Рішення

від 18.04.2023 по справі 520/25471/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 квітня 2023 року № 520/25471/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зоркіної Ю.В.

при секретарі судового засідання Логачової К.А.,

за участі:

представника позивача Туруті З.О.,

представника відповідача Книга Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНС" (смт. Васіщеве, в`їзд Орешкова, 1а, ЄДРПОУ 30512344) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (м.Харків, вул. Пушкінська,46, ЄДРПОУ ВП 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00167580724 від 17 серпня 2021 року, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що оскаржуване рішення винесено з порушенням процедури проведення перевірки, взаємовідносини з контрагентом мали реальний характер, що підтверджено відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Відповідач не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив, в якому зазначив, що ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт. Перевіркою встановлені порушення позивачем вимоги податкового законодавства, які призвели до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. На підставі висновків акту перевірки щодо виявлених порушень винесено податкове повідомлення-рішення, яке за результатами адміністративного оскарження залишено без змін податковим органом центрального рівня. Вказане податкове повідомлення-рішення винесено з дотриманням та на підставі норм чинного законодавства, у зв`язку з чим відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

25 травня 2021 року за вх.№26 позивачем отримано запит Головного управління ДПС у Харківській області про надання інформації та її документальне оформлення по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «УКРТЕХБУД» (код ЄДРПОУ 35247879) у жовтні 2019 року (далі - запит) від 12.05.2021 р. (вих.№ 17520/6/20-40-07-24-16), в тому числі надати засвідчені підписом посадової особи Товариства та скріплені печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їхнє відображення в обліку і звітності) із постачальником ТОВ «УКРТЕХБУД» (код ЄДРПОУ 35247879) за жовтень 2019 року, а також із покупцями за ланцюгом подальшої реалізації товарів, придбаних у зазначених постачальників.

01 червня 2021 року товариством надана відповідь на зазначений запит, в якій зазначено, що 06 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНС» (код ЄДРПОУ 30512344) (далі - Товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські технології будівництва» (код ЄДРПОУ 35247879) (даті - Підрядник ) укладено договір підряду №06/05., за яким підрядник зобов`язувався своїми силами та на свій ризик виконати фасадні роботи, що складаються із монтажних і демонтажних робіт, відповідно до Додатку №1 «Договірна ціна №1», приміщення адміністративного корпусу будівлі літ. «A-З» за адресою: смт Васищеве,в`їзд Орешкова, будинок 1, а Товариство зобов`язувалось своєчасно сплачувати будівельно-монтажні роботи, передбачені договором і у разі їх належного виконання, прийняти та зробити остаточний розрахунок на умовах Договору. Оплата за Договором проводилась шляхом перерахування грошових коштів товариством на банківський рахунок підрядника. Оплата здійснювалася у гривнях.

Станом на жовтень 2019 року приміщення адміністративного корпусу будівлі літ. «А- 3» за адресою: смт Васищеве, в`їзд Орешкова, будинок 1, знаходилося на праві постійного користування (оренди) у позивача на підставі Угоди №01/07 про оренду приміщень від 01 липня 2015 року.

Виконання будівельно-монтажних робіт та їх приймання-передача оформлені актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року; фасадні роботи є поточним ремонтом орендованого основного засобу, тому списані на витрати підприємства.

Разом із відповіддю на запит податковому органу надіслані копії документів, що пов`язані з виконанням умов договору Підрядником у жовтні 2019 року: договір підряду №06/05 від 06 травня 2019 року; Додаток №1 до Договору підряду №06/05 від 06 травня 2019 року; додаткова угода №1 від 03 жовтня 2019 року до Договору підряду №06/05 від 06 травня 2019 року; додаток №2 до Договору підряду №06/05 від 06 травня 2019 року; акт №1 приймання виконаних робіт за жовтень 2019 року від 31 жовтня 2019 року; відомості ресурсів до Акта №1 приймання виконаних робіт за жовтень 2019 року від 31 жовтня 2019 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 року; платіжне доручення №15097 від 17 жовтня 2019 року; угода №01/07 про оренду приміщень від 01.07.2015 року; додаткова угода від 31.01.2018 року до Угоди №01/07 про оренду приміщень від 01.07.2015 року; акт №1 приймання виконаних робіт за серпень 2019 року від 21 серпня 2019 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року; відомості ресурсів до акту №1 приймання виконаних робіт за серпень 2019 року від 21 серпня 2019 року; платіжне доручення №13784 від 04 червня 2019 р.; платіжне доручення №13929 від 21 червня 2019 р.; платіжне доручення №14544 від 21 серпня 2019 р.

Головним управлінням ДПС в Харківській області на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20. пункту 41.1. статті 41. пунктів 61.1., 61.2. статті 61. підпункту 62.1.3. пункту 62.1. статті 62. підпункту 75.1.2.. пункту 75.1.. статті 75, підпункту 78.1.1., пункту 78.1.. статті 78, пункту 82.2., статті 82 Податкового кодексу України видано наказ від 18.06.2021 №4571-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТНС» (податковий номер 30512344).

За результатами перевірки фахівцями відповідача складено акт №11616/20-40-07-24-09/30512344 від 08.07.2021, яким встановлено порушення вимог абз. «а» п. 198.1, абзаців першого та другого п. 198.3, п. 198.6 ст.198. п.200.1. п.200.2. п.200.4 ст 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації з Г1ДВ) в сумі 117550.09 грн. у т.ч. жовтні 2019 року у сумі 117550.09 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «Укртехбуд» у жовтні 2019 року)

29 липня 2021 року не погоджуючись з висновками акту №11616/20-40-07-24-09/30512344 від 08.07.2021 року, товариством надіслані на адресу ГУ ДПС у Харківській області Заперечення на нього.

За результати розгляду заперечень висновки акту залишені без змін та податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №00167580724 від 17.08.2021 р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 117550.09 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, визначеного ст.56 ПК України, за результатами якого рішенням від 27.10.2021 р. №24326/6/99-00-06-01-05-06 податкове повідомлення-рішення №00167580724 від 17.08.2021 р. залишено без змін.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі-ПК України)

Також ПК України визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок визначає стаття 78 ПК України, а строки їх проведення, в тому числі підстави для зупинення, визначено статтею 82 ПК України.

Положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Так приписами ст.78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, в тому числі отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 521 - 525.

Зокрема, згідно з пунктом 522 ПК України ( в ред. на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Тобто, вимоги пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Зі змісту наказу ГУ ДПС у Харківській області від 18.06.2021 №4571-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ТНС» » встановлено, що правовою підставою для проведення перевірки позивача зазначено підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, пункт 41.1. статті 41, пункти 61.1., 61.2. статті 61, підпункт 62.1.3. пункту 62.1. статті 62, підпункт 75.1.2 пункту 75.1. статті 75, підпункт 78.1.1., пункту 78.1 статті 78, пункт 82.2., статті 82 Податкового кодексу Українита з урахуванням постанови КМУ від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строків дії обмежень , встанволених п.52-2 підрозіду 10 розділу ХХ «Перехідні положення « Податкового кодексу України у частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок»

Суд наголошує, що перевірка з питань дотримання вимог податковго законодавства щодо визначення сум податковго кредиту та податкових зобов`язань, що місяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2019 року по взаємовідносинах з ТОВ « Укртехбуд» та податкових зобов`язань за ланцюгом постачання», не відноситься до винятків, передбачених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, на які не поширюється дія мораторію, запровадженого цією нормою.

Крім того, на момент прийняття вищезазначеного наказу Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Наведене дає підстави стверджувати, що контролюючим органом проведено перевірку позивача під час дії мораторію, передбаченого пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Водночас, 4 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ); - документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; - документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Отже, Постановою № 89 розширено перелік підстав, з яких може бути проведено документальну планову перевірку, ніж зазначені у ПК України.

Разом з цим, суд зазначає, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планової перевірки була чинною, її дія не зупинялася.

Аналіз наведених норм у сукупності дає підстави стверджувати про виникнення колізії між нормами ПК України та положеннями Постанови № 89 в частині надання права податковому органу здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Згідно з пунктом 5.2 статті 5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку, та в постанові Кабінету Міністрів України - з іншого, - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Наведений вище висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у справі № 420/12859/21.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова № 89 від 3 лютого 2021 суд, виходячи з загального правила вирішення колізій, вирішила, що застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме норми ПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган при прийнятті спірного наказу та проведення перевірки діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки згідно з вимогами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на дату винесення наказу та проведення планової виїзної перевірки діяв мораторій на проведення таких перевірок.

Варто зазначити, що у постанові від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування Постанови № 89, як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що Постанова № 89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства та не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

У цій справі, застосовними є також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, відповідно до яких контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

У розвиток зазначеного правового підходу до оцінки виявленого порушення щодо підстави для проведення перевірки Верховний Суд висловив позицію, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону.

Отже, у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, слід дійти висновку, що за наявності встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України мораторію на проведення планових документальних перевірок контролюючому органу імперативно заборонено її проводити. Вказані обставини є самостійним наслідком визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність наказу, яким призначена перевірка позивача, що призводить до визнання її незаконною, недопустимості акту перевірки, складеного за її результатами, та, як наслідок, неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Разом з тим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у контролюючого органу підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача в період дії мораторію.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при винесенні податкового повідомлення-рішення №00167580724 від 17 серпня 2021 року про зменшення суми від`ємного значення за жовтень 2019 року у сумі 117550 грн. діяло не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, передбачений Законом, що є підставою для його скасування та задоволення позовних вимог.

Ухвалюючи судове рішення, суд також керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України

Керуючись ст. ст. 19, 241-247, 255, 264, 293, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00167580724 від 17 серпня 2021 року, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

У повному обсязі рішення виготовлено 05.05.2023 року ( період з 21.04.2022, з 25.04. по 27.04.2022 головуюча перебувала у відпустці та відрядженні)

Суддя Зоркіна Ю.В.