Рішення

від 03.05.2023 по справі 918/87/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/87/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВ Гефест" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВ Гефест"

до Приватного підприємства "Агро - Експрес- Сервіс"

про стягнення 3 418 751,36 грн,

за участю представників учасників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПВ Гефест" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" (відповідач) про стягнення 3 418 751,36 грн, з яких: 3 364 841,00 грн основного боргу, 17 225,31 грн 3% річних та 36 685,05 грн інфляційних за договором поставки № 236 від 12.07.2022.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.04.2023 у справі № 918/87/23 позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВ Гефест" 3 418 751,36 грн, з яких: 3 364 841,00 грн основного боргу, 17 225,31 грн 3% річних та 36 685,05 грн інфляційних та 51 281,27 грн судового збору.

11.04.2023 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 17.04.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВ Гефест" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/87/23 призначено на 03.05.2023.

26.04.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

У судове засідання 03.05.2023 представники сторін не з`явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВ Гефест", вважає за необхідне зазначити таке.

Частинами 1, 2 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Позивачем у позовній заяві надано попередній орієнтовний розрахунок суми на правничу допомогу у розмірі 102 562,54 грн.

На підтвердження витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, позивачем надано договір про надання правової допомоги від 09.01.2023 (далі - договір), укладений між

позивачем (замовник, клієнт) та адвокатським об`єднанням "Статус" (далі - АО), ордер серія АС № 1051898 від 12.01.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 673 від 27.06.2012, розрахунок вартості надання правової допомоги від 13.01.2023, платіжна інструкція № 102 від 13.01.2023 на суму 102 562, 54 грн.

Для надання правової допомоги клієнту АО призначено Ткачука Олександра Вікторовича, адвоката, який є адвокатом на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 673 від 27.06.2012, виданого на підставі рішення Волинської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 22.06.2012 № 6/251.

За п. 1.1. договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе обов`язок надати професійну правничу допомогу у повному обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

На виконання доручення клієнта адвокат складає позовну заяву (відзив, відповідь на відзив, заперечення, інші процесуальні документи) у справі про стягнення заборгованості за договором поставки від 12.07.2022 № 236, складає апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (у разі необхідності), складає касаційну скаргу на судові рішення (у разі необхідності), забезпечує представництво/захист прав та інтересів клієнта особисто або шляхом залучення осіб, які є помічниками адвоката за місцем виконання доручення, зокрема у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі про стягнення заборгованості за договором поставки від 12.07.2022 № 236, представляє інтереси клієнта у правовідносинах з третіми особами, зокрема, але не виключно з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, судовими та правоохоронними органами, органами державної влади та управління, органами місцевого самоврядування, державними та комунальними установами, громадськими формуваннями тощо, надає інші види правової допомоги, якщо це необхідно для забезпечення виконання доручення клієнта у справі про стягнення заборгованості за договором поставки від 12.07.2022 № 236.

Гонорар, умови розрахунків, строк дії договору передбачено у розділі 4 договору.

Гонорар - винагорода АО за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором. Розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим договором, може обумовлюватися наступними критеріями: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або)значенням справи для клієнта, в тому числі - впливом вирішення справи на майновий (фінансовий) стан клієнта та його репутацію, а також публічним інтересом до справи.

Порядок обчислення гонорару за цим договором фіксований - гонорар за цим договором сплачується клієнтом одним платежем в день виставлення відповідного рахунку та за погодженням сторонами становить 3 (три) відсотки ціни позову у справі про стягнення заборгованості за договором поставки від 12.07.2022 № 236. Акти про надання правової допомоги містять розмір гонорару, який складає вартість наданої АО правової допомоги клієнту, визначений АО в таких актах про надання правової допомоги розмір гонорару за своєю правовою природою є ціною цього договору. Акти про надання правової допомоги складаються АО в міру необхідності, у двох примірниках та повинні бути підписані та засвідчені печаткою сторін договору. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення АО позитивного результату, якого бажає досягти клієнт. Гонорар сплачується клієнтом у безготівковій формі на поточний рахунок АО протягом трьох днів з моменту підписання відповідного акту про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4.10. договору він набуває чинності з дати його підписання і діє до моменту виконання АО доручення в обсязі, визначеному у п. 2.1. договору.

Відповідно до розрахунку вартості надання правової допомоги від 13.01.2023 розмір витрат на правову допомогу становить 102 562,54 грн, які оплачені позивачем в повному обсязі, що стверджується платіжною інструкцією № 102 від 13.01.2023.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови

повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні

розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

У ч. 3 ст. 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи,

належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

За змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Проте слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 129 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії"зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм ст. 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, у цій справі проведено три судові засідання, в одному з яких представник позивача брав участь. Крім того, представником позивача підготовлено одну заяву по суті спору - позовну заяву (на шістьох сторінках), а також дві заяви про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції та заяву про проведення судового засідання без участі позивача.

При цьому суд зазначає, що справа про стягнення заборгованості за договором поставки, 3% річних та інфляційних є справою незначної складності, судова практика усталена, розрахунки не складні, незважаючи на заявлену до стягнення суму.

Окрім цього, позивачем не надано суду обґрунтований розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а з умов договору судом не установлено, що сума, заявлена до стягнення, стосувалася лише представництва інтересів позивача в Господарському суді Рівненської області.

Також слід зазначити, що не існує єдиного арифметичного алгоритму для визначення (обчислення) витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд повинен у кожному конкретному випадку, керуючись положеннями ст. 126, 129 ГПК України, визначати розмір таких витрат та їх розподіляти, наводячи відповідні мотиви прийнятих рішень стосовно цих витрат.

З огляду на викладене суд, проаналізувавши подані представником позивача докази стосовно розміру понесених витрат на правову допомогу, ураховуючи доцільність цих витрат з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданої послуги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, понесених у зв`язку з розглядом справи.

У силу вимог п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Суд уважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, таким чином: 15 000,00 грн покласти на відповідача, а решту - на позивача.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВ Гефест" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" (35112, Рівненська область, Дубенський район, с. Ярославовичі, вул. Шкільна, 50, ідентифікаційний код 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВ Гефест" (43023, м. Луцьк, вул. Ківерцівська, буд. 83 Б, ідентифікаційний код 44902679) 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У решті вимог заяви відмовити.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПВ Гефест" (43023, м. Луцьк, вул. Ківерцівська, буд. 83 Б, ідентифікаційний код 44902679).

Боржник: Приватне підприємство "Агро - Експрес - Сервіс" (35112, Рівненська область, Дубенський район, с. Ярославовичі, вул. Шкільна, 50, ідентифікаційний код 30132761).

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 КПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне додаткове судове рішення складене та підписане 05.05.2023.

Суддя О.Андрійчук