Постанова

від 08.05.2023 по справі 620/5074/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/5074/22 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним рішення № 10/VIII-I від 26 серпня 2021 року про скасування рішення 9 сесії 8 скликання від 14 липня 2021 року № 9/ VIII-17 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення із земель наданих у власність для ведення особистого селянського господарства в землі для індивідуального садівництва»;

- зобов`язати Киселівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області на черговому пленарному засіданні повторно розглянути по суті та прийняти мотивоване рішення з питання надання згоди на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею для ведення особистого селянського господарства зі зміною її цільового призначення на «для індивідуального садівництва» площею 0,6500 га (кадастровий номер 7425585700:03:000:4987) на території Вознесенської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, при прийняті оскаржуваного рішення, не розібрався, не дослідив всі обставини та виніс протиправне рішення. Також позивач зазначив, що відповідачем не дотримані приписи регламенту Киселівської сільської ради 8 скликання.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив із того, що земельна ділянка площею 0,6500 га (кадастровий номер 7425585700:03:000:4987), не є паєм, про, що свідчить лист Міжрайонного управління у Репкінському та Чернігівському районах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 08.05.2020р. № М 356/0-0212-190/148-20.

Суд зазначив, що відповідачем були допущені порушення щодо строку внесення пропозиції до розгляду на черговій сесії, що передбачені п.6 ст.25 регламенту Киселівської сільської ради 8 скликання, а також приписи п.1 ст. 31 вказаного регламенту, яким передбачено, що порядок денний чергової сесії ради скликається з питань, які були подані суб`єктами права внесення пропозицій не пізніше як за 10 робочих днів до дати пленарного засідання ради.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення відповідачем прийнято вмотивовано, виходячи із наявності державного акту на земельний пай №490 з кадастровим номером 7425585700:03:000:0491, право власності на який має ОСОБА_2 .

Апелянт вказує, що даний пай дійсно не відображається на публічній кадастровій карті, але не перестає бути приватною власністю ОСОБА_2 .

Зазначає, що факт накладення земельної ділянки позивача на земельний пай ОСОБА_2 підтверджується співставленням роздруківки графічних даних по кадастровому номеру земельної ділянки, що належить позивачу та пайовою картою, на якій чітко вбачається місцезнаходження паю №491.

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 202 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 14 квітня 2023 року.

Від позивача до суду 12.04.2023 року надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.03.2021, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 0,6500 га (кадастровий номер 7425585700:03:000:4987), що розташована на території Вознесенської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області з цільовим призначенням - для особистого селянського господарства. Право власності ОСОБА_1 зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягом зі вказаного реєстру від 18.03.2021.

За замовленням ОСОБА_1 , БПП «Позитив» був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6500 га для ведення особистого селянського господарства зі зміною її цільового призначення на «для індивідуального садівництва» на території Вознесенської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Рішенням Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області № 9/VIII-17 від 14.07.2021 на дев`ятій сесії восьмого скликання прийнято рішення про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її ділового призначення із земель наданих у власність для ведення особистого селянського господарства в землі для індивідуального садівництва площею 0,6500 га кадастровий номер 7425585700:03:000:4987, яка розташована на території Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Однак, 26 серпня 2022 року Киселівською сільською радою прийнято рішення № 10/VIII-1 на дев`ятій сесії восьмого скликання про скасування рішення 9 сесії 8 скликання від 14 липня 2021 року № 9/VIII-17 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення із земель наданих у власність для ведення особистого селянського господарства в землі для індивідуального садівництва».

Позивач, не погодившись із таким рішенням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування» від 21,05.1997 № 280/97-ВР.

Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п.34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що аналіз наведених положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

Водночас, у статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення й у статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Положенням статті 59 Закону № 280/97-ВР стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування, дано офіційне тлумачення в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.

В абзаці 3 пункту 3 цього Рішення зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу й самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно з абзацом 1 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Абзацами 5 та 6 пункту 5 цього Рішення визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування та громадянами, що породжує у громадян упевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Отже, відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в пункті 5 абзацу 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Відтак, аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується; б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним.

Слід зазначити, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Киселівської сільської ради №9/VIII-17 від 14.07.2021 року позивачеві затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення із земель наданих у власність для ведення особистого селянського господарства в землі для індивідуального садівництва площею 0,6500 га кадастровий номер 7425585700:03:000:4987, яка розташована на території Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Таким чином, на підставі зазначеного рішення, між позивачем та сільською радою виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією позивачем певних суб`єктивних та охоронюваних законом інтересів. При цьому, позивач згоди на зміну чи припинення таких правовідносин не надавав.

Між тим, скасування відповідачем свого рішення від 14.07.2021 року могло мати місце виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції зазначеним обставин не надано оцінку під час розгляду справи, а тому судова колегія вбачає підстави для зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції від 21 листопада 2022 року, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

Відповідно до п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись статтями 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко