Рішення

від 08.05.2023 по справі 924/173/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" травня 2023 р. Справа № 924/173/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., секретар судового засідання Мироненко Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гама-фарм", м. Хмельницький

про стягнення заборгованості за надані послуги з поводження з побутовими відходами за період з 01.08.2015 по 01.02.2023 у сумі 10686,11 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.02.2023р. відкрито провадження у справі №924/173/23, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, позивачу - строк для надання відповіді на відзив, відповідачу - строк для подання заперечень.

Позиції сторін.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем грошових зобов`язань за договором про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів №4060 від 01.03.2011. Зазначає, що станом на день подання позову заборгованість відповідача за послуги з поводження з побутовими відходами становить 10686,11 грн. (за період з 01.08.2015 по 01.02.2023).

Відповідач у відзиві від 21.03.2023 позов частково визнає в сумі 7943,83 грн. за період з лютого 2018 по січень 2023 включно. До відзиву надано докази сплати зазначеної суми заборгованості (платіжне доручення №330 від 21.03.2023 на суму 7943,83 грн.). Щодо решти суми заборгованості в розмірі 2742,28 грн. за період з серпня 2015 по січень 2019 відповідач просить застосувати позовну давність та відмовити у стягненні зазначеної суми.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №87 від 08.02.2018 року „Про введення в дію рішення конкурсної комісії про визначення переможців конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території міста Хмельницького", з метою впорядкування надання мешканцям міста Хмельницького своєчасних, належної якості послуг з вивезення побутових відходів, відповідно до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради „Про організацію та проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території міста Хмельницького" від 26.10.2017 № 773, керуючись законами України „Про відходи" та „Про місцеве самоврядування в Україні", міське комунальне підприємство „Спецкомунтранс" визначено переможцем конкурсу з вивезення побутових відходів за лотом №1 строком на п`ять років.

01.03.2011 між Хмельницьким комунальним підприємством „Спецкомунтранс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Гама-фарм" (споживач) укладено договір №4060 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов`язується надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (п. 1 договору).

У п. п. 2, 3 сторонами погоджено, що виконавець надає споживачам послуги з вивезення твердих, великогабаритних, ремонтних і рідких відходів. Послуги з вивезення твердих відходів надаються за б/контейнерною схемою.

Згідно п. п. 8, 9 договору обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування. Розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється згідно норм накопичення та діючих тарифів.

Відповідно до п. п. 10, 11 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг проводиться споживачем протягом 3 днів з дня отримання рахунку виконавця та оформленого сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

У разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про зміну вартості послуги (тарифів), виконавець повідомляє про це споживачеві через засоби масової інформації або шляхом повідомлення у рахунку, виставленому для оплати. Споживач зобов`язується здійснювати оплату за новими тарифами з дня введення їх в дію (п. 13 договору).

Договір діє з 01.03.2011 року до 28.02.2012 року і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд (п.п. 26, 28 договору).

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

У додатку №1 до договору сторонами погоджено розрахунок обсягу і вартості послуг з вивезення побутових відходів (знешкодження та вивезення відходів) та місцезнаходження об`єкта обслуговування.

Позивачем щомісячно з серпня 2015 року по січень 2023 року в останній день місяця оформлялися рахунки про оплату та акти приймання-передачі наданих послуг.

Позивач звернувся до відповідача із претензіями: від 15.06.2020 №821 на суму 5110,69 грн.; від 22.01.2021 №195 на суму 6331,21 грн.; від 14.09.2021 №1973 на суму 7893,68 грн., від 20.05.2022 №1425 на суму 10091,30 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ „Гама-фарм" за надані послуги по вивезенню та знешкодженню твердих та рідких побутових відходів станом на 01.02.2023 року, у відповідача наявна заборгованість за період з серпня 2015 року по січень 2023 року в розмірі 10686,11 грн.

З вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно платіжного доручення №330 від 21.03.2023 відповідач сплатив позивачу заборгованість в сумі 7943,83 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2011 між Хмельницьким комунальним підприємством „Спецкомунтранс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Гама-фарм" (споживач) укладено договір №4060 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов`язується надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (п. 1 договору).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У статті 1 Закону України "Про відходи" зазначено, що побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

Суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об`єкт утворення відходів (ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відходи").

Статтею 35-1 Закону України "Про відходи" встановлено, що поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.

Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 вищевказаного Закону).

В силу ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. п. 10, 11 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг проводиться споживачем протягом 3 днів з дня отримання рахунку виконавця та оформленого сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

У разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про зміну вартості послуги (тарифів), виконавець повідомляє про це споживачеві через засоби масової інформації або шляхом повідомлення у рахунку, виставленому для оплати. Споживач зобов`язується здійснювати оплату за новими тарифами з дня введення їх в дію (п. 13 договору).

У додатку №1 до договору сторонами погоджено розрахунок обсягу і вартості послуг з вивезення побутових відходів (знешкодження та вивезення відходів) та місцезнаходження об`єкта обслуговування.

Позивачем щомісячно з серпня 2015 року по січень 2023 року в останній день місяця оформлялися рахунки про оплату та акти приймання-передачі наданих послуг.

Зі змісту відзиву слідує, що відповідач не заперечує факту отримання від позивача послуг з вивезення побутових відходів за вказаний період.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку заборгованості ТОВ „Гама-фарм" за надані послуги по вивезенню та знешкодженню твердих та рідких побутових відходів станом на 01.02.2023 року, у відповідача наявна заборгованість за період з серпня 2015 року по січень 2023 року в розмірі 10686,11 грн.

Відповідачем не спростовано наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 10686,11 грн. на момент звернення з позовом до суду.

Як було встановлено судом, після відкриття провадження у справі, згідно платіжного доручення №330 від 21.03.2023 відповідач сплатив заборгованість в сумі 7943,83 грн. ( з лютого 2019 року по січень 2023).

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Наведена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 року у справі № 910/14950/20.

Враховуючи, що часткова сплата в розмірі 7943,83 грн. здійснена відповідачем під час розгляду справи, провадження у справі в частині стягнення 7943,83 грн. заборгованості підлягає закриттю.

Щодо решти суми заборгованості в розмірі 2742,28 грн. за період з серпня 2015 по січень 2019 (з урахуванням моменту введення воєнного стану) відповідач просить застосувати позовну давність та відмовити у стягненні зазначеної суми.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Для спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов`язання.

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд (правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №907/50/16).

Згідно з 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності за зобов`язаннями з визначеним строком виконання, починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Водночас, щодо вимог кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) перебіг позовної давності починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Отже, оскільки право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу, то перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідного обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Вищенаведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, які в подальшому знайшли своє відображення також у постановах Верховного Суду, зокрема, від 07.12.2022 у справі №334/9595/14-ц, від 16.11.2022 у справі №2-861/11 та ін.

За умовами укладеного між сторонами договору оплата послуг проводиться споживачем протягом 3 днів з дня отримання рахунку виконавця та оформленого сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 11 договору).

Оплата відповідачем вартості наданих послуг мала відбуватись щомісячно, відтак момент настання строку виконання зобов`язання та, відповідно, строк позовної давності для пред`явлення грошових вимог слід обчислювати щодо кожного платежу окремо кожного місяця відповідного року.

Судом враховується, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно з яким Розділ „Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" було установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин. Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 22.04.2020 №291, від 04.05.2020 №343, від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611, від 11.08.2021 №855, від 22.09.2021 № 981, від 15.12.2021 №1336, від 23.02.2022 №229, від 27.05.2022 №630, від 19.08.2022 №928, від 23.12.2022 №1423 та від 25.04.2023 №383 продовжено дію карантину на території України до 30 червня 2023 року.

Отже, строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені на час дії в України карантину.

Аналогічна правова позиція щодо визначення перебігу строку позовної давності відповідно до положень статей 256, 258 та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладена Верховним Судом у постановах від 06.05.2021 у справі №903/323/20, від 31.05.2022 у справі №926/1812/21, від 22.06.2022 у справі №916/1157/21 та від 13.07.2022 у справі №910/8669/21.

Таким чином, трирічний строк позовної давності по відповідній заборгованості щодо кожного простроченого відповідачем платежу (починаючи з березня 2017) припав на дію введеного в Україні карантину, а тому строк позовної давності продовжується.

Відтак вимоги про стягнення заборгованості за період з березня 2017 по січень 2019, заявлено позивачем в межах встановленого для загального (трирічного) строку позовної давності.

В свою чергу, вимоги про стягнення заборгованості за період з серпня 2015 по лютий 2017, заявлено з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи зазначене, вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 1911,36 грн. (за період з березня 2017 по січень 2019) підлягають задоволенню. У стягненні 830,92 грн. (за період з серпня 2015 по лютий 2017) суд відмовляє у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 1911,36 грн. Провадження у справі в частині стягнення 7943,83 грн. заборгованості підлягає закриттю. В решті позову про стягнення заборгованості в розмірі 830,92 грн. необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гама-фарм" (29000, м. Хмельницький, вул. Красовського, буд. 26/2, код ЄДРПОУ 36212873) на користь Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс" (29008, м. Хмельницький, вул. Князя Святослава Хороброго, 1, код ЄДРПОУ 03356565) 1911,36 грн. (одну тисячу дев`ятсот одинадцять гривень 36 коп.) заборгованості, 480,07 грн. (чотириста вісімдесят гривень 07 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі №924/173/23 в частині стягнення 7943,83 грн. заборгованості закрити.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.05.2023 року

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - ХКП „Спецкомунтранс" (29008, м. Хмельницький, вул. Князя Святослава Хороброго, 1), ел. пошта:

skt_office@ukr.net

3 - ТОВ „Гама-фарм" (29000, м. Хмельницький, вул. Красовського, буд. 26/2).

Рек. з повід. про вручення.