Постанова

від 27.04.2023 по справі 552/2133/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/2133/22 Номер провадження 22-ц/814/2502/23Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж.В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді : Одринської Т.В.

суддів: Панченка О.О., Абрамова П.С.

за участю секретаря судових засідань Сальної Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доПП«ЛІР»про відшкодуваннязавданоїморальноїшкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 16 листопада 2022 року,-

ВСТАНОВИВ :

В травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь завдану моральну шкоду у розмірі 700000 грн.

Позов мотивовано тим, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22.06.2020 року, зміненим постановою Полтавського апеляційного суду від 07.09.2020року встановлено факт перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ПП «ЛІР».

Рішенням Київськогорайонного судум.Полтави від24червня 2020року,залишеним беззмін постановоюПолтавського апеляційногосуду від12листопада 2020року встановлено що 27.02.2019позивач виконував підсобні роботи на об?єкті будівництва «Будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями по у АДРЕСА_1 , під час яких отримав тяжкі тілесні ушкодження, нещасний випадок визнано таким, що пов?язаний з виробництвом і на нього складено акт за формою Н-1 та підлягає обліку в ПП «ЛІР».

У результаті нещасного випадку позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження та тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні йому проведено ряд операцій. Внаслідок тілесних ушкоджень позивач є особою з інвалідністю 2 групи. Перенесений через виробничу травму фізичний біль завдають позивачу моральні страждання, який у свої 30 років, останні 3 роки позбавлений можливості вільно пересуватися, щодня відчуває тяжкий фізичний біль, позбавлений можливості вести звичайний спосіб життя згідно свого віку. 19.04.2022року вперше за 3 роки отримав пенсію в розмірі 2 100 грн, якої недостатно навіть для придбання необхідних ліків, що також завдає додаткових душевних страждань.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16 листопада2022року позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства «ЛІР» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі120 000грн.

Стягнуто з Приватного підприємства «ЛІР» на користь держави судовий збір у розмірі 2481 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

З вказаним судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Вважає, що суд при розгляді справи в частині стягнення моральної шкоди не урахував глибину душевних страждань, в тій мірі, в якій ним отримано тілесні ушкодження внаслідок порушення відповідачем вимог чинного законодавста.

Вказує, що з 27 лютого 2019 року його нормальне життя скінчилося, з цього моменту стало існуванням та постійною боротьбою з болем, без надії на покращення. Працювати за станом здоров`я він не зможе, а пенсія по інвалідності складає 2100 грн., якої не вистачає навіть на придбання ліків. З моменту отримання травми та до ухвалення судового рішення пройшло 44 місяці, тому стягнута судом сума у розмірі 120000 грн не є справедливою бо складає всього 32727 грн на рік.

Відзив до суду не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2020 року, зміненим Постановою Полтавського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року встановлено факт перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ПП «ЛІР» з 01 лютого 2019 р., зобов`язано останнього видати трудову книжку та нарахувати відповідні виплати за лікарняними листами.

Постановою Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2021 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2020 року, у незміненій судом апеляційної інстанції частині, та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року залишено без змін.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 24 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року та постановою Верховного Суду від 20 січня 2022 року, відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства «ЛІР» до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправним та скасування актів форми Н-1 та Н-5 від 08.05.2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 виконував підсобні роботи на об`єкті будівництва «Будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1 , згідно цивільно-правового договору підряду від 01.02.2019 року №20, укладеного з Приватним підприємством «ЛІР», під час яких отримав тяжкі тілесні ушкодження, нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом і на нього складено акт за формою Н-1 та підлягає обліку в ПП «ЛІР».

Актом № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 10 травня 2019 року, п. 10 встановлено осіб, які допустили порушення вимог про охорону праці: ОСОБА_2 - директор ПП «ЛІР», який не забезпечив наявність захисного огородження, порушив вимоги пункту 6.3.5 «Технологічної карти по організації монтажу залізобетонного каркасу житлового будинку по АДРЕСА_1 ; порушив вимоги: пункту 1,5 «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті; пункту 6.2.2. «Система стандартів безпеки праці. Основні положення»; порушив вимоги Проекту виконання робіт 034-17-1 ПВР «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1 »; допустив до роботи підсобного робітника ОСОБА_1 в ПП «ЛІР» без проведення навчання та перевірки знань з охорони праці, без проведення інструктажів з охорони праці; порушив п.3.4 Посадової інструкції директора підприємства, а саме: не створив безпечних і сприятливих для життя і здоров`я умов праці; порушив вимоги статті 13 Закону України «Про охорону праці» , а саме не створив на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 900 по кримінальному провадженні № 1201917030000195, за ч. 2 ст. 272 КК України в результаті нещасного випадку на виробництві 27 лютого 2019 року, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя: Кататравма (27.02.2019). Тяжка полі травма. Закрита травма грудної клітки. Контузія правої легені. Пошкодження (розрив) н/частини правої легені. Пневматоцеле. Забій серця. Пошкодження (розрив) перикарду, субпрсвральне порушення, гематома (паравертебральна). Внутрішньо-плевральна кровотеча. Правобічний гемопневмоторакс. Дренування правої плевральної, порожнини (27.02.2019) правобічна торакотомія, зашивання легені, перикарду. Лапаротомія, хребетно-спинномовкова травма (27.02.2019). Компресійно-багатоуламковий перелом Тh9 хребця зі зміщенням, зі скалковий перелом верхньої треті правої плечової кістки зі зміщенням. Заритий перелом правої лопатки без зміщення. Закритий перелом кісток тазу зі зміщенням. Перелом крижової кістки зміщенням. Забійна рана середньої треті правої гомілки. Первинна хірургічна обробка середньої треті гомілки, шви. Закрита фіксація перелому правого плеча, скелетне витяження правої гомілки. Геморагічний шок III ст. Двобічна пневмонія посттравматичні Металоостеосинтез хребта (07.03.2019р) ...». Згідно класифікатору розподілу травм ступенем тяжкості - травма відноситься до тяжких.

У зв`язку з отриманими травмами ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 27.02 по 03.04.2019 року, з 15 по 28 жовтня 2020 року, з 25.10 по 01.11.2021 року, з 01.11 по 10.11.2021 року у КП «ПОКПЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР», з 06.07.2020 по 13.07.2020, з 23 по 30 липня 2021 року, з 20 по 26 липня 2022 року у КП «1-А Міська клінічна лікарня Полтавської міської ради».

Позивач внаслідок отриманих травм є особою з інвалідністю 2 групи ( а.с. 48-49).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що фактом втрати ОСОБА_1 працездатності у зв`язку із завданим каліцтвом, яке виникло через нещасний випадок на виробництві, йому спричинена моральна шкода, яка має бути відшкодована за рахунок відповідача. При визначенні розміру на відшкодування моральної шкоди у розмірі 120 000 грн., суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням характеру отриманої позивачем виробничої травми, її тяжкості, перенесенні позивачем страждань з приводу травми, фізичний біль, перенесені операції, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та можливість такого відновлення.

Колегія суддів повністю погодитися з визначеним судом розміром моральної шкоди погодитися не може, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Виходячи з медичних висновків, актупроведення розслідування нещасного випадку за формою Н-1 від 10 травня 2019 року, наявний причинно-наслідковий зв`язок між порушенням відповідачем норм з безпеки праці та нещасним випадком на виробництві, наслідком якого стала стійка втрата позивачем працездатності та отримання ним 2 групи інвалідності.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що ушкодженнями здоров`я ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях через погіршення стану здоров`я, фізичний біль, необхідність постійного лікування, втрати працездатності та встановлення другої групи інвалідності, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Проте, колегія суддів не може погодитися з визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди у розмірі 120000 грн., оскільки визначена судом сума не буде відповідати моральним стражданням ОСОБА_1 , що пов`язані з перенесеним фізичним болем від отриманих травм та перенесення останнім численних операцій, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку з ушкодженням здоров`я та втратою працездатності.

Колегія суддів вважає, що визначений судом розмір моральної шкоди слід змінити, визначивши її розмір у сумі 500000 грн, враховуючи тривалість та характер моральних переживань, що пов`язані з перенесенням позивачем на протязі тривалого часу фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку з ушкодженням здоров`я та втратою працездатності, що призвело до втрати можливостей на належне працевлаштування, дохід та рівень життя, реалізації себе в сім`ї та соціумі як здорової людини. Визначена сума буде відповідати вимогам справедливості, співмірності та розумності.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків, обставинам справи.

Оскільки судове рішення змінено, відповідно до вимог ст. 144 ЦПК України підлягають перерозподіілу судові витрати. З Приватного підприємства «ЛІР» на користь держави слід стягнути судови судовий збір у розмірі 18750 грн (7500 грн перша інстанція + 11250 грн апеляційна інстанція)

Керуючись: ст.с. 376381-384 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 16 листопада 2022 року змінити в частині розміру моральної шкоди та судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства «ЛІР» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі500 000грн.

Стягнути з Приватного підприємства «ЛІР» на користь держави судовий збір у розмірі 18750 грн (7500 грн перша інстанція + 11250 грн апеляційна інстанція)

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02.05.2023.

Головуючий суддя : Т.В. Одринська

Судді: О.О. Панченко

П.С. Абрамов