.2022 набрали чинності з дня їх офіційного оприлюднення, а саме з 07.04.2022 та 21.04.2022 відповідно, а тому підлягають застосуванню починаючи зі вказаних дат.

В поданій до суду відповіді на відзив позивач спростовуючи заперечення відповідача вказує на те, що відповідно до Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради № 9/9 від 19.06.2014 комісія КМР з питань власності немає повноважень протоколом комісії надавати роз`яснення щодо порядку нарахування орендної плати та дії у часі нормативно-правових актів Київської міської ради.

Враховуючи все вищевикладене суд відзначає наступне

Рішенням Київської міської ради № 4551/4592 від 30.03.2022 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ» (далі - рішення КМР № 4551/4592 від 30.03.2022) з метою забезпечення життєдіяльності міста Києва в умовах воєнного стану Київська міська рада вирішила встановити, що на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ у сфері оренди комунального територіальної громади міста Києва у разі використання об`єкта оренди за цільовим призначенням та/або використання об`єкта оренди для потреб оборони, забезпечення життєдіяльності міста Києва в умовах воєнного стану, орендарі звільняються від орендної плати за договором оренди комунального майна територіальної громади міста Києва (п. 1.2.1 рішення КМР № № 4551/4592 від 30.03.2022).

Рішенням Київської міської ради № 4569/4610 від 15.04.2022 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради № 4551/4592 від 30.03.2022», з метою підтримки суб`єктів господарювання міста Києва на час дії воєнного стану Київська міська рада вирішила підпункт 1.2 пункту 1 рішення Київської міської ради № 4551/4592 від 30.03.2022 викласти в такій редакції:

« 1.2 У сфері комунального майна територіальної громади міста Києва на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати».

Дослідивши рішення Київської міської ради № 4551/4592 від 30.03.2022 та № 4569/4610 від 15.04.2022, приймаючи до уваги повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну та ситуацію, яка була у місті Києві та Київській області починаючи з 24.02.2022, суд схиляється до думки, що дія вказаних рішень має застосовуватися з початку введення воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, а саме з 24.02.2022.

Рішенням Київської міської ради № 4909/4950 від 14.07.2022 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради № 4551/4592 від 30.03.2022», з метою виконання завдань щодо надходження коштів до бюджету міста Києва Київська міська рада внесла зміни до підпункту 1.2 пункту 1 рішення Київської міської ради № 4551/4592 від 30.03.2022, відповідно до яких установлено, що 01.08.2022 і на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарям, визначеним у додатку 1 до цього рішення, та орендарям які здійснюють підприємницьку діяльність на об`єктах комунальної власності територіальної громади міста Києва, що перебувають на балансі комунальних підприємств, зазначених у додатку 2 до цього рішення, орендна плата нараховується в розмірі 50% розміру орендної плати, установленої договором оренди (п.п 1.2.2 рішення Київської міської ради № 4909/4950 від 14.07.2022).

Згідно до п. 8 додатку 1 до рішення Київської міської ради № 4909/4950 від 14.07.2022, під визначення осіб зазначених у п.п 1.2.2 рішення Київської міської ради № 4909/4950 від 14.07.2022 підпадають орендарі, які використовують об`єкт оренди для розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, ресторанів, закладів ресторанного господарства з постачання страв, приготованих централізовано, для споживання в інших місцях, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Враховуючи рішення Київської міської ради № 4909/4950 від 14.07.2022 суд приходить до висновку, що позивачем здійснено правомірне нарахування орендної плати за період з серпня 2022 року по січень 2023 року.

Як вже зазначалося судом, протоколом № 19/62 від 20.09.2022 засідання комісії КМР, комісія у складі 8 депутатів Київської міської ради, вирішили доручити Департаменту комунальної власності м. Києва довести до відома орендодавців, що звільнення від нарахування орендної плати відповідно до рішення № 4551/4592 від 30.03.2022 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану», введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, починається з 24.02.2022 та не потребує прийняття окремого рішення орендодавця та заяви орендаря.

Положенням про постійні комісії Київської міської ради, затверджене рішенням Київської міської ради № 9/9 від 19.06.2014 (далі - Положення) встановлено, що постійні комісії Київської міської ради є органами Київської міської ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради та її виконавчого органу (ч. 1 ст. 1 Положення).

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Положення постійна комісія Київської міської ради з питань власності вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці та готує проекти рішень Київської міської ради, надає висновки та рекомендації, здійснює контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого органу з питань: 1) володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (включаючи питання приватизації, управління, надання в оренду (суборенду), застави, страхування, концесії); 2) формування комунальної власності територіальної громади міста Києва (включаючи питання зарахування до комунальної власності закінчених будівництвом (реконструкцією) об`єктів комунального призначення); 3) захисту прав комунальної власності; 4) передачі об`єктів комунальної власності міста Києва під реконструкцію; 5) створення, реорганізації та ліквідації комунальних підприємств, установ та організацій; 6) обліку та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

Частинами 3 та 4 статті 10 Положення визначено, що за результатами розгляду питання порядку денного постійна комісія може: 1) ухвалити висновок; 2) ухвалити рекомендацію; 3) взяти інформацію до відома; 4) створити робочу групу; 5) надати відповідні доручення голові комісії та членам комісії; 6) прийняти інше рішення на виконання повноважень, визначених цим Положенням.

Рекомендації, висновки та інші рішення постійних комісій Київської міської ради підлягають розгляду органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, їх посадовими особами. Про результати розгляду рекомендацій, висновків та інших рішень постійних комісій Київської міської ради, а також вжиті заходи органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, їх посадові особи повідомляють постійній комісії у встановлений законодавством термін.

Враховуючи викладене суд відзначає, що постійною комісією Київської міської ради з питань власності в межах своїх повноважень доручено Департаменту комунальної власності м. Києва довести до відома орендодавців, що звільнення від нарахування орендної плати відповідно до рішення № 4551/4592 від 30.03.2022 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану», введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, починається з 24.02.2022 та не потребує прийняття окремого рішення орендодавця та заяви орендаря.

Відповідач у поданих до суду запереченнях щодо безпідставності нарахування орендної плати за березень-квітень 2022 року посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 634 від 27.02.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».

Позивач, в свою чергу, вказує, що дана постанова не поширюється на територію міста Києва, а відповідно й не поширюється на договори оренди державного та комунального майна, яке розташоване в межах адміністративної території міста Києва.

Суд не погоджується з твердженнями позивача з огляду на наступне

Відповідно до ч. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.02.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30.09.2022, за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене: на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях).

Частиною 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.02.2022 встановлено, що звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.

Пунктом 16 вказаної постанови Кабінет Міністрів України встановив орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови починаючи з 24.02.2022.

Статтею 117 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Враховуючи все вище зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем, в супереч рішенням Київської міської ради № 4551/4592 від 30.03.2022 та № 4569/4610 від 15.04.2022 та постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.02.2022, безпідставно нараховано відповідачу орендну плату за період березень-квітень 2022 року, у розмірі 77.151,19 грн (34.404,56 грн + 49.936,99 грн - 7.190,36 грн).

Отже, з урахуванням здійснених відповідачем оплат (6.245,82 грн + 3.839,58 грн + 3.279,64 грн + 33.862,76 грн + 3.400,00 грн = 50.627,80 грн) та здійснивши перерахунок заявлених позивачем позовних вимог без урахування нарахованої орендної плати за березень-квітень 2022 року (3.105,83 грн + 3.139,99 грн + 3.839,58 грн + 2.639,67 грн - 3.821,85 грн = 8.903,22 грн) суд відзначає, що матеріалами справи не доведено існуючої у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за період з березня 2022 року по січень 2023 року у розмірі 32.091,73 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування» поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей» Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається позивач, є менш вірогідними, ніж наведені відповідачем обставини.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Європейського суду у справі «Трофимчук проти України» зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Стосовно розподілу витрат відповідача на правову допомогу в розмірі 12.000,00 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що орієнтовний розрахунок витрат відповідача на професійну правничу допомогу становить 12.000,00 грн.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

23.11.2021 між відповідачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Шенлі» (адвокатське об`єднання) був укладений договір про надання правової допомоги № 19 (далі - договір № 19) за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову (правничу) допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити послуги адвокатського об`єднання.

Відповідно до п. 1.2 договору № 19 предметом надання правової допомоги є: захист прав та законних інтересів клієнта як орендаря по договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 04.03.2020 № 1051/305.

Згідно до п. 5.1 договору № 19 вартість послуг (винагорода) адвокатського об`єднання визначається сторонами у додатковій угоді.

06.03.2023 між відповідачем та адвокатським об`єднанням укладено додаткову угоду № 02 до договору про надання правової допомоги № 19 від 23.11.2021, відповідно до якої сторони визначили, що за представництво інтересів клієнта у суді по справі № 910/1646/23 за позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ТОВ «Екс Алігатор» про стягнення боргу, що включає вибір правової позиції, збір доказів, підготовка клопотань, відзиву на позовну заяву і заперечень тощо, клієнт зобов`язується сплатити винагороду у сумі 12.000,00 грн в момент укладання даної додаткової угоди.

Винагорода виплачена відповідачем адвокатському об`єднанню в розмірі 12.000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією до прибуткового касового ордеру № 20/2 від 06.03.2023.

Матеріали справи також містять детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) за підписом адвоката - Братищенко Ю.О., згідно якого в період з 06.03.2023 по 20.03.2023 надано професійну допомогу по справі № 910/1646/23, а саме: підготовка і подання відзиву по справі (що включає ознайомлення і фотографування матеріалів справи, їх аналіз, формування правової позиції, складання і подання відзиву, підготовка необхідних клопотань, копіювання письмових доказів).

Адвокатським об`єднанням «Шенлі» на представництво інтересів ТОВ «Екс Алігатор» адвокату Братищенко Юріяю Олександровичу видано ордер серії АА № 0025883 від 03.02.2023.

Підтвердженням того, що Братищенко Юрій Олександрович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5994 від 23.11.2017.

Позивачем клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу не подано та жодними засобами доказування неспівмірність розміру витрат не підтверджено.

Суд приходить до висновку про відповідність заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача на професійну правову допомогу покладаються на позивача повністю в сумі 12.000,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 39605452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екс Алігатор» (02217, м. Київ, вул. Драйзера Теодора, 6, код ЄДРПОУ 32222595) 12.000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова