Постанова

від 08.05.2023 по справі 927/1116/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2023 р. Справа№ 927/1116/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вікторія" Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.02.2023

у справі № 927/1116/22 (суддя: Шморгун В.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

до Комунального підприємства "Вікторія" Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області

про стягнення 135 453,62 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Комунального підприємства «Вікторія» Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 135 453,62 грн шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища шляхом незаконної порубки дерев на узбіччі автодороги с. Заньки - с. Велика Кошелівка Ніжинського району, праворуч в напрямку до с. Велика Кошелівка на відстані близько 150 м до знаку Велика Кошелівка (за межами населеного пункту), що спричинило шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням у справі № 927/1116/22 позов задоволено. Стягнуто з відповідача шкоду у сумі 135 453,62 грн, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з подальшим розподілом до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету та фонду охорони навколишнього природного середовища Вертіївської сільської ради, а також стягнуто з КП "Вікторія" Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області на користь Державної екологічної інспекції у Чернігівській області 2 481,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, дійшов висновку, що порушення законодавства про охорону навколишнього середовища сталося з вини відповідача, останнім не спростовано обставин та не надано доказів дотримання законодавчо встановленого порядку вирубки дерев.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, КП "Вікторія" Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.02.2023 у справі № 927/1116/22 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не відповідають встановленим обставинам справи, рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги аргументи відповідача та застосував ті норми закону, які не повинні були застосовані у даному спорі. Також, скаржник вказує, що долучений до позову розрахунок шкоди є неналежним доказом у даній справі, оскільки здійснений не вірно.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 апеляційна скарга у справі № 927/1116/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Гаврилюк О.М., Владимиренко С.В.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Гаврилюк О.М., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 справу № 927/1116/22 за апеляційною скаргою КП "Вікторія" Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.02.2023 прийняти до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О (головуючий), Гаврилюк О.М., Коротун О.М.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Вікторія" Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.02.2023 у справі № 927/1116/22; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи; витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/1116/22; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

До Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 06.03.2023, надійшли матеріали справи № 927/1116/22.

Учасники справи засобами електронного зв`язку повідомлені про розгляд Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги КП "Вікторія" Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.02.2023 у справі № 911/1116/22, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

В межах встановлених судом процесуальних строків від Державної екологічної інспекції у Чернігівській області письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

За змістом частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, комісією в складі старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Фесковця О.О., державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Олуковатого В.В. згідно з наказом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 04.01.2022 № 3 05.01.2022 здійснено заходи державного нагляду (контролю) за дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Вертіївської ОТГ Ніжинського району Чернігівської області, про що складено акт про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 05.01.2022 № 01/08.

У вищенаведеному акті вказано, що при проведенні перевірки виявлено наступне: при в`їзді в с. Велика Кошелівка зі сторони с. Заньки праворуч на узбіччі дороги, що веде до с. Велика Кошелівка, поза населеним пунктом (відстань близько 150 м до знаку с. Велика Кошелівка) виявлено пні в кількості 3-х штук знесених дерев породи тополя. Також поруч розміщувались частини стовбура та крони дерев, більша частина деревини була відсутня. Дані дерева були знесені працівниками КП "Вікторія", необхідні дозвільні документи, в даному випадку лісорубний квиток, на момент перевірки відсутні. Заміри пнів проведено у присутності директора КП "Вікторія" ОСОБА_1.

Старшим державним інспектором з ОНПС Чернігівської області Феськовцем О.О. та державним інспектором з ОНПС Чернігівської області проведено заміри пнів дерев повіреною 5-метровою стрічкою Р 5 УЗК ДСТУ 4179-023, яка є власністю позивача і повірена на 1 квартал 2022 року та складено відомість переліку дерев від 05.01.2022, яка є додатком до акта від 05.01.2022 № 01/08. Відповідно до відомості переліку дерев зазначено перелік пнів дерев породи тополя з діаметрами (у корі) біля шийки кореня: 1 дерево - 135 см, 1 дерево - 107 см, 1 дерево - 117,5 см, всього 3 дерева. Категорія дерев сироростучі.

05.01.2022 державним інспектором з ОНПС Чернігівської області Олуковатим В.В. відносно директора КП "Вікторія" Вертіївської ОТГ Падалка О.М. складено протокол № 000101 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 153 КУпАП, а саме за, те що, перебуваючи на посаді директора підприємства, допустив знесення зелених насаджень поза межами населеного пункту без лісорубного квитка, зокрема трьох сироростучих дерев породи тополя діаметрами: 135 см, 107 см, 117,5 см.

У графі протоколу "пояснення порушника та його зауваження до змісту протоколу чи мотиви відмови від його підписання" директором КП "Вікторія" ОСОБА_1 зазначено "знести три тополі без лісорубного квитка змусило падіння товстих гілок на проїзджу частину, що приводило до аварійної ситуації".

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 05.01.2022 № 01/08 державним інспектором з ОНПС Чернігівської області Олуковатим В.В. визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 153 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 850,00 грн.

Вказана постанова правопорушником не оскаржена, сума штрафу сплачена добровільно.

Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної спірною рубкою дерев, відповідно до якого розмір шкоди становить 135 453,62 грн. Розрахунок виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, додаток № 1.

Позивач звернувся до відповідача з претензію від 20.01.2022 № 15/203 з проханням сплатити суму завданої шкоди в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 135 453,62 грн. Зазначив, що в разі несплати, позивач буде змушений звернутися до суду з позовною заявою.

Шкода, завдана навколишньому природному середовищу незаконною вирубкою дерев в розмірі 135 453,62 грн, відповідачем у добровільному порядку не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, зокрема, земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісові відносини - це суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. Об`єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки. Суб`єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України (стаття 2 Лісового кодексу України).

Частиною 1 статті 3 Лісового кодексу України передбачено, що лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами статті 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

До лісового фонду України не належать:

- зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів;

- окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках;

- самозалісені ділянки у межах населених пунктів з деревами, середній вік яких менше 30 років, та самозалісені ділянки в межах охоронних зон об`єктів енергетики, магістральних теплових мереж, магістральних трубопроводів та інших лінійних об`єктів інфраструктури.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до частин 1, 6 статті 10 Закону України "Про рослинний світ" спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Заготівля деревини під час рубок головного користування, живиці на земельних ділянках лісового фонду здійснюється в порядку, що встановлюється Лісовим кодексом України. Інші види спеціального використання рослинних ресурсів на земельних ділянках лісового фонду здійснюються в порядку, що встановлюється цим Законом, Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 25 Закону України "Про рослинний світ" встановлено, що охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об`єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

За приписами пункту 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (стаття 107 Лісового кодексу України).

Відповідно до пункту "е" частини 1 статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 40 Закону України "Про рослинний світ" порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, зокрема, винні у: порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу. Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу.

Частиною 1 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до пункту "е" частини 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

За приписами частини 4 вказаної статті підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).

Винне діяння це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов`язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов`язків, покладених на особу. Враховуються і її суб`єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

При цьому за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна Інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633 (далі - Положення) Державна екологічна Інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

На підставі пункту 2 розділу 2 Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

За приписами абзацу 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області є органом, якому законом надано право на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, діє від імені та в інтересах держави та є належним позивачем у справі.

Як вже зазначалось, 05.01.2022 державними інспекторами з ОНПС Чернігівської області в ході перевірки виявлено незаконну порубку (без відповідних дозвільних документів, в даному випадку лісорубного квитка), дерев в кількості 3-х штук породи тополя, які були знесені працівниками КП "Вікторія".

Тобто, в ході перевірки було встановлено особу, яка здійснила самовільну рубку дерев, а саме відповідача у справі.

Як пояснив директор КП "Вікторія" ОСОБА_1 при складанні акта від 05.01.2022 № 01/08 про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, знесення дерев спонукало падіння гілок на дорогу, що ледь не призвело до трагедії. Проте, жодних доказів існування таких обставин не надав.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 05.01.2022 № 01/08 визнано гр. ОСОБА_1 , директора КП "Вікторія", винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 153 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 850,00 грн, який добровільно сплачено останнім.

Відповідно до статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" затверджений Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, що визначає умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

Пунктами 2, 3 вказаного Порядку визначено, що лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагентства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Місцевим господарським судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази щодо звернення відповідача до уповноваженого органу та отримання ним лісорубного квитка.

Посилання відповідача, що у даному випадку повинен нести відповідальність також постійний лісокористувач, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки у першу чергу до цивільно-правової відповідальності притягується особа безпосередньо винна у вчиненні правопорушення (здійсненні незаконної вирубки дерев), і лише у разі неможливості встановлення такої особи, може притягуватися особа, яка лише опосередковано винна, тобто яка через свою бездіяльність допустила можливість вчинення такого правопорушення. Будь-яких доказів того, що саме лісокористувачем дозволено (чи вчинено дії по сприянню) незаконну вирубку дерев, відповідачем суду не надано.

Також, місцевий господарський суд не прийняв до уваги доводи відповідача щодо непорушення останнім приписів частини 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", оскільки його дії полягають у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, що передбачено пунктом "з" частини 2 вказаної статті, за що законом передбачена відповідальність, з чим погоджується судова колегія.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 вже притягнутий до адміністративної відповідальності, яка передбачена статтею 153 КУпАП є безпідставним, оскільки відшкодування шкоди та накладення адміністративного стягнення є різними видами правової відповідальності.

Отже, наведені обставини у їх сукупності, є належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача, яка полягає у незаконній вирубці дерев поза межами населеного пункту без спеціального дозвільного документу, тобто належно оформленого лісорубного квитка, та завданням шкоди навколишньому природному середовищу.

Щодо розрахунку шкоди, завданої державі внаслідок незаконної вирубки дерев та порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища суд зазначає наступне.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Завдану шкоду від незаконної порубки підтверджено:

- актом про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 05.01.2022 № 01/08, в якому зазначено, що при в`їзді в с. Велика Кошелівка зі сторони с. Заньки праворуч на узбіччі дороги, що веде до с. Велика Кошелівка поза населеним пунктом (відстань близько 150 м до знаку с. Велика Кошелівка) виявлено пні в кількості 3-х штук знесених дерев породи тополя;

- відомістю переліку пнів, в якій зазначено перелік пнів дерев, пошкоджених до ступеня припинення росту з діаметрами в загальній кількості 3-х дерев: 1 дерево - 135 см, 1 дерево - 107 см, 1 дерево - 117,5 см;

- матеріалами про адміністративне правопорушення та розрахунком розміру шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев породи тополя по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, додаток № 1.

Вищенаведений розрахунок проведено Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, як контролюючим органом, на підставі такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, згідно з актом перевірки від 05.01.2022 № 01/08 польової перелікової відомості від 05.01.2022.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", починаючи з 01.01.2009 проводиться індексація затверджених цією постановою такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться відповідно до «Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди», заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, в якій зазначено, що індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу проводиться починаючи з 01.01.2009 за формулою Ні = Нп х І / 100, де Ні проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.

Щоб порахувати показник індексації за 2009 рік необхідно використати індекс інфляції за попередній рік, тобто за 2008 рік 122,3 %, і так далі (за 2015 рік індекс інфляції за 2014 рік 124,9 %).

Держекоінспекцією проведено розрахунок заподіяної шкоди з урахуванням індексації (за 2008 рік індекс інфляції 122,3 %, за 2009 рік 112,3 %, за 2010 рік 109,1 %, за 2011 рік 104,6 %, за 2013 рік 100,5 %, за 2014 рік 124,9 %, за 2015 рік 143,3 %, за 2016 рік 112,4 %, за 2017 рік 113,7 %, за 2018 рік 109,8 %, за 2019 рік 104,1 %, за 2020 рік 105,0 %).

Індексацію проведено починаючи з 01.01.2009, за 2012 рік індекс інфляції не перевищував 100 %, тому індексація, з урахуванням пункту 2 Порядку, за 2012 рік не проводилася. Коефіцієнти індексації застосовано згідно індексу споживчих цін, розрахованих Держстатом України.

Сума шкоди за пошкодження 3 дерев відповідного діаметру до ступеня припинення росту з урахуванням індексації за попередні роки становить: 31324,50*1,223*1,123*1,091*1,046*1,005*1,249*1,433*1,124*1,137*1,098*1,041*1,050 = 135 423,62 грн.

Таким чином, розрахунок шкоди, завданий державі внаслідок самовільної рубки дерев, здійснено Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області правомірно з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та коефіцієнтів індексації такс, відповідно до вимог чинного законодавства.

Місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив заперечення відповідача щодо проведення розрахунку шкоди на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, посилаючись на те, що зрубані дерева на узбіччі дороги, оскільки пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" встановлено, що зазначені такси застосовуються також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду.

Посилання відповідача на невірно розраховану суму шкоди місцевий господарський суд визнав необґрунтованим, оскільки згідно з таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту розмір шкоди за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту з діаметром у корі біля шийки кореня, сантиметрів 46,1-50 см становить 3 109,00 грн та за кожне 1-сантиметрове перевищення 50-сантиметрового діаметра додається 105 грн, а діаметр вирубаних дерев у даному випадку становить 135 см, 107 см, 117,5 см, з чим також погоджується судова колегія.

Заперечення апелянта щодо не зазначення у розрахунку шкоди, що заміри проведено по діаметру пошкоджених дерев у корі біля шийки кореня, судова колегія оцінює критично, з огляду на те, що у відомості переліку пнів вказано заміри дерев саме (у корі) біля шийки кореня.

Крім того, суд першої інстанції вірно зауважив, що словосполучення «у корі біля шийки кореня до ступеня припинення росту» при здійсненні відповідних замірів є тотожним з поняттям «пень», оскільки навіть у разі зрізу дерева нижче шийки кореня замір діаметру пня здійснюється за фактичним зрізом (примітка 4 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу").

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідач, допустивши протиправну діяльність у вигляді незаконної вирубки дерев без наявності лісорубного квитка, завдав шкоди рослинному світу та навколишньому природному середовищу.

Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Умисел поділяється на прямий (dolus directis) і непрямий (dolus eventualis). Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Ознаками інтелектуального моменту прямого і непрямого умислів є:

а) усвідомлення суспільно небезпечного характеру свого діяння;

б) передбачення його суспільно небезпечних наслідків (ключовими словами, які відповідають першій і другій ознакам інтелектуального моменту, є: усвідомлення й передбачення).

Ознака вольового моменту прямого умислу полягає в бажанні особи настання суспільно небезпечних наслідків, а непрямого умислу - у небажанні, але свідомому припущенні їх настання (ключові слова: бажання і свідоме припущення).

Доказів крайньої необхідності вирубки дерев, що могло призвести до аварійної ситуації, відповідачем суду не надано. При цьому, зважаючи на відсутність більшої частини зрубаної деревини (як зазначено в акті та не спростовано відповідачем), ця деревина використана відповідачем для особистих цілей.

Наведені обставини дають підстави для висновку про наявність в діях відповідача прямого умислу на вчинення спірного правопорушення.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Нормами чинного законодавства покладено обов`язок на підприємства, установи, організації і громадян обов`язок щодо збереження умов місцезростання об`єктів рослинного світу, до якого відносяться і дерева.

Вина відповідача полягає у видаленні дерев без дотримання порядку, встановленого чинним законодавством, що призвело до завдання державі збитків, які підлягають відшкодуванню.

Порушення вимог щодо охорони рослинного світу є підставою для покладення на винну особу цивільно-правової відповідальності.

Юридична відповідальність є важливим елементом правового регулювання суспільних відносин, суть якого полягає в цілеспрямованому впливі на поведінку індивідів за допомогою юридичних засобів з метою впорядкування суспільних відносин, надання їм системності і стабільності, уникнення різких загострень соціальних конфліктів, втілення принципів соціальної справедливості тощо. Саме існування права як регулятора суспільних відносин обумовлене необхідністю підтримувати соціальний порядок у неоднорідному суспільстві, попереджаючи будь-які відхилення від встановлених правил поведінки.

За допомогою юридичної відповідальності встановлюються дієві механізми охорони і захисту суспільних відносин від неправомірних посягань шляхом покарання діянь, які порушують умови нормального розвитку суспільства, суперечать інтересам держави, суспільства в цілому. Розгляд юридичної відповідальності саме в цьому контексті дозволяє з`ясувати її роль і значення в системі забезпечення і гарантування прав і свобод особи, їх охорони і захисту від незаконних порушень.

Юридична відповідальність є важливим засобом забезпечення законності та правопорядку, належної реалізації чинного законодавства. З іншого боку, вона стимулює правомірну поведінку суб`єктів суспільних відносин, сприяє формуванню в населення поваги до права та закону, а отже, виступає істотним фактором побудови правової держави в Україні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено, що порушення законодавства про охорону навколишнього середовища сталося з вини відповідача. Крім того, відповідачем не спростовано наведених обставин та не надано доказів дотримання законодавчо встановленого порядку вирубки дерев.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини 2 статті 67-1 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України (чинному на момент виникнення спірних правовідносин), до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі:

- до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 %;

- до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 %;

- до бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 %.

Отже, стягнення шкоди має здійснюватись відповідно до вищенаведених норм Бюджетного кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується судова колегія, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов`язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п. 29).

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що висновки викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не відповідають встановленим обставинам справи, рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.02.2023 у справі № 927/1116/22 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вікторія" Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.02.2023 у справі № 927/1116/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.02.2023 у справі № 927/1116/22 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Комунальне підприємство "Вікторія" Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

4. Справу № 927/1116/22 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун