Ухвала

від 27.07.2023 по справі 420/1647/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 липня 2023 року

м. Київ

справа №420/1647/23

адміністративне провадження № К/990/25486/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Гімона М.М., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №420/1647/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладіс Буд» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (відсутність достатнього бюджетного фінансування для сплати судового збору та повернення первинної, своєчасно поданої апеляційної скарги з цієї причини; із повторною апеляційною скаргою податковий орган звернувся до суду в найкоротший строк, після сплати відповідної суми судового збору), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ладіс Буд» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 15.11.2022 за №7632585/44063489 і №7632586/44063489; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.10.2022 №3, від 28.10.2022 №4 датою їх подання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 позов задоволено. Повний текст зазначеного судового рішення був складений 09.03.2023.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, податковий орган 07.04.2023 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Ухвалою від 10.04.2023 П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив таку апеляційну скаргу без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.

Відповідно до ухвали від 19.04.2023 суд апеляційний інстанції, задовольнивши клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, продовжив такий строк на п`ять днів з моменту отримання останнім копії такої ухвали.

В подальшому апеляційний суд ухвалою від 08.05.2023, відмовивши у задоволенні поданих податковим органом клопотань з питань відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків, повернув останньому апеляційну скаргу з причини несплати судового збору.

01.06.2023 контролюючий орган повторно звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення суду першої інстанції, одночасно порушивши перед судом апеляційної інстанції й питання поновлення строку апеляційного оскарження.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.06.2023, визнавши необгрунтованими наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження, залишив останню без руху та запропонував заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали зазначити інші підстави поновлення строку.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому фактично посилався на ті ж обставини (своєчасно подана первинна апеляційна скарга була повернута з причини несплати судового збору; повторно податковий орган звернувся в найкоротший строк, після сплати судового збору), якій вже надавалась оцінка в ухвалі суду від 05.06.2023.

П`ятий апеляційний адміністративний суд, розглянувши подане клопотання, визнав неповажними наведені у ньому підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у задоволенні такого клопотання та, як наслідок, відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 19.06.2023.

Надаючи оцінку твердженням скаржника щодо пропущення строку звернення із апеляційною скаргою з поважних причин, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вперше подана заявником апеляційна скарга не відповідала вимогам процесуальних норм в частині оплати судового збору, внаслідок чого така скарга 10.04.2023 була залишена без руху з наданням заявнику десятиденного строку на усунення вказаного недоліку; в подальшому суд ухвалою від 19.04.2023 продовжив відповідачу строк на усунення недоліків, проте у встановлений судом термін податковий орган судовий збір не сплатив, що стало підставою для повернення апеляційної скарги; повторно із апеляційною скаргою заявник звернувся до суду 01.06.2023, після сплати судового збору.

У контексті наведеного П`ятий апеляційний адміністративний суд зауважив, що наявність в учасника справи права на повторне звернення із апеляційною скаргою не свідчить про можливість оскарження рішення без застосування встановлених процесуальними нормами строкових обмежень; в той же час доводи заявника про поважність причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, а також об`єктивність перешкод в оскарженні рішення суду першої інстанції у визначений термін, не знайшли свого документального підтвердження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

П`ятий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 19.06.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №420/1647/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладіс Буд» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник М.М. Гімон І.Я.Олендер