Рішення

від 08.05.2023 по справі 340/2185/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/2185/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , періоду роботи з 01 грудня 1995 року по 24 жовтня 1997 року на ТОВ Виробничо-будівельному підприємстві "Стройкомплект" (код 23220684), який становить 1 рік 10 місяців 23 дні, протиправними;

???- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , період роботи з 01 грудня 1995 року по 24 жовтня 1997 року на ТОВ Виробничо-будівельному підприємстві "Стройкомплект" (код 23220684) з моменту виникнення права на пенсію за віком з 21.03.2023 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він звернувся до пенсійного органу із заяву щодо призначення пенсії за віком, згідно з ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яку розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яку було розглянути та призначено пенсію з 21.03.2023 року, про те до страхового стажу не було зараховано період роботи позивача з 01.12.1995 по 24.10.1997 року через відсутність відтиску печатки на записі у трудовій книжці про звільнення з роботи.

ГУ ПФУ в Донецькій області (далі відповідач) надало відзив на позов, в якому заперечувало проти позовних вимоги, вказуючи на те, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 не врахований період роботи з 01.12.1995 по 24.10.1997 року, оскільки в записі №17 про звільнення у трудовій книжці від 23.03.1981 року відсутнє прізвище відповідальності особи та печатка, а тому для зарахування вказаного періоду позивачу слід надати уточнюючу довідку.

Дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) ІНФОРМАЦІЯ_2 , по досягненню 60 років звернувся із заявою про призначення пенсії за наслідком розгляд якої ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення про призначення пенсії за віком №110130012142 від 22.03.2023 року (а.с.21). До вказаного рішення наданий розрахунок страхового стажу, згідно якого не було зараховано до страхового стажу період роботи в ТОВ ''Стройкомлекс'' з 01.12.1995 року по 24.10.1997 року.

До стажу не зарахований період роботи з 01.12.1995 року по 24.10.1997 року у зв`язку з відсутністю у записі №17 прізвища відповідальної особи та печатки, у зв`язку з чим позивачу необхідно надати уточнюючу довідку.

Отже правомірність та законність рішення про призначення пенсії в частині визначення страхового стажу є предметом даного спору, який передано на вирішення адміністративного суду.

На час вирішення питання про призначення позивачу пенсії йому виповнилось 60 років.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.

У постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 1840/3344/18 Верховний Суд зазначив, що ''пенсія за віком'' - це свого роду ''державний депозит'' (примусовий та індивідуальний) кожної особи, який залежить від праці такої особи, та підлягає безумовному поверненню з боку держави у встановленому розмірі протягом всього життя пенсіонера після досягнення певного віку.

Відповідно до статті 26 Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок - №637).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Мотиви неврахування періоду роботи позивача з 01.12.1995 року по 24.10.1997 року є факт відсутності прізвища відповідальної особи та печатки у записі №17 про звільнення позивача.

Трудова книжка позивача НОМЕР_2 містить записи (а.с.12-18):

Відтиск штампу ''ТОВ ''Стройкомплект'' ВБП, свідоцтво №23220684

- № 16 від 01.12.1995 прийнятий комерційним директором протокол №1 від 01.12.1995 року;

- №17 від 24.10.1997 звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України протокол №11 від 24.10.1997 р.

Після останнього запису міститься підпис.

Згідно зі статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а, відповідно до статті 62 Закону №1788-XII - основним документом, що підтверджує стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, інформація про те, що періоди роботи особи має бути визначена у трудовій книжці такої особи. У разі відсутності такого запису, вказані обставини підтверджуються уточнюючою довідкою (Пунктом 20 Порядку №637), а у разі відсутності такої довідки рішенням пенсійного органу про підтвердження стажу роботи. Саме такий алгоритм підтвердження пільгового стажу встановлений законодавцем.

У трудовій книжці є усі записи щодо трудової діяльності позивача.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Суд зазначає, що постановою Правління Пенсійного фонду України 18-1 від 10.11.2006 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, п. 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Відповідно до п.3 цього Порядку, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

За змістом зазначених норм вбачається, що необхідність звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років необхідно лише у тому випадку, коли що у трудовій книжці відсутні дані про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами праці.

Позивач надав докази, які свідчать про відсутність реальної можливості надати уточнюючу довідку, з огляду на те, що ТОВ ВБП ''Стройкомплект'' припинено як юридична особа, а згідно відповіді Кропивницької міської ради від 12.03.2023 року вказане підприємство на зберігання до архівного відділу Кропивницької міської ради не надавало (а.с.19, 49-51).

Порядок заповнення трудової книжки у період прийняття позивача на роботу (1981) був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях, що затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 року №162.

Згідно з вказаною Інструкцією заповнення трудової книжки проводиться роботодавцем, а не працівником.

Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

Згідно пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій. Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що мають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина. Більш того, як вказував сам позивач на сторінці 11 трудової книжки, де міститься початок запису про його звільнення, є відтиск печатки (а.с.14).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового та пільгового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Суд наголошує, що робітник не може нести відповідальність за неналежне оформлення трудової книжки. Тож, той факт, що у записі про звільнення з роботи печатка стоїть не на тому аркуші не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду його роботи до страхового стажу, оскільки певна дефектність чи то помилки при заповненні документів позивача не можуть обмежувати його соціального права.

Стосовно обраного способу захисту порушеного права позивача, суд зауважує, що призначення пенсії є дискреційним повноваження пенсійного органу, а тому саме такий орган має прийняти рішення про призначення пенсії за віком позивача із зарахуванням до страхового стажу позивача період роботи, натомість як свідчать матеріали даної справи, позивачу вже призначено пенсію, проте не врахований спірний період.

Враховуючи, що при вирішенні питання щодо призначення пенсії за віком відповідачем не були враховані усі періоди її роботи, суд дійшов висновку про зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із урахуванням висновків суду щодо необхідності зарахування спірного періоду.

Водночас, з огляду на те, що питання про обрахунок страхового стажу є дискреційними повноваженнями, суд звертає увагу на те, що позивач у позові просить зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.12.1995 по 24.10.1997, вказуючи що цей періоди становить 1 рік 10 місяців 23 дні.

Згідно розрахунку страхового стажу позивача згідно якого йому призначено пенсію 01.12.1995 року вже зарахований до страхового періоду, як період роботи з 30.01.1992 року по 01.12.1995 року. Отже один календарний день 01.12.1995 року не можу бути дві зарахований до страхового періоду, а тому суд відмовляє в частині зобов`язання зарахування до страхового періоду 01.12.1995 року.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при зверненні до суду сплатив за дві позовні вимоги судовий збір 1073,60 грн. (а.с.76-77).

За висновком суду позовні вимоги підлягають задоволенню, отже позивачу слід присудити судовий збір в сумі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який допустив порушення прав позивача ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122; код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 період роботи з 01 грудня 1995 року по 24 жовтня 1997 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 період роботи з 01 грудня 1995 року по 24 жовтня 1997 року на ТОВ Виробничо-будівельному підприємстві "Стройкомплект" (код 23220684) з 21.03.2023 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1073,60 гривні сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК