Постанова

від 08.05.2023 по справі 440/6835/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 р. Справа № 440/6835/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2022, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, повний текст складено 25.10.22 по справі № 440/6835/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Візорія К"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Візорія К" (далі за текстом також позивач, ТОВ "Візорія К") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі за текстом також відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області) та Державної податкової служби України (далі за текстом також відповідач-2, ДПС України), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.09.2022) просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 6919826/41424643 від 14.06.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 5 від 17.05.2022 до податкової накладної № 3 від 20.05.2019 датою фактичного його подання на реєстрацію.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року позов задоволено.

Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області № 6919826/41424643 від 14.06.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 5 від 17.05.2022 до податкової накладної № 3 від 20.05.2019 визнано протиправним та скасовано.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 5 від 17.05.2022 до податкової накладної № 3 від 20.05.2019, складений та поданий на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Візорія К", датою його первинного подання.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Візорія К" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Полтавській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області зазначило, що ухвалюючи рішення, Полтавський окружний адміністративний суд невірно застосував приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та не взяв до уваги приписи Постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019. Уважає, що судом першої інстанції, за умов неподання позивачем первинних документів щодо підстав складення РК, неправомірно зобов`язано ДПС України здійснити реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної, складеної ТОВ "Візорія К".

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Полтавській області просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Звертає увагу, що твердження відповідача, наведені у апеляційній скарзі, є хибними та спростовуються положеннями чинного законодавства України. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Візорія К" зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 41424643, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 50/.

Між ТОВ "Візорія К" (як Орендодавцем) та ТОВ "Фермаж" (як Орендарем) укладено попередній договір № 8 від 21.08.2018 на укладення договору оренди нерухомого майна загальною площею 601 кв.м в торгово-розважальному центрі, який будується за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, 20 /а.с. 34, 35/.

20.05.2019 ТОВ "Візорія К" (як Орендодавець) отримало від ТОВ "Фермаж" (як Орендаря) частину забезпечувального платежу за попереднім договором оренди № 8 від 21.08.2018 в сумі 200 000,00 грн за платіжним дорученням № 219 від 20.05.2019 /а.с. 38/ та виписало податкову накладну № 3 від 20.05.2019 /а.с. 39/.

31.05.2021 між ТОВ "Візорія К" та ТОВ "Фермаж" укладено додаткову угоду до попереднього договору оренди № 8 від 21.08.2018 про розірвання попереднього договору та повернення забезпечувального платежу, сплаченого за договором /а.с. 37/.

ТОВ "Візорія К" 17.05.2022 здійснило повернення забезпечувального платежу ТОВ "Фермаж", що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 17.05.2022 на суму 200 000,00 грн /а.с. 41/ та виписало розрахунок коригування № 5 від 17.05.22 на суму 200 000,00 грн до податкової накладної № 3 від 20.05.2019 /а.с. 42/, який подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

09.06.2022 ТОВ "Візорія К" отримало через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.8.38" квитанцію № 9070514749 /а.с. 43/, у якій, крім іншого, зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена.". Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 68.20, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару /послуги ), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 43/.

10.06.2022 ТОВ "Візорія К" направило контролюючому органу повідомлення № 2 /а.с. 44/ про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено. В поясненнях указало, що між ТОВ "Візорія К" (Орендодавець) та ТОВ "Фермаж" (Орендар) було укладений попередній договір № 8. Згідно з умовами договору Орендарем здійснено забезпечувальний платіж, в зв`язку з чим складена податкова накладна № 3 від 20.05.2019. Між ТОВ "Візорія К" та ТОВ "Спецстройстандарт" укладено інвестиційний договір від 16.08.2018. Предметом договору є придбання майнових прав на об`єкт капітального будівництва за будівельною адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, 20, площею 2381,3 м.кв. Станом на 09.06.2022 ТОВ "Візорія К" відповідно до інвестиційного договору здійснило платежів на ТОВ "Спецстройстандарт" на загальну суму 37776000,00 грн. Об`єкт нерухомості придбавається з метою подальшої здачі в оренду та перепродажу. У зв`язку із введенням карантину на території України на тривалий термін ТОВ "Спецстройстандарт" порушило графіки будівництва та строк введення об`єкта в експлуатацію. Між ТОВ "Візорія К" та ТОВ "Фермаж" укладена додаткова угода від 31.05.2021 до попереднього договору оренди № 8 від 21.08.2018 про розірвання попереднього договору та повернення забезпечувального платежу, сплаченого за договором. ТОВ "Візорія К" 17.05.2022 здійснило часткове повернення забезпечувального платежу ТОВ "Фермаж" платіжним дорученням № 4 від 17.05.2022 на суму 200000,00 грн та виписало розрахунок коригування № 5 від 17.05.2022 на суму 200000,00 грн, який був заблокований /а.с. 45/.

14.06.2022 комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - комісія ГУ ДПС у Полтавській області) прийнято рішення № 6919826/41424643 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 5 від 17.05.2022 до податкової накладної № 3 від 20.05.2019 у зв`язку з ненаданням платником податків копій розрахункових документів, та/або банківських виписок з особових рахунків. У рядку "Додаткова інформація" зазначено: Сума в платіжному дорученні на повернення коштів 145,00 тис. грн, розрахунок коригування складено на 100,00 тис. грн. Оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" не надано.

Позивач оскаржив рішення від 14.06.2022 за № 6919826/41424643 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному порядку, додавши при цьому до пояснень копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 /а.с. 48/.

За наслідками адміністративного оскарження рішенням від 27.06.2022 за № 14523/4142463/2 комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних скаргу ТОВ "Візорія К" залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін /а.с. 49/.

При цьому у рядку рішень "Підстави" ДПС України зазначено, що таке рішення прийнято з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись із такими рішеннями, позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що наявні всі правові підстави для реєстрації розрахунку коригування № 5 від 17.05.2022 до податкової накладної № 3 від 20.05.2019.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення, проте позивачем належними та допустимими доказами доведена його протиправність.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 за № 1246, із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 16.10.2014, із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок № 569).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до підпункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п. 5 Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 5 Додатку 3 до Порядку (в редакції, на час спірних правовідносин) Критерієм ризиковості здійснення операцій є перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Згідно з п. п. 10, 11 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті ПК України зупинено у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520 (далі за текстом - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

З наведеного слідує, що виключного переліку документів, які надаються на підтвердження господарської операції, не встановлено.

Проте рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Як убачається з матеріалів справи, у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування від 09.06.2022 /а.с. 104/ контролюючим органом сформовано висновок про відповідність розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 5 від 17.05.2022 пункту 5 Критеріям ризиковості здійснення операції.

Мотивуючи цей висновок, податковий орган зазначив, що сума компенсації вартості товару/послуги 68.20, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару /послуги), що відповідає пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операції та на цій підставі зупинив реєстрацію розрахунку коригування у ЄРПН.

Разом з цим у квитанції не вказано конкретний перелік документів, які платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому колегія суддів виходить з того, що Порядок № 1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Однак у цій справі надіслана позивачу квитанція містила лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

Колегія суддів зазначає, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування, теж не є законним.

Так, підставою для відмови в реєстрації розрахунку коригування у рішенні Комісії ГУ ДПС у Полтавській області № 6919826/41424643 від 14.06.2022, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування позивача, зазначено «ненадання платником податків копій розрахункових документів, та/або банківських виписок з особових рахунків». У рядку Додаткова інформація зазначено: Сума в платіжному дорученні на повернення коштів 145,00 тис. грн, розрахунок коригування складено на 100,0 тис.грн. Оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" не надано.

Як слідує зі змісту витягу з протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.06.2022 за № 49 /а.с. 103/, єдиною підставою для ухвалення рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної зазначено ненадання позивачем оборотно-сальдової відомості по рахунку 361.

Проте у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК не зазначалося про необхідність надання копій розрахункових документів, та/або банківських виписок з особових рахунків, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361.

Враховуючи зміст квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування, зокрема відсутність конкретизації, які саме документи позивачу слід подати для розблокування реєстрації спірного розрахунку коригування, ТОВ "Візорія К" направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено.

Зокрема представником відповідачів до відзиву на позов надано документи, подані ТОВ "Візорія К" разом з поясненнями: платіжне доручення від 20.05.2019 за № 219 на суму 200000,00 грн забезпечувального платежу ТОВ "Фермаж", у тому числі ПДВ - 33 333,33 грн /а.с. 123 зворотній бік/ та платіжне доручення № 4 від 17.05.2022 на суму 200 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 33 333,33 грн на підтвердження повернення забезпечувального платежу на цю ж суму /а.с. 123/.

У той же час, представник відповідачів у відзиві на позов та відповідач-1 у спірному рішенні стверджують, що сума в платіжному дорученні на повернення коштів 145,00 тис. грн, розрахунок коригування складено на 100,0 тис. грн.

При цьому ані платіжного доручення на повернення коштів у сумі 145,00 тис. грн, ані розрахунку коригування на суму 100,0 тис. грн відповідачами суду не надано. Наявність таких документів взагалі не підтверджена. Позивач також заперечує складення чи подання документів на зазначені відповідачем-1 у спірному рішенні від 14.06.2022 суми.

Тобто відповідачем-1 під час прийняття рішення досліджувалися платіжне доручення на повернення коштів на суму 145,00 тис. грн та розрахунок коригування на 100,0 тис. грн, які не надані суду, натомість представником відповідачів надано разом з відзивом платіжні доручення на 200 тис. грн /а.с. 123/ та розрахунок коригування на 200 тис. грн /а.с. 106/.

Крім того ТОВ "Візорія К" надано під час адміністративного оскарження рішення до контролюючого органу та суду разом з позовною заявою оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за 21.08.2018-17.05.2022 по контрагенту ТОВ "Фермаж" /а.с. 40/, якою підтверджено зарахування 20.05.2019 коштів у сумі 200000,00 грн від ТОВ "Фермаж" та повернення 17.05.2022 коштів ТОВ "Фермаж".

Відтак колегія суддів критично оцінює доводи відповідачів про те, що позивач не надав контролюючому органу документів на підтвердження події, яка була підставою для оформлення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 5 від 17.05.2022 до податкової накладної № 3 від 20.05.2019, зокрема оборотно-сальдової відомості по рахунку 361.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку таких документів.

Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання «первинних документів» є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а не будь-яких на власний розсуд.

Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Отже рішення контролюючого органу повинне відповідати критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та не породжувати його неоднозначного трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначені висновки неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.07.2019 у справі № 140/2093/18, від 16 квітня 2019 у справі № 826/10649/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 640/983/19.

У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, що узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 у справі № 822/1817/18 та від 20 серпня 2019 у справі № 2540/3009/18.

В порушення наведених вище нормативних приписів відповідачем прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування із зазначенням причиною для відмови «ненадання копій документів» в графі "Додаткова інформація" зазначено документи, які не вказувалися у квитанції про зупинення реєстрації ПН.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних (розрахунку коригування до податкової накладної) фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість здійсненої операції, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Водночас відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку корегування № 5 від 17.05.2022 до податкової накладної № 3 від 20.05.2019, складеного ТОВ «Візорія К».

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому позовні вимоги в частині визнання такого рішення протиправним та його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати розрахунок коригування, складений ТОВ "Візорія К", суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У контексті наведеного судовою колегією враховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З урахуванням того, що відмова у реєстрації розрахунку коригування визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що з метою остаточного вирішення спору між сторонами належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 5 від 17.05.2022 до податкової накладної № 3 від 20.05.2019, складений та поданий на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Візорія К", датою його первинного подання.

Такі висновки щодо правозастосування у спірних відносинах узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20.

Твердження ГУ ДПС у Полтавській області про те, що судом першої інстанції у рішенні неправомірно зобов`язано ДПС України здійснити реєстрацію розрахунку коригування позивача за умов неподання позивачем первинних документів, є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, дослідженими колегією суддів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 по справі № 440/6835/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк