Рішення

від 04.05.2023 по справі 914/512/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2023 Справа № 914/512/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич Тепло Трейд», м. Львів,

до відповідача: Львівського комунального ремонтно-аварійного підприємства, м. Львів,

про стягнення 107'788,49 грн заборгованості,

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: В. Любашевський.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

СУТЬ СПОРУ. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич Тепло Трейд» до Львівського комунального ремонтно-аварійного підприємства про стягнення 107'788,49 грн заборгованості за договором поставки №01/04 від 01.04.2022, з яких 101'263,26 грн основний борг та 6'525,23 грн пеня.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки в частині оплати вартості поставленого товару.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.02.2023 року справу № 914/512/23 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою суду від 14.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику представників сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомлено сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

23.02.2023 відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву (вх.№4786/23), у якому вимоги позивача заперечив повністю та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки договір поставки №01/04 від 01.04.2022 відповідачем не підписувався і поставка товарів за наведеним договором не проводилася. Долучені до матеріалів позовної заяви видаткові накладні не містять посилання на договір, такі відповідач не підписував і на них містяться кліше підписів і печатки, однак використання останніх не створюють юридичних наслідків; відповідач не отримував товарно-матеріальні цінності, вказані позивачем. Також зазначив, що орієнтовний розмір судових витрат складає 7'350,00 грн за надані послуги та 5'389,42 грн гонорар успіху.

Ухвалою від 28.02.2023 суд призначив судове засідання на 23.03.2023 та зобов`язав позивача надати у судове засідання оригінали документів, доданих до позовної заяви.

23.03.2023 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (вх.№7315/23).

23.03.2023 судове засідання у справі не відбулось у зв`язку із оголошенням 23.03.2023 о 09:08 у Львівській області сигналу повітряної тривоги, тому ухвалою від 23.03.2023 судове засідання було призначено на 20.04.2023.

20.04.2023 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.05.2023. Явка сторін у судовому засіданні визнана обов`язковою.

Представник позивача у судове засідання 04.05.2023 не з`явився, оригінали документів не подав, причини відсутності у судовому засіданні не повідомив, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Відповідач у судове засідання з`явився, вимоги позивача заперечив з підстав, наведених у відзиві, зазначив, що позов є безпідставним, оскільки у відповідача відсутній договір №01/04 та інші документи, а товар він не отримував від позивача.

Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, оскільки позивача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, адже відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 04.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Позивач стверджує, що 01.04.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ ТЕПЛО ТРЕЙД» (постачальник) та Львівським комунальним ремонтно-аварійним підприємством (покупець) був укладений договір поставки №01/04, згідно умов якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцю на умовах цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити готову продукцію на умовах даного договору.

Пунктом 3.2 даного договору встановлено, що покупець зобов`язується здійснити оплату за цим договором згідно виставлених продавцем рахунків. Продавець повинен здійснити поставку продукції з моменту виконання покупцем умов пункту 3.3 даного договору.

Відповідно до 3.4 договору право власності на продукцію, що постачається, переходить до покупця після оплати.

Розділом 5 даного договору встановлено, що за порушення строків оплати по договору покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Усі повідомлення, сповіщення, що направляються сторонами одна одній згідно з цим договором, повинні бути здійснені в письмовій або електронній формі і вважатимуться поданими належним чином, якщо відправка підтверджена повідомленням про отримання іншою стороною. Сканкопії даного договору, включаючи сам договір, усі додатки до договору, угоди про внесення змін до договору (якщо такі будуть укладені), а також інші документи, якими сторони будуть обмінюватися в процесі виконання цього договору, передані засобами електронної пошти мають юридичну силу оригіналу та приймаються до виконання сторонами на рівні з оригіналом, але з обов`язковим подальшим обміном сторонами оригінальними екземплярами цих документів з допомогою засобів поштового зв`язку або особисто не пізніше, як у двотижневий термін з моменту обміну цими документами засобами електронної пошти (п.8.2 та 8.7 договору).

Відповідно до п.8.5 договору цей договір діє з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Позивач зазначає, що на виконання умов укладеного договору упродовж квітня-червня 2022 року здійснив поставку та передав відповідачу товар на загальну суму 101'263,26 грн, що, на його думку, підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, а саме: № 67 від 13.04.2022 на суму 1'731,61 грн, № 1 від 15.04.2022 на суму 13'615,52 грн, № 73 від 15.04.2022 на суму 1'023,12 грн, № 74 від 20.04.2022 на суму 2'225,16 грн, № 80 від 25.04.2022 на суму 3'600,31 грн, № 83 від 27.04.2022 на суму 1'885,20 грн, № 85 від 28.04.2022 на суму 1'521,28 грн, № 22 від 01.06.2022 на суму 1'950,30 грн, № 42 від 01.06.2022 на суму 13'303,91 грн, № 168 від 07.06.2022 на суму 243,74 грн, № 169 від 08.06.2022 на суму 2'356,34 грн, № 179 від 15.06.2022 на суму 1'813,68 грн, № 181 від 15.06.2022 на суму 4'264,98 грн, № 182 від 15.06.2022 на суму 593,69 грн, № 194 від 23.06.2022 на суму 5'470,63 грн та № 196 від 24.06.2022 на суму 16'101,48 грн, однак відповідач не оплатив за отриманий товар. Також за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 6'525,23 грн пені, яку просить стягнути з відповідача.

ОЦІНКА СУДУ.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.14 ГПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначено у ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно з статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є основними засадами судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України.

Як уже відзначалося, відповідач заперечив вимоги позивача та зазначив, що договір №01/04 від 01.04.2022 між сторонами не укладався, та відповідно жодних поставок за таким він не отримував. Видаткові накладні та договір, що долучені до позовної заяви, підписані з використанням кліше підпису (факсиміле) та печатки, які не створюють юридичних наслідків. У судових засіданнях представник відповідача відзначав, що між сторонами існували господарські відносини, однак первинні документи по факту поставки товару підписувались власноручно відповідальною за отримання товару від товариства особою і такі були оплачені покупцем.

У судовому засіданні 20.04.2023 суд дослідив подані 23.03.2023 позивачем на вимогу суду документи (видаткові накладні) та встановив, що серед них є частина оригіналів, підписаних уповноваженими особами та з печатками підприємств, заборгованість по них відсутня, оскільки відповідач їх оплатив. Однак на іншій частині накладних підпис відповідальної особи вчинено за допомогою факсиміле або з використанням інших технічних засобів. На запитання суду про те, чому відсутні власноручно вчинені підписи саме на видаткових накладних, сума за якими є предметом спору, і лише на них, у той час, як на інших накладних, які оплачені відповідачем, містяться власноручні підписи, директор товариства чітко відповісти не зміг. Лише підтвердив, що такі накладні (стягнення за якими є предметом спору) були роздруковані працівниками товариства з підписом та печаткою відповідача з комп`ютера. Але, як вони появилися у комп`ютері не пояснив, зазначивши, що інших оригіналів накладних, а також оригіналу договору поставки №01/04 від 01.04.2022 у ТОВ «Галич Тепло Трейд» немає.

Враховуючи обгрунтування позовних вимог та заперечення відповідача щодо укладення договору поставки №01/04 від 01.04.2022 та отримання товару за видатковими накладними, копії яких долучено до позовної заяви, суд у минулому судовому засіданні оголосив перерву та запропонував позивачу надати оригінали зазначених документів для огляду та додаткові пояснення з приводу даної ситуації. Дата і час судового засідання були узгоджені з представником позивача, однак останній у судове засідання 04.05.2023 не з`явився, причин неявки не повідомив, оригінали документів та додаткових пояснень суду не подав.

Згідно ст.91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій. Факсимільне відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам наведених норм, адже факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.

Суд інформує, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч.3 ст.207 ЦК України).

Таким чином у матеріалах справи відсутні докази передачі позивачем товару відповідачу на суму 101263,26 грн, а відповідач заперечує факт отримання товару. Оскільки відповідач спростував доводи позивача, а позивач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, адже факт поставки товару на стягувану суму позивач не довів.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №ПН1476015 від 27.01.2023 на суму 2'684,00 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, тому при розподілі судових витрат судовий збір покладається на позивача.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 12'739,42 грн, з яких: 7'350,00 грн за надані послуги та 5'389,42 грн гонорар успіху. На підтвердження понесених витрат подав копію договору про надання професійної правничої допомоги від 10.02.2023, укладений між адвокатом Любашевським В.П. та ЛК РАП (клієнт), свідоцтва №171 від 05.06.1997 та довіреності від 27.01.2023.

За умовами договору адвокат надає клієнту професійну правничу допомогу у справі №914/512/23, а клієнт приймає і оплачує отриману правову допомогу на умовах, визначених договором. Склад правової допомоги та вартість кожної години надання послуг адвокатом наведений у п.1.2.1 та 3.2 договору.

Згідно п.3.4 договору розрахунки за надані послуги здійснюються клієнтом шляхом перерахування на рахунок адвоката вартості послуг не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання акта здавання-приймання правової допомоги (п.3.6 договору). У разі відмови у задоволенні заявленого до клієнта позову і набрання рішенням суду законної сили або у разі залишення позову без розгляду, клієнт у винагороду адвоката, за надання правової допомоги, включає преміювальну виплату у розмірі 5% ціни позову, що становить 5'389,42 грн і яка в наступному включається сторонами до витрат на професійну правничу допомогу.

21.02.2023 сторони підписали акт здавання-приймання правової допомоги, згідно з яким адвокатом було надано правову допомогу у вигляді виконання робіт з погодинною їх оплатою, а саме: консультації з виїздом до клієнта (5.5 год на суму 2'100,00 грн), ознайомлення з матеріалами справи (2 год на суму 600,00 грн), вивчення законодавства стосовно предмета спору (5 год на суму 2'250,00 грн), складання (підготовка) відзиву (4.5 год на суму 1'800 грн), його надіслання сторонам (300,00 грн), а також ведення та моніторинг справи у системі «Електронний суд» (300,00 грн).

22.02.2023 ЛК РАП оплатило адвокату 7'350,00 грн. за надання правової допомоги за договором від 10.02.2023, що підтверджується копією платіжної інструкції №1 та випискою з банківського рахунку адвоката.

У судовому засіданні 04.05.2023 представник відповідача просив суд стягнути з позивача лише фактично сплачені витрати на правову допомогу у розмірі 7'350,00 грн. Зазначив, що ним до заявленої суми не було зараховано вартість послуг участі у судовому засіданні 20.04.2023 та 04.05.2023, які фактично надавалися, однак не буде збільшувати заявленої суми витрат і просив врахувати це.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст.126 ГПК України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України).

Судові витрати, крім судового збору, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та адвокатом В. Любашевським укладено договір про надання професійної правничої допомоги, проведена оплата за надання таких послуг.

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на предмет договору об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги у зв`язку із вирішенням спору.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не подані клопотання, передбачені ст.126 ГПК України, а також докази неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката. Натомість витрати відповідача на правову допомогу підтверджуються наявними матеріалами.

Оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог, а заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими і співмірними із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт і витраченим ним часом, суд стягує з позивача понесені відповідачем витрати на правову допомогу у розмірі 7'350,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ ТЕПЛО ТРЕЙД» (79037, м.Львів, вул.Б.Хмельницького,275, кв.16; код ЄДРПОУ 44496511) на користь Львівського комунального ремонтно-аварійного підприємства (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 95 код ЄДРПОУ 19339008) 7'350,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 09.05.2023.

Суддя Б. Яворський.