Рішення

від 27.04.2023 по справі 922/620/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2023м. ХарківСправа № 922/620/15 (922/3336/20)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання П`ятак А.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Господарського суду Харківської області справу

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро до 1) акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ , 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Металобази Комекс", 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ТОВ "ФК "Авістар Фінанс", м. Київ, 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ТОВ " Фінансова коспанія " Експерт Інвест", м. Київ про визнання припиненими зобов`язань в межах справи № 922/620/15 про банкрутство ТОВ "Металобази Комекс"за участю представників сторін:

позивача - не з`явився ;

відповідача1- не з`явився;

відповідача2 - не з`явився;

3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ТОВ "ФК "Авістар Фінанс" - не з`явився;

3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ТОВ " Фінансова компанія " Експерт Інвест" - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", та третьої особи, ТОВ "Металобази Комекс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, про визнання припиненими зобов`язань за кредитним договором та договором поруки, в межах справи № 922/620/15 про банкрутство ТОВ "Металобази Комекс", в якій просить суд: визнати припиненим зобов`язання за кредитним договором № 4/11в, укладеним 25.03.2011 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Металобази Комекс" та наступними договорами про внесення змін до кредитного договору, на підставі якого ТОВ "Металобази Комекс" надано кредит на суму 5195249,47 доларів США на строк до 31.10.2014 зі сплатою 13,1% річних, а також визнати припиненим зобов`язання за договором поруки № 4/11в від 25.03.2013, укладеним між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 .

В обґрунтуванні позовної заяви ОСОБА_1 посилається, зокрема, на те, що ПАТ "ВТБ Банк" скористався своїм правом як іпотекодержателя за іпотечним договором № 4/11В-І-1 від 25.03.2011, укладеним між банком та ТОВ "Юніком Сіті" в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 4/11в від 25.03.2011, та в позасудовому порядку задовольнив забезпечені іпотекою вимоги за основним зобов`язанням, на підставі чого позивач вважає основне зобов`язання за кредитним договором припиненим.

До позовної заяви ОСОБА_1 надано клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати у ПАТ "ВТБ Банк" іпотечний договір № 4/11в-І-1 від 25.03.2011 та документи, що підтверджують набуття права власності відповідача (банка) на предмет іпотеки відповідно до договору № 4/11в-І-1 від 25.03.2011.

В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/620/15 про банкрутство ТОВ "Металобази Комекс". Справу розглядає суддя Усатий В.О.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про стягнення заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.10.2020 позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 3336/20 від 19.10.2020) передана на розгляд судді Усатого В.О.

Ухвалою суду від 26.10.2020 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів. Позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№ 3336/20 від 19.10.2020) залишено без руху. Повідомлено позивача про допущені недоліки позовної заяви (вх. № 3336/20 від 19.10.2020). Ухвалено позивачу у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, надати суду: уточнення до позовної заяви щодо статусу ТОВ "Металобази Комекс" як учасника справи; належним чином засвідчені копії кредитного договору № 4/11в від 25.03.2011 (з наступними договорами про внесення змін), укладеного між публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та ТОВ "Металобази Комекс", а також іпотечного договору № 4/11в-І-1 від 25.03.2011, укладеного між публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та ТОВ "Юніком Сіті"; всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі належним чином засвідчені копії судових рішень у справі № 201/15087/14-ц, докази наявності у відділі примусового виконання рішень ДДВС МЮУ виконавчого провадження № 54592057. Попереджено позивача, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

06.11.2020 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№25912), до якої надано, зокрема, уточнену позовну заяву з визначенням товариства з обмеженою відповідальністю "Металобази Комекс" в якості відповідача2, копії кредитного договору № 4/11в від 25.03.2011 (з наступними договорами про внесення змін), укладеного між публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та ТОВ "Металобази Комекс", іпотечного договору № 4/11в-І-1 від 25.03.2011, судових рішень у справі № 201/15087/14-ц, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №54592057 від 30.08.2017 та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.09.2017 (ВП № 54592057).

Ухвалою суду від 11.11.2020 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 3336/20 від 19.10.2020) до розгляду в межах справи № 922/620/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Металобази Комекс". Відкрито провадження у справі № 922/3336/20. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 02.12.2020.

Ухвалою суду від 16.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№3336/20 від 19.10.2020) залишено без руху. Повідомлено позивача про допущені недоліки позовної заяви (вх. № 3336/20 від 19.10.2020). Ухвалено позивачу у п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, надати суду оригінал доказів сплати судового збору в розмірі 4204,00 грн із зазначенням у ньому належних платіжних реквізитів. Попереджено позивача, що згідно з ч. ч. 12, 13 ст. 176 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

25.11.2020 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 27514) з платіжним дорученням № 0.01918420915.1 від 24.11.2020 про сплату судового збору в розмірі 4204,00 грн з належними платіжними реквізитами.

Ухвалою суду від 25.11.2020 продовжено розгляд справи, підготовче засідання по якій призначено на 02.12.2020.

01.12.2020 до суду від АТ "ВТБ Банк" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№28067) з доказами його направлення на адреси позивача та відповідача-2, а якому відповідач-1 заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на те, що звернення стягнення банком на предмет іпотеки в позасудовому порядку не призвело до погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі; надав розрахунок суми заборгованості по кредитному договору №4/11В від 25.03.2011, укладеному між АТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Металобази Комекс", яка станом на 01.10.2020 складає 3617903,71 долар США (еквівалент суми заборгованості становить 102382695,30 грн).

Також, 01.12.2020 до суду від АТ "ВТБ Банк" надійшло клопотання про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (вх. № 28042), в якому відповідач-1 просив суд залучити до участі у справі №922/620/15 (922/3336/20) ТОВ "ФК "Авістар Фінанс" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача. В обґрунтуванні наданого клопотання банк посилався на те, що ТОВ "ФК "Авістар Фінанс" з 19.11.2020 є новими кредитором за оспорюваними договорами - кредитним договором № 4/11В від 25.03.2011 та договором поруки № 4/11В-П-2 від 25.03.2011, у зв`язку з укладанням 19.11.2020 між АТ "ВТБ Банк" та ТОВ "ФК "Авістар Фінанс" договору № 26-КБ про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 1972, відповідно до умов якого банк відступає новому кредитору (ТОВ "ФК "Авістар Фінанс") належні банку, а новий кредитор набуває право вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та поручителів та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатках № 1-4 до цього договору (у тому числі право вимоги за кредитним договором № 4/11В від 25.03.2011, з урахуванням всіх змін, доповнень та додатків, укладеним між АТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Металобази комекс"; право вимоги за договором поруки № 4/11В-П-2 від 25.03.2011, з урахуванням всіх змін, доповнень та додатків, укладеним між АТ "ВТБ Банк" та фізичною особою ОСОБА_1 ).

Крім того, 01.12.2020 до суду від АТ "ВТБ Банк" надійшло клопотання (вх.№28050) про надання банку часу для підготування та направлення сторонам у справі та суду документів, які мають значення для розгляду справи (кредитний договір № 4/11В від 25.03.2011, договір поруки № 4/11В-П-2 від 25.03.2011, банківські виписки за КД № 4/11В, які підтверджують наявність заборгованості у позичальника, та суму часткового погашення боргу за рахунок предмету іпотеки). В обґрунтуванні наданого клопотання АТ "ВТБ Банк" посилалося на те, що всі працівники банку перебувають на дистанційному графіку роботи, а підготовлення доказів до відзиву потребує більше часу.

Ухвалою суду від 02.12.2020 підготовче засідання відкладено на 16.12.2020. Ухвалено акціонерному товариству "ВТБ Банк" надати суду: розбірливу копію додатку №1 до договору № 26-КБ про відступлення прав вимоги від 19.11.2020, засвідчену належним чином відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55; письмові пояснення щодо настання відкладної обставини, зазначеної в п.16-1 договору № 26-КБ про відступлення прав вимоги від 19.11.2020.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтуванні своєї правової позиції зазначив, що АТ "ВТБ Банк" у позасудовому порядку скористалося своїм правом та задовольнило вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки № 4/11В-І-1 від 25.03.2011, укладеним з ТОВ "Юніком Сіті"; крім того, позивач посилався, зокрема, на п. 4.2.3 іпотечного договору № 4/11В-І-1 від 25.03.2011, укладеного між АТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Юніком Сіті", п. 1.1 договору про внесення змін та доповнень № 4 до зазначеного іпотечного договору, та ст. 36 Закону України "Про іпотеку".

Ухвалою суду від 16.12.2020 підготовче засідання відкладено на 18.01.2021. Запропоновано позивачу та відповідачу-2 протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали письмово надати суду свої міркування щодо клопотання АТ "ВТБ Банк" про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (вх. № 28042 від 01.12.2020) з доказами їхнього надіслання іншим учасникам справи.

17.12.2020 до суду від АТ "ВТБ Банк" надійшли додаткові письмові пояснення на ухвалу суду від 02.12.2020 щодо настання відкладної обставини, зазначеної в п.16-1 договору № 26-КБ про відступлення прав вимоги від 19.11.2020, а також копії документів: протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-10-22-000001-b, договорів про відступлення права вимоги від 19.11.2020 № 34, № 1, № GL18N118141, № 26-КБ (з додатками № 1, № 2).

Крім того, 17.12.2020 до суду від АТ "ВТБ Банк" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій кредитного договору № 4/11В від 25.03.2011 (з додатками), договору поруки № 4/11В-П-2 від 25.03.2011 (з додатками), договору іпотеки № 4/11В-1-1 від 25.03.2011 (з додатками) та банківських виписок по кредитному договору № 4/11В від 25.03.2011.

Ухвалою суду від 18.01.2021 задоволено клопотання АТ "ВТБ БАНК" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (вх.№28042 від 01.12.2020). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ТОВ "ФК "Авістар Фінанс". Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, тобто до 18.02.2021 включно. Відкладено підготовче засідання на 09.02.2021. Зобов`язано позивача надати суду докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також докази відправлення копій документів по суті справи, які надавалися до суду, на адресу ТОВ "ФК "Авістар Фінанс" (оригінал фіскального чеку та поштового опису вкладення). Зобов`язано АТ "ВТБ БАНК" надати суду докази відправлення копій документів по суті справи, які надавалися до суду, на адресу ТОВ "ФК "Авістар Фінанс" (оригінал фіскального чеку та поштового опису вкладення). Встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, строк на подачу пояснень по суті спору з доказами їхнього надіслання учасникам справи - протягом трьох днів з дня вручення копії даної ухвали у справі.

29.01.2021 до суду від АТ "ВТБ Банк" на виконання вимог ухвали суду від 18.01.2021 надійшли докази відправлення на адресу ТОВ "ФК "Авістар Фінанс" відзиву, додаткових пояснень та клопотання про залучення; окремо банком було зазначено про те, що інші додатки, які були направлені до суду, вже наявні у ТОВ "ФК "Авістар Фінанс", оскільки вони були передані товариству при укладанні договору №26-КБ про відступлення права вимоги від 19.11.2020.

01.02.2021 до суду від відповідача-2 надійшли пояснення (вх. № 2445) на позовну заяву ОСОБА_1 про визнання припиненими зобов`язань за кредитним договором, в яких ліквідатор ТОВ "Металобази Комекс", посилаючись на положення договору іпотеки про можливість повного задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, недоведеність ПАТ "ВТБ Банк" розміру задоволених вимог за рахунок предмета іпотеки, невчинення ПАТ "ВТБ Банк" дій для зменшення вимог до боржника - ТОВ "Металобази Комекс" та поручителів, зазначив, що вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про припинення зобов`язань за кредитним договором № 4/11 від 25.03.2011 та за договором поруки №4/11В від 25.03.2013 обґрунтованими та такими, що не спростовані ПАТ "ВТБ Банк"; крім того, зазначив, що отримані у ході ліквідаційної процедури документи також не спростовують вимог позовної заяви.

Також, 01.02.2021 на електронну адресу суду позивачем було надано клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 492) на підставі п. 7 ч. 1 ст.228 ГПК України до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/17048/17, якою переглядається судове рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі).

09.02.2021 на електронну адресу від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі ліквідатора, з урахуванням позиції, викладеної в його поясненнях.

Ухвалою суду від 09.02.2021 задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі (вх.№492 від 01.02.2021). Провадження у справі 922/620/15 (922/3336/20) зупинено до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/17048/17.

07.11.2022 до суду надійшло клопотання (вх.№13319) від ліквідатора ТОВ "Металобази Комекс" Демчана О.І. про поновлення провадження у справі №922/620/15 (922/3336/20), у зв`язку з винесенням Великою Палатою ВС постанови від 18.01.2022 у справі 910/17048/17.

Ухвалою суду від 11.11.2022, крім іншого, задоволено клопотання (вх.№13319 від 07.11.2022) ліквідатора ТОВ "Металобази Комекс" Демчана О.І. про поновлення провадження у справі №922/620/15 (922/3336/20). Провадження у справі №922/620/15 (922/3336/20) поновлено. Призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на "14" грудня 2022 р. о 10:30.

Ухвалою суду від 14.12.2022 відкладено підготовче засідання на "17" січня 2023 р. о 15:00 год.

Ухвалою суду від 17.01.2023 відкладено підготовче засідання на "16" лютого 2023 р. о 15:00 год.

До суду від ТОВ " Фінансова коспанія " Експерт Інвест" надійшли заяви ( вх.№ 1375 від 20.01.2023 та вх.№1484 від 23.01.2023) ідентичного змісту про процесуальне правонаступництво з додатком.

15.02.2023 до суду від представниці позивача адвокатки Ковріги О.І. надійшло клопотання (вх.3810) про участь у всіх наступних судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції.

Судове засідання, призначене на 16.02.2023, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні.

Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов`язків судді, а саме - після повернення судді з відрядження, ухвалою суду від 17.02.2023 призначено підготовче засідання на "07" березня 2023 р. о 14:30 год. Відмовлено у задоволенні клопотання представниці позивача адвокатки Ковріги О.І. про проведення всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції (вх.3810 від 15.02.2023). Позивачу ухвалено надати суду пояснення з правовим обґрунтуванням щодо заяв ТОВ " Фінансова компанія " Експерт Інвест" (вх. №1375 від 20.01.2023 та вх.№1484 від 23.01.2023) про процесуальне правонаступництво.

24.02.2023 до суду від ТОВ " Фінансова компанія " Експерт Інвест" надійшли письмові пояснення (вх.№ 4526), в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 07.03.2023 сторони уповноважених представників не направили.

Ухвалою суду від 07.03.2023 відкладено підготовче засідання на "30" березня 2023 р. о 14:15 год. Викликано уповноваженого представника позивача ОСОБА_1, в судове засідання та визнано його явку обов`язковою. Позивачу ухвалено виконати вимоги ухвали суду від 17.02.2023 та надати суду пояснення з правовим обґрунтуванням щодо заяв ТОВ " Фінансова компанія " Експерт Інвест" (вх. №1375 від 20.01.2023 та вх.№1484 від 23.01.2023) про процесуальне правонаступництво .

Ухвалою суду від 29.03.2023, крім іншого, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія " Експерт Інвест" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 28, оф. 216). Встановлено третій особі п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, для подання пояснень щодо позову. Задоволено клопотання ТОВ " Фінансова компанія " Експерт Інвест" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.7346 від 27.03.2023).

Присутній в судовому засіданні 30.03.2023 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія " Експерт Інвест" просив суд залишити заяви (вх.№ 1375 від 20.01.2023 та вх.№1484 від 23.01.2023) про процесуальне правонаступництво без розгляду, долучити до матеріалів справи пояснення (вх.№ 4526 від 24.02.2023) та вважав можливим закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином згідно вимог чинного законодавства, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши в судовому засіданні 30.03.2023 клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія " Експерт Інвест" про залишення без розгляду заяв (вх.№ 1375 від 20.01.2023 та вх.№1484 від 23.01.2023) про процесуальне правонаступництво, приймаючи до уваги, що учасники справи мають право, зокрема подавати заяви та клопотання, у тому числі і заяви та клопотання про залишення без розгляду чи відмову від раніше поданих заяв і клопотань, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія " Експерт Інвест", залишити без розгляду заяви ТОВ " Фінансова компанія " Експерт Інвест" (вх.№ 1375 від 20.01.2023 та вх.№1484 від 23.01.2023) про процесуальне правонаступництво та долучити до матеріалів справи пояснення ТОВ " Фінансова компанія " Експерт Інвест (вх.№ 4526 від 24.02.2023), про що було оголошено в судовому засіданні та зафіксовано в протоколі судового засідання.

Ухвалою суду від 30.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на "27" квітня 2023 р. о 15:45 год.

В судове засідання 27.04.2023 сторони не з`явились, уповноважених представників не направили.

З метою повідомлення юридичних осіб- сторін по справі про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копії ухвал суду, зокрема після поновлення провадження у справі - від 11.11.2022, 14.12.2022, 17.01.2023, 17.02.2023, 07.03.2023, 30.03.2023 направлялись судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідачів та третіх осіб, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на адресу позивача, зазначену у позові.

Позивач та його представник в чергове судове засідання не з`явились.

Судова кореспонденція, яка направлялась позивачу повернута поштою на адресу суду із позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місце проживання позивача та юридичних осіб-сторін по справі, які зареєстровані у встановленому законом порядку, вважається днем вручення ухвал суду.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. ГПК України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони у справі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/620/15 (922/3336/20) у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, суд зазначає, що строки розгляду справи в порядку загального позовного провадження врегулювані розділом ІІІ ГПК України. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" ( із змінами) від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи суддів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи. Відповідно до частини 1 та 2 статті Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-яким іншим міркуванням в судовому процесі.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений з об`єктивних причин вийти за межі строку, встановленого ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, і який не є розумним у даному з урахуванням вищезазначених обставин. При цьому, суд здійснив усі необхідні дії для розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо матеріалів для вирішення спору по суті.

У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 7, 13 ГПК України, а тому господарські суди зобов`язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства. Закон України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 3 статті 7) також гарантує право кожного на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09 жовтня 1979 року, пункт 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява №38695/97, пункт 43, ECHR 2000-II). Суд констатує про те, що під час розгляду справи, були створені належні умови для реалізації сторонами своїх прав, що передбачені ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Судом встановлено, що 25 березня 2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Металобази Комекс» укладено кредитний договір № 4/11В, згідно з умовами якого ТОВ «Металобази Комекс» отримало кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у розмірі 5 195 249, 47 доларів США зі сплатою 11, 5 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості, починаючи з 01 вересня 2013 року, на строк до 31 серпня 2014 року.

У подальшому до цього договору укладалися додаткові угоди, уточнено графік погашення заборгованості й тіла кредиту.

В забезпечення виконання зобов`язань по вказаному кредитному договору, крім іншого, був укладений Іпотечний договір №4/11В-1-1 між ПАТ «ВТБ БАНК» та ТОВ «Юніком Сіті», посвідчений 25.03.2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лоян Т.С.

Відповідно до умов Іпотечного договору №4/11В-1-1 Іпотекодавець (ТОВ «Юніком Сіті») з метою забезпечення виконання зобов`язань, що виникають з кредитного договору № 4/11В від 25.03.2011р., передав Іпотекодержателю (ПАТ «ВТБ БАНК») в іпотеку нерухоме майно - нежитлова будівля, а саме: 3-1- корпус гріючих плит, загальною площею 17877,1 кв.м., літ.2А-вартова (тимч.), літ.2Б-ангар (тимч.), місцезнаходження: місто Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 139 .

Відповідно до п.4.2.3. договору іпотеки у разі невиконання/неналежного виконання позичальником основного зобов`язання та/або цього договору, звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі.

У разі невиконання/неналежного виконання зобов`язань за Договором кредиту та/або цим Договором Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги в повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п.6.1.договору). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд Іпотекодержателя.

В забезпечення виконання зобов`язань по вказаному кредитному договору був укладений, також, крім іншого, Договір поруки №4/11В -П-2 від 25.03.2011 між ПАТ «ВТБ БАНК» та фізичною особою ОСОБА_1 , згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання відповідати за кредитними зобов`язаннями ТОВ «Металобази Комекс» (у вказаних у договорі межах) і нести солідарну відповідальність перед ПАТ «ВТБ Банк», у тому числі й сплату основного боргу за кредитним договором № 4/11В від 25 березня 2011 року, нарахованих відсотків та неустойки (штрафу, пені).

У подальшому Договором1 від 22.02.2012, Договором №2 від 28.12.2012, Договором№3 від 23.09.2013 вносились зміни до Договору поруки №4/11В -П-2 від 25.03.2011.

Відповідач-1 зазначає, що Банк виконав умови кредитного договору та на підставі заяви ТОВ «Металобази Комекс» надав кредитні кошти в розмірі 5 195 249, 47 доларів США. Зазначений факт позивачем у даній справі не оспорюється .

Постановою Господарського суду Харківської області від 11.08.2015 ТОВ "Металобази Комекс", крім іншого, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У межах справи про банкрутство ТОВ «Металобази Комекс» визнано вимоги ПАТ «ВТБ Банк», що рахуються за кредитним договором №4/11В від 25.03.2011 з додатками до нього, який був укладений між банком та боржником:

- ухвалою суду від 23.06.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Майстер-буд» та визнано конкурсні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» у розмірі 110132276,46 грн. (4 черга задоволення вимог кредиторів), 2748313,09 грн. (шоста черга задоволення вимог кредиторів), а також 1218,00 грн. витрат із сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами (1 черга задоволення вимог кредиторів);

- ухвалою суду від 21.09.2015 визнано поточні вимоги AT «ВТБ Банк» у розмірі 4 636 062,42 грн. та включено їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, 1218,00 грн. витрат із сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами (1 черга задоволення вимог кредиторів).

З матеріалів справи також вбачається, що ПАТ «ВТБ Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, керуючись іпотечним договором №4/11В-1-1 від 25.03.2011, звернуло стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ «Юніком Сіті» в позасудовому порядку та 14.02.2017 зареєструвало за собою право власності на нерухоме майно майнового поручителя - нежитлова будівля заг. площею 17877,1 кв.м. за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 139.

Також, судом встановлено, що 19 листопада 2020 року між ПАТ ВТБ Банк та ТОВ ФК Альтарес Фінанс (попередня назва ТОВ ФК Авістар Фінанс) було укладено договір про відступлення прав вимоги №26-КБ (Договір відступлення №1), відповідно до умов якого ТОВ ФК Альтарес Фінанс набуло право вимоги до юридичних осіб та дебіторську заборгованість за відповідними договорами купівлі-продажу прав вимоги.

29 грудня 2020 року між ТОВ ФК Альтарес Фінанс та ТОВ Експерт Інвсет укладено договір про відступлення прав вимоги №AS-003-1 (Договір відступлення №2), відповідно до умов якого ТОВ Експерт Інвсет набуло право вимоги до юридичних осіб та дебіторську заборгованість.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Судом встановлено, що позичальник ТОВ «Металобази Комекс» належним чином не виконувало свої зобов`язання за кредитним договором, у результаті чого виникла заборгованість.

Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором забезпечується, зокрема, іпотекою нерухомого майна, яке належить на праві власності ТОВ «Юніком Сіті», порукою позивача ОСОБА_1 .

В обґрунтуванні позовної заяви ОСОБА_1 посилається, зокрема, на те, що ПАТ "ВТБ Банк" скористався своїм правом як іпотекодержателя за іпотечним договором № 4/11В-1-1 від 25.03.2011, укладеним між банком та ТОВ "Юніком Сіті" в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 4/11В від 25.03.2011, та в позасудовому порядку задовольнив забезпечені іпотекою вимоги за основним зобов`язанням, на підставі чого позивач вважає основне зобов`язання за кредитним договором припиненим, на підтвердження чого надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 546 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання(частина перша статті 559 ЦК України).

За змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про іпотеку» (тут і далі в редакції від 19 жовтня 2016 року) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки

Згідно з частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

За змістом частини третьої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку» після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Буквальне застосування положень частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку» у відповідній редакції можливе виключно у тих випадках, коли належне та повне виконання основного зобов`язання було забезпечене іпотекою і за усіма такими договорами іпотекодержатель звернув стягнення на предмет іпотеки чи декількома способами забезпечення, але на реалізацію таких способів припинився строк звернення стягнення.

У разі якщо належне виконання основного договору забезпечувалося різними способами чи їх сукупністю, застосування вимог частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку» щодо недійсності наступних вимог кредитора можливе лише у разі реалізації кредитором своїх прав за усіма такими договорами забезпечення, якщо можливість їх реалізації не втрачена, оскільки у протилежному випадку звернення стягнення на один із предметів іпотеки унеможливлює забезпечення виконання зобов`язання за допомогою інших способів забезпечення та протирічить принципу свободи договору та рівності сторін.

Отже, у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог.

Такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 січня 2022 року в справі № 910/17048/17.

Як вже було зазначено вище, судом встановлено, що AT «ВТБ БАНК» здійснило звернення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - нежитлова будівля, а саме: 3-1- корпус гріючих плит, загальною площею 17877,1 кв.м.(сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім цілих одна десята квадратних метри), літ.2А-вартова (тимч.), літ.2Б-ангар (тимч.), місцезнаходження: місто Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 139.

Право власності за Банком було зареєстровано 14.02.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрація проведена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Зайченко Іриною Анатоліївною, номер запису про право власності: 19013040, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 171419512101.

Відповідач1 вказує, що за рахунок відповідного майна частково була погашена заборгованість за кредитним договором № 4/11В від 25 березня 2011 року на суму 777 049,69 дол. США (екв. 21 000 000,00 грн.) та станом на дату подачі позову до суду загальна заборгованість за Кредитним договором - заборгованість по кредиту та процентам становить - 3 617 903, 71 дол. США. еквівалент суми заборгованості в гривні - 102 382 695, 30 грн. В підтвердження зазначеного, останнім долучено до матеріалів справи розрахунок суми заборгованості по кредитному договору №4/11В від 25.03.2011 укладеного між АТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Металобази Комекс" станом на 01.10.2020 - дату подачі позову до суду ( т. 1 а.с. 177) та виписки по особистому рахунку № НОМЕР_1 за 21.02.2017 (т. 2 а.с. 47-122).

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитним договором №4/11В від 25.03.2011 укладеного між АТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Металобази Комекс" не погашена в повному обсязі за рахунок іпотечного майна, а за рахунок іпотечного майна Банк частково погасив заборгованість.

Більше того, позивачем не надано суду жодного доказу, що реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки потягла повне задоволення його вимог.

З огляду на те, що зобов`язання ТОВ «Металобази Комекс» за Кредитним договором № 4/11В від 25.03.2011 року забезпечені декількома способами, в тому числі, Іпотечним договором № 4/11В-1-1 від 25.03.2011 року та Договором поруки № №4/11В -П-2 від 25.03.2011, а також те, що наразі відсутні належні докази повного задоволення вимог кредитора за рахунок предмету іпотеки, можна дійти висновку про недоведеність припинення зобов`язання за вказаним кредитним договором, а отже і про відсутність підстав для задоволення вимог позивача у даній справі.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про відмову і задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 08.05.2023.

Суддя В.О. Усатий