Рішення

від 09.05.2023 по справі 300/383/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" травня 2023 р. справа № 300/383/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКА»

про стягнення податкового боргу в розмірі 55 641,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі, також позивач) 03.02.2023 звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКА» (надалі, також відповідач, ТОВ «МІКА») в якому просить суд стягнути з відповідача в дохід бюджету заборгованість в сумі 55 641,48 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість в розмірі 55 641,48 гривень, а саме: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості на суму 18 289,77 грн; земельного податку з юридичних осіб на суму 35 091,71 грн та податку на додану вартість на суму 2 260,00 грн.

Ухвалою від 08.02.2023 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду позовної заяви в новій редакції із правильною сумою податкового боргу та доказами надіслання її примірника відповідачу (а.с. 27-28).

У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою від 15.02.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 37-38).

Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.

Зазначена ухвала суду доставлена позивачу до електронного кабінету 16.02.2023 о 13:34 год, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання про доставку електронного листа (а.с. 42).

Відповідачем ухвала про відкриття провадження отримана 21.02.2023 про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 41).

Враховуючи вищенаведене судом повідомлено ТОВ «МІКА» в якості відповідача про розгляд адміністративної справи №300/383/23 належним чином, однак у визначений судом строк правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню зважаючи на такі обставини.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про борг за платежами по ТОВ «МІКА» станом на 01.02.2023 сума податкового боргу в загальному розмірі становить 55 641,48 грн, а саме: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, за основним податковим зобов`язанням на суму 18 117,01 грн та штрафних санкцій на суму 172,76 грн; земельного податку з юридичних осіб, за основним податковим зобов`язанням на суму 35 091,71 грн; податку на додану вартість, за яким накладено штрафні санкції на суму 2 260,00 грн (а.с. 4).

Судом встановлено, що за результатами проведення камеральної перевірки щодо ТОВ «МІКА», оформленої Актом №2185/09-19-18-12/22198497 від 19.04.2021 виявлено порушення несвоєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2021 року (а.с. 20 та зворотна сторона).

На підставі вищезазначеного акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» за №00022221812 від 19.04.2021 яким на підставі підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у суму 1 020 грн (а.с. 19 та зворотна сторона).

Вказане податкове повідомленнярішення направлено відповідачу та отримано ним 28.04.2021 про що свідчить особистий підпис останнього (а.с. 18).

Надалі ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень 2022 року, за результатами якої складено акт за №2926/09-19-04-10-15 від 02.09.2022, яким встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість, за яким встановлена відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 ПК України (а.с. 24 та зворотна сторона).

Контролюючим органом за результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 22.09.2022 за №0038410410 яким на підставі підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у суму 1 360 грн (а.с. 22 та зворотна сторона).

Зазначене податкове повідомленнярішення направлено відповідачу та отримано ним 08.09.2022 про що свідчить особистий підпис останнього (а.с. 23).

В результаті несплати самостійно задекларованих сум, зумовлений несплатою у встановлені ПК України строки зобов`язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, який виник в результаті основного зобов`язання на суму 18 117,01 грн згідно подання уточнюючої податкової декларації за 2020 рік №11357394 від 25.02.2021 на суму 5 758,28 грн та фінансових (штрафних) санкцій на суму 172,76 грн (а.с. 7 та зворотна сторона); податкової декларації за 2021 рік №11358561 від 25.02.2021 на суму 7 315,20 грн (а.с. 9 та зворотна сторона) та податкової декларації за 2022 рік від 16.02.2022 за №11151088 на суму 7 924,80 грн (а.с. 8 та зворотна сторона).

Також, на підставі самостійно задекларованих сум з земельного податку з юридичних осіб на суму 35 091,71 грн, який виник в результаті несплати основного зобов`язання згідно податкової декларації №9008912204 від 29.01.2020 на суму 16 737,71 грн (а.с. 11-12 та зворотна сторона); податкової декларації №11352415 від 25.02.2021 на суму 16 373,71 грн (а.с. 13-14) та податкової декларації від 16.02.2022 №11148288 на суму 16 373,71 грн (а.с. 15-16).

Внаслідок бездіяльності відповідача щодо своєчасної сплати задекларованих сум з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, земельного податку з юридичних осіб та податку на додану вартість, що є узгодженими грошовими зобов`язаннями, такі набули статусу податкового боргу.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, у зв`язку із несплатою відповідачем податкового боргу, в тому числі в попередніх періодах, ГУ ДПС в Івано-Франківській області 15.04.2021 складено податкову вимогу форми Ю №20832-13, згідно з якою, станом на 14.04.2021 сума податкового боргу становила 7 455,68 грн (а.с. 5).

Податкову вимогу направлено відповідачу засобом поштового зв`язку та отримано представником ТОВ «МІКА» 22.04.2021, що підтверджується підписом останнього на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотна сторона а.с. 5).

Податкові зобов`язання згідно з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями у встановлений законом строк відповідач сплатив частково, в результаті чого виникла податкова заборгованість в розмірі 55 641,48 грн, що підтверджується довідкою про борг за платежами ТОВ «МІКА» станом на 01.02.2023 (а.с. 4), обліковою карткою платника з платежу «податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» (а.с. 6 та зворотна сторона), обліковою карткою платника з платежу «земельний податок з юридичних осіб» (а.с.10 та зворотна сторона), та обліковою карткою платника з платежу «податку на додану вартість, із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» (а.с. 17).

У зв`язку із несплатою податкових зобов`язань в ТОВ «МІКА» виникла заборгованість: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, земельного податку з юридичних осіб та податку на додану вартість. Таким чином, реалізуючи свої повноваження позивач звернувся з цим позовом до суду з метою стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі, також ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Щодо сплати земельного податку з юридичних осіб.

Порядок обчислення плати за землю визначений статтею 286 ПК України.

Відповідно до підпунктів 286.1.- 286.4. статті 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Відповідно до підпунктів 287.3.- 287.4. статті 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно із поданими контролюючим органом податковими деклараціями з плати за землю за відповідачем обліковується заборгованість на суму 35 091,71 грн, яка виникла в результаті несплати основного зобов`язання згідно податкової декларації №9008912204 від 29.01.2020 на суму 16 737,71 грн (а.с. 11-12 та зворотна сторона); податкової декларації №11352415 від 25.02.2021 на суму 16 373,71 грн (а.с. 13-14) та податкової декларації від 16.02.2022 №11148288 на суму 16 373,71 грн (а.с. 15-16). Дана заборгованість також підтверджується обліковою карткою з платежу земельний податок з юридичних осіб (а.с. 10 та зворотна сторона).

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Стаття 8 ПК України визначає види податків та зборів. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.

Статтею 36 ПК України визначено суть податкового обов`язку, згідно з положеннями якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 266.5.1. пункту 266.5. статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

У зв`язку із несплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, що виник в результаті несплати відповідачем основного боргу на суму 18 117,01 грн, та штрафних санкцій на суму 172,76 грн, що підтверджується податковими деклараціями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно подання уточнюючої податкової декларації за 2020 рік №11357394 від 25.02.2021 на суму 5 758,28 грн та фінансових (штрафних) санкцій на суму 172,76 грн (а.с. 7 та зворотна сторона); податкової декларації за 2021 рік №11358561 від 25.02.2021 на суму 7 315,20 грн (а.с. 9 та зворотна сторона) та податкової декларації за 2022 рік від 16.02.2022 за №11151088 на суму 7 924,80 грн (а.с. 8 та зворотна сторона). Також, дана заборгованість підтверджується обліковою карткою платника з платежу податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами, які власниками об`єктів нежитлової нерухомості (а.с. 6 та зворотна сторона).

Щодо податку на додану вартість то суд зазначає таке.

Згідно з приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом положень пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпунктів 203.1, 203.2. ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Приписами п. 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпунктів 203.1, 203.2. статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 120.1. статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 2 260,00 грн, за несвоєчасну сплату якої відповідачу нараховано штрафні санкції на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення форми «ПС» за №00022221812 від 19.04.2021 яким на підставі підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 1 020 грн (а.с. 19 та зворотна сторона) та податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 22.09.2022 за №0038410410 яким на підставі підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у суму 1 360 грн (а.с. 22 та зворотна сторона).

Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно із пунктом 87.1. статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Податкова вимога форми "Ю" за №20832-13 від 15.04.2021, яка отримана відповідачем не відкликана та ним не погашена, а тому в подальшому, підстав направляти нову податкову вимогу в контролюючого органу не було.

Докази погашення податкового боргу у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, контролюючим органом дотримано процедури повідомлення відповідача про наявні податкові зобов`язання та набуття ними статусу податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України, на переконання суду, звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення 55641,48 грн у спосіб визначений Податковим кодексом України є обгрунтованим та правомірним.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі змістом частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на вищенаведене, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКА» (код ЄДРПОУ - 22198497), з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу, в дохід бюджету податковий борг у загальному розмірі 55 641,48 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот сорок одна тисяча) гривень 48 (сорок вісім) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП 43968084;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКА», адреса: вул. Горбачевського, буд. 70, кв. 1, м. Івано-Франківськ, 76008, код ЄДРПОУ - 22198497.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.