Ухвала

від 01.05.2023 по справі 914/1561/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.05.2023 Справа № 914/1561/19

За скаргою:Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т», м. Львівпро:визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови й актуу справі:№914/1561/19за позовом:Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львівдо відповідача:Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т», м. Львівпро:зобов`язання звільнити самовільно зайняті нежитлові приміщення Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Шевчук О.О.Представники учасників справи:від стягувача:Карасюк М.В. - представниця;від боржника:Борачок В.В. - представник;від органу ДВС:не з`явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СКАРГИ.

На адресу Господарського суду Львівської області від Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т» надійшла скарга на дії державного виконавця.

Ухвалою від 03.03.2023 суд відклав вирішення питання про прийняття до розгляду скарги на дії державного виконавця до повернення матеріалів справи №914/1561/19 до Господарського суду Львівської області.

12.04.2023 матеріали справи №914/1561/19 повернулись до Господарського суду Львівської області у зв`язку із закінченням апеляційного провадження.

Ухвалою від 17.04.2023 суд прийняв скаргу до розгляду, розгляд скарги призначив на 01.05.2023.

У судове засідання 01.05.2023 представниця стягувача з`явилась, просила відмовити у задоволенні скарги. Від УКВ ДЕР Львівської міської ради до суду надійшли заперечення на скаргу на дії державного виконавця (вх. №10478/23 від 28.04.2023).

Представник боржника у судове засідання 01.05.2023 з`явився, просив задовольнити подану скаргу у повному обсязі.

Личаківський відділ ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції явки повноважного представника у судове засідання 01.05.2023 не забезпечив, подав до суду заперечення на скаргу (вх. №10513/23 від 28.04.2023).

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Разом із запереченнями на скаргу, Личаківський відділ ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав клопотання про відкладення судового засідання із розгляду скарги на іншу дату у зв`язку із перебуванням державного виконавця Стасюк Н.С. у відпустці у період з 01.05.2023 по 05.05.2023.

Розглянувши відповідне клопотання, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 ст. 342 ГПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Зважаючи на те, що неявка державного виконавця не перешкоджає розгляду скарги, а також враховуючи висловлення державним виконавцем своєї позиції щодо змісту скарги, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання та розгляду скарги по суті 01.05.2023.

Відтак, у задоволенні клопотання особи, дії якої оскаржуються, слід відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Аргументи скаржника.

На адресу Господарського суду Львівської області від Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т» надійшла скарга на дії державного виконавця, у якій скаржник просить:

- визнати дії старшого державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стасюк Н.С. щодо складання постанови про опис й арешт майна та акта державного виконавця (серія ВП №62980539) від 09.02.2023 неправомірними;

- скасувати постанову про опис й арешт майна та акт державного виконавця (серія ВП №62980539) від 09.02.2023, складені старшим державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стасюк Н.С., при примусовому виконанні наказу №914/1561/19, виданого Господарським судом Львівської області про зобов`язання ГО «ТІП «Ксені-Т» звільнити самовільно зайняті нежитлові приміщення під індексами « 2-1», « 2-2», « 2-3», « 2-4», « 2-5», загальною площею 64,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої скарги він посилається на те, що державним виконавцем було порушено:

1) Приписи ч. 3 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки із займаних приміщень фактично було виселено не боржника, а ФОП Долгуна А.К. , тобто особу, яка орендувала такі приміщення та не є стороною виконавчого провадження. Крім цього, виконавцем було описано, арештовано та вилучено з приміщення майно, яке належить орендарю.

Як стверджує скаржник, описане та арештоване виконавцем майно належить на праві власності ФОП Долгуну А.К . Однак, під час проведення виконавчих дій виконавцем належним чином не встановлено особи боржника та належності йому майна, яке знаходилося у приміщенні.

Таким чином, відповідні дії виконавця, свідчать про неправомірне втручання у підприємницьку діяльність орендаря, порушення його права користування приміщенням та права власності на майно, якого його було свавільно позбавлено. Вказане також свідчить про порушення ст.ст. 43, 47 ГК України.

2) Положення ч. 4 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження», адже до участі у проведенні виконавчих дій не було залучено працівників поліції.

3) Норму ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки проведення виконавчих дій не було відкладено через наявність обставин, що істотно перешкоджають їх проведенню, а саме через хворобу директора скаржника. Про вказаний факт виконавця було повідомлено, однак внаслідок його ігнорування він порушив принципи справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Аргументи органу державної виконавчої служби.

Личаківський відділ ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заперечує проти задоволення скарги з наступних підстав:

1) У межах справи №914/1561/19 судом не встановлено наявність договірних відносин між боржником та ФОП Долгуном А.К . Під час виселення боржника не було надано доказів того, що майно не належить останньому або належить іншій особі. При цьому наявність чужого майна в самовільно зайнятих нежитлових приміщеннях не є перешкодою для виселення Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т» на підставі рішення суду.

Виконавець також зазначає, що у випадку накладення арешту на майно ФОП Долгуна А.К. , останній може звернутися до суду із позовом в порядку ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

2) Виселення відбувалось в присутності понятих та за участю працівників поліції, що підтверджується відеозаписом, який міститься у матеріалах виконавчого провадження.

3) Відсутність боржника, який був належним чином повідомлений про день і час примусового виселення, не є перешкодою для виконання рішення суду виконавцем. Боржником не надано доказів, що підтверджують відкладення виконавчих дій у зв`язку із його хворобою. Більше того, боржник є юридичною особою, яка не є нерозривно пов`язана із особою директора. Відтак, під час проведення виконавчої дії могла бути присутня інша уповноважена особа Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т». Рішення суду не виконувалось із 2019 року, а боржник неодноразово подавав «штучні скарги», спрямовані на затягування виконавчого провадження.

Аргументи стягувача.

Стягувач також заперечує проти задоволення скарги з підстав аналогічних тим, що викладенні у запереченнях органу державної виконавчої служби.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.12.2019 у справі №914/1561/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2020, позов задоволено повністю, зобов`язано Громадську організацію «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т» звільнити самовільно зайняті нежитлові приміщення під індексами « 2-1», « 2-2», « 2-3», « 2-4», « 2-5», загальною площею 64,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , стягнуто з Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 1921,00 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення судом було видано відповідні накази.

09.09.2020 старшим державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Стасюк Н.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62980539 (надалі - ВП №62980539) про примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1561/19 від 20.08.2020. Вказаною постановою, серед іншого, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

У межах ВП №62980539 виконавцем виносилося ряд постанов, а саме:

- 09.09.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- 09.09.2020 про стягнення виконавчого збору;

- 03.11.2020 про зупинення виконавчого провадження у зв`язку із відкриттям Західним апеляційним господарським судом апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «АІРБУД» на рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2019 у справі № 914/1561/19;

- 22.01.2021 про поновлення вчинення виконавчих дій у зв`язку із постановленням Західним апеляційним господарським судом ухвали від 23.12.2020 про закриття апеляційного провадження у справі №914/1561/19;

- 28.01.2021 про зупинення виконавчого провадження у зв`язку із надходженням до суду заяви боржника про заміну сторони виконавчого провадження;

- 10.09.2021 про поновлення вчинення виконавчих дій у зв`язку із залишенням без задоволення Західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ «АІРБУД»;

- 10.09.2021 про залучення працівників органів внутрішніх справ, а саме працівників Львівського районного управління поліції в кількості двох осіб для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державного виконавця та залучених осіб при проведенні виконавчих дій, які будуть здійснюватись 23.09.2021 у АДРЕСА_1 ;

- 22.09.2021 про зупинення вчинення виконавчих дій у зв`язку із зупиненням ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 дії рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2019 у справі № 914/1561/19;

- 25.11.2021 про поновлення вчинення виконавчих дій у зв`язку із закриттям Західним апеляційним господарським судом апеляційного провадження у справі №914/1561/19;

- 25.11.2021 про залучення працівників органів внутрішніх справ, а саме працівників Львівського районного управління поліції для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державного виконавця та залучених осіб при проведенні виконавчих дій, які будуть здійснюватись 08.12.2021 у АДРЕСА_1 ;

- 07.12.2021 про зупинення вчинення виконавчих дій у зв`язку із надходженням до суду заяви ФОП Романова О.В. про заміну сторони виконавчого провадження;

- 25.01.2023 про поновлення вчинення виконавчих дій у зв`язку із закриттям Західним апеляційним господарським судом апеляційного провадження у справі №914/1561/19;

- 03.02.2023 про залучення працівників органів внутрішніх справ, а саме працівників Львівського районного управління поліції у кількості двох осіб для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державного виконавця та залучених осіб при проведенні виконавчих дій, які будуть здійснюватись 09.02.2023 у АДРЕСА_1 ;

- 08.02.2023 про утворення виконавчої групи із примусового виконання виконавчого документа у справі №914/1561/19.

З метою своєчасного та повного виконання рішення суду, виконавець вимагав у Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т» з`явитись 09.02.2023 за адресою: м. Львів, вул. Зелена, буд. 7, для виконання виконавчого документа, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповідної вимоги.

Отримавши вказану вимогу, боржник звернувся до виконавця із клопотанням про перенесення дати виконання рішення у зв`язку із тим, що директор Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т» перебуває на лікарняному, а більшість колективу на карантині.

Відповідно до Акта державного виконавця від 09.02.2023, складеного у ВП №62980539, рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2019 у справі №914/1561/19 виконане, а саме виселено Громадську організацію «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т» з самовільно зайнятого приміщення загальною площею 64,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, буд. 7.

При складенні акту та проведенні виселення брали участь двоє понятих та представник стягувача.

18.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із виселенням боржника та переданням спірного майна на відповідальне зберігання ЛКП «Господар».

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII).

З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2020 судом на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2019, а також постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі №914/1561/19, видано відповідний наказ, який перебував на примусовому виконанні у Личаківському відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у межах виконавчого провадження №62980539.

Відповідно до наказу Господарського суду Львівської області №914/1561/19 виданого 20.08.2020 Громадську організацію «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т» зобов`язано звільнити самовільно зайняті нежитлові приміщення під індексами « 2-1», « 2-2», « 2-3», « 2-4», « 2-5», загальною площею 64,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, буд. 7.

Приписами ст. 129 Конституції України та ст. 326 ГПК України передбачено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», що також узгоджується зі змістом ч. 1 ст. 327 ГПК України, згідно із якою виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентовано, зокрема Законом №1404-VIII.

Судом встановлено, що предметом скарги у межах цієї справи, є як дії державного виконавця Стасюк Н.С., пов`язані з прийняттям постанови про опис й арешт майна та акта державного виконавця від 09.02.2023, так і самі рішення державного виконавця, а саме - постанова про опис й арешт майна та акт державного виконавця від 09.02.2023.

На переконання боржника, дії державного виконавця щодо проведення виселення є неправомірними та суперечать встановленому Законом №1404-VIII порядку. Конкретні порушення, які за твердженням боржника були допущені виконавцем, викладені вище у аргументах скаржника.

Проаналізувавши відповідні доводи, надавши їм необхідну оцінку, а також заслухавши пояснення учасників справи, суд зазначає наступне.

Статтею 66 Закону №1404-VIII передбачено спеціальний порядок виконання рішень зобов`язального характеру про виселення боржника, тому судом в межах розгляду скарги оцінюються оскаржувані виконавчі дії відповідно до правових норм передбачених саме цією статтею.

Суд звертає увагу учасників виконавчого провадження на те, що мета рішення (а відповідно і результат його виконання), яким задоволено позовну вимогу про захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача у формі виселення відповідача з незаконно займаного ним приміщення, з урахуванням положень ч.ч. 1-5, 8 ст. 66 Закону №1404-VIII, полягає в тому, що: спірне приміщення має бути реально повністю звільнене від боржника, будь-якого його майна, з повною забороною відповідачу (боржнику) користуватися таким майном; позивачу, стягувачу має бути повернута повна, реальна, безперешкодна можливість користування та розпоряджання своїм майном; такі звільнення та повернення мають носити реальний, безсумнівний та безспірний характер.

При цьому, ст. 66 Закону №1404-VIII передбачає чіткий алгоритм та послідовність дій державного виконавця при виселенні боржника. Зокрема, державний виконавець:

- наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення та у разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово;

- призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника, при цьому відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення;

- у присутності понятих за участю працівників поліції здійснює примусове виселення шляхом звільнення приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та заборони боржнику користуватися цим приміщенням;

- якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, обов`язково проводить опис майна боржника, яке передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем;

- за результатами проведення вищевказаних дій по виселенню складає відповідний акт.

Отже, за встановленим порядком, зміст виконавчих дій з виселення боржника за його відсутності полягає у фактичному звільненні приміщення від боржника та його майна у присутності понятих за участю працівників поліції та встановленням боржнику заборони користування цим приміщенням, про що складається акт, а також проводиться опис майна боржника, яке передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.

В обґрунтування поданої скарги боржник посилається на те, що державний виконавець порушив приписи ч. 3 ст. 66 Закону №1404-VIII, оскільки із займаних приміщень фактично було виселено не його, а ФОП Долгуна А.К. , тобто особу, яка орендувала такі приміщення та не є стороною виконавчого провадження. Крім цього, виконавцем було описано, арештовано та вилучено з приміщення майно, яке належить орендарю.

Відповідні дії виконавця, на переконання боржника, свідчать про неправомірне втручання у підприємницьку діяльність ФОП Долгуна А.К. , порушення його права користування приміщенням та права власності на майно, якого його було свавільно позбавлено.

З цього приводу суд зазначає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ст. 339 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.12.2018 у справі №904/7326/17 зазначає, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі ст. 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Частиною 3 ст. 343 ГПК України передбачено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Аналіз змісту наведеної вище норми дає підстави для висновку про те, що задоволення скарги на рішення, дії (бездіяльність) виконавця є можливим тільки за одночасної наявності 2 умов: такі рішення, дії чи бездіяльність були прийняті не відповідно до закону або ж поза межами повноважень виконавця та при цьому призвели до порушення права заявника.

Надаючи оцінку вищезазначеним доводам боржника, суд зазначає, що такі пов`язані із правами ФОП Долгуна А.К. , та жодним чином не стосуються порушення державним виконавцем прав Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т», а тому вони не можуть бути підставою для задоволення скарги.

Слід зазначити, що твердження боржника у цій частині фактично стосуються прав та законних інтересів особи, яка не є стороною виконавчого провадження №62980539 та яка у межах цього судового провадження не оскаржує відповідні дії державного виконавця - ФОП Долгуна А.К .

Зі змісту ст. 339 ГПК України випливає, що особа, яка не є стороною чи учасником виконавчого провадження позбавлена можливості звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Враховуючи обґрунтування боржника, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у випадку, якщо ФОП Долгун А.К. вважає, що тими чи іншими діями державного виконавця, вчиненими у межах виконавчого провадження №62980539, порушено його права на майно, він може звернутися до суду із відповідним позовом.

Право на його подання визначено ч. 1 ст. 59 Закону №1404-VIII, відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Порядок такого подання регламентовано приписами відповідного процесуального законодавства.

Боржник також стверджує, що до участі у проведенні виконавчих дій не було залучено працівників поліції, що призвело до порушення норми ч. 4 ст. 66 Закону №1404-VIII.

Дійсно, у матеріалах справи відсутні докази того, що під час проведення виселення брали участь працівники поліції. Разом з цим, їх відсутність не свідчить про порушення прав боржника, адже згідно із постановою про залучення працівників органів внутрішніх справ від 03.02.2023 працівники Львівського районного управління поліції залучались для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державного виконавця і залучених осіб при проведенні виконавчих дій.

Тобто, участь працівників поліції була обумовлена мотивами дотримання безпеки, а не необхідністю дотримання порядку проведення виселення боржника та прав останнього.

Таким чином, хоча аргумент боржника у цій частині і є доречним, однак він не може слугувати підставою для задоволення поданої скарги.

Що стосується дотримання виконавцем ч. 3 ст. 66 Закону №1404-VIII в контексті виселення із займаних приміщень ФОП Долгуна А.К. , то суд звертає увагу на наступне.

Як уже зазначалось вище, примусове виселення полягає, зокрема у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Той факт, що спірні приміщення перебувають в оренді ФОП Долгуна А.К. свідчить про те, що боржник фактично продовжує користуватися спірними приміщеннями шляхом передачі їх у оренду іншим особам, чим перешкоджає виконанню рішення суду, яке набрало законної сили, та порушує права стягувача на повернення майна і на можливість безперешкодно ним користуватися.

Тому, дії, які були вчиненні державним виконавцем щодо виселення, узгоджуються із визначенням змісту примусового виселення, тобто відповідають приписам ч. 3 ст. 66 Закону №1404-VIII.

У своїй скарзі боржник також посилається на те, що державним виконавцем порушено норму ч. 1 ст. 32 Закону №1404-VIII, оскільки проведення виконавчих дій не було відкладено через наявність обставин, що істотно перешкоджають їх проведенню. Про вказаний факт виконавця було повідомлено, однак внаслідок його ігнорування він порушив принципи справедливості, неупередженості та об`єктивності.

З цього приводу суду зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 66 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово.

З матеріалів справи вбачається, що у постанові про відкриття виконавчого провадження №62980539 від 09.09.2020 боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Оскільки у добровільному порядку спірні приміщення боржником не були звільненні, державний виконавець приступив до примусового виконання рішення суду ще у кінці 2020 року.

У зв`язку із неодноразовим зупиненням вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження №62980539, проведення виселення боржника декілька разів відкладалось, востаннє до 09.02.2023.

У відповідності до ч. 2 ст. 66 Закону №1404-VIII державний виконавець письмово поінформував боржника про дату, час і місце проведення виселення, а боржник відповідну інформацію отримав, що вбачається зі змісту його клопотання про перенесення дати виконання рішення у зв`язку із тим, що директор Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т» перебуває на лікарняному, а більшість колективу на карантині.

Частиною 2 ст. 66 Закону №1404-VIII передбачено, що відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.

Таким чином, той факт, що боржник, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення виселення, не зміг забезпечити участі уповноваженого представника, жодним чином не перешкоджає виконанню рішення із виселення. Відтак, дії виконавця у цій частині відповідають положенням ст. 66 Закону №1404-VIII.

Щодо необхідності відкладення проведення виселення, то слід зазначити, що відповідно до ст. 32 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

З наведеного вище положення випливає, що вирішення питання про відкладення проведення виконавчих дій віднесено до дискреції виконавця та не є імперативно встановленим обов`язком останнього.

Враховуючи те, що рішення набрало законної сили у середині 2020 року, а виконавче провадження було відкрите ще 09.09.2020, відкладення державним виконавцем проведення виселення могло б призвести до порушення права стягувача на своєчасне, проведене у розумні строки виконання рішення суду (на яке він фактично очікував більше двох років).

При цьому важливо зазначити, що боржник є юридичною особою, а тому у день примусового виселення він міг забезпечити участь будь-якого іншого уповноваженого представника, окрім тих, які, за його нічим не підтвердженими доводами, були тимчасово непрацездатними.

Зважаючи на це, суд доходить висновку, що проведення примусового виселення 09.02.2023 без участі представника боржника не порушує прав останнього.

Оскільки будь-яких інших доводів, які б свідчили про наявність підстав для задоволення скарги, боржником наведено не було, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні скарги Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т» про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови й акту.

Керуючись ст.ст. 234-235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т» про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови й акту у справі №914/1561/19 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.05.2023.

Суддя Крупник Р.В.