Рішення

від 05.05.2023 по справі 140/2302/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2023 року ЛуцькСправа № 140/2302/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад Експо» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фасад Експо» (далі ТзОВ «Фасад Експо») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС у Волинській області, комісія регіонального рівня) від 02 грудня 2022 року №7765208/38474537; зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 25 жовтня 2022 року №326 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Фасад Експо» за фактом поставки товару для Приватного підприємства «Ефект» (далі ПП «Ефект») відповідно до приписів статей 187, 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) складено та надіслано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну від 25 жовтня 2022 року №326 на суму 14147,00 грн, у тому числі 2357,83 грн податок на додану вартість. Однак квитанцією від 09 листопада 2022 року повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної.

Незважаючи на надання письмових пояснень та копій документів щодо господарської операції, за якою складено податкову накладну, Комісія ГУ ДПС у Волинській області рішенням від 02 грудня 2022 року №7765208/38474537 в реєстрації податкової накладної відмовила з підстав ненадання копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб на одержання продукції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; окремо зазначено, що відсутні довіреності, товарно-транспортні накладні.

Позивач не погоджується із таким рішенням, яке не містить підкреслень щодо відсутніх документів із перерахованих та мотивів неврахування поданих документів. Крім того у квитанції не зазначено, які саме документи та пояснення слід надати платнику податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою. Вважає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Також, на думку позивача, відсутність окремого документа чи ненадання його контролюючому не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції з ПП «Ефект», внаслідок якої складено податкову накладну від 25 жовтня 2022 року №326. Комісії регіонального рівня були надані і документи про походження товару (був придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст Групп ЛТД»). У своїй сукупності ці документи підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про реєстрацію податкової накладної від 25 жовтня 2022 року №326.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю (а.с.93-96). В обґрунтування такої позиції відповідач вказав, що реєстрація податкової накладної від 25 жовтня 2022 року №326 була зупинена ДПС України у зв`язку із тим, що код УКТ ЗЕД/ДКПП товарів/послуг 3926 відсутній в таблиці даних платника податку як такі, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій. Відповідно до рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 02 грудня 2022 року №7765208/38474537 позивач не надав довіреності та товарно-супровідні документи (товарно-транспортні накладні). Зокрема, згідно з договором від 04 липня 2014 року №3-010114к приймання товару за кількістю та якістю проводиться за товаросупровідними документами, проте на розгляд комісії не було надано товарно-транспортні накладні, які підтверджували б реальність здійснення господарської операції. Також умовами договору від 18 лютого 2021 року №22/180221 передбачено, що товар передається покупцю за видатковими накладними, які оформляються на кожну поставку товару, та оформленою покупцем довіреністю на одержання товару. Таких документів ТзОВ «Фасад Експо» не надало.

Представник відповідачів вважає, що спірне рішення є правомірним, а задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є втручанням в дискреційні повноваженні відповідача.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Також учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представників відповідачів не підлягало вирішенню судом по суті.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.17-18) ТзОВ «Фасад Експо» зареєстроване як юридична особа 29 листопада 2012 року; основним видом його діяльності є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73).

18 лютого 2021 року між ТзОВ «Фасад Експо» (продавець) та ПП «Ефект» (покупець) укладено договір поставки №22/180221 (а.с.27-28), відповідно до умов якого продавець зобов`язується протягом терміну дії цього договору передати у власність покупця товар в асортименті (будівельні матеріали та інструмент) та в кількості, зазначеними у накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах договору. Асортимент (номенклатура), кількість та терміни поставки кожної окремої партії товару погоджуються сторонами у вигляді замовлення (в тому числі і усного) та оформленням рахунку до сплати. Товар передається покупцю за видатковими накладними, які оформляються на кожну поставку товару, та оформленою покупцем довіреністю на одержання товару. Факт отримання покупцем товару та перехід права власності відбувається шляхом підписання видаткових накладних. Продавець відвантажує товар покупцю за договірними цінами, які вважаються узгодженими шляхом виставлення відповідних рахунків до сплати. Оплата здійснюється з відтермінуванням на 21 календарний день, якщо інше не погоджено сторонами у відповідному додатку до договору.

Як видно з матеріалів справи, ТзОВ «Фасад Експо» на товар за погодженою із покупцем номенклатурою та кількістю товару оформило рахунок від 25 жовтня 2022 року №2223 на суму 14147,27 грн (а.с.30) та того ж дня відбулася передача товару ПП «Ефект» на підставі видаткової накладної від 25 жовтня 2022 року №2219 на суму 14147,27 грн (а.с.32).

ПП «Ефект» платіжним дорученням від 28 жовтня 2022 року №625 здійснило оплату за товар (будівельні матеріали) у сумі 298925,00 грн згідно з договором від 18 лютого 2021 року №22/180221 (а.с.34).

ТзОВ «Фасад Експо» склало податкову накладну від 25 жовтня 2022 року №326 на загальну суму 14147,270 грн, яку надіслало на реєстрацію в ЄРПН (а.с.19-20).

Відповідно до квитанції від 09 листопада 2022 року податкова накладна від 25 жовтня 2022 року №326 доставлена до ДПС, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України її реєстрація зупинена: код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3926 відсутній у таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанції запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.21).

Не є спірною та обставина, що для підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній від 25 жовтня 2022 року №326, ТзОВ «Фасад Експо» 29 листопада 2022 року подало повідомлення №27 про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, зокрема: пояснення (а.с.25); договір поставки від 18 лютого 2021 року №22/180221 (а.с.27-28); рахунок на оплату від 25 жовтня 2022 року №2223 (а.с.30); видаткову накладну від 25 жовтня 2022 року №2219 (а.с.32); платіжне доручення від 28 жовтня 2022 року №625 (а.с.34); договір поставки від 04 липня 2014 року №3-010114к (а.с.36-39); видаткову накладну від 22 вересня 2022 року №УТ-57693 (а.с.41); платіжні доручення від 23 вересня 2022 року №937 (а.с.43), від 30 вересня 2022 року №982 (а.с.45), від 06 жовтня 2022 року №1008 (а.с.47).

За результатами розгляду поданих документів Комісія ГУ ДПC у Волинській області прийняла рішення від 02 грудня 2022 року №7765208/38474537 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25 жовтня 2022 року №326 з підстав ненадання платником податків договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів прийняття-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі «Додаткова інформація» уточнено, що відсутні довіреності, товарно-транспортні накладні (а.с.48-49).

05 січня 2023 року позивач оскаржив рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області (а.с.50) та рішенням комісії центрального рівня від 12 січня 2023 року №4015/38474537/2 скарга була залишена без задоволення з підстав ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів (а.с.78).

Не погоджуючись з рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

За правилами абзаців першого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзаци десятий, дванадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У спірних правовідносинах зі змісту квитанції від 09 листопада 2022 року про зупинення реєстрації податкової накладної від 25 жовтня 2022 року №326 вказано причину зупинення її реєстрації в ЄРПН: код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3926 відсутній в таблиці даних платника як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, серед них - відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1165, таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

У постанові від 03 листопада 2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (ця правова позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі №600/1878/20-а, від 20 січня 2022 року у справі №140/4162/21, від 28 червня 2022 року у справі №380/9411/21, від 29 червня 2022 року у справі №380/5383/21, від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21, від 27 квітня 2023 року у справі №460/8040/20).

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

У розглядуваному випадку контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

За правилами пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі - Порядок №520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Суд зазначає, що предметом доказування у цій справі є наявність підстав, підтверджених належними та достатніми документами для реєстрації спірних податкових накладних.

Разом із повідомленням від 29 листопада 2022 року №27 позивач надав Комісії ГУ ДПС у Волинській області копії документів, які розкривають зміст господарської операції, щодо якої складено спірну податкову накладну, та які вважав достатніми для її реєстрації в ЄРПН з огляду на те, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретний перелік документів, які необхідно подати.

Відповідно до пункту 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520).

Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку №520).

Форма рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку №520 та передбачає необхідність підкреслити первинні документи, які не надані платником.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як зазначено у спірному рішенні від 02 грудня 2022 року №7765208/38474537, однією з підстав для відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 25 жовтня 2022 року №326 є ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, спірне рішення не містить підкреслень за найменуваннями первинних документів, яких не надав платник. Відповідна позначка «х» про ненадання документів стосується визначених груп первинних документів (а не конкретно визначених документів серед перерахованих). Тобто, відповідач формально зазначив причини для відмови у реєстрації спірної податкової накладної посиланням на увесь перелік документів, що визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків.

Таке оформлення рішення комісією регіонального рівня дозволяє по-різному трактувати причини прийнятого рішення. Неоднозначність розуміння причин прийняття рішення суб`єкта владних повноважень не дає підстав для висновку про його обґрунтованість як акта індивідуальної дії; формулювання відповідачем 1 підстав прийняття рішення є неприйнятним та не відповідає вимогам, які висуваються до актів суб`єктів владних повноважень.

Ще однією підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 25 жовтня 2022 року №326 є ненадання позивачем договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції. При цьому у спірному рішенні від 02 грудня 2022 року №7765208/38474537 в графі «Додаткова інформація» зазначається про відсутність довіреностей та товарно-транспортних накладних.

Однак суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 25 жовтня 2022 року №326 не було вказано на необхідність надання позивачем саме таких документів.

Варто наголосити, що згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з податку на додану вартість достатньо настання однієї з подій (надходження коштів чи відвантаження товару), то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму податку на додану вартість кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У разі якщо поставка товару передувала оплаті за нього, то для реєстрації податкової накладної необхідні документи, що підтверджують факт відвантаження товару.

Спірна податкова накладна складена внаслідок господарської операції щодо постачання, а тому податковий орган вправі вимагати від платника податків подання саме ті первинні документи, які безпосередньо відображають згадану господарську операцію. На думку суду, ненадання позивачем на розгляд Комісії довіреностей, не є підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Крім того, контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів як довіреності (які не є первинними документами), при цьому обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично надані платником податку.

На доводи відповідачів про наявність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної у зв`язку із ненаданням товарно-транспортних накладних суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» товарно-транспортна накладна для водія є документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568), пунктом 1 яких визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів здійснення господарської операції з постачання товарів. Відсутність товарно-транспортної накладної не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, оскільки товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару.

У листі від 29 березня 2023 року №525/ЗПІ/99-00-21-03-02-10 ДПС України зазначила, що товарно-транспортна накладна не є документом, який містить інформацію для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість.

Суд звертає увагу, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Більше того, ненадання позивачем товарно-транспортних накладних стосується господарської операції з поставки товару ТзОВ «Фасад Експо» від ТзОВ «Віст Групп ЛТД», у той час як спірна податкова накладна стосується операції поставки ТзОВ «Фасад Експо» товару для ПП «Ефект», якому передача товару за умовами договору здійснюється на складі продавця (пункт 2.6 договору від 18 лютого 2021 року №22/180221).

Суд вважає, що надані позивачем на розгляд Комісії ГУ ДПС у Волинській області документи, які стосуються продажу для ПП «Ефект» товару відповідно до укладеного договору поставки від 18 лютого 2021 року №22/180221 є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної від 25 жовтня 2022 року №326.

Так договір від 18 лютого 2021 року №22/180221, який був наданий відповідачам, дозволяє встановити умови здійснення господарської операції поставки товару; після узгодження асортименту партії товару позивач виписав рахунок від 25 жовтня 2022 року №2223. Доказами, які безпосередньо підтверджують факт поставки товару (його передачі у власність покупця) є видаткова накладна від 25 жовтня 2022 року №2219. У свою чергу доказами оплати покупцем товару є платіжне доручення від 28 жовтня 2022 року №625.

Названі документи вказують на виконання обов`язку продавця провести поставку товару та у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію за номенклатурою, кількістю товару та його вартістю.

З огляду на зміст господарської операції та письмові пояснення позивача, висновок у спірному рішенні про ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів прийняття-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а також договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, є необґрунтованим.

Судом також враховано, що постачання товару ТзОВ «Фасад Експо» для ПП «Ефект» відповідає видам діяльності товариства.

На підтвердження спроможності поставити товар для ПП «Ефект» позивач до письмових пояснень надавав докази придбання товару, а саме: договір поставки від 04 липня 2014 року №3-010114к (а.с.36-39); видаткову накладну від 22 вересня 2022 року №УТ-57693 (а.с.41); платіжні доручення від 23 вересня 2022 року №937 (а.с.43), від 30 вересня 2022 року №982 (а.с.45), від 06 жовтня 2022 року №1008, які підтверджують отримання товару від ТзОВ «Віст Групп ЛТД».

Однак надані докази не спричинили реєстрацію податкової накладної від 25 жовтня 2022 року №326 в ЄРПН, що дає підстави для висновку про формальний підхід контролюючого органу при прийнятті рішення.

Суд наголошує, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних. Під час реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми критеріями шляхом дослідження документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної саме у податкових накладних. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28 листопада 2019 року у справі №1640/2650/18, від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.

Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 зазначив, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено податкову накладну, подану для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Предметом розгляду у справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При розгляді таких спорів, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в ЄРПН відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Відповідачами не підтверджено факт виявлення об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товарів, дані про які зазначено у спірній податковій накладній, та/або ймовірності уникнення ним виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Навпаки, реєстрація податкової накладної породжує у позивача обов`язок сплатити податкові зобов`язання.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У розглядуваному випадку відповідач 1 як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача.

Зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів стосовно господарської операції, яка обумовлює складання податкової накладної, та які були надані на розгляд комісій регіонального і центрального рівня, недоведення відповідачем підстав зупинення реєстрації, а також враховуючи відсутність у сформованій контролюючим органом квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного переліку документів, які слід подати платнику податків для прийняття рішення про її реєстрацію, суд дійшов переконання, що в контролюючого органу не було обґрунтованих причин для відмови у реєстрації податкової накладної від 25 жовтня 2022 року №326.

На підставі аналізу норм законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, та встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку про те, що рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 02 грудня 2022 року №7765208/38474537 прийнято безпідставно та підлягає скасуванню, тому позов у цій частині позовних вимог суд задовольняє.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку №1246).

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність спірного рішення, а подані позивачем пояснення та документи підтверджують здійснення господарської операції, за якою відповідно до положень пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 ПК України складено спірну податкову накладну, то з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, похідні позовні вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 25 жовтня 2022 року №326 також належить задовольнити.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути з відповідача 2684,00 грн - витрати зі сплати судового збору, 2400,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката позивачем надано суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 10 лютого 2023 року №15/02-23, укладеного між адвокатом Філіпович-Силкою Т.Ю. та ТзОВ «Фасад-Експо» (а.с.79-80), квитанцію до прибуткового касового ордера від 10 лютого 2023 року №15 (а.с.81), акт прийняття-передачі наданих послуг/професійної правничої допомоги від 17 лютого 2023 року (а.с.82).

Відповідно до акта прийняття-передачі наданих послуг/професійної правничої допомоги від 17 лютого 2023 року адвокатом Філіпович-Силкою Т.Ю. для ТзОВ «Фасад Експо» були надані такі послуги: з`ясування фактичних обставин справи, вивчення на правовий аналіз законодавства, укладення договору про надання професійної правничої допомоги (1 год) 600,00 грн; підготовка, складення, оформлення, подання, направлення, відправлення позову (3 год) 1800,00 грн. Загальна вартість робіт становить 2400,00 грн.

Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву заперечив щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у зв`язку із завищенням та необґрунтованістю розміру таких витрат (а.с.93-96).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

У цьому контексті суд враховує, що ця справа є справою незначної складності та її розгляд здійснювався без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами; позов не містить вимог майнового характеру. Означена категорія адміністративних справ не вимагає від адвоката опрацювання значної кількості нормативних актів при підготовці позову та значного обсягу юридичної і технічної роботи; у такій категорії справ наявна усталена судова практика. Також варто зауважити, що такі послуги як з`ясування фактичних обставин справи, вивчення на правовий аналіз законодавства по суті передбачають оформлення позовної заяви, тобто такі послуги дублюють одна одну, а тому їх вартість підлягає зменшенню.

З огляду на наведене та виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості їх складу та розумного розміру, справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат повинен понести позивач.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15 лютого 2023 року №6858 (а.с.15), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.84).

Отже, оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у сумі 4484,00 грн: 1800,00 грн - витрати на правничу допомогу адвоката; 2684,00 грн - витрати зі сплати судового збору. При цьому суд вважає, що судові витрати необхідно стягнути з ГУ ДПС у Волинській області, оскільки саме внаслідок прийняття комісією регіонального рівня спірного рішення були порушені права позивача, а позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування рішення.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад Експо» (43027, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Марка Вовчка, будинок 72, квартира 3, ідентифікаційний код юридичної особи 38474537) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02 грудня 2022 року №7765208/38474537.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад Експо» від 25 жовтня 2022 року №326 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад Експо» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 4484,00 грн (чотири тисячі чотириста вісімдесят чотири грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк