20-11/387
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"17" жовтня 2007 р. справа № 20-11/387
За позовом Приватного підприємства “Роза ветров”
до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради,
треті особи Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольська міська рада
про спонукання до здійснення оцінки нежитлових приміщень та спонукання до укладення договору купівлі –продажу вказаних приміщень
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники:
від позивача – Полякова З. В., довіреність б/н від 25.09.07
від відповідача – не з`явився
третьої особи –Ткачук Л. М., довіреність 6/807 від 05.10.07 (Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації)
третьої особи - не з`явився (Севастопольська міська рада)
.
СУТЬ СПОРУ:
Приватне підприємство “Роза ветров” звернулося до суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, треті особи Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольська міська рада про спонукання до здійснення оцінки нежитлових приміщень та спонукання до укладення договору купівлі –продажу вказаних приміщень.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наявністю у нього права на приватизацію вказаного нежитлового приміщення шляхом викупу відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1965 від 11.05.2004 та вимог Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує з посиланням на те, що спірні нежитлові приміщення є пам'ятником архітектури та відповідно до пункту 5 статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”та вимог Закону України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини”їх приватизація обмежена.
Представник відповідача та Севастопольської міської ради в останнє судове засідання не з`явились, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін були роз'яснені їх права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд, встановив:
30.01.2002 між Приватним підприємством “Роза ветров” та Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №4657 від 31.01.2006 є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, (орендодавець) був укладений договір № 43-02 оренди нерухомого майна – вбудованих нежитлових приміщень за адресою м. Севастополь, пр. Нахімова, 10 строком до 13.12.2007.
Відповідно до наказу Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації № 425 від 29.08.2003 (арк. с. 21) “Про згоду на проведення ремонту не житлових приміщень за адресою пр. Нахімова, 10” було дано згоду на проведення капітального ремонту орендованих не житлових приміщень за адресою пр. Нахімова, 10.
Відповідно до наказу № 525 від 13.11.2003 “Про узгодження вартості невід`ємних поліпшень по ремонту не житлових приміщень за адресою пр. Нахімова, 10” (арк. с. 22) Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації узгодило вартість здійснених невід`ємних поліпшень в сумі 7866,75 грн.
Відповідно до аудиторського висновку від 10.10.2003 (арк. с. 23-24) ремонт орендованого приміщення (поліпшення являються невід`ємними) Приватне підприємство “Роза ветров” здійснило за рахунок власних коштів. Витрати за здійснені поліпшення склали 8004,25 грн.
Відповідно до листа балансоутримувача Комунального ремонтно –експлуатаційного підприємства № 342 від 05.06.2003 (арк. с. 26) залишкова вартість об`єкта склала 12767,07 грн.
Таким чином, сума невід`ємний поліпшень склала більше ніж 25% від вартості об`єкта оренди.
Відповідно до Державної програми приватизації на 2000-2002 р., яка була затверджена Законом України від 18.05.2000 № 1725, відповідно до якого у випадку рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар набуває право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснені за рахунок власних коштів поліпшення орендованого приміщення, які неможливо відокремити від об`єкту без вчинення шкоди, вартістю не менш ніж 25% залишкової вартості майна (будівлі, споруди, приміщення), на підставі чого позивач звернувся до відповідача із заявою про включення об`єкту до переліку об`єктів, які підлягають приватизації.
Наказом Фонду комунального майна № 363 від 11.10.2003 (арк. с. 27) заява позивача про включення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, не житлового приміщення, розташованого за адресою м. Севастополь, пр. Нахімова, 10 була зареєстрована.
Рішенням Севастопольської міської ради № 1965 від 11.05.2004 “Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської ради № 637 від 04.03.2003 “Про програму оптимізації структури комунального майна та підвищення ефективності його використання на 2003-2006 роки в м. Севастополі” об`єкт нерухомості –не житлові приміщення, які розташовані за адресою пр. Нахімова, 10, які орендовані позивачем, був включений до переліку об`єктів, які підлягають приватизації.
Відповідно до матеріалів технічної інвентаризації КП “БТІ та ДРОНМ” СМР, даний об`єкт складається із приміщень з № І-1 по І-6, з № І-9 по № І-17, № І-19 по № І-21 з приямками загальною площею 143,8 кв.м.
Тобто Севастопольська міська рада прийняла рішення про приватизацію вищезазначеного об`єкту.
Відповідно до п. 10.26 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради організація виконання програми приватизації покладається на Фонд комунального майна Севастопольської міської ради .
Відповідно до п. 10.27 вищезазначеного положення Фонд комунального майна Севастопольської міської ради виступає органом приватизації щодо об`єктів права комунальної власності. Фонд укладає договори купівлі –продажу та здійснює контроль за їх виконанням.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”№ 2171-ХІІ від 06.03.1992 з моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів здійснюється його підготовка до приватизації.
Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які визначають ціну продажу об`єкта, який підлягає приватизації шляхом викупу, готують та публікують інформацію щодо об`єктів малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевої печаті, інших друкарських виданнях, визначеними органами приватизації.
Відповідно до пункту 2 статті 8 Закону строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації. До дій, які повинен був зробити Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради з метою підготовки об'єкту до продажу після прийняття рішення про приватизацію, згідно Розділу 3 Положення, відносяться інвентаризація майна й проведення його експертної оцінки.
Таким чином, з аналізу вищевикладеного можна зробити висновок, що Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” передбачений обов`язок органа приватизації - Фонда комунального майна Севастопольської міської ради здійснювати підготовку об`єкта приватизації впродовж двох місяців.
Відповідно до ст.. 12 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” ціна продажу об`єта, який підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.
Згідно пункту 3.11 Положення, орган приватизації на підставі акту оцінки вартості майна протягом чотирнадцяти календарних днів готовить проект договору купівлі-продажу та акту передачі об'єкта, що приватизується.
Фондом комунального майна не виконані обов`язки, які передбачені Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, в тому числі підготовка підготовка проекту договору купівлі – продажу.
Таким чином, відповідачем дії щодо здійснення заходів по підготовці об'єкту до приватизації та укладення договору купівлі-продажу зазначеного об'єкту до моменту набрання чинності законом, який встановлює відповідну заборону приватизації, не здійснені.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини”заборонено приватизацію пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.
Свої заперечення відповідач грунтує на тому, що на даний момент існує заборона приватизації пам`ятників культурної спадщини до затвердження Верховною радою України переліку пам `ятників культурної спадщини, які не підлягають приватизації, встановленого Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам `ятників культурної спадщини»від 23.02.2005, у зв`язку з чим, відповідач відносить його до об`єктів культурної спадщини. Також відповідач посилається на Реєстр нерухомих об`єктів культурної спадщини національного та місцевого значення по м. Севастополю, зарахованого до державного Реєстру нерухомих пам `ятників України, відповідно до якого об`єкт приватизації включений до переліку об`єків культурної спадщини - пам`ятник архітектури.
Однак на даний момент Реєстр нерухомих об`єків культурної спадщини національного та місцевого значення по м. Севастополю не створений.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону та використання пам`яток історії та культури»від 13.07.1978 пам`яниками історії та культури являються будівлі, пам`ятні місця та предмети, які пов`язані з історичними подіями у житті народу, розвитком суспільства та держави, продукти матеріально та державної творчості, які складають історичну, наукову та художню цінність.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону та використання пам`яток історії та культури»від 13.07.1978 пам'ятки містобудування і архітектури - архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, вулиці, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів; споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, а також зв'язані з ними твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного, садово-паркового мистецтва, природні ландшафти.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону та використання достропримечательностей історії та культури»від 13.07.1978 віднесення пам`ятників архітектури та культури до категорії пам`ятників загальносоюзного, республіканського та місцевого значення здійснюється відповідно до законодавства СРСР та УСРС.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції «Про порядок обліку, забезпечення зберігання, використання та реставрації нерухомих пам`ятників історії та культури»приналежність нерухомого пам'ятника історії і культури до відповідного вигляду і категорії визначається при складанні документів державного обліку пам'ятників і встановлюється при затвердженні відповідного державного списку нерухомих пам'ятників історії і культури.
Відповідно до п. 2.5 Інструкції «Про порядок обліку, забезпечення зберігання, використання та реставрації нерухомих пам`ятників історії та культури»містобудівні утворення, ансамблі, комплекси нерухомих пам'ятників історії і культури, пам'ятні місця підлягають обліку, охороні і використовуванню як єдині об'ємно-просторові містобудівні системи з визначенням меж займаних ними територій.
Відповідно до п. 9 Інструкції «Про порядок обліку, забезпечення зберігання, використання та реставрації нерухомих пам`ятників історії та культури»державний облік пам'ятників історії і культури включає: виявлення, обстеження пам'ятників, визначення їх історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності, фіксацію і вивчення, складання облікових документів, ведення державних списків нерухомих пам'ятників. Інструкції «Про порядок обліку, забезпечення зберігання, використання та реставрації нерухомих пам`ятників історії та культури».
Відповідно до п. 16,17, 21, 22 Інструкції «Про порядок обліку, забезпечення зберігання, використання та реставрації нерухомих пам`ятників історії та культури»на кожний нерухомий пам'ятник складається паспорт, який є обліковим документом, що містить суму наукових відомостей і фактичних даних, що характеризують історію пам'ятника і його сучасний стан, місцезнаходження в навколишньому середовищі, оцінку історичного, наукового, художнього або іншого культурного значення, відомості про його територію, пов'язаних з ним спорудах, садах, парках, що знаходяться в ньому витворах мистецтва, предметах, що представляють культурну цінність, про зони охорони, а також про основні історико-архітектурні і бібліографічні матеріали. В паспорті вказується категорія охорони і вид пам'ятника з посиланням на затверджуючий документ. Для ансамблю, комплексу нерухомих пам'ятників історії і культури, історичного центру міста, іншого населеного пункту, кварталу, площі, вулиці, історико-культурного заповідника складаються: облікова картка і паспорт на вказані об'єкти в цілому; облікові картки і паспорти для кожного окремого пам'ятника; історико-архітектурний опорний план.
Державні списки нерухомих пам'ятників історії і культури є основним документом державного обліку і охорони пам'ятників. Включені в них об'єкти визнаються пам'ятниками історії і культури певного вигляду і категорії охорони. Державні списки нерухомих пам'ятників складаються по категоріях і видах пам'ятників. Проекти державних списків нерухомих пам'ятників місцевого значення готуються місцевими державними органами охорони пам'ятників на основі списків знов виявлених об'єктів і облікових документів кожного об'єкту і затверджуються в порядку, передбаченому законодавством союзних республік.
Відповідно до п.1 ст. 16 Закону України «Про охорону та використання пам`яток історії та культури»від 13.07.1978 пам'ятки історії та культури, незалежно від того, в чиїй власності вони перебувають, підлягають державному облікові.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону та використання пам`яток історії та культури»від 13.07.1978 з метою організації обліку і охорони пам'яток історії та культури нерухомі пам'ятки поділяються на пам'ятки загальносоюзного, республіканського і місцевого значення. Віднесення пам'яток історії та культури до категорії пам'яток загальносоюзного, республіканського чи місцевого значення провадиться відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР. Переліки пам'яток історії та культури республіканського значення затверджуються Радою Міністрів Української РСР. Перелік пам'яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів. Виключення об'єктів з переліків пам'яток республіканського і місцевого значення допускається лише з дозволу Ради Міністрів Української РСР. Внесення об'єктів у переліки пам'яток історії та культури і виключення з них провадяться за поданням спеціально уповноважених державних органів охорони пам'яток історії та культури.
Однак, зазначена у законі облікова документація на об'єкт культурної спадщини, що підтверджує факт включення об'єкта, розташованого за адресою: пр. Нахімова, 10, в місті Севастополі, до Державного реєстру нерухомих пам'ятників України, відсутня. Будинок № 10 на пр. Нахімова у місті Севастополі у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України не міститься. На момент складання договору оренди посилання на те, що об'єкт оренди є пам'яткою архітектури відсутні. Паспорт фасаду будинку, який є пам'яткою архітектури, при складанні договору оренди, як це передбачено договором, орендарю не передався.
Крім того, посилання відповідача на те, що вказаний об`єкт є пам`ятником культурної спадщини не можуть прийматися до уваги у зв`язку з тим, що відповідно до Рішення VI сесії Севастопольської міської ради ХХVІ скликання від 11.12.2002 “Про затвердження Переліку об`єктів культурної спадщини та об`єктів, соціально значимих для міста (в тому числі не житлових приміщень, які займаються ними), приватизація яких не допускається” не житлові приміщення, які розташовані за адресою пр. Нахімова, 10 в даний перелік не включено.
Таким чином, оскільки спірний об`єкт не входить до переліку, прийнятому Севастопольської міською радою, він не може бути визнаний пам`ятником історії та культури.
Аналогічна думка викладена у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2007 у справі № 20-11/176.
Таким чином, на момент, коли орган приватизації відповідно до закону повинен був укласти договір купівлі-продажу об'єкту по пр. Нахімова, 10, в місті Севастополі, ніяких обмежень щодо приватизації таких об'єктів не існувало, позивач мав право на приватизацію шляхом викупу приміщень, які знаходились у нього в оренді, але відповідач не здійснив, передбачених законом заходів, щодо приватизації шляхом викупу та укладення договору купівлі-продажу, а тому орган приватизації повинен був підготувати об'єкт до приватизації шляхом викупу та укласти договір купівлі-продажу.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати право Приватного підприємства “Роза ветров” (99011 м. Севастополь, пр. Нахімова, 10; р/р 26003011392 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195, код ЕДРПОУ 19004526) на приватизацію вбудованих не житлових приміщень з № І-1 по І-6, з № І-9 по № І-17, № І-19 по № І-21 з приямками загальною площею 143,8 кв.м., які розташовані за адресою м. Севастополь, пр. Нахімова, 10.
3. Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради здійснити підготовку до приватизації, в тому числі незалежну оцінку, вбудованих приміщень, які складаються з № І-1 по І-6, з № І-9 по № І-17, № І-19 по № І-21 з приямками загальною площею 143,8 кв.м., які розташовані за адресою м. Севастополь, пр. Нахімова, 10.
4. Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради підготувати проект договору купівлі –продажу комунального майна - вбудованих приміщень, які складаються з № І-1 по І-6, з № І-9 по № І-17, № І-19 по № І-21 з приямками загальною площею 143,8 кв.м., які розташовані за адресою м. Севастополь, пр. Нахімова, 10 на умовах викупу та укласти його з Приватним підприємством “Роза ветров” (99011 м. Севастополь, пр. Нахімова, 10; р/р 26003011392 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195, код ЕДРПОУ 19004526) на умовах викупу та у встановленій формі.
Суддя В.Є.Дмитрієв
РОЗСИЛКА:
1. Приватне підприємство “Роза ветров” - 99011 м. Севастополь, пр. Нахімова, 10
2. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради –99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5
3. Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації –99011 м. Севастополь, Історіческий бульвар
4. Севастопольська міська рада –99011 м. Севастополь, вул. Леніна. 3
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2007 |
Оприлюднено | 12.11.2007 |
Номер документу | 1107291 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Людмила Миколаївна
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Дмитрієв В.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні