Постанова

від 18.04.2023 по справі 910/4318/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2023 р. Справа№ 910/4318/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача: адвокат Цурка Н.О.; від відповідача: Бернацький Ю.А. (самопредставництво).Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брікспецбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/4318/22 (суддя Маринченко Я.В., м. Київ)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кластер Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брікспецбуд"

про стягнення 1 162 318,57 грн,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кластер Україна" (далі - позивач/ТОВ "Кластер Україна") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брікспецбуд" (далі - відповідач/ТОВ"Брікспецбуд") про стягнення грошових коштів (авансу) у розмірі 1 162 318,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про виконання робіт від 22.11.2021 №3140 в частині дотримання строків та виконання обумовленого обсягу робіт, у зв`язку з чим позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 614 359,53 грн авансу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі №910/4318/22 позов задоволено.

Присуджено до стягнення з ТОВ "Брікспецбуд" на користь ТОВ "Кластер Україна" заборгованість у розмірі 614 359,53 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмір 9 215,39 грн. Повернуто позивачу з Державного бюджету України судовий збір у сумі 8 218,88 грн.

Короткий зміст заяви ТОВ "Кластер Україна" про прийняття додатково рішення

26.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Кластер Україна" про ухвалення додаткового рішення, у якій останнє просило вирішити питання про розподіл судових витрат (витрат на правову допомогу) за наслідками розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/4318/22 та стягнути з відповідача на користь позивача 49 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/4318/22 стягнуто з ТОВ "Брікспецбуд" на користь ТОВ "Кластер Україна" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 49 000,00 грн.

При прийняті додаткового рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про співмірність вартості наданих послуг адвоката із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та ціною позову, у зв`язку з чим витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 49 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ "Брікспецбуд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/4318/22 повністю та винести постанову про відмову позивачу в задоволені заяви про додаткове рішення.

Апеляційна ТОВ "Брікспецбуд" обґрунтована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, не з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи.

Так, доводи скаржника зводяться до того, що: рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 № справі №910/4318/22 не вступило в законну силу і на нього поступила апеляційна скарга; рішення по апеляційній скарзі не прийнято на час подання даної апеляційної скарги; судові витрати на правничу допомогу є завищеними.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.

Частиною 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що позивач у строк, встановлений судом апеляційної інстанції, не подав відзив на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання позивачем відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 20.02.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Брікспецбуд" у справі №910/4318/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Апеляційна скарга ТОВ "Брікспецбуд" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Скаржником до апеляційної скарги подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/4318/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 поновлено строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/4318/22; відкрито апеляційне провадження у справі №910/4318/22; розгляд апеляційної скарги ТОВ "Брікспецбуд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/4318/22 призначено на 15.03.2023; зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/4318/22 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

У судовому засіданні 15.03.2023 оголошено перерву до 18.04.2023.

Явка сторін

У судове засідання 18.04.2023 сторони з`явилися.

Позиції учасників справи

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/4318/22 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Кластер Україна" про стягнення з відповідача на користь позивача 49 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи, представництво інтересів ТОВ "Кластер Україна" (клієнт) здійснювалося адвокатом Цуркою Наталією Олександрівною на підставі договору про надання правової допомоги від 11.01.2022.

Відповідно до пункту 1.1 договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити надання правової допомоги у порядку та строки обумовлені договором.

За умовами пункту 2.1 договору вартість, порядок та строки оплати правової допомоги, що надається (гонорар адвоката), визначаються у додаткових угодах до договору, які є невід`ємною його частиною.

30.04.2022 між позивачем та адвокатом Цуркою Н.О. підписано додаткову угоду №2 до договору, у якій сторони погодили, що за надання правової допомоги в Господарському суді міста Києва у справі про стягнення з ТОВ "Брікспецбуд" на користь позивача грошові кошти (аванс), в розмірі 1 162 318,57 грн, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар), розмір якого визначається за домовленістю між сторонами та складає 50 000,00 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до розрахунків судові витрати позивача у зв`язку з розглядом у Господарським судом міста Києва справи №910/4318/22 складаються з суми, визначеної в акті приймання-передачі виконаних робіт від 22.12.2022 №3.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За приписами частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У постанові Верховний Суд від 11.06.2021 у справі №34-16/17-3683-2011 висловив висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Як вже зазначалось вище, представництво інтересів позивача здійснювалося адвокатом Цуркою Н.О. на підставі договору про надання правової допомоги від 11.01.2022.

Відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт адвокатом надано, а клієнтом прийнято наступні види послуг:

- надання правових консультацій, роз`яснень та інформації з правових питань щодо способів захисту інтересів замовника з ТОВ "Брікспецбуд";

- опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, та вивчення судової практики, ознайомлення з документацією взаємовідносин сторін;

- підготовка позовної заяви про стягнення грошових коштів з ТОВ "Брікспецбуд" на користь ТОВ "Кластер Україна";

- формування пакетів документів для подачі до Господарського суду міста Києва позовної заяви про стягнення грошових коштів з ТОВ "Брікспецбуд" на користь ТОВ "Кластер Україна", направлення позовної заяви стороні у справі та подача до Господарського суду міста Києва;

- ознайомлення з відзивом ТОВ "Брікспецбуд" у справі №910/4318/22, підготовка, направлення відповіді на відзив;

- представництво інтересів ТОВ "Кластер Україна" у Господарському суді міста Києва щодо розгляду справи №910/4318/22 за позовом ТОВ "Кластер Україна" до ТОВ "Брікспецбуд" про стягнення грошових коштів на судовому засіданні 09.08.2022 в приміщенні суду;

- ознайомлення з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №910/4318/22 за позовом ТОВ "Кластер Україна" до ТОВ "Брікспецбуд" про стягнення грошових коштів та підготовка заперечень, направлення на адресу ТОВ "Брікспецбуд" та подача до Господарського суду міста Києва;

- представництво інтересів ТОВ "Кластер Україна" у Господарському суді міста Києва щодо розгляду справи №910/4318/22 за позовом ТОВ "Кластер Україна" до ТОВ "Брікспецбуд" про стягнення грошових коштів на судовому засіданні 15.09.2022 в приміщенні суду;

- підготовка, направлення та подача заяви про зменшення позовних вимог у справі №910/4318/22 за позовом ТОВ "Кластер Україна" до ТОВ "Брікспецбуд" про стягнення грошових коштів;

- ознайомлення з клопотання про витребування доказів, долучення доказів та підготовка заперечень, направлення на адресу ТОВ "Брікспецбуд" та подача до Господарського суду міста Києва;

- представництво інтересів ТОВ "Кластер Україна" у Господарському суді міста Києва щодо розгляду справи №910/4318/22 за позовом ТОВ "Кластер Україна" до ТОВ "Брікспецбуд" про стягнення грошових коштів на судовому засіданні 10.11.2022 в приміщенні суду;

- представництво інтересів ТОВ "Кластер Україна" у Господарському суді міста Києва щодо розгляду справи №910/4318/22 за позовом ТОВ "Кластер Україна" до ТОВ "Брікспецбуд" про стягнення грошових коштів на судовому засіданні 22.12.2022 в приміщенні суду.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

Однак, відповідачем заяви про зменшення суми судових витрат з належним обґрунтуванням у порядку частини 5 статті 126 ГПК України подано не було, ґрунтовних заперечень з приводу наявності підстав вважати розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу завищеним не наведено.

З огляду на відсутність обґрунтованої заяви відповідача про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, враховуючи сукупність доказів щодо витраченого адвокатом часу на підготовку позову, письмових пояснень та матеріалів до судового засідання, участь адвоката у судових засіданнях, характер спірних правовідносин у справі, ціну позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 49 000,00 грн є доказово обґрунтованими та підлягають розподілу.

Положеннями пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки рішенням суду у справі №910/4318/22 позов задоволено, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу з покладенням їх на відповідача.

Інші доводи скаржника, які зазначені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні статті 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що додаткове рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/4318/22, та, відповідно, апеляційна скарга ТОВ "Брікспецбуд" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 дія оскаржуваного додаткового рішення була зупинена в силу приписів частини 5 статті 262 ГПК України, і за наслідками апеляційного розгляду рішення залишено без змін, а тому дія додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/4318/22 підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брікспецбуд" на додткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/4318/22 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/4318/22 залишити без змін.

3. Поновити дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі №910/4318/22.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Справу №910/4318/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 08.05.2023.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова