Рішення

від 09.05.2023 по справі 160/280/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року Справа № 160/280/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Арбат-Автосервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2023 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Арбат - Автосервіс» до Державної податкової служби України в особі: філії (іншого відокремленого підрозділу) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.06.2022 р. (форма «Р») № 0048940708, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств за перевіряємий період в сумі 46 350,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкових висновків про порушення останнім приписів п.п. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України (далі ПК України), та про заниження ПП «Арбат - Автосервіс» податку на прибуток за період з 01.01.2017р. по 31.12.2021р. на загальну суму 46 350,00грн., в тому числі: за 2021 рік - в розмірі 46 350,00грн., оскільки пов`язаний із прощенням боргу дохід у ПП «АРБАТ- АВТОСЕРВІС» виник ще у 2015 році, який не підлягав перевірці з боку контролюючого органу, а також з урахуванням того, що прощення боргу призвело до зменшення зобов`язання саме у 2015 році, а відповідно до вимог п. 5 П(С)БО 15 дохід позивачем було визнано ще у 2015 році, зафіксовано у первинних документах, відображено в облікових регістрах, однак не відображено у фінансовій звітності. Також позивачем наголошується, що дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності ПП «АРБАТ- АВТОСЕРВІС» щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування за 2021 рік свідчать про відсутність у підприємства доходу у визначеному документальною перевіркою розмірі, а в акті перевірки взагалі відсутні посилання на первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та інші документи, які б свідчили про заниження позивачем доходу та фінансового результату, що підлягав оподаткуванню податком на прибуток, саме у 2021 році. Так, з урахуванням виявленої у 2021 році помилки при складанні фінансових звітів у попередніх роках у визначеному п. 4 П(С)БО 6 порядку позивачем було відображено саме її виправлення. На думку позивача, з урахуванням того, що безпосередньо у 2021 році дохід в будь-якій формі ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» не отримувався, а отже відсутні підстави для визначення заниження доходу та фінансового результату, який підлягав оподаткуванню податком на прибуток за 2021 рік. Також у 2021 році ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» не здійснювався перегляд облікових оцінок, раніше оформлених первинними документами та узагальнених в регістрах бухгалтерського обліку, в тому числі щодо зменшення у 2015 році зобов`язання за безвідсотковою поворотною фінансовою допомогою та визнання доходу. Тому, на переконання позивача, відсутні підстави для застосування положень п.п. 6-8 П(С)БО 6, а на початок 2021 році мала місце невідповідність даних фінансової звітності даним раніше складених регістрів бухгалтерського обліку і первинних документів (даним бухгалтерського обліку), яка й була виправлена підприємством в передбаченому п. 4 П(С)БО 6 порядку. Отже позивач вважає, що виправлення ним помилки в раніше складеній фінансовій звітності не повинно спричиняти податкових наслідків, а зазначене контролюючим органом посилання на п. 5 П(С)БО 6 є недоречним, оскільки відповідною правовою нормою при виправленні помилок попередніх періодів вимагається лише повторне відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності, а не включення в поточному періоді не врахованих раніше показників доходів чи витрат, які не відносяться до звітного періоду. Враховуючи вищевикладене, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, на думку позивача, є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення (далі ППР) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року позовну заяву Приватного підприємства «Арбат-Автосервіс» до Державної податкової служби України в особі: філії (іншого відокремленого підрозділу) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом надання до суду уточненої позовної заяви (у кількості примірників для суду та сторін по справі) із правильним зазначенням повного найменування відповідача.

На виконання ухвали суду від 09 січня 2023 року позивачем 01 лютого 2023 року подано до суду уточнений позов.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Приватного підприємства «Арбат-Автосервіс» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/280/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 06.03.2023 року за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

21.02.2023 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про вихід із спрощеного провадження та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, або в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Також 21.02.2023 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адміністративний позов Приватного підприємства «Арбат-Автосервіс» в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Так відповідач зазначає, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Арбат-Автосервіс» у зв`язку із припиненням юридичної особи в результаті ліквідації з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період 01.01.2017р. по 05.01.2022р. та з питання дотримання вимог законодавства України щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011р. по 05.01.2022р, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент порушення), в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2017р. по 31.12.2021р. на загальну суму 46 350,00грн., в тому числі: за 2021 рік - в розмірі 46 350,00грн. Так відповідачем наголошується, що списання кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку впливає на інші доходи та, відповідно, на показники фінзвітності. Крім того, зауважено, що виправлення помилок минулих років слід оформлювати в місяці виявлення помилки бухгалтерською довідкою, проте бухгалтерська довідка не була надана до пояснень. ПП «Арбат-Автосервіс» зазначило, що у фінансовій звітності малого підприємства за 2021 рік в балансі станом на 31.12.2020 на кінець звітного періоду був відображений залишок інших поточних зобов`язань в сумі 257,5 тис.грн., які залишалися незмінними в поданих на адресу контролюючого органу фінансових звітів принаймні з 01.01.2017. Інші поточні зобов`язання у відповідній сумі складаються із сум кредиторської заборгованості по отриманій у 2012 році підприємством від колишнього власника підприємства безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, яка була не повернута у визначені в договорах строки. Через згортання фінансово-господарської діяльності та тривале не отримання доходів відповідний борг у 2015 році власником був прощений підприємству. Таким чином, якщо поворотна фінансова допомога прощена надавачем, то оскільки вона отримувачем не підлягає поверненню, підприємство має визнати дохід та відобразити його в бухгалтерському та податковому обліку. Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14; п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ; п. 5 П (С) БО 11 «Зобов`язання», які також були дійсні у 2015 році. Як зазначено підприємством, фінансова допомога була прощена у 2015 році, але згідно податкових декларацій з прибутку підприємства сума доходу не була відображена по рядку 01 «Дохід, від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку». Крім того, за період з 01.01.2017 по 31.12.2021 ПП «Арбат-Автосервіс» задекларовано в рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2017 по 31.12.2021 в загальний сумі 0 грн. Таким чином, оскільки платник податків мав можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема в частині повноти нарахування та перерахування до бюджету податку на прибуток підприємств, однак не вжив достатніх заходів для цього, що призвело до податкового правопорушення, вказане податкове правопорушення слід вважати умисним. У зв`язку з відсутністю обставин, що перешкоджали б платнику виконати приписи ст.16, 36, 54 Податкового кодексу України та наявністю ознак умисності, з урахуванням всебічного аналізу фінансово-господарської діяльності платника та за відсутності пом`якшуючих або таких, що звільняють від відповідальності, обставин, вчинене платником податкове правопорушення слід вважати умисним. Таким чином, перевіркою встановлено, що на порушення пунктів п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», п.5, п.7 П(С)БУ 15 «Доходи», п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку ПП «Арбат-Автосервіс» за період з 01.01.2017 по 31.12.2021 занижено за рахунок не включення до складу інших доходів доходу від прощення поворотної фінансової допомоги на загальну суму 257500 грн. (в одиницях податкової звітності), в тому числі за 2021 рік на суму 257500 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Єфіменко О.П. про розгляд в порядку загального позовного провадження, або в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справи №160/280/23 за позовною заявою Приватного підприємства «Арбат-Автосервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення.

02.03.2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім було підтримано позовні вимоги та висловлено позицію аналогічну заявленій ним у власній позовній заяві, а також додатково зауважено, що жодною нормою законодавчих та нормативно-правових актів України від підприємства не вимагалося визнання доходу від списаної у 2015 році кредиторської заборгованості у 2021 році, в якому помилка у фінансовій звітності була виявлена та виправлена, а твердження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про необхідність виправлення помилок минулих періодів з відображенням в регістрах бухгалтерського обліку в місяці виявлення помилки є недоречним, оскільки згадуваний у відзиві відповідача п. 4.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88, стосується виправлення помилок у первинних документах та облікових регістрах, яких ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» не припускалося. Під час перевірки ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» не надавались, а Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області - не отримувались жодні докази відображення в бухгалтерських документах та/або облікових регістрах сум кредиторської заборгованості підприємства перед засновником Підприємства у вигляді неповернутої фінансової допомоги в період 2017-2021 рр., напроти, така заборгованість в облікових регістрах була відсутньою, а фактично мала місце невідповідність даних фінансової звітності даним первинних документів і облікових регістрів, що і було виправлено у фінансовій звітності та про що під час перевірки й були надані відповідні письмові пояснення. На переконання позивача, у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відсутні документальні та інші докази, що раніше визнане та списане ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» ще у 2015 році зобов`язання у вигляді фінансової допомоги, яка набула статусу безповоротної саме у такому році, потребувало визнання доходу з відображенням такого доходу у фінансовій звітності підприємства саме в 2021 році ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС». Не заперечує, що суми неповернутої фінансової допомоги підлягали відображенню у складі доходу відповідно до П(С)БО 15, і що відповідно до положень чинного Податкового кодексу України такі суми безповоротної фінансової допомоги є доходом, проте такий дохід підлягав визнанню та відображенню у фінансовій і податковій звітності саме у 2015 році - році списання підприємством простроченої кредиторської заборгованості, який відповідно до врученої копії наказу та складеного Відповідачем акту не підлягав перевірці та відповідно до вимог статті 102 Податкового кодексу України щодо податкових зобов`язань за такий період сплинули строки давності.

09.03.2023 року до канцелярії суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній виклав позицію аналогічну заявленій ним у його відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Арбат-Автосервіс» (код ЄДРПОУ 36075683) зареєстроване Нікопольською районною державною адміністрацією 23.09.2008 року, номер державної реєстрації 1 230 102 0000 003380 та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 24.09.2008 р. Основний вид діяльності: 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

01.11.2021 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором внесено запис №1002301100013003380 про припинення діяльності Приватного підприємства «Арбат-Автосервіс» на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п.п. 78.1.7 п. 78.1. ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 52-2 підрозділу 10 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровської області від 29.12.2021р. № 6278-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв`язку із припиненням юридичної особи в результаті ліквідації, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36075683) міста Нікополя Дніпропетровської області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період 01.01.2017р. по 05.01.2022р. та з питання дотримання вимог законодавства України щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011р. по 05.01.2022р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.01.2022 року №124/04-36-07- 08/36075683, яким зафіксовано встановлені цією перевіркою порушення ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС», зокрема, п.п. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент порушення), в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2017р. по 31.12.2021р. на загальну суму 46 350,00грн., в тому числі: за 2021 рік - в розмірі 46 350,00грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» у фінансовій звітності малого підприємства за 2021 рік (в балансі станом на 31.12.2020 на кінець звітного періоду) був відображений залишок інших поточних зобов`язань в сумі 257,5 тис.грн., які залишалися незмінними в поданих на адресу контролюючого органу фінансових звітів, принаймні з 01.01.2017. Інші поточні зобов`язання у відповідній сумі складаються із сум кредиторської заборгованості по отриманій у 2012 році підприємством від колишнього власника підприємства безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, яка була не повернута у визначені в договорах строки. Через згортання фінансово-господарської діяльності та тривале не отримання доходів відповідний борг у 2015 році власником був прощений підприємству. Тобто, на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, його сума входитиме до складу доходу. При цьому роблять запис: Дт 631, 685, 681 тощо (рахунок обліку заборгованості); Кт 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». Таким чином, якщо поворотна фінансова допомога прощена надавачем, то оскільки вона отримувачем не підлягає поверненню, підприємство має визнати дохід та відобразити його в бухгалтерському та податковому обліку. Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14; п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ; п. 5 П (С) БО 11 «Зобов`язання», які також були дійсні у 2015 році.

Як зазначено підприємством, фінансова допомога була прощена у 2015 році, але згідно податкових декларацій з прибутку підприємства сума доходу не була відображена по рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку»: рядок 01 податкової декларації з прибутку підприємства за 2015 рік (від 19.02.2016 №9275864507- 183 грн); рядок 01 податкової декларації з прибутку підприємства за 2016 рік (від 28.02.2017 №9270530206- 167 грн). Враховуючи вищевикладене, оскільки платник податків мав можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема в частині повноти нарахування та перерахування до бюджету податку на прибуток підприємств, однак не вжив достатніх заходів для цього, що призвело до податкового правопорушення, вказане податкове правопорушення слід вважати умисним. У зв`язку з відсутністю обставин, що перешкоджали б платнику виконати приписи ст. 16, 36, 54 Податкового кодексу України та наявністю ознак умисності, з урахуванням всебічного аналізу фінансово - господарської діяльності платника та за відсутності пом`якшуючих або таких, що звільняють від відповідальності обставин, вчинене платником податкове правопорушення слід вважати умисним. Таким чином, перевіркою встановлено, що на порушення пунктів п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», п.5, п.7 П(С)БУ 15 «Доходи», п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» за період з 01.01.2017 по 31.12.2021 занижено за рахунок не включення до складу інших доходів доходу від прощення поворотної фінансової допомоги на загальну суму 257 500 грн. (в одиницях податкової звітності), в тому числі за 2021 рік на суму 257 500 грн.

ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» на підставі п. 86.7 ст.86 ПК України було подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення до акту перевірки за №124/04-36-07-08/36075683 від 20.01.2022 р., відповідно до яких зазначило, що з урахуванням виявленої у 2021 році помилки при складанні фінансових звітів у попередніх роках у визначеному п. 4 П(С)БО 6 порядку ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» було відображено саме її виправлення. Підприємством безпосередньо у 2021 році дохід в будь-якій формі не отримувався, про його отримання саме у 2021 році контролюючий орган будь-яких документів, що відповідно до вимог ст. 83 чинного Податкового кодексу України є підста вою для висновків, не має, у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області фактично відсутні підстави для визначення заниження доходу та фінансового результату за 2021 рік, який підлягав оподаткуванню податком на прибуток. Також у 2021 році ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» не здійснювався перегляд облікових оцінок, раніше оформлених первинними документами та узагальнених в регістрах бухгалтерського обліку, в тому числі щодо зменшення у 2015 році зобов`язання за безвідсотковою поворотною фінансовою допомогою та визнання доходу. Тому, у підприємства та у контролюючого органу за наслідками здійсненої перевірки відсутні підстави для застосування положень п.п.6-8 П(С)БО 6, а на початок 2021 році мала місце невідповідність даних фінансової звітності даним раніше складених регістрів бухгалтерського обліку і первинних документів (даним бухгалтерського обліку), яка й була виправлена підприємством в передбаченому п.4 П(С)БО 6 порядку. Виправлення помилки при складанні фінансової звітності не повинно спричиняти податкових наслідків, зазначених у висновках оскаржуваного акту. З урахуванням зазначеного ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» просило переглянути положення та висновки Акту перевірки від 20.01.2022р. за №124/04-36-07-08/36075683 та сформулювати їх у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Листом «Про результати розгляду заперечень» №0094/6/04-36-07-08-09 від 02.06.2022 року, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило ПП «АРБАТ- АВТОСЕРВІС» про те, що положення та висновки вище зазначеного Акту перевірки є обґрунтованими, правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України, у зв`язку з чим положенням та висновки вищезазначеного Акту контролюючим органом залишено без змін.

На підставі Акту перевірки за № 124/04-36-07-08/36075683 від 20.01.2022р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 09.06.2022р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0048940708, відповідно до якого ПП «АРБАТ- АВТОСЕРВІС» збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 46 350,00грн., в тому числі: за основним платежем - у розмірі 46 350,00грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) - в розмірі 0,00грн.

ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» в порядку п. 56.2, п. 56,3 ст.56 ПК України подано до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 09.06.2022 р. за № 0048940708 (форма «Р»), проте рішенням про результати розгляду скарги від 05.10.2022 р. №12281/6/99-00-06-01-03-06 ДПС України було залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 09.06.2022 №0048940708, а скаргу без задоволення.

Незгода позивача з вказаним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначається у Звіті про фінансові результати (форма № 2). Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат. Кінцевий фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №996 в редакцій, чинній під час спірних правовідносин).

У відповідності до статті 1 цього Закону №996 бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХІV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (частина перша статті 8 Закону №996).

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868 (далі - П(С)БО 1), визначено, що юридичні особи (крім банків та бюджетних установ), які зобов`язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством, застосовують форми фінансової звітності, визначені П(С)БО 1, затвердженим цим наказом.

Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Форма і склад статей фінансової звітності визначаються Національним положенням (стандартом) і наводяться у додатках 1 і 2 до цього Національного положення (стандарту).

Згідно п.3 П(С)БО 1у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та, сукупний дохід підприємства за звітний період.

Відповідно до розділу III «Зміст статей звіту про фінансові результати» Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 (далі - Методичні рекомендації № 433) метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки та сукупний дохід підприємства за звітний період. У звіті про фінансові результати наводяться доходи і витрати, які відповідають критеріям, визначеним в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.7 П(с)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1998 № 88 . зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вищенаведеного та з урахуванням наданих суду сторонами доказів вбачається, що відповідно фінансової звітності ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» за період з 01.01.2017 по 31.12.2021, по рядку 1690 «Інші потомні зобов`язання» балансу (форма № 1-м) зазначено наступні показники:

інші поточні зобов`язання станом на 31.12.2017 рік (баланс від 03.04.2018 №11561) - 257,5 тис.грн.

інші поточні зобов`язання станом на 31.12.2018 рік (баланс від 28.02.2019 №9311181821) - 257,5 тис.грн.

інші поточні зобов`язання станом на 31.12.2019 рік (баланс від 24.02.2020 №12682874) - 257,5 тис.грн.

інші поточні зобов`язання станом на 31.12.2020 рік (баланс від 17.01.2021 №2401973) - 257,5 тис.грн.

інші поточні зобов`язання станом на 31.12.2021 рік (баланс від 22.12.2021 №54864646) - 257,5 тис.грн.

інші поточні зобов`язання станом на 31.12.2021 рік (баланс від 13.01.2022 №2023651) - 0,0 тис.грн.

Відповідно до п.32 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 за №39 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за №161/4382) зі змінами і доповненнями у статті «Інші поточні зобов`язання» відображаються суми зобов`язань, які не включені до інших статей, наведених у розділі «Поточні зобов`язання».

Також, відповідно до відповіді ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» на запит Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.01.2022 щодо надання інформації, пояснень, їх документального підтвердження з приводу відображених у фінансовій звітності певних показників, позивачем було повідомлено контролюючому органу зокрема те, що у фінансовій звітності малого підприємства за 2021 рік (реєстр. №12682874 від 24.02.2020р.) в балансі станом на 31.12.2020 р. (форма №1-м) на кінець звітного періоду був відображений залишок інших поточних зобов`язань в сумі 257,5 тис. грн., якф залишалися незмінними в поданих контролюючому органу фінансових звітів принаймні з 01.01.2017 р. Інші поточні зобов`язання у відповідній сумі складаються із сум кредиторської заборгованості по отриманій у 2012 році підприємством від власника підприємства безвідсотковій поворотній фінансовій допомозі, не повернутій у визначені в договорах строки. Через згортання ПП «Арбат-Автосервіс» господарської діяльності та тривале не отримання доходів відповідний борг у 2015 року власником був прощений підприємству. Прощення боргу у 2015 році не було відображено підприємством на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності за відповідний період. Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснено ПП «Арбат-Автосервіс» шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок 2021 року у фінансовому звіті малого підприємства за 2021 рік (реєстраційний №2023651 від 13.01.2022р.) відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 №137 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за №392/3685) (зі змінами і доповненнями).

Так, підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості платника податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Таким чином, якщо протягом визначеного строку платник не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога для цілей оподаткування вважається безповоротною.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 за №20 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №р5/4306.

Згідно з п. 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання» зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

При цьому контролюючим органом встановлено та відображено в Акті від 20.01.2022 року №124/04-36-07- 08/36075683, що у фінансовій звітності малого підприємства за 2021 рік в балансі станом на 31.12.2020 на кінець звітного періоду був відображений залишок інших поточних зобов`язань в сумі 257,5 тис.грн., які залишалися незмінними в поданих на адресу контролюючого органу фінансових звітів принаймні з 01.01.2017. Інші поточні зобов`язання у відповідній сумі складаються із сум кредиторської заборгованості по отриманій у 2012 році підприємством від колишнього власника підприємства безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, яка була не повернута у визначені в договорах строки та через згортання фінансово-господарської діяльності та тривале не отримання доходів відповідний борг у 2015 році власником був прощений підприємству. Тобто, на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, а його сума входитиме до складу доходу. При цьому ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» зроблено запис: Дт 631, 685, 681 тощо (рахунок обліку заборгованості); Кт 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача, що якщо поворотна фінансова допомога прощена надавачем, то оскільки вона отримувачем не підлягає поверненню, підприємство має визнати дохід та відобразити його в бухгалтерському та податковому обліку, що передбачено пп.14.1.257 ст.14; пп. 134.1.1 ст. 134 ПК України; п.5 П (Є) БО 11 «Зобов`язання».

Крім того, відповідно до податкової декларації з прибутку підприємств за 2015 рік судом встановлено, що сума доходу не була відображена по рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків)», визначений за правилами бухгалтерського обліку:

рядок 01 податкової декларації з прибутку підприємства за 2015 рік (від 19.02.2016 №9275864507- 183 грн);

рядок 01 податкової декларації з прибутку підприємства за 2016 рік (від 28.02.2017 №9270530206- 167 грн).

Частиною 50.1. стаття 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 4 П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 №137, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за №392/3685, виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початку звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев`яти місяців.

У відповідності до ст. 2 Порядку подання фінансової звітності від 28.02.2000 №419 підприємства, які складають фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року, лише, у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Коригування, пов`язані із виправленням помилок попередніх років, мають відображатися у Звіті про власний капітал, який складається підприємствами, виключно, по закінченню року.

Нормативними документами передбачено, що подання уточнюючих показників податкової звітності з податку на прибуток можливе лише разом з фінансовою звітністю.

Так як зазначається відповідачем та неспростовано позивачем, ні під час перевірки, ні при поданні заперечень не надано бухгалтерську довідку з посиланням на документи й облікові регістри, у яких зроблено помилку, відомості синтетичного чи аналітичного обліку по бухгалтерських рахунках, Головну книгу. Таким чином, первинні документи, які б свідчили про операцію зі списання кредиторської заборгованості в 2015 році відсутні.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить висновку, що твердження позивача про те, що прощення боргу призвело до зменшення зобов`язання саме у 2015 році, а відповідно до вимог п. 5 П(С)БО 15 дохід позивачем було визнано ще у 2015 році, зафіксовано у первинних документах, відображено в облікових регістрах, однак не відображено у фінансовій звітності є необгрунтованим та спротовується відомостями податкової декларації з прибутку підприємств за 2015 рік від 19.02.2016 №9275864507, де по рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків)», визначено 183 грн.

Крім того, в податкових деклараціях з прибутку підприємств за наступні періоди ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» доходи в сумі 257500,00 грн. також не декларувало.

Відповідно до податкової декларації з прибутку підприємств за 2015 рік судом встановлено, що сума доходу не була відображена по рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності, крім того рядок 01 податкової декларації з прибутку підприємства за 2016 рік від 28.02.2017 №9270530206- 167 грн., а відповідно до фінансових звітів за 2017-2021 роки ПП «АРБАТ-АВТОСЕРВІС» доходи та інші показники декларувались з позначкою 0, що свідчить про відсутність господарських операцій у підприємства.

З урахуванням вищезазначеного, з огляду на всі фактичні обставини даної справи, а також дотримання відповідачем положень Податкового кодексу України в частині його повноважень та функцій, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0048940708 від 09.06.2022 р. за формою Р, яким ПП«Арбат-Автосервіс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на суму 46350,00 грн., прийнято відповідачем відповідно до чинного законодавства, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.139 КАС України, сума сплаченого судового збору останньому не повертається.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства «Арбат-Автосервіс» (код ЄДРПОУ 36075683, місцезнаходження: вул. К. Лібкнехта, буд.175, м. Нікополь, Дніпропетровська обл., 53207) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева