Рішення
від 20.03.2023 по справі 361/2887/19
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/2887/19

провадження № 2/361/62/23

20.03.2023

РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2023 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаряМищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання недійсним договору купівлі продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки з незаконного володіння, скасування рішень державних кадастрових реєстраторів, державних реєстраторів,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У квітні 2019 року до суду звернулась ОСОБА_1 із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу землі № 6949 від 23.10.2007, придбала за ціною 202880,00 грн. у ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . У грудні 2017 року старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України повідомлено позивача, що ним проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001319 від 29.08.2017 за фактом вчинення несанкціонованих дій з інформацією, яка знаходиться в автоматизованих системах, підробки та використання офіційних документів, на підставі яких здійснено шахрайське заволодіння у т. ч. належною позивачу на праві власності земельною ділянкою, які вчинені організованою групою осіб, тобто за ч. 3 ст. 28 ч.3 ст. 362, ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України. За заявою ОСОБА_1 ( ОСОБА_6 ) від 15.12.2017 року у вказаному кримінальному провадженні визнано потерпілою та допитано як потерпілу, внаслідок чого стало відомо про вчинення вищевказаних злочинів щодо належної їй земельної ділянки. Встановлено, що неправомірні дії вчинені шляхом виготовлення паспорту громадянина України на ім`я попереднього власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 з вклеюванням до нього фотографії ОСОБА_7 , яка будучи у змові з іншими особами, видавала себе у такий спосіб за ОСОБА_2 у процесі оформлення документів на земельну ділянку та при відчуженні земельної ділянки, пред`являючи неіснуючий державний акт на право власності на земельну ділянку від 12.09.2006, виданого нібито ОСОБА_2 серії ЯЖ № 878167 із зазначенням кадастрового номеру 3210600000:00:064:0403. У подальшому, між ОСОБА_8 , який діяв від імені нібито ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , 02.04.2016 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки без відома і волі ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому, Відповідачем 3 розділено земельну ділянку на дві, і земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:01:063:0416 площею 0,0591 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 21.10.2017 року подаровано синові ОСОБА_4 . Окрім того, за ОСОБА_4 на вказаній земельній ділянці зареєстровано право власності на житловий будинок. На момент укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки № 684 від 02.04.2016 року ОСОБА_2 не мала прав власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 і не могла розпоряджатись земельною ділянкою або уповноважувати інших осіб на розпорядження нею від свого імені, а ОСОБА_1 , будучи власником земельної ділянки не здійснювала своє волевиявлення на продаж земельної ділянки, тому оспорюваний договір купівлі-продажу землі підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи викладене, позивач просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у м. Броварах Київської області Пасюти Наталії Олександрівни, прийнятого 23.12.2015 про державну реєстрацію права ОСОБА_2 на земельну ділянку 3210600000:00:064:0403 площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 02.02.2006, виконаної ТОВ «Константа», ОСОБА_9 та документу, що посвідчує право державний акт від 12.09.2006 серії ЯЖ номер 878167, номер реєстрації 010633800941; 2) визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у м. Броварах Київської області Пасюти Наталії Олександрівни про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-3206079982016, дата формування 11.03.2016, за заявою (запитом) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЗВ-3206453382016, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:064:0403, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі державного акту від 12.09.2006 серія ЯЖ № 87817; 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02.04.2016, укладений між ОСОБА_8 , який діяв від імені ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Дядюк Ганною Дмитрівною, зареєстрований в реєстрі № 684 щодо купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 3210600000:00:064:0403, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 4) скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Київської області Дядюк Ганни Дмитрівни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 , кадастровий номер 3210600000:00:064:0403, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0, 1 га, індексний номер: 29076219 від 02.04.2016, номер запису про право власності: 13997415, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892551332106; 5) скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу у м. Броварах Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15.08.2017 про державну реєстрацію поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403 на земельні ділянки з кадастровим номером 3210600000:01:063:0416 площею 0,0591 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360719132106 та земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:01:063:0417 площею 0,0409 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360494332106; 5) скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкави Ольги Володимирівни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 , кадастровий номер 3210600000:01:063:0417, площею 0,0409, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 37240052 від 25.09.2017, номер запису про право власності: 22494632, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360494332106; 6) скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкави Ольги Володимирівни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 , кадастровий номер 3210600000:01:063:0416, площею 0,0591 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 98312695 від 25.09.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360719132106; 7) скасувати рішення державного реєстратора державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавської Валентини Вікторівни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 , кадастровий номер 3210600000:01:063:0416, площею 0,0591 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 37686163 від 21.10.2017, номер запису про право власності: 22935604, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360719132106; 8) скасувати рішення державного реєстратора Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Шостака Володимира Миколайовича про державну реєстрацію за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок загальною площею 114,3 кв.м., житловою площею 45,5 кв.м., господарську будівлю, А вигрібну яму, І, свердловину, ІІ на підставі технічного паспорту, серія та номер: 1944-2018 від 04.04.2018, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації; декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: КС 141180890182 від 30.03.2018, виданої відділом державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області; технічного паспорту серія та номер 1944-2018 від 20.12.2018, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації; декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: 141190151447 від 15.01.2019, видана Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:01:063:0416, площею 0,0591 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 40711378 від 19.04.2018, номер запису про право власності: 25794759, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1534714232106; 9) витребувати на користь ОСОБА_1 з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0417, площею 0,0409 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ; 10) витребувати на користь ОСОБА_1 з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0416, площею 0,0591 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ; 11) зобов`язати ОСОБА_4 відновити земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0416, площею 0,0591 га, шляхом знесення житлового будинку загальною площею 114,3 кв.м., житловою площею 45,5 кв.м., господарської будівлі, вигрібної ями та свердловини, що розташовані на вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , та сплачений позивачем судовий збір стягнути з відповідачів у пропорційному розмірі заявлених до кожного з них позовних вимог.

Заперечення відповідачів

05 серпня 2019 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив відмовити у задоволенні позову виходячи з наступного. Позивачем не враховані вимоги встановлені чинним законодавством, а саме те, що скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі не призведе до скасування права власності на земельну ділянку, а також те, що виправлення відомостей про земельну ділянку не є тотожним до внесення змін чи доповнень до Реєстру речових прав. Органи земельних ресурсів не проводять реєстрацію речових прав. Позовна вимога щодо скасування Державної реєстрації земельних ділянок не може бути задоволена судом, оскільки не передбачено скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з інших підстав ніж вказано у пункті 114 Порядку.

05 грудня 2019 року представником відповідача ОСОБА_4 адвокатом Леоновим К.Ю. подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності. Вказує, що спірна земельна ділянка набута позивачем на підставі договору купівлі-продажу в 2007 році, проте дана земельна ділянка призначена під забудову, позивачем ніяк не використовувалась, будівництва на ній не відбувалось, вона не була огороджена, відомості про право власності не внесені до Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідач ОСОБА_4 зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку за собою на підставі договору купівлі-продажу у 2016 році, відомості про що, у встановленому законом порядку внесені до реєстру .

Заяви, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 04 грудня 2019 року залучено в якості третьої особи приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіну Яну Вікторівну.

Ухвалою суду від 03 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Горупа С.М. доводи позову підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив про задоволення позовних вимог.

Представники відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 адвокати Леонов К.Ю. та Леонов Ю.М. заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись н їх недоведеність та безпідставність.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, місце та час повідомлена належним чином.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час повідомлений належним чином.

Третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна у судове засідання не з`явилась, про дату, місце та час повідомлена належним чином.

Обставини справи, що встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу землі № 6949 від 23.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Писаним В.Г., придбала за ціною 202 880,00 грн. у ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000000640403, про що 23.10.2007 внесені записи до Державного реєстру правочинів про набувача земельної ділянки за номером 2436367.

Вказаний договір зареєстровано 07.11.2007 року за № 432 начальником Броварського міського відділу земельних ресурсів у Книзі записів договорів купівлі-продажу та дарування земельних ділянок.

Згідно акту від 08.11.2007 року про перенесення в натурі зовнішньої межі земельної ділянки та передачі межових знаків на зберігання, представниками виконкому, Броварського міського відділу земельних ресурсів, землевпорядної організації у присутності ОСОБА_10 здійснено перенесення в натуру меж земельної ділянки та передано їй на зберігання шість межових знаків земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Установлено, що до укладання вищевказаного договору, земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000000640403, яку придбала ОСОБА_1 , належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №687379,виданого 24.10.2006року Броварським міськвідділом земельних ресурсів на підставі рішення сесії Броварської міської ради № 89-07-05 від 31.08.2006 року, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 24.10.2006 року за №010633801161. Наведене також підтверджується копією наявного архівного оригінального примірника вище вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 687379 від 24.10.2006 року на ім`я ОСОБА_2

25.09.2008року начальником відділу земельних ресурсів у м. Бровари, на підставі договору-купівлі продажу №6949 від 23.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Писаним В.Г., ОСОБА_10 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 416576, площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням земельної ділянки будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 25.09.2008 року за № 010833800597, а державну реєстрацію права власності на земельну ділянку проведено державним реєстратором відділу земельних ресурсів у м. Бровари Васюрою О.В., що підтверджується технічною документацією із землеустрою щодо складання державних актів для будівництва та обслуговування житлових будинків, виконаної ТОВ «Тєрмін», та складання на ім`я ОСОБА_10 вищевказаного державного акту на право власності на земельну ділянку, на титульній сторінці якої є відомості про присвоєння 20.12.2007 року земельній ділянці кадастрового номеру 3210600000:00:063:0408, про що свідчить штамп відділу земельних ресурсів в м. Броварах Київської області, обмінний електронний файл введено в базу даних 15.01.2008 року з ім`ям 4а-480, що підтверджується штампом Головного управління земельних ресурсів у Київській області Державного агентства земельних ресурсів України, та який 21.02.2008 року за № 4а-22 прийнято Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

У грудні 2017 року старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Онуфрієнком Д.А. повідомлено ОСОБА_1 , що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001319 від 29.08.2017 за фактом вчинення несанкціонованих дій з інформацією, яка знаходиться в автоматизованих системах, підробки та використання офіційних документів, на підставі яких здійснено шахрайське заволодіння у тому числі належною позивачу на праві власності земельною ділянкою, які вчинені організованою групою осіб, тобто за ч. 3 ст. 28 ч.3 ст. 362, ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

За заявою від 15.12.2017 та на підставі ч. 3 ст. 55 КПК України ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні визнано потерпілою та цього ж дня слідчим поліції її допитано як потерпілу, під час якого їй стало відомо про вчинення протиправних дій щодо належної їй земельної ділянки. (а.с. 121 т.1)

Постановою слідчого слідчої групи ГСУ Національної поліції України Порох Д.І. від 25.12.2017 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 04.01.2018 у справі № 757/790/18-к та від 02.10.2018 у справі № 757/48197/18-к на земельну ділянку накладено арешт, про що внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Установлено, що державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у м. Бровари Київської області Пасютою Наталією Олександрівною на підставі державного акту від 12.09.2006 року серії ЯЖ №878167 на ім`я ОСОБА_2 та на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 02.02.2006 року, виконаної ТОВ «Константа», 23.12.2015 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровимномером 3210600000:00:064:0403 за місцезнаходженням у АДРЕСА_1 , із внесенням відомостей про це до Національної кадастрової системи. (а.с. 49-53 т.2)

Так, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3206079982016 від 11.03.2016, сформований за запитом ОСОБА_2 , вбачається, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 02.02.2006 року виконаної ТОВ «Константа», державним кадастровим реєстратором Пасютою Н.О. здійснено 23.12.2015 року державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3210600000:00:064:0403, місце розташування: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 згідно правовстановлюючого документу державного акту від 12.09.2006 року серія ЯЖ 878167, номер запису про державну реєстрацію державного акту 010633800941.

30.03.2016року ОСОБА_2 видана довіреність,якою уповноважила ОСОБА_8 ,на представництвоїї інтересівта вчиненнянеобхідних дій,в томучислі продатиземельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403 за місцезнаходженням у АДРЕСА_1 . Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Головкіною Я.В., зареєстровано в реєстрі за №1443.

02.04.2016,між ОСОБА_8 ,який діяввід імені ОСОБА_2 на підставівищенаведеної довіреності,та ОСОБА_3 укладений договіркупівлі-продажуземельної ділянкиза адресою: АДРЕСА_1 ,з кадастровимномером 3210600000:00:064:0403, посвідченим приватнимнотаріусом Броварськогоміського нотаріальногоокругу Київськоїобласті ДядюкГ.Д.,зареєстрований вреєстрі № 684.

Підставою для продажу вказаної земельної ділянки стало те, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки на підставі неіснуючого державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 878167 виданим Броварською міською радою Київської області 12.09.2006 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010633800941, а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3206079982016 від 11.03.2016 наданого державним кадастровим реєстратором Пасютою Н.О., який містив недостовірні відомості про право власності на земельну ділянку.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 56554595 від 02.04.2016 року, державним реєстратором приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Дядюк Г.Д. зареєстровано за ОСОБА_3 виникнення права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:00:064:0403 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29076219 від 02.04.2016 року, номер запису про право власності: 13997415, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892551332106.

Відділом у м. Бровари Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області 15.08.2017 за заявою ОСОБА_3 здійснено державну реєстрацію поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403 на дві земельні ділянки, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:01:063:0416 площею 0,0591 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1360719132106 та земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:01:063:0417 площею 0,0409 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1360494332106.

Згідно інформаційної довідки № 161644364 від 29.03.2019 року державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:01:063:0417 проведено 21.09.2017 року державним реєстратором виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавою О.В. на підставі заяви про поділ земельної ділянки, за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37240052 від 25.09.2017 року, номер запису про право власності: 22494632, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1360494332106.

Установлено, що ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:01:063:0416 площею 0,0591 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки від 21.10.2017 року подаровано своєму синові ОСОБА_4 . Вказаний договір дарування зареєстрований в реєстрі за № 1-2343 та посвідчений державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавською В.В.

Згідно умов вказаного договору, земельна ділянка належить дарувальнику ОСОБА_3 на праві власності, зареєстрованого 21.09.2017 року державним реєстратором виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавою О.В. за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 98312695 від 25.09.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1360719132106.

Згідно інформаційної довідки № 161555575 від 29.03.2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:01:063:0416 площею 0,0591 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 на підставі договору дарування земельної ділянки № 1-234 від 21.10.2017 року за рішенням державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавської В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37686163 від 21.10.2017 року, номер запису про право власності: 22935604, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360719132106.

Окрім того, за відомостями вказаної інформаційної довідки за ОСОБА_4 на вказаній земельній ділянці зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 114,3 кв.м., житловою площею 45,5 кв.м., господарську будівлю, вигрібну яму та свердловину на підставі технічного паспорту № 1944-2018 від 04.04.2018 року, декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КС 141180890182 від 30.03.2018 року, технічного паспорту № 1944-2018 від 20.12.2018 року, декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КС 141190151447 від 15.01.2019 року за рішенням державного реєстратора Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Шостака Володимира Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40711378 від 19.04.2018 року.

Потерпілу ОСОБА_1 повідомлено про завершення досудового розслідування, за наслідками якого ОСОБА_1 забезпечено 26.10.2018року доступ до матеріалів досудового розслідування, під час якого здійснено ознайомлення з відповідними документами. (а.с. 125 т.1)

Слідчими ГСУ Національної поліції України завершено досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні і обвинувальний висновок стосовно організованої групи з 6-ти осіб за ч. 3 ст.28, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.4 ст. 190, ч. 5 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 209 КК України направлено до Подільського районного суду м. Києва, яким розпочато його судовий розгляд.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-10-0.222-15082/2-18 від 03.10.2018 року, відповідно до Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, відомості щодо реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 878167 від 12.09.2006 року не обліковуються.

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області за № ПІ-237/0-241/0/63-19 від 01.04.2019 технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 02.02.2006 року, виконаної ТОВ «Константа», на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403, відсутня у фонді документації з землеустрою, а архівний примірник державного акту від 12.09.2006 року серії ЯЖ №878167 в архіві Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Бровари не виявлений.

За висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, наданих за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 6154/6155/18-32/14882-14919/18-32 від 20.07.2018 року, призначеної у кримінальному провадженні, підпис від імені голови Броварської міської ради Антоненко В.О. та начальника Броварського міського відділу земельних ресурсів Шокун М.А. у державному акті на право власності на земельну ділянку від 12.09.2006року серіяЯЖ №878167 виконаний не ОСОБА_11 та не ОСОБА_12 , а іншою особою.

Окрім того, згідно цього ж висновку, підпис від імені ОСОБА_13 в графі «Підпис» та рукописний запис « ОСОБА_2 » в графі «Підпис» на зворотній стороні у довіреності від 30.03.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., зареєстрованої в реєстрі за № 1443 виконані ОСОБА_7 .

Згідно висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, наданого за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 6153/18-33/12625-12628/18-33 від 22.06.2018 року, призначеної у цьому ж кримінальному провадженні, у державному акті на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , серія ЯЖ № 878167 від 12.09.2006 року відтиски гербових печаток від імені Броварської міської ради Київської області, Броварського міського відділу земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах нанесені не тими печатками, які надані для порівняльного дослідження як вільні зразки відтисків.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 29-10-0.223-519/2-19 від 15.01.2019 року наданої на адвокатський запит представника позивача, згідно відомостей Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (які додані до відповіді на запит), під реєстраційним номером 010633800941, який вказаний у підробленому державному акті серія ЯЖ № 878167 від 12.09.2006 року, зареєстрований інший державний акт, а державний акт серія ЯЖ № 878167 від 12.09.2006 року не обліковується. (а.с. 143 т.2)

При цьому, право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 набуте ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу земельної ділянки № 6949 від 23.10.2007 та зареєстроване державним кадастровим реєстратором Васюрою О.В. 25.09.2008 за ОСОБА_10 згідно державного акту на право власності серії ЯЖ № 416576, кадастровий номер 320600000:00:063:0408, про що внесені 25.09.2008 року записи до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833800597. (а.с. 141 т.2)

Крім того, за результатами проведеного обшуку в Міському управлінні у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області виявлено та вилучено архівний оригінальний примірник державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 416576, кадастровий номер земельної ділянки: 320600000:00:063:0408, перший примірник якого було видано позивачу 25.09.2008 року.

На заяву позивача від 25.01.2019 року до Центру надання адміністративних послуг у м. Бровари відділом у м. Бровари Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Бровари Головного управління Держгеокадастру у Київській області 25.02.2019 року надано Поземельну книгу, яка містилась в Державному земельному кадастрі в електронному вигляді шляхом її роздрукування

Встановлено, що наявні відомості в Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403, які роздруковані з електронного примірника Поземельної книги, не підтверджують того факту, що вказана Поземельна книга була відкрита 23.12.2015 року державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у м. Броварах Київської області Пасютою Н.О.

Із її змісту вбачається, що до Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403, яка була відкрита ОСОБА_14 датою 12.09.2006 року, записи за № 001, 002, 003 були внесені 11.03.2016, тобто, днем, коли видано витяг з Державного земельного кадастру, що містив недостовірні відомості. Крім того, дата нібито державної реєстрації земельної ділянки за неіснуючим державним актом, яка вказана в Поземельній книзі та в витязі з Державного земельного кадастру, не співпадає, також в цих документах не співпадає серія та номер неіснуючого державного акту.(а.с 102-117 т.1)

У той же час, вищевказані відомості у Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403, яка була відкрита ОСОБА_14 датою 12.09.2006 року, відсутні.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відділ Держгеокадастру у м. Бровари Київської області, код 40002490, як юридичну особу припинено 05.12.2017 року.

Згідно з інформацією наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Київські області за № ПІ-237/0-241/0/63-19 від 01.04.2019 року на адвокатський запит представника ОСОБА_1 , відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403 перенесені до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку. У місцевому фонді документації із землеустрою управління у Броварському районі та м. Броварах відсутня документація із землеустрою на вказану земельну ділянку. Другий примірник державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.09.2006 №ЯЖ 878167 в архіві Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Бровари не виявлений.

Із протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 12.12.2017 встановлено, що ОСОБА_2 заперечила, що вона здійснювала продаж земельної ділянки ОСОБА_3 та підтвердила відчуження земельної ділянки ОСОБА_10 23.10.2007 року за відповідним договором купівлі-продажу. (а.с. 109 т.2)

Головним управління Держгеокадастру у Київській області підтверджено, що право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 посвідчене та зареєстроване державним кадастровим реєстратором Васюрою О.В. 25.09.2008 року за ОСОБА_10 на підставі державного акту на право власності серії ЯЖ № 416576, кадастровий номер 320600000:00:063:0408, виданого на підставі відповідної технічної документації із землеустрою. На підтвердження наведеної інформації Головне управління Держгеокадастру у Київській області надало завірені копії з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, в якій вище зазначений державний акт зареєстровано 25.09.2008 року за № 010833800597.

На підтвердження здійснення будівництва житлового будинку відповідачем ОСОБА_4 долучена копія проекту житлового будинку без посилання на дату його виготовлення (а.с. 121-141 т.4), копія топозйомки земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с. 142 т.4), фіскальні чеки, товаро-транспортні накладні та ін. документи про придбання будівельних матеріалів на а.с. 143-194 у томі 4.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що у березні 2016 року йому зателефонував знайомий ОСОБА_15 , який попросив допомогти продати земельну ділянку. В обумовлений день свідок приїхав у місто Обухів до приватного нотаріуса, де була жінка, яку представили як власника земельної ділянки ОСОБА_16 . Вони подали документи нотаріусу і свідку видана довіреність на продаж земельної ділянки від імені власника ОСОБА_16 . У Броварах свідку дали оригінали документів, потім телефонували ріелтори, які повідомили, що знайшли покупця. В день укладення угоди свідок прибув до нотаріуса у м. Бровари, там був покупець, декілька ріелторів. Свідка попередили, щоб про ціну не говорив. Від ріелтора отримав кошти 37 чи 38 тис доларів США, які через годину віддав ОСОБА_17 . Про підробку документів свідку стало відомо після проведення обшуку в його житлі в січні 2018 року.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснила, що посвідчувала договір купівлі-продажу земельної дільники, який є предметом даного спору. Пояснила, що при укладенні договору перевіряє особи учасників за паспортом, ОСОБА_8 надав оригінали документів, які відповідали вимогам закону, сумнівів у їх достовірності не було. Також пояснила, що влітку 2016 року покупець ОСОБА_3 звернувся до неї з претензією про те, що документи на земельну ділянку підроблені. Додала, що посвідчуючи договір, перевіряла наявність права власності ОСОБА_16 на земельну ділянку за реєстрами.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, територіальні органи Держгеокадастру України здійснюють свої повноваження у сфері регулювання земельних відносин лише у межах повноважень та у спосіб, що встановлені відповідними нормами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» (надалі Закону), який набрав чинності з 01.01.2013, державна реєстрація земельної ділянки це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону, відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання.

За змістом ст. 9 цього Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюється державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор здійснює: реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійснення таких дій.

Відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ч. 2, 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з дня отримання відповідних документів, якщо цим Законом не встановлено інший строк для здійснення цих дій. Інформація про дату реєстрації заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, вхідний номер, стислий зміст заяви, а також інформація про наслідки її розгляду підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних ресурсів.

За змістом ст. 23 Закону документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа, вимоги до змісту, структури і технічних характеристик якого визначається Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді. Перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, протягом строку, встановленого статтею 21 цього Закону для їх внесення.

Як передбачено ст. 24 Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку за заявою:

1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженою нею особи;

2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

3) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

4) замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільського господарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставами для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених ч. 4 ст. 24 цього Закону, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 27.06.2015 чинній на момент даних правовідносин) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

г) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути;

е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні);

є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Абзацом 4 пункту 2 Розділу VII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції від 06.10.2015 чинній на момент вказаних правовідносин) передбачено, що у разі якщо до 01 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання передачу земельної ділянки у власність або надання користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

Системний аналіз вищевказаних норм дає підстави стверджувати, що державна реєстрація земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок може бути здійснена державним кадастровим реєстратором лише за заявою відповідної особи.

Порядком ведення Державного земельного кадастру (надалі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (в редакції від 03.10.2015, чинної на час вказаних правовідносин), яким має керуватися в свій діяльності державний кадастровий реєстратор, зокрема пунктом 135 передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

У разі, коли відомості вносяться до Державного земельного кадастру про земельну ділянку (земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж), на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості вносяться до відповідної Поземельної книги після її відкриття відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Поземельна книга це документ, який є складовою частиною Державного земельного кадастру та містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб`єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи.

Крім того, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції від 06.10.2015 чинній на момент вказаних правовідносин) у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об`єднана з іншою, переноситься до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об`єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).

У відповідності до пункту 120 Порядку ведення Державного земельного кадастру, внесення до Поземельної книги змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку здійснюється державним кадастровим реєстратором шляхом виготовлення нового аркуша Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі із зміненими відомостями та долучення такого аркуша до відповідної Поземельної книги для його зберігання разом з нею.

У той же час, згідно інформації наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Київські області за № 29-10-0.223-519/2-19 від 15.01.2019 на адвокатський запит представника позивача, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403 перенесені до Державного земельного кадастру в автоматичному порядку, а Поземельну книгу на неї відкрито державним кадастровим реєстратором Пасютою Н.О. без відповідної заяви власника чи уповноваженої нею особи, що у даному випадку є порушенням вищевказаних вимог закону.

З огляду на викладене, державний кадастровий реєстратор Пасюта Н.О. не могла за будь-яких обставин за дорученням Держгеокадастру чи на інших підставах вносити до Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403 на підставі державного акту серії ЯЖ № 878167 від 12.09.2006 із записом його реєстрації 010633800941 та технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 02.02.2006, виконаної ТОВ «Константа», а зазначені відомості про земельну ділянку не могли бути перенесені в автоматичному порядку з Державного реєстру земель, оскільки такі документи не існували, не видавались і не реєструвались органами державної влади, які мали на це право.

На заяву позивача від 25.01.2019 до Центру надання адміністративних послуг у м. Броварах відділом у м. Броварах Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області 25.02.2019 надано Поземельну книгу, яка містилась в Державному земельному кадастрі у електронному вигляді шляхом її роздрукування

Встановлено, що наявні відомості в Поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403, які роздруковані з електронного примірника Поземельної книги, не підтверджують того факту, що вказана Поземельна книга була відкрита 23.12.2015 державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у м. Броварах Київської області Пасютою Н.О.

З її змісту вбачається, що до Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403, яка відкрита ОСОБА_14 датою 12.09.2006 (тобто датою проведеної державної реєстрації земельної ділянки за державним актом ЯД №687379), записи за № 001, 002, 003 були внесені 11.03.2016, тобто, днем, коли видано витяг з Державного земельного кадастру, що містив недостовірні відомості. Крім того, дата державної реєстрації земельної ділянки за державним актом ЯД №687379, яка вказана в Поземельній книзі (11.03.2016) та у витязі з Державного земельного кадастру (23.12.2015), не співпадає, також в цих документах не співпадає серія та номер державного акту.

За таких обставин, державний кадастровий реєстратор ОСОБА_14 вчинила дії в порушення Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: не зважаючи на вимоги Порядку ведення Державного земельного кадастру, яким передбачено, що відомості про поділ чи об`єднання земельної ділянки вносяться до відповідної Поземельної книги після її відкриття та після внесення до неї відомостей, які були перенесені до Державного земельного кадастру з Державного реєстру земель 23.12.2015 здійснила державну реєстрацію земельної ділянки, а 11.03.2016 внесла відомості до Поземельної книги.

Таким чином, державний кадастровий реєстратор Пасюта Н.О., в порушення ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 21, 22, 23, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст. 56 Закону України «Про землеустрій» без заяви власника земельної ділянки або уповноваженої нею особи, не перевіривши відповідність поданих документів вимогам законодавства, зокрема реєстрацію права власності на земельну ділянку, видачу державного акту, за відсутності технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, 23.12.2015 здійснила державну реєстрацію земельної ділянки на підставі неіснуючих документів та внесла недостовірні відомості до Державного земельного кадастру, а в подальшому 11.03.2016 надала витяг про земельну ділянку НВ-3206079982016.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у м. Броварах Київської області Пасюти Наталії Олександрівни, прийнятого 23.12.2015 про державну реєстрацію права ОСОБА_2 на земельну ділянку 3210600000:00:064:0403 площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , номер реєстрації 010633800941, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного кадастрового реєстратора Пасюти Н.О. про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-3206079982016, дата формування 11.03.2016, задоволенню не підлягають, оскільки є неналежним способом захисту порушених прав.

Щодо вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02 квітня 2016 року та витребування майна.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

При розгляді даної справи встановлено, що за висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, наданих за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 6154/6155/18-32/14882-14919/18-32 від 20.07.2018 року, призначеної у кримінальному провадженні, підпис від імені ОСОБА_13 в графі «Підпис» та рукописний запис « ОСОБА_2 » в графі «Підпис» на зворотній стороні у довіреності від 30.03.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., зареєстрованої в реєстрі за № 1443 виконані ОСОБА_7 .

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного правочину в мотивувальній частині судового рішення.

Оскільки ОСОБА_2 не підписувала довіреність від 30.03.2016 року, то такий правочин є неукладеним.

За змістом статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі встановленій законом.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки № 684 від 02.04.2016 ОСОБА_2 не мала прав власника і не могла розпоряджатися спірною земельною ділянкою, не здійснювала волевиявлення на укладення правочину, а оскільки ОСОБА_1 , будучи власником земельної ділянки не здійснювала своє волевиявлення на продаж земельної ділянки, оскільки за таким правочином відбулася реєстрація права власності на земельну ділянку за іншими особами, то оспорюваний договір купівлі-продажу землі № 684 від 02.04.2016 підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 2, 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

За змістом ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожні із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі-відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц (провадження № 14-288цс18) зазначено, що слід розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна від добросовісного набувача як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням цього майна. Так, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, яке було передане на виконання недійсного правочину та відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Згідно зі статтею 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться усі випадки, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц, провадження № 14-208цс18, зроблено висновок, що у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Зважаючи на те, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 незаконно вибула із власності позивача, за відсутності її волевиявлення, та у подальшому поділена на дві земельні ділянки кадастровий номер 3210600000:01:063:0416 за адресою: АДРЕСА_2 та кадастровий номер 3210600000:01:063:0417 за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровані на праві власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно, вказані земельні ділянки підлягають витребуванню на користь ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, позовні вимоги про витребування на користь ОСОБА_1 з незаконного володіння ОСОБА_3 земельної ділянки кадастровий номер 3210600000:01:063:0417 та витребування з незаконного володіння ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:01:063:0416, підлягають задоволенню.

Доводи ОСОБА_4 про те, що позивачем не здійснено реєстрацію речового права на земельну ділянку у зв`язку із веденням з 01.01.2013 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Зокрема, право власності позивача на земельну ділянку, яке зареєстроване ще 25.09.2008 у встановленому законом порядку, не втрачається і не припиняється через введення з 01.01.2013 нового порядку здійснення державної реєстрації нерухомого майна чи запровадження вищевказаного реєстру.

Так, ОСОБА_19 на підставі договору купівлі-продажу землі № 6949 від 23.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Писаним В.Г., придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 32 10600000000640403, про що 23.10.2007 внесені записи до Державного реєстру правочинів про набувача земельної ділянки за номером 2436367.

Вказаний договір також зареєстровано 07.11.2007 за № 432 начальником Броварського міського відділу земельних ресурсів у Книзі записів договорів купівлі-продажу та дарування земельних ділянок.

Згідно акту від 08.11.2007 про перенесення в натуру зовнішньої межі земельної ділянки та передачі межових знаків на зберігання, представниками виконкому, Броварського міського відділу земельних ресурсів, землевпорядної організації у присутності ОСОБА_10 здійснено перенесення в натуру меж земельної ділянки та передано їй на зберігання шість межових знаків земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Після придбання вищевказаної земельної ділянки у ОСОБА_2 та здійснення позивачем переоформлення правовстановлюючих документів, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 32 10600000:00:063:0408, про що 25.09.2008 начальником відділу земельних ресурсів у м. Броварах, на підставі договору-купівлі продажу № 6949 від 23.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Писаним В.Г., видано ОСОБА_10 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 416576, площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням земельної ділянки будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 29-10-0.223-519/2-19 від 15.01.2019 підтверджено, що право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 набуто ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу земельної ділянки № 6949 від 23.10.2007 та зареєстроване державним кадастровим реєстратором Васюрою О.В. 25.09.2008 за ОСОБА_10 згідно державного акту на право власності серії ЯЖ № 416576, кадастровий номер 320600000:00:063:0408, про що внесені 25.09.2008 записи до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833800597.

Щодо вимог про скасування запису про державну реєстрацію права власності

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно примірника такого судового рішення.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора.

Відповідно до частини 3 статті 26 Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( в редакції на час ухвалення рішення у редакції Закону України від 12.05.2022 р. N 2255-IX) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

З огляду на викладене, для відновлення та ефективного захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку про задоволення і похідних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Київської області Дядюк Ганни Дмитрівни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 , індексний номер: 29076219 від 02.04.2016, номер запису про право власності: 13997415, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892551332106; рішення державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкави Ольги Володимирівни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 , індексний номер: 37240052 від 25.09.2017, номер запису про право власності: 22494632, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360494332106; рішення державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкави Ольги Володимирівни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 , індексний номер: 98312695 від 25.09.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360719132106; рішення державного реєстратора - державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавської Валентини Вікторівни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 , індексний номер: 37686163 від 21.10.2017, номер запису про право власності: 22935604, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360719132106.

Окрім того, позивач посилаючись на статтю 152 ЗК України, пред`явив вимогу про усунення будь-яких порушень своїх прав на землю, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення її прав, у т.ч. способом знесення будівель та споруд, що розташовані на ній. Вимоги обґрунтовує недоброчесною поведінкою відповідачів та зокрема, ОСОБА_4 , який самочинно здійснив будівництво житлового будинку з метою реєстрації за собою права власності на будівлі, які розміщені на ній, та здійснив реєстрацію свого місця проживання там, задля ускладнення процедури витребування земельної ділянки її законним власником ОСОБА_1 .

При вирішенні даної вимоги, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Відповідно до частин другої, третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно з частиною другою статті 212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 442/302/17 (провадження № 61-20491св19) зазначено, що «задоволення вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво є належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача). Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними договорів про відчуження майна».

Згідно з частинами першою, другою статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частини перша, четверта статті 376 ЦК України).

Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлений власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19) зазначено, що «у силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). Також за рішенням суду на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК України)».

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 19 квітня 2017 року у справі № 354/612/13-ц «з урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 цього Кодексу вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою».

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 442/302/17 (провадження № 61-20491св19) зазначено, що «аналіз частин третьої та четвертої статті 376 ЦК України дає підстави для висновку, що частина третя цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить».

У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2020 року у справі № 911/1455/19, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому, реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 909/472/18.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 (провадження № 14-445цс19) та від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19) зроблено висновок про те, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. Формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно ніж ті, що встановлені цією статтею. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво, у силу наведених положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Отже, державна реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво, не виключає можливість знесення такого об`єкта нерухомості в порядку, встановленому для самочинно побудованих об`єктів.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов переконання, що за обставин справи, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки шляхом знесення усіх об`єктів, зокрема й самочинного, будівництва навіть у разі його державної реєстрації, здійсненого не власником або без його згоди.

Заперечуючи проти задоволення позову про зобов`язання здійснити за власний рахунок знесення збудованих ним споруд на земельній і звільнити цю ділянки від належного відповідачу майна, ОСОБА_4 посилався на те, що тривалий час користувався спірною земельною ділянку, звів на ній нерухоме майно, яке має значну цінність, зареєстроване в установленому законом порядку, у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване його місце проживання.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

При розгляді даної справи, судом встановлено, що позивач є правомірним власником спірної земельної ділянки, на якій ОСОБА_4 побудував житловий будинок. При цьому, судом встановлено, як незаконність вибуття спірної земельної ділянки з володіння позивача поза його волею, так і незаконність володіння цією ділянкою відповідачами.

Враховуючи те, що власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 незаконно володіє спірною земельною ділянкою, тому зведений ОСОБА_4 спірний об`єкт є результатом будівництва, здійсненим без достатніх правових підстав, відповідно має розглядатися як самочинне, оскільки спірне будівництво здійснено без згоди власника земельної ділянки, а звертаючись до суду з позовом про знесення самочинного будівництва та звільнення земельних ділянок, позивач лише додатково підтвердив те, що він не схвалив здійснення відповідачем будівництва на земельній ділянці позивача.

Відповідно до чинного цивільного законодавства володіння та користування земельною ділянкою, за загальним правилом, здійснюється власником або іншою особою за згодою власника, на підставі договору з ним та не всупереч його волі.

За таких обставин те, чи була зареєстрована за відповідачем спірна земельна ділянка та права на неї у відповідному державному реєстрі на момент здійснення ним будівництва спірного будинку та реєстрації на нього права власності має другорядне значення.

Незважаючи на відповідні записи у державному реєстрі щодо прав на спірну земельну ділянку, відповідач не був її правомірним власником і не мав права нею розпоряджатися, володіти та користуватися.

Відповідно власник вправі вимагати усунення із земельної ділянки усіх результатів діяльності (господарювання) відповідача на ній.

Статтею 390 ЦК України визначені повноваження незаконного набувача чужої речі, витребуваної власником. Такі повноваження залежать від оцінки добросовісності такого набувача та поширюються виключно на доходи від використання чужої речі, а також на здійснені поліпшення чужого майна. Поширювальному тлумаченню перелік та зміст таких повноважень неправомірного набувача не підлягають.

Водночас, оцінка самочинності здійсненого будівництва не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки будь-яке будівництво на чужій земельній ділянці, витребуваній судом, має розглядатися як таке, що вчинене без правомірних підстав для ведення такої діяльності.

Отже, відповідно до вимог цивільного закону незаконний набувач земельної ділянки не набуває права власності на збудовані ним за час незаконного володіння споруди і має право лише на належні йому будівельні матеріали та конструктивні елементи без набуття права власності на споруди, які їх складали.

Відповідно витребування земельної ділянки від незаконного її набувача покладає на нього обов`язок повністю звільнити витребувану земельну ділянку, усунувши будь-які створені його діяльністю перешкоди власнику у володінні, користуванні та розпорядженні таким майном.

Водночас, для вирішення питання про знесення споруд, зведених на земельній ділянці без згоди власника цієї земельної ділянки необхідна оцінка балансу інтересів сторін за «трискладовим тестом» як юридичної конструкції, який є засобом перевірки необхідності втручання в права особи, вирішити конфлікт між правами та інтересами власника земельної ділянки та особи, яка звела на цій земельній ділянці об`єкт нерухомого майна (самочинне будівництво).

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (див., наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Sporrong and Lonnroth v. Sweden», заяви № 7151/75, № 7152/75; «James and others v. The United Kingdom», заява № 8793/79; «Щокін проти України», заяви № 23759/03 та № 37943/06; «Сєрков проти України», заява № 39766/05; «Трегубенко проти України», заява № 61333/00; «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, «Борисов проти України», заява № 2371/11) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Отже, необхідно дослідити та оцінити балансу інтересів сторін, перевірити добросовісність/недобросовісність дій відповідача ОСОБА_4 , який здійснював будівництво на спірній земельній ділянці, яку отримав за безоплатним договором дарування.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Надаючи оцінку діям відповідача на предмет добросовісності, суд звертає увагу на те, що уже в червні 2016 року відповідачу ОСОБА_3 стало відомо, що документи на земельну ділянку, яку він придбав є «підробленими», про що підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 . Після цього, ОСОБА_3 за його заявою від 20.12.2017 визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12017000000001319 від 29.08.2017 та цього ж дня його допитано як потерпілого в частині шахрайського заволодіння коштами в сумі 1170000 грн., які передані ним під час укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки № 684 від 02.04.2016.

Постановою слідчого слідчої групи ГСУ Національної поліції України Порох Д.І. від 25.12.2017 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки остання є об`єктом кримінального правопорушення. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.01.2018 у справі № 757/790/18-к на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт, про що внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Установлено, що на земельній ділянці, яку ОСОБА_3 21.10.2017 подарував своєму синові ОСОБА_4 , побудований будинок та 12.04.2018 зареєстроване право власності за ОСОБА_4 на вигрібну яму, свердловину та житловий будинок загальною площею 90.5 кв.м і житловою площею 12.1 кв.м на підставі технічного паспорту № 1944-2018 від 04.04.2018, декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КС 141180890182 від 30.03.2018. З 19.05.2018року зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Після цього, забудова на земельній ділянці на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210600000:01:063:0416 продовжилася і в липні 2018 року розпочато будівництво ще однієї будівлі - житлового будинку.

При цьому, відповідно до протоколу огляду місця події від 26.09.2018, проведеного слідчим у кримінальному провадженні, на земельній ділянці на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210600000:01:063:0416 на той час було виявлено два незакінчені будівництвом об`єкти, зокрема господарську та житлову будівлю, будівельні матеріали, огорожу тощо. (Протокол огляду місця події від 26.09.2018) .

Наприкінці жовтня 2018року всі учасники кримінального провадження, в тому числі і ОСОБА_3 , були повідомлені слідчим про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

07.12.2018 ОСОБА_4 отримав будівельний паспорт на реконструкцію житлового будинку під господарську будівлю та будівництво індивідуального житлового будинку загальною площею 114.3 кв.м. і 20.12.2018 ним подано до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2018 у справі № 757/48197/18-к на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт з забороною на вчинення дій щодо земельної ділянки. Дане обтяження 03.01.2019 внесено до реєстру речових прав на нерухоме майно, проте ОСОБА_4 все ж таки 15.01.2019 подано до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларацію про готовність до експлуатації об`єкта житлового будинку загальною площею 114,3 кв.м. та нежитлових будівель загальною площею 99,8 кв.м.

11.02.2019 представником ОСОБА_4 до Подільського районного суду м. Києва подано заяву про залучення його як потерпілого у кримінальному провадженні з тих підстав, що йому буде спричинена шкода (збитки), внаслідок витребування ОСОБА_1 належної їй земельної ділянки та приведення її у попередній стан.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що відповідач ОСОБА_4 після отримання безоплатно спірної земельної ділянки за договором дарування від батька ОСОБА_3 , розпочав та продовжив будівництво житлового будинку уже під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001319 від 29.08.2017 за фактом вчинення несанкціонованих дій з інформацією, яка знаходиться в автоматизованих системах, підробки та використання офіційних документів, на підставі яких здійснено шахрайське заволодіння у т. ч. належною позивачу на праві власності земельною ділянкою, які вчинені організованою групою осіб, тобто за ч. 3 ст. 28 ч.3 ст. 362, ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

Отже, відповідач ОСОБА_4 був обізнаний про існування кримінального провадження щодо шахрайських дій, в тому числі, й стосовно земельної ділянки, яку отримав у подарунок, тому міг передбачати наслідки своїх дій щодо користування спірною земельною ділянкою та подальшим вирішенням спору із власником земельної ділянки.

Доводи відповідача ОСОБА_4 про застосування до даних правовідносин вимог ст. 120 Земельного кодексу України (у разі набуття права власності на жилий будинок припиняється право власності земельною ділянкою, на якій розташовано жилий будинок) також не можуть бути прийнятими, оскільки позивач не надавав згоди, як власник земельної ділянки на її забудову, будівництво здійснювалось на його земельній ділянці з кадастровим номером 320600000:00:063:0408, він не здійснював передачу цієї земельної ділянки, не укладав будь-яких цивільно-правових угод щодо неї, а отже зведення відповідачем на земельній ділянці будівель поза волею позивача, не створює правових підстав для відповідача щодо набуття права власності на земельну ділянку, оскільки будівництво здійснювалось всупереч вимог закону та поза волею власника земельної ділянки ОСОБА_1 .

Заперечення відповідача ОСОБА_4 , які викладені у відзиві на позовну заяву, що внаслідок задоволення цієї позовної вимоги йому будуть спричинені матеріальні збитки, у тому числі втрата ним житла, що не буде відповідати вимогам цивільного судочинства, зокрема критеріям пропорційності і справедливості не ґрунтуються на нормах закону та зроблені без урахування конкретних обставин даної справи.

Так, у кримінальному провадженні № 12017000000001319 від 29.08.2017, відповідач ОСОБА_3 визнаний потерпілим у зв`язку із шахрайським заволодінням групою осіб його грошовими коштами в сумі 1170 000 грн., а відповідачем ОСОБА_4 до Подільського районного суду м. Києва 11.02.2019 поданий цивільний позов у кримінальному провадженні, яке розглядається судом.

Підставою позову стало те, що його батько ОСОБА_3 придбав за підробленими документами земельну ділянку, яка незаконно вибула із власності ОСОБА_1 поза її волею, а тому земельна ділянка підлягає поверненню їй як законному власнику, у зв`язку з чим йому буде спричинено шкоду, оскільки батько йому подарував земельну ділянку.

При цьому, як стверджує у позові ОСОБА_4 , вказана шкода, яка ним визначена у розмірі 1 200 000 грн., знаходиться в безпосередньому та прямому причинному зв`язку із злочинними діями ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_7 , які спільно своїми діями призвели до протиправного вибуття земельної ділянки із законного володіння ОСОБА_1 .

Той факт, що у розглядуваній справі суд не вирішує питання про надання ОСОБА_4 , ОСОБА_3 компенсації у зв`язку із витребуванням земельної ділянки та приведення її у попередній стан, не свідчить про порушення принципу пропорційності при задоволенні позову ОСОБА_1 про повернення їй цієї земельної ділянки, яка вибула із її власності незаконно, оскільки добросовісний власник, із власності якого майно витребовується, не позбавлений можливості відновити своє право на підставі ст. 661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Крім того, до суду не надано належних доказів того, що відповідач ОСОБА_4 дійсно використовує спірний будинок як житло для себе та членів його сім`ї.

За таких обставин, враховуючи дії відповідачів, які були спрямовані на здійснення забудови спірної земельної ділянки попри проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо шахрайських дій відносно вказаної земельної ділянки, оцінюючи баланс порушених прав позивача та права відповідача й понесені ними витрати на придбання земельної ділянки та будівництво житлового будинку, суд приходить до висновку про задоволення вимог про витребування земельної ділянки та зобов`язання відповідача привести земельну ділянку у попередній стан, не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного позбавлення майна, закладеним у статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Позовні вимоги про скасування рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Броварах Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах про державну реєстрацію поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності не спірне нерухоме майно, є похідними від вищенаведених позовних вимог, а також беручи до уваги ті обставини, що право власності на земельну ділянку позивача не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який ведеться з 01.01.2013 року, тому для повного захисту порушених прав позивача, такі вимоги також підлягають задоволенню.

Щодо строків позовної давності.

Відповідно до частини 1 ст. 257, частини 1 ст. 260 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

За загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку обчислюється з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За правилами ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідачі подали заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог у даній справі.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 914/3224/14 зазначила у п. п. 7.13 та 7.25 постанови від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128 гс19) правову позицію, що з огляду на принцип непорушності права володіння майном початок перебігу позовної давності обчислюється у правовідносинах щодо витребування майна від добросовісного набувача з моменту, коли особа довідалася/або могла довідатися про момент порушення її права, а не з моменту набуття майна особою, у якої це майно перебуває на час подачі позову.

Так, позивач у позові зазначив, що вона вперше дізналася про порушення свого права власності на земельну ділянку тільки 15.12.2017, коли її було викликано до слідчого ГСУ Національної поліції у кримінальному провадженні № 12017000000001319 від 29.08.2017 за ч. 3 ст. 28 ч.3 ст. 362, ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, де допитано як потерпілу, що підтверджується відповідним протоколом, долученим до позовної заяви, тому враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду зазначені у постанові від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128 гс19), строк початку перебігу позовної давності для звернення до суду з даним позовом про витребування майна від добросовісного набувача, з урахуванням наданих позивачем доказів, слід обчислювати саме з 15.12.2017 року, тобто з календарної дати, коли позивач вперше дізналася про порушення свого права власності на земельну ділянку. Отже, станом на день подачі позову 23.04.2019 такий строк ще не сплинув, а тому доводи відповідача про застосування строку позовної давності та наслідків їх спливу є безпідставними.

При цьому, до суду не надано належних доказів про те, що позивач про порушення своїх прав могла довідатись раніше 15.12.2017.

Щодо судових витрат

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 27662, 40 грн., що підтверджується дублікатом квитанції 0.0.1321347341.1 від 1 квітня 2019 року.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню із відповідачів на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 26125, 60 грн. (1 вимога до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, 5 вимог до ОСОБА_3 , 3 вимоги до ОСОБА_4 )

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 4. 5, 10, 15, 19, 23, 30, 42, 43, 48-50, 58, 62, 76-81, 123, 127, 174-177, 184, 258 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна,про визнаннянедійсним договорукупівлі продажу земельноїділянки,витребування земельноїділянки знезаконного володіння,скасування рішеньдержавних кадастровихреєстраторів,державних реєстраторів, задовольнитичастково .

Визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у м. Броварах Київської області Пасюти Наталії Олександрівни, прийнятого 23.12.2015 про державну реєстрацію права ОСОБА_2 на земельну ділянку 3210600000:00:064:0403 площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 02.02.2006, виконаної ТОВ «Константа», ОСОБА_9 та документу, що посвідчує право - державний акт від 12.09.2006 серії ЯЖ номер 878167, номер реєстрації 010633800941.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02.04.2016, укладений між ОСОБА_2 , від іменіякої діяв ОСОБА_8 , та ОСОБА_3 , посвідчений приватнимнотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області ДядюкГанною Дмитрівною, зареєстрований в реєстрі № 684 щодо купівлі- продажу земельноїділянки загальною площею 0,1 га, кадастровий номер5210600000:00:064:0403, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд присадибна ділянка).

Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Київської області Дядюк Ганни Дмитрівни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 , кадастровий номер 3210600000:00:064:0403, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0, 1 га, індексний номер: 29076219 від 02.04.2016, номер запису про право власності: 13997415, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 892551332106.

Скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Броварах Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15.08.2017 про державну реєстрацію поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:064:0403 на земельні ділянки з кадастровим номером 3210600000:01:063:0416 площею 0,0591 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360719132106 та земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:01:063:0417 площею 0,0409 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360494332106.

Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкави Ольги Володимирівни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 , кадастровий номер 3210600000:01:063:0417, площею 0,0409 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 37240052 від 25.09.2017, номер запису про право власності: 22494632, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360494332106.

Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкави Ольги Володимирівни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 , кадастровий номер 3210600000:01:063:0416, площею 0,0591 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 98312695 від 25.09.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360719132106.

Скасувати рішення державного реєстратора - державного нотаріуса Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавської Валентини Вікторівни про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 , кадастровий номер 3210600000:01:063:0416, площею 0,0591 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 37686163 від 21.10.2017, номер запису про право власності: 22935604, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1360719132106.

Скасувати рішення державного реєстратора Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Шостака Володимира Миколайовича про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок загальною площею 114,3 кв.м., житловою площею 45,5 кв.м., господарську будівлю, А вигрібну яму, І, свердловину, II на підставі технічного паспорту, серія та номер: 1944-2018 від 04.04.2018, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації; декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: КС 141180890182 від 30.03.2018, виданої відділом державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської гади Київської області; технічного паспорту серія та номер 1944-2018 від 20.12.2018 виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації; декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: 141190151447 від 15.01.2019, видана Управління інспекції та контролю Броварської міської гади Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:01:063:0416, площею 0,0591 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 40711378 від 19.04.2018, номер запису про право власності: 25794759, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 534714232106

Витребувати на користь ОСОБА_1 з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0417, площею 0,0409 га, для будівництва і обслуговування титлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувати на користь ОСОБА_1 з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0416, площею 0,0591 га, для будівництва і обслуговування титлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_4 відновити земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0416, площею 0,0591 га, шляхом знесення житлового будинку загальною площею 114,3 кв.м., житловою площею -5,5 кв.м., господарської будівлі, вигрібної ями та свердловини, що розташовані на вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на судовий збір у розмірі 768, 40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на судовий збір у розмірі 13 447 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на судовий збір у розмірі 11910, 20 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3

Відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, код ЄДРПОУ 39817550, адреса місцезнаходження: вул. Серпова, буд. 3/14, м. Київ, 03115

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6

Третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_7 .

Суддя Н.М. Петришин


Дата ухвалення рішення	20.03.2023
Оприлюднено	10.05.2023
Номер документу	110711034
Судочинство	Цивільне
Суть	визнання недійсним договору купівлі продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки з незаконного володіння, скасування рішень державних кадастрових реєстраторів, державних реєстраторів

Петришин Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 20.03.2023 по справі 361/2887/19БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —361/2887/19

Рішення від 20.03.2023

Рішення
від 20.03.2023 по справі 361/2887/19
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ