Ухвала

від 08.05.2023 по справі 753/22986/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 травня 2023 року м. Київ

Справа 753/22986/21

Провадження№22-з/824/506/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Карпенка В.Р.

сторони: позивач ОСОБА_1

відповідач Комунальне некомерційне підприємство

«Консультативно-діагностичний центр № 2 Дарницького

району міста Києва»

третя особа Міністерство охорони здоров`я України

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додатково рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва, постановлену у складі суді Гусак О.С. 29 серпня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр № 2 Дарницького району міста Києва», третя особа: Міністерство охорони здоров`я України, про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр № 2 Дарницького району міста Києва», третя особа: Міністерство охорони здоров`я України про стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить ухвалу скасувати, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

02 квітня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Заяву обґрунтовує тим, що звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року, окрім іншого, просив постановити окрему ухвалу відносно Гусак , помічника Гусак, керівника апарату ДРС Реверук B.C., та керівника загальної канцелярії ОСОБА_3 (прізвище невідомо), яка свідомо систематично виправляла вхідну нумерацію на копіях його звернень по справі до ДРС задля фальсифікації Справи, про що докази додані ним у ДОДАТКУ під №2, 4, 7, 8; з направленням цієї окремої ухвали Колегії КАС №3 для розгляду процесуальним прокурором САП та уповноваженим слідчим ГСУ БУ для вирішення питання кримінальної відповідальності всіх осіб, так як свідоме порушення прав, свобод інтересів позивача вчиняється за гроші КДБ РБ - не тільки мого особистого ворога, але ж ворога Держави України, так як РБ разом з РФ веде агресивну війну проти усіх ...»

Колегія суддів, вивчивши подану заяву, перевіривши матеріали справи, дійшла таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Аналізуючи зміст зазначених норм закону, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав постановлення додаткового рішення, оскільки переглядаючи ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року судом апеляційної інстанції дотримано вимоги ст. 367 ЦПК України, а тому підстави для ухвалення додаткового рішення, відсутні.

Крім того, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 просив постановити окрему ухвалу відносно судді Дарницького районного суду м. Києва Гусак О.С. , помічника судді Гусак О.С., керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук B.C., та керівника загальної канцелярії Дарницького районного суду м. Києва.

При цьому зазначене клопотання не було розглянуто судом апеляційної інстанції, а отже підлягає розгляду.

ОСОБА_1 , заявляючи клопотання про постановлення окремої ухвали відносно судді Дарницького районного суду м. Києва Гусак О.С. , помічника судді Гусак О.С., керівника апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук B.C., та керівника загальної канцелярії Дарницького районного суду м. Києва, обґрунтовував її тим, що суддя Дарницького районного суду м. Києва Гусак О.С. , помічник судді Гусак О.С., керівник апарату Дарницького районного суду м. Києва Реверук B.C., та керівник загальної канцелярії Дарницького районного суду м. Києва свідомо систематично виправляла вхідну нумерацію на копіях його звернень по справі до ДРС задля фальсифікації Справи, про що свідчать докази додані ним у ДОДАТКУ під №2, 4, 7, 8.

Розглянувши клопотання про постановлення окремої ухвали приходить, перевіривши матеріали справи, дійшла таких висновків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).

Відповідно до вимог ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Окрема ухвала суду - це процесуальне судове рішення, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 5 ст. 262 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Аналізуючи зміст значеної норми закону, суду не встановлено процесуального обов`язку постановляти окрему ухвалу. Постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення судом підстав для окремої ухвали.

Позивачем у своєму клопотанні, на переконання суду, не наведено достатніх підстав та аргументів для постановлення окремої ухвали, та обставини вказані позивачем в клопотанні, не є предметом дослідження судом під час розгляду апеляційної скарги.

Позивачем не було зазначено про наявність складу порушення законодавства, яке містить ознаки конкретно-визначеного кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст. 262, 270 , ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення з постановленням окремої ухвали у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр № 2 Дарницького району міста Києва», третя особа: Міністерство охорони здоров`я України, про стягнення моральної шкоди, відмовити

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна