Рішення

від 09.05.2023 по справі 200/1493/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 травня 2023 року Справа№200/1493/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення,

в с т а н о в и в:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині непризначення і невиплати йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області розглянути його заяву від 08 лютого 2023 року про перерахунок пенсії (допризначення у зв`язку із наданням додаткових документів) в частині призначення грошової допомоги, що не оподатковується, у розмірі, передбаченому п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13 лютого 2023 року № 051330003223 про відмову в здійсненні перерахунку.

Позов обґрунтовував тим, що на підставі заяви від 02 листопада 2022 року йому призначено пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, при призначенні пенсії не було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Про такі обставини дізнався з отриманої 29 листопада 2022 року відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на свою заяву від 11 листопада 2022 року.

У зв`язку з цим з метою отримання такої допомоги 08 лютого 2023 року через веб-портал Пенсійного фонду України подав заяву про перерахунок пенсії (допризначення у зв`язку із наданням додаткових документів). Проте 22 лютого 2023 року отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому повідомлялося про те, що заяву розглянуто за принципом екстериторіальності іншим органом - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області і винесено рішення від 13 лютого 2023 року № 051330003223 про відмову в перерахунку.

Вважав, що ним були дотримані усі умови, передбачені законом, для виплати йому спірної одноразової грошової допомоги.

Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області безпідставно, на думку позивача, ухилилося від розгляду питання про призначення та виплату грошової допомоги, хоча на день звернення із заявою про призначення пенсії він вже мав понад 35 років відповідного стажу, а відомості про перебування у трудових відносинах із роботодавцем та неотримання інших видів пенсії є у володінні органів Пенсійного фонду України.

Невиплатою спірної допомоги Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області допустило протиправну бездіяльність.

Крім того, оскільки Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191, не передбачає застосування принципу екстериторіальності при призначенні такої допомоги, тому заяву про перерахунок пенсії від 08 лютого 2023 року було передано на розгляд іншого органу Пенсійного фонду України без належних підстав.

Також вважав, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, в свою чергу, винесло протиправне рішення про відмову у виплаті такої допомоги.

Вважаючи свої пенсійні права порушеними звернулася до суду з даним позовом.

Позивач також подав письмові пояснення, в яких зазначав, що оскільки Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191, визначає, що виплата спірної допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одночасно із першою виплатою призначеної пенсії, тому вважав, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, де він перебуває на обліку як отримувач пенсії, є системною, допущена як при призначенні пенсії, так і при розгляді заяви про її перерахунок від 08 лютого 2023 року.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подав відзив на позовну заяву, в якому виклав зміст оскарженого рішення та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Вважав, що воно відповідало вимогам законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.

Вказаний відповідач також подав письмові пояснення (містяться в заяві від 03 травня 2023 року), в яких зазначав, що пенсію позивачу призначено рішенням від 10 листопада 2022 року № 051330003223, що прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області відзив на позовну заяву подано не було.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку йому призначено з 31 жовтня 2022 року.

Як пояснив відповідач, пенсію позивачу призначено рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (рішення від 10 листопада 2022 року № 051330003223 з бази відповідача).

При призначенні пенсії та з першою виплатою пенсії йому не було виплачено грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11 листопада 2022 року позивач через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про виплату такої допомоги (заява від 11 листопада 2022 року № ВЕБ-05001-Ф-С-22-098505). В заяві просив повідомити, чи розглядалося при призначенні йому пенсії за віком питання про виплату грошової допомоги, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; якщо ні розглянути це питання, якщо так - повідомити результати розгляду.

До заяви додав довідку комунального закладу охорони здоров`я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» від 03 листопада 2022 року № 58 про періоди роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років; згідно з вказаною довідкою позивач з 07 серпня 1987 року по день видачі довідки працює на посаді завідувача Торецького відділення судово-медичної експертизи. Також додав виписку з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підтвердження належності установи до закладів комунальної форми власності. Вказані обставини Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не заперечуються.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29 листопада 2022 року № 17255-15910/П-02/8-0500/22 на вказану заяву позивача повідомлено про те, що з 31 жовтня 2022 року йому призначено пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Нарахування одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», буде проведено після надходження до Пенсійного фонду України даних про сплату страхових внесків підприємством, де він працював, за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії. Роз`яснено, що, після сплати страхових внесків за IV квартал 2022 року йому необхідно надати заяву про перерахунок пенсії.

08 лютого 2023 року позивач через веб-портал Пенсійного фонду України подав заяву про перерахунок пенсії з урахуванням п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до якої додав, зокрема, копію трудової книжки, довідку комунального закладу охорони здоров`я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» від 03 листопада 2022 року № 58 про періоди роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років. Згідно з вказаною довідкою позивач з 07 серпня 1987 року по день видачі довідки працює на посаді завідувача Торецького відділення судово-медичної експертизи.

Подану заяву за принципом екстериторіальності (відповідно до Порядку, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13 лютого 2023 року № 051330003223 в такому перерахунку (у допризначенні у зв`язку з наданими додатковими документами із застосуванням п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») відмовлено у зв`язку з недостатністю страхового стажу, що дає право на призначення одноразової грошової допомоги, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказаним рішенням до страхового стажу, що дає право на призначення такої допомоги, не врахований період з 07 серпня 1987 року по 30 вересня 2010 року згідно з довідкою від 03 листопада 2022 року № 58, що видана комунальним закладом охорони здоров`я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Донецької облдержадміністрації Міністерства охорони здоров`я України. Зазначено, що цей період роботи на посаді «заведующего Дзержинского отделения судмедэкспертизы» (запис №2 в трудовій книжці НОМЕР_1 зазначений російською мовою), потребує уточнення згідно з Переліком, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 жовтня 2002 року № 385, та постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909.

В зв`язку з цим вказаним органом Пенсійного фонду України пораховано, що спеціальний страховий стаж позивача складає 12 років 11 місяців 6 днів, що є недостатнім для виплати допомоги.

Про вказані обставини позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22 лютого 2023 року № 0500-0217-8/15628.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24 березня 2023 року № 4580-3787/П-02/8-0500/23 на звернення позивача від 24 лютого 2023 року № ВЕБ-05001-Ф-С-23-028474 додатково повідомлено про те, що згідно із записами трудової книжки в період з 07 серпня 1987 року він працював на посаді «заведующий отделения судмедэкспертизы» (мовою оригіналу); з 01 жовтня 2010 року (запис № 7 трудової книжки) цю посаду змінено на «завідувач відділення лікар судово-медичний експерт». Час роботи на посаді завідувача відділення судмедекспертизи з 07 серпня 1987 року по 30 вересня 2010 року не зараховується до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки вказана посада відсутня в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909. До листа додано копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13 лютого 2023 року № 051330003223.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» яка визначає умови призначення пенсії за віком, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема при зверненні з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Також законом передбачені випадки, коли право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу настає до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини.

Стаття 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років.

Згідно з п. «е» ст. 55 вказаного Закону в редакції до 04 червня 2019 року право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема, з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року № 2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні положення містяться у ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Отже, з 04 червня 2019 року дня набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України діє п. «е» ст. 55 вказаного Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка була до змін, що внесені до неї законами України від 2 березня 2015 року № 213-VIII та від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, а саме в наступній редакції:

«право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку».

На виконання п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.

Відповідно до з п.п. 6 та 7 вказаного Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.

Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Згідно з п. 2 зазначеного Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 «Про Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років».

Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, до закладів і установ охорони здоров`я входять, зокрема:

- лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри;

- медико-соціальні експертні комісії, бюро судово-медичної експертизи.

До найменування посад у вказаних закладах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, входять: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_1 протягом спірного періоду з 07 серпня 1987 року по 30 вересня 2010 року позивач працював у комунальному закладі охорони здоров`я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» - на посаді завідувача Дзержинського відділення судово-медичної експертизи, яка передбачена Переліком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909.

З 01 жовтня 2010 року найменування посади змінено на завідувач відділення - лікар судово-медичний експерт.

01 червня 2016 року в трудовій книжці позивача зроблено запис про перейменування відділення в Торецьке відділення судово-медичної експертизи.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань комунальний заклад охорони здоров`я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» є юридично особою (код ЄДРПОУ 01990080); вид діяльності - за кодом КВЕД 86.10 «Діяльність лікарняних закладів» (основний).

Отже, протягом спірного періоду з 07 серпня 1987 року по 30 вересня 2010 року позивач працював працівником охорони здоров`я.

На день досягнення пенсійного віку позивач, з урахуванням вказаного спірного періоду (та рішення Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року № 2-р/2019), мав достатній спеціальний страховий стаж на відповідних посадах, тобто умова щодо страхового стажу ним була дотримана.

Оскільки на день досягнення пенсійного віку позивач працював працівником охорони здоров`я комунальної форми власності на посаді, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», мав відповідний загальний страховий стаж, в тому числі достатній спеціальний страховий стаж на таких посадах, і до цього не отримував будь-яку пенсію, тому при призначенні пенсії за віком він мав право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Отже, одночасно із першою виплатою призначеної пенсії (п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п.п. 6 та 7 Поряду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - орган, де позивач перебуває на обліку, мало нарахувати та виплатити позивачу спірну допомогу.

Між тим, цього зроблено не було, що призвело до порушення права позивача.

Таке право позивача було порушено і при його зверненнях за виплатою допомоги.

Оскільки таке право відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було порушено (невиплатою грошової допомоги), чим допущено протиправну бездіяльність, тому воно підлягає захисту та відновленню шляхом, який суд вважає повним та ефективним та таким, що унеможливить подальше звернення до суду: шляхом визнання протиправною відповідної бездіяльності вказаного відповідача та зобов`язання його зарахувати спірний період роботи позивача до спеціального страхового стажу (адже такий стаж є спірним) на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ч. 2 ст. 9, п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, оскільки протиправна бездіяльність вказаного відповідача призвела до вимушеного звернення позивача із заявою про виплату такої грошової допомоги та подальшого прийняття на підставі такої заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (за принципом екстериторіальності) рішення про відмову, яке також порушує права позивача на виплату грошової допомоги, тому таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню (ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, позов підлягає задоволенню повністю шляхом, який обрано судом.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення основних позовних вимог, тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачем в сумі 1717,76 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань кожного відповідача - суб`єкта владних повноважень - по 858,88 грн. з кожного (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

При обчисленні розміру судового збору судом враховані положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13 лютого 2023 року № 051330003223, прийняте щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 07 серпня 1987 року по 30 вересня 2010 року до спеціального страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 858,88 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 858,88 грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 09 травня 2023 року.

Суддя Т.В. Логойда