Ухвала

від 08.05.2023 по справі 500/305/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 травня 2023 року

м. Київ

справа №500/305/19

адміністративне провадження № К/990/13573/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС) на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі № 500/305/19 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) "Птахофабрика Тернопільська" до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022, позов задоволено повністю.

Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 стягнуто з ГУ ДПС на користь ПрАТ "Птахофабрика Тернопільська" сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи в розмірі 10 000 грн, в решті заяви відмовлено.

12.04.2023 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

ГУ ДПС у касаційній скарзі вказало підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, а саме: неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду в додаткових постановах від 11.12.2019 (справа № 2040/6747/18), від 30.09.2020 (справа № 201/14495/16-ц), від 19.02.2020 (справа № 755/9215/15-ц), постановах від 02.07.2020 (справа № 362/3912/18), від 17.09.2019 (справа № 810/2816/18), від 17.09.2019 (справа № 810/3806/18), від 22.11.2019 (справа № 810/1502/18).

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 КАС).

Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У додатковій постанові від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 Верховний Суд виснував, що надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом, оскільки первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.

У додатковій постанові від 30.09.2020 (справа № 201/14495/16-ц) та в постановах від 02.07.2020 (справа № 362/3912/18), від 17.09.2019 (справа № 810/2816/18), від 17.09.2019 (справа № 810/3806/18), від 22.11.2019 (справа № 810/1502/18) Верховний Суд сформував висновок, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідає таке правозастосування і висновкам Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (відповідно до цих висновків при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Судом апеляційної інстанції установлено, що на підтвердження заявлених до відшкодування витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 26085,45 грн позивач надав договір про надання правничої (правової) допомоги та представництво №03/03 від 23.03.2022; акт приймання-передачі наданих послуг до цього договору, відповідно до якого адвокатом надавалися такі послуги: первинна консультація; підготовка відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області (загалом одинадцять сторінок) з додатками на трьох аркушах; клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів направлення відзиву на апеляційну скаргу відповідачу (три сторінки) з додатками на трьох аркушах; клопотання про відкладення судового засідання 24.03.2022 (три сторінки); заява про надання доступу до електронної справи та ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (дві сторінки); клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції в приміщенні суду (чотири сторінки); участь у судових засіданнях 08.11.2022 і 21.12.2022; підготовка заяви про розподіл судових витрат (вісім сторінок).

Надаючи оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 26085,45 грн, апеляційний суд дійшов висновку, що такий розмір не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). Апеляційний суд виснував, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже усі документи, необхідні для складання і подання відзиву були у позивача в наявності, фактично наведені у відзиві на апеляційну скаргу доводи повторюють обґрунтування позовних вимог, про які зазначено в адміністративному позові. Не потребують значних затрат часу та особливих правових знать для складання і інші, зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг процесуальні заяви, а в судових засіданнях 08.11.2022 та 21.12.2022 представник ПАТ "Птахофабрика Тернопільська"- адвокат Галинський М.В. брав участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з 13 год 40 хв по 13 год 46 хв (08.11.2022) та з 10 год 33 хв до 10 год 49 хв (21.12.2022), тобто упродовж незначного проміжку часу.

З урахуванням наведених вище обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про присудження на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн.

Відповідач не обґрунтовує в касаційній скарзі, в чому полягає не врахування наведених вище висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду судом апеляційної інстанції у справі № 500/305/19.

Застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 132, 134 КАС відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від 17.09.2019 (справа № 810/2816/18), від 17.09.2019 (справа № 810/3806/18), від 22.11.2019 (справа № 810/1502/18). Відповідає таке правозастосування і висновкам Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Доводи ГУ ДПС у касаційній скарзі щодо підстави касаційного оскарження фактично стосуються висновку суду апеляційної інстанції щодо встановлення факту витрат позивача на професійну правничу допомогу та межі співмірності таких витрат. Однак, ці доводи лежать у площині оцінки доказів судом та встановлення на їх підставі обставин у справі, а не у площині іншого застосування апеляційним судом норм статей 132, 134 КАС, у порівнянні з висновком Верховного Суду, на який посилається відповідач у касаційній скарзі.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Керуючись статтею 248, пунктом 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко І.В. Дашутін М.М. Яковенко