Ухвала

від 08.05.2023 по справі 420/1647/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/1647/23Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,

суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладіс Буд» до Головного управління ДПС в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року позовТОВ «Ладіс Буд» - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Одеській області від 15.11.2022р. №7632585/44063489 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.10.2022р. №3 датою її подання. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Одеській області від 15.11.2022р. №7632586/44063489 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.10.2022р. №4 датою її подання. Зобов`язано ДПС України зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.10.2022р. №3 та від 28.10.2022р. №4 датою їх подання на реєстрацію. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області на користь позивача судовий збір у розмірі 2684 грн. Стягнуто з ДПС України на користь позивача судовий збір у розмірі 2684 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Одеській області 07.04.2023р. подало апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023р. апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору. Апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Вказану вище ухвалу направлено на електронну адресу відповідача та отримано 10.04.2023р., що підтверджується відповідною довідкою.

17.04.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ГУ ДПС в Одеській області про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023р. дане клопотання апелянта задоволено та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання ухвали.

24.04.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява відповідача про відстрочення строку сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, мотивоване відсутністю коштів для сплати суми судового збору.

Розглянувши клопотання ГУ ДПС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Так, за приписами ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору, та ч.1 цієї ж статті визначені особи, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів, до яких таке відстрочення застосовується, обумовлені ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, звільнити від сплати або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» закріплено те, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас, конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Більше того, щодо сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини стосовно її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат щодо сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Суд, що розв`язує питання про відкриття провадження (взяття до провадження заяви або скарги), встановивши за результатами розгляду відповідного клопотання наявність встановленої законом підстави для зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, та дійшовши висновку про потребу реалізації такого свого повноваження, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є прерогативою відповідного суду.

Разом із тим, підстави для задоволення клопотання відповідача, у даному випадку, відсутні, оскільки наведені ним обставини не є поважними підставами для відстрочення сплати судового збору, а заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 18.03.2020р. у справі №420/3173/19, ухвалах від 30.12.2020р. у справі №560/3049/20, від 28.04.2022р. у справі №240/12834/21, у справі №560/8944/20, у справі №300/3392/21, у справі №240/10120/21, у справі №380/6677/21, ухвалі від 04.05.2022р. у справі №120/4055/21-а, ухвалі від 12.05.2022р. у справі №620/7674/21, ухвалі від 09.06.2022р. у справі №380/12274/21 та ухвалі від 20.06.2022р. у справі № 380/7161/21.

При прийнятті таких висновків, суд враховує положення ст.129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таким чином, обставини пов`язані з внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть вважатися достатніми для відстрочення такої сплати.

Обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно. Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Що ж до клопотання ГУ ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав та здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання своїх процесуальних обов`язків. Одним із таких процесуальних обов`язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), про що також вказувалось і в ухвалі судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023р. про залишення апеляційної скарги без руху, для чого було встановлено достатній строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження отримання коштів в майбутньому або вжиття заходів для отримання фінансування. Відповідно, відсутні підстави вважати, що апелянтом будуть виконані вимоги ухвали від 10.04.2023р.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що, у даному випадку, повторне продовження судом процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги призведе до необґрунтованого затягування розгляду даної справи та не є гарантією виконання відповідачем вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У контексті викладеного, варто звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.11.2018р. у справі №804/958/17, де вказано, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, у разі задоволення вказаного клопотання, такі дії можуть розцінюватися як надання певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний судовий збір.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить достатніх підстав для реалізації права на продовження відповідачу процесуального строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги та задоволення відповідного клопотання.

Згідно з ч.4 ст.169 та ч.2 ст.298 КАС України, апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.

Враховуючи те, що вимоги ухвали судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023р. залишились не виконаними, недоліки апеляційної скарги у встановлений строк не усунуті, колегія суддів вважає, що на даний час є усі законні підстави для повернення вказаної апеляційної скарги апелянту.

Керуючись ст.ст.121,133,169,298,325,329 КАС України,

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - повернути апелянту.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідачОсіпов Ю.В.

СуддіКосцова І.П.

Скрипченко В.О.