Рішення

від 03.05.2023 по справі 335/3686/22

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/3686/22 2/335/187/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участі секретаря судового засідання Савченко О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача (в режимі відеоконференції) ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 за адресою: вул. Перемоги, буд. 107Б, м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Запорізького державного медичного університету, правонаступником якого є Запорізький державниймедико-фармацевтичнийуніверситет,до ОСОБА_3 про відшкодування збитків (втрат державного бюджету з підготовки фахівця за державним замовленням),

ВСТАНОВИВ:

04.07.2022 Запорізький державний медичний університет звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування збитків (втрат державного бюджету з підготовки фахівця за державним замовленням) у сумі 174610,78 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 01.09.2013 відповідача зараховано студенткою першого курсу Запорізького державного медичного університету та укладено Типову угоду від 01.09.2013 про підготовку фахівця з вищою освітою. За укладеною угодою відповідач проходила навчання за державним замовленням і прийняла на себе зобов`язання після закінчення вищого навчального закладу відпрацювати не менше 3 років за місцем направлення, у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати вартість навчання. У 2019 році відповідач отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Педіатрія» та здобула кваліфікацію лікаря. Одночасно з отриманням диплому відповідач отримала направлення в інтернатуру (після закінчення інтернатури направлення на роботу № 36) в державному секторі економіки (державні та комунальні заклади), до Комунальної установи «Василівська центральна районна лікарня» Василівського району Запорізької області, до якого відповідач не прибула. Необхідний термін роботи відповідач не відпрацювала, порушивши п. 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого Наказом МОЗ України від 25.12.1997 № 367 (далі Порядок № 367), що свідчить про її відмову приступити в подальшому до роботи за направленням та відпрацювати три роки молодим спеціалістом в державній медичній установі. Згідно з розрахунком позивача, витрати державного бюджету з підготовки відповідача за державним замовленням у зв`язку з не відпрацюванням нею встановленого терміну в державному секторі склали 104216,00 грн. фактичних витрат на навчання, а також 70394,78 грн. стипендії. Посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), п. 2 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» від 23.01.1996 №77/96, позивач просив стягнути з відповідача суму витрат державного бюджету з її підготовки за державним замовленням у загальному розмірі 174610,78 грн. та судові витрати у розмірі 2619,16 грн. (а.с. 2-6).

Відповідач позовні вимоги позивача не визнала. У відзиві на позов зазначила, що вона після закінчення Запорізького державного медичного університету отримала диплом спеціаліста по спеціальності «Педіатрія» та згідно з направленням на роботу № 36 від 12.04.2019 з`явилась до Комунальної установи «Василівська центральна районна лікарня» для роботи на посаді лікаря-інтерна для проходження інтернатури зі спеціальності «Неонатологія». Вважає, що позивачем порушено вимоги п.п. 8.1, 8.2 Порядку № 367, оскільки картка працевлаштування повинна була бути оформлена ще за рік до закінчення її навчання та один примірник мав бути направлений державному замовнику, але позивачем цього зроблено не було. Картка працевлаштування була заповнена 12.04.2019.

Зауважила, що нею були дотримані умови п. 3.2 Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 291 від 19.09.1996, оскільки 01.08.2019 вона прибула до Комунальної установи «Василівська центральна районна лікарня» і приступила до роботи. Вона працювала у відділенні патології новонароджених, де знаходились «тяжкі», недоношені діти. Для відповідача це виявилось занадто емоційно виснажливою та стресовою роботою, та перед запланованою вагітністю їй необхідно було заспокоїтись, відпочити та пройти лікування. Через стрес на роботі вона тривалий час не могла завагітніти.

Звернула увагу, що її було звільнено з інтернатури не з її волі, і надалі планує поновитися в інтернатурі після воєнного стану та декретної відпустки. Їй дотепер не відома причина звільнення. Вважає, що звільнення відбулось за пропуски, які були використані для створення нової сім`ї та планування вагітності, роботу з психологом. Вона неодноразово зверталась до позивача з метою направлення на іншу спеціалізацію, однак їй було відмовлено.

Вважала позов необґрунтованим, у зв`язку із чим просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с. 4449).

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи, встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті справи (а.с. 25).

21.07.2022 відповідачем отримано копію вказаної ухвали разом із копіями позовної заяви та доданими до неї документами (а.с. 29).

26.07.2022 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відкладення розгляду справи (а.с. 35).

Ухвалою суду від 08.08.2022 клопотання відповідача задоволено частково, судове засідання у справі відкладене до 21.09.2022, в задоволенні інших вимог клопотання відмовлено (а.с. 38).

17.09.2022 відповідачем надіслано відзив на позов з доданими до нього матеріалами (а.с. 4557).

Також, 17.09.2022 відповідачем надіслано заяву про участь у справі в режимі відеоконференції, яка надійшла до суду 20.09.2022 (а.с. 58).

Ухвалою суду від 21.09.2022 у задоволенні заяви відповідача про участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено через недотримання відповідачем положень ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), судове засідання відкладене до 31.10.2022 (а.с. 63).

Ухвалою суду від 26.09.2022 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні, призначеному на 31.10.2022 та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції (а.с. 64).

Ухвалою суду від 01.11.2022 задоволено заяву відповідача про її участь у судовому засіданні, призначеному на 29.11.2022, в режимі відеоконференції (а.с. 73).

Ухвалою суду від 26.12.2022 задоволено заяву відповідача про її участь у судовому засіданні, призначеному на 20.01.2023, та наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції (а.с. 101).

Ухвалою суду від 20.01.2023 клопотання відповідача про виклик свідків залишено без розгляду, клопотання відповідача про витребування доказів залишено без задоволення (а.с. 114).

Ухвалою суду від 24.02.2023 відповідачу поновлено строк на звернення до суду із клопотанням про витребування доказів, клопотання відповідача про витребування доказів залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 16.03.2023 заяву представника відповідача про відвід судді залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 16.03.2023 клопотання відповідача про поновлення строку на звернення до суду із клопотанням про виклик свідків та витребування доказів задоволено частково, поновлено відповідачу процесуальний строк на звернення до суду із клопотанням про виклик свідків, викликано в судове засідання свідка ОСОБА_5 , в іншій частині клопотання залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 03.04.2023 клопотання відповідача про виклик свідків та допит свідків залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 03.05.2023 задоволено заяву представника позивача, до участі у даній справі залучено правонаступника позивача Запорізький державний медико-фармацевтичний університет.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав, що викладені у ньому.

Відповідач та її представник у судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у відзиві на позов.

Також, у судовому засіданні відповідач надала пояснення, за змістом яких наполягала на недопустимості як доказу по справі службової записки ОСОБА_5 , в якій зазначено недостовірні відомості щодо телефонної розмови із відповідачем, якої фактично не було. Крім того, зазначала, що їй була потрібна робота у місті Запоріжжі, оскільки вона доглядала за важко хворою свекрухою. Спочатку їй було запропоновано посаду дитячого хірурга у 5-й міській лікарня, проте, пізніше це місце віддали іншій людині, а їй видали направлення до лікарні у м. Василівка. Далі вона проходила інтернатуру у відділенні патології новонароджених, робота була емоційно виснажлива та стресовою, їй потрібно було відновитися, оскільки в такому стані було важко завагітніти. Перед тим, як вона перестала відвідувати заняття, вона спілкувалась у деканаті з ОСОБА_6 з приводу отримання відпустки чи академвідпустки. У цей час вона одружилась та на весілля їм подарували подорож за кордон. Проте, їй повідомили про неможливість оформлення такої відпустки, та вона попередила, що буде «прогулювати». У день виліту їй зателефонували з деканату та попередили про необхідність її термінової явки, оскільки її відрахують з інтернатури. Вона зазначила, що зможе прийти після повернення 09.03.2020. Також вона вела переписку з куратором, де зазначила про ці обставини. Більше їй ніхто не телефонував, вона була в роумінгу та їй не могли додзвонитися. Вважає, що вона згідно умов Типової угоди мала право «відпрацювати» пропуски, а тому стверджує, що мала право пропускати заняття. У той же час, вона постійно займалась науковою роботою, постійно виступала на конференціях, затримувалась на роботі, допомагала пацієнтам, і завчасно попереджала про пропуски. Тому посилання співробітників позивача на те, що вона «не бажає навчатися» не відповідає дійсності. Просила врахувати надані нею пояснення, критично оцінити показання свідка ОСОБА_5 та її службову записку.

У судове засідання, призначене на 03.05.2023, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. З урахуванням думки відповідача, яка не заперечувала щодо розгляду справи за відсутності її представника, суд вважав за можливе завершити розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідка, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах позовних вимог, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

01.09.2013 Запорізьким державним медичним університетом МОЗ України в особі керівника професора Ю.М. Колесника та студенткою ОСОБА_7 укладено та підписано типову угоду про підготовку фахівців з вищою освітою № 2013039 (а.с. 7).

Відповідно до цієї типової угоди, студент зобов`язується: оволодіти теоретичними знаннями та практичними навичками, що передбачені вимогами відповідних кваліфікаційних характеристик фахівця і його майбутньої професійної діяльності за спеціальністю; прибути після закінчення вищого закладу освіти на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років; у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів, країни навчання в установленому порядку. Угода набирає чинності з моменту підписання (а.с. 7).

30.06.2019 відповідач отримала диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 та здобула кваліфікацію лікар зі спеціальності «педіатрія», що підтверджено копією диплома спеціаліста (а.с. 8).

02.04.2019 ОСОБА_7 складено заяву про видачу направлення на посаду лікаря-педіатра-неонатолога КУ «Василівська центральна районна лікарня» Запорізької області відповідно до заявки Департаменту охорони здоров`я Запорізької облдержадміністрації від 30.11.2018 № 01-313124, в якій зазначила, що бажає проходити очну частину інтернатури в ЗДМУ (а.с. 98).

Відповідно до списку працевлаштування персонально кожного випускника ІІ-го медичного факультету спеціальності «Педіатрія», рік закінчення 2019, ОСОБА_7 направлено до КУ «Василівська центральна районна лікарня» Василівського району Запорізької області на посаду лікаря-педіатра-неонатолога (а.с. 10).

12.04.2019 за № 36 складено повідомлення про направлення ОСОБА_7 на роботу, за змістом якого її призначено на посаду лікаря-інтерна за спеціальністю «Неонатологія» із подальшим працевлаштуванням на посаді лікаря-неонатолога КУ «Василівська ЦРЛ» (а.с. 13).

Наказом в.о. директора Департаменту охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації від 16.07.2019 № 3570 ОСОБА_7 зараховано на посаду лікаря-інтерна зі спеціальності «Неонатологія» до КУ «Василівська центральна районна лікарня» з 01.08.2019 до 31.07.2021, ОСОБА_7 направлено для проходження заочної частини інтернатури з цього фаху на базу КНП «Міська дитяча лікарня № 5» Запорізької міської ради, керівником інтернатури призначено ОСОБА_8 , ОСОБА_7 направлено з 02.09.2019 по 28.02.2020 та 01.02.2021 по 30.06.2021 для проходження очної частини інтернатури до Запорізького державного медичного університету, після закінчення інтернатури визначено перевести ОСОБА_7 на посаду лікаря-педіатра-неонатолога КУ «Василівська центральна районна лікарня» (а.с. 11).

Наказом ректора Запорізького державного медичного університету від 02.03.2020 № 65-і ОСОБА_7 відраховано з інтернатури Запорізького державного медичного університету (а.с. 9).

У вказаному наказі вказано підставу відрахування службова записка завідувача кафедрою дитячих хвороб ФПО професора ОСОБА_5 від 02.03.2020, причина відрахування ОСОБА_7 не відвідує заняття без поважної причини.

Цей наказ відповідач у встановленому законом порядку не оскаржувала, про що зазначила у судовому засіданні під час розгляду справи.

Згідно з розрахунком фактичних витрат на навчання ОСОБА_7 за період з 01.09.2013 по 30.06.2019 та довідкою про доходи та суми утримань за весь період навчання ОСОБА_7 сума втрат державного бюджету по випускниці ОСОБА_7 складається з: вартості навчання студента, яка навчалась за державним замовленням 104216,00 грн.; розміру стипендії, яку випускниця отримала протягом навчання 70394,78 грн. (а.с. 14, 15).

Вказаний розрахунок відповідач у судовому засіданні не спростовувала.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 20.02.2020 Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_9 і ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 20.02.2020, внаслідок чого дружина змінила прізвище на ОСОБА_10 (а.с. 53).

Згідно зі статтями526,527,530Цивільного кодексуУкраїни зобов`язання повинно виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону, та відповідно дост. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 21 Порядку № 367, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров`я № 1452 від 11.08.2022, але діяв на момент виникнення спірних правовідносин і пред`явлення вимог позивача до суду, випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов`язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо він не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п.п. 9 та 18 цього Порядку, чи йогозвільнено зініціативи власникаабо уповноваженогоним органуза порушеннятрудової дисципліниабо звільненоза власнимбажанням протягомнавчання вінтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Отже, за змістом вищезазначених положень законодавства, обов`язок випускника відшкодувати вартість навчання та інші витрати виникає, зокрема, у зв`язку зі звільненням за порушення трудової дисципліни протягом навчання в інтернатурі, що мало місце у даному випадку.

Як вже зазначено судом та матеріалами справи підтверджено, відповідач дійсно навчалась у Запорізькому державному медичному університеті у період з 01.09.2013 по 30.06.2019 та отримала повну вищу освіту за спеціальністю «педіатрія» та здобула кваліфікацію лікаря.

Відповідач шляхом укладення типової угоди надала згоду прибути до місця направлення, яким у даному випадку є КУ «Василівська ЦРЛ», однак наказом від 02.03.2020 відповідача було відраховано з інтернатури через те, що остання без поважних причин не відвідувала заняття, тобто за порушення трудової дисципліни.

Таким чином, у даному випадку позивач обґрунтовано заявляє вимоги до відповідача про відшкодування до бюджету вартості навчання та витрати на оплату стипендії.

Надаючи оцінку аргументам відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилалась на те, що наказ від 02.03.2020 № 65-і про її відрахування з інтернатури був прийнятий не з її волі, вона не мала наміру не продовжувати навчання, а була відсутня на заняттях з поважних, на її думку, причин, попереджала про відсутність куратора. Крім того, наголошувала, що службова записка від 02.03.2020, складена завідувачем кафедри ФПО професором Боярською Л.М. містить неправдиві відомості, оскільки ОСОБА_5 їй не телефонувала і причини її відсутності не з`ясовувала. Вважала, що має право на пропуски занять з подальшим їх відпрацюванням.

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 , завідувач кафедри ФПО, професор Запорізького державного медичного університету, пояснила, що вона складала службову записку від 02.03.2020, оскільки відповідач не відвідувала заняття. Про зазначені обставини їй доповіли співробітники кафедри ОСОБА_11 або ОСОБА_8 , після чого нею і була подана службова записка до деканату. Щодо причин відсутності відповідача їй відомо, що остання не бажала більше працювати з дітьми. До цього часу вона працювала добре і претензій до відповідача не було. На даний час вона точно не пам`ятає, чи телефонувала особисто відповідачеві, можливо ні, оскільки це не відноситься до її обов`язків. Також свідку не відомо про переписку між відповідачем і ОСОБА_11 , оскільки відповідачеві треба було писати відповідну заяву в деканат.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, зокрема, того, що предметом розгляду цієї справи не є перевірка правомірності прийняття наказу від 02.03.2020 № 65-і про відрахування відповідача з інтернатури, суд вважає вищезазначені пояснення ОСОБА_4 такими, що не мають значення для розгляду цієї справи, оскільки стосуються саме непогодження нею із вищезазначеним наказом. У той же час, відповідач не зверталась до суду із зустрічним позовом про скасування вказаного наказу, а також не пред`являла такий позов окремо до суду, про що зазначила у судовому засіданні, вказавши, що сприйняла винесення цього наказу як припинення із нею відповідних правовідносин і не мала сенсу його оскаржувати, оскільки у подальшому не позбавлена права поновитися в інтернатурі в будь-якому іншому медичному університеті.

Отже, надані відповідачем докази вищезазначених обставин, зокрема переписка з куратором, копії посадкових талонів на літак, копія закордонного паспорту, а також показання свідка ОСОБА_5 , суд на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 77 ЦПК України визнає неналежними доказами, які не містять інформації щодо предмету доказування у справі, а тому не бере їх до уваги.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог Запорізького державного медичного університету, правонаступником якого є Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, а тому з ОСОБА_4 на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету підлягають стягненню втрати державного бюджету з підготовки фахівця за державним замовленням в розмірі 174610,78 грн.

Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, в розмірі 2619,16 грн. (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 19, 7680, 89, 141, 142, 259, 265, 273, 274279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Запорізького державного медичного університету, правонаступником якого є Запорізький державниймедико-фармацевтичнийуніверситет,до ОСОБА_3 про відшкодування збитків (втрат державного бюджету з підготовки фахівця за державним замовленням) задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету втрати державного бюджету з підготовки фахівця за державним замовленням в розмірі 174610 (сто сімдесят чотири тисячі шістсот десять) гривень 78 копійок, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2619 (дві тисячі шістсот дев`ятнадцять) гривень 16 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 03 травня 2023 року.

Повний текст рішення виготовлений 08 травня 2023 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач Запорізький державний медичний університет, ЄДРПОУ 02010741, адреса: пр. Маяковського, буд. 26, м. Запоріжжя, 69035;

Правонаступник позивача Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, ЄДРПОУ 45030873, адреса: пр. Маяковського, буд. 26, м. Запоріжжя, 69035;

Відповідач ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Шалагінова