Постанова

від 16.08.2023 по справі 340/2185/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 серпня 2023 року м.Дніпросправа № 340/2185/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Бишевської Н.А., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі № 340/2185/23 (суддя Казанчук Г.П., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач) щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоду роботи з 01 грудня 1995 року по 24 жовтня 1997 року на ТОВ Виробничо-будівельному підприємстві "Стройкомплект" (код 23220684), який становить 1 рік 10 місяців 23 дні;

???- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 період роботи з 01 грудня 1995 року по 24 жовтня 1997 року на ТОВ Виробничо-будівельному підприємстві "Стройкомплект" (код 23220684) з моменту виникнення права на пенсію за віком, з 21.03.2023 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Так, суд:

- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 період роботи з 01 грудня 1995 року по 24 жовтня 1997 року;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 період роботи з 01 грудня 1995 року по 24 жовтня 1997 року на ТОВ Виробничо-будівельному підприємстві "Стройкомплект" (код 23220684) з 21.03.2023 року.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, помилковість висновків суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 діяв у відповідності до вимог законодавства, а спірний період роботи останнього з 01.12.1995 по 24.10.1997 року не було враховано оскільки в записі №17 у трудовій книжці від 23.03.1981 року відсутнє прізвище відповідальності особи та печатка. Для зарахування вказаного періоду позивачу слід надати уточнюючу довідку. Також скаржник стверджує, що він як орган ПФУ, що первинно розглядав заяву позивача, в подальшому не має доступу до електронної пенсійної справи пенсіонера, і у випадку зобов`язання його судом вчинити певні дії, як то зарахувати до стажу певні періоди, цей орган позбавлений можливості вчинити такі дії внаслідок відсутності доступу до електронної пенсійної справи.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. Стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, а доводи скаржника вважає безпідставними. Просить залишити скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ст.311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по досягненню 60 років звернувся із заявою про призначення йому пенсії.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення про призначення пенсії за віком №110130012142 від 22.03.2023 року (а.с.21). До вказаного рішення наданий розрахунок страхового стажу, згідно якого не було зараховано до страхового стажу період роботи позивача в ТОВ ВБП ''Стройкомлект'' з 01.12.1995 року по 24.10.1997 року.

Період роботи з 01.12.1995 року по 24.10.1997 року не зарахований до стажу у зв`язку з відсутністю у записі №17 прізвища відповідальної особи та печатки.

Правомірність таких дій в частині визначення страхового стажу позивача є предметом даного спору.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що трудова книжка позивача, копія якої наявна в матеріалах справи, в розділі «Відомості про роботу» містить всі необхідні записи про спірні періоди роботи позивача. Виявлений відповідачем недолік оформлення трудової книжки у записі №17 не може вважатися достатньою підставою для неврахування відомостей при обчисленні стажу роботи позивача, оскільки внесення відомостей до трудової книжки не здійснюється позивачем.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд зобов`язав саме ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до страхового стажу для призначення позивачу пенсії за віком період його роботи в ТОВ Виробничо-будівельному підприємстві "Стройкомплект" з 01.12.1995 року по 24.10.1997 року, з дати призначення пенсії 21.03.2023 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та звертає увагу на наступне.

Призначення, виплата та перерахунок пенсій регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно абзацу 2 пункту 15 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (у редакції Закону України №3108-IV від 17.11.2005 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому, пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується

Однією із обов`язкових умов для призначення пенсії є підтвердження особою відповідного страхового стажу.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За приписами статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За період до 1 січня 2004 обчислення трудового стажу здійснювалося згідно зі статтями 56-63 Закону №1788-XII.

У пунктах 1, 2 та 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". У відповідності до п.1 даного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 даного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, то для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Абзацом 1 пункту 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Однак, цей Порядок поширюється на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.

Як встановлено судом, позивач має відповідні записи в трудовій книжці, які виконані чітко та зрозуміло, без виправлень та закреслень тощо.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 , що видана ОСОБА_1 (а.с. 12-16), записи №16 та №17, позивач у період з 01.12.1995 року по 24.10.1997 року працював на посаді комерційного директора ТОВ Виробничо-будівельне підприємство "Стройкомплект" (протокол №1 від 01.12.1995р.), після чого звільнився за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, підстава: протокол №11 від 24.10.1997р..

Мотиви неврахування відповідачем періоду роботи позивача з 01.12.1995 року по 24.10.1997 року - відсутність прізвища відповідальної особи та печатки у записі №17 про звільнення позивача.

Згідно зі статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а, відповідно до статті 62 Закону №1788-XII - основним документом, що підтверджує стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, інформація про періоди роботи особи має бути визначена у трудовій книжці такої особи. У разі відсутності такого запису, вказані обставини підтверджуються уточнюючою довідкою (Пунктом 20 Порядку №637), а у разі відсутності такої довідки рішенням пенсійного органу про підтвердження стажу роботи. Саме такий алгоритм підтвердження пільгового стажу встановлений законодавцем.

У трудовій книжці є усі записи щодо трудової діяльності позивача.

Суд першої інстанції вірно вказав, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 під час розгляду справи в аналогічних правовідносинах № 754/14898/15-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Позивач надав докази, які свідчать про відсутність реальної можливості надати уточнюючу довідку, з огляду на те, що ТОВ ВБП ''Стройкомплект'' припинено як юридична особа, а згідно відповіді Кропивницької міської ради від 12.03.2023 року вказане підприємство документи на зберігання до архівного відділу Кропивницької міської ради не надавало (а.с.19, 49-51).

Порядок заповнення трудової книжки у період прийняття позивача на роботу (1981) був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях, що затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 року №162.

Згідно з вказаною Інструкцією заповнення трудової книжки проводиться роботодавцем, а не працівником.

Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавцем чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина. Більш того, як вказував сам позивач на сторінці 11 трудової книжки, де міститься початок запису про його звільнення, є відтиск печатки (а.с.14).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Стосовно доводів відповідача, що він як орган ПФУ, що первинно розглядав заяву позивача, в подальшому не має доступу до електронної пенсійної справи пенсіонера, і у випадку зобов`язання його судом вчинити певні дії, як то зарахувати до стажу певні періоди, він позбавлений можливості вчинити такі дії внаслідок відсутності доступу до електронної пенсійної справи.

Суд першої інстанції вірно вказав, що питання призначення позивачу пенсії за віком вирішувалось саме відповідачем, і ним при обрахунку страхового стажу останнього не були враховані усі періоди його роботи. Встановивши, що такі дії є протиправними, судом вірно обрано спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 період роботи з 01 грудня 1995 року по 24 жовтня 1997 року на ТОВ Виробничо-будівельному підприємстві "Стройкомплект" (код 23220684) з моменту виникнення права на пенсію за віком, з 21.03.2023 року.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі № 340/2185/23 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.А. Бишевська

суддяН.І. Малиш