Рішення

від 25.04.2023 по справі 922/219/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2023м. ХарківСправа № 922/219/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76)

в інтересах державі в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7; код 04059243)

до Спільного українсько-американського підприємства "Європоль" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (61093, м. Харків, пров. Володимира Усенка, 2; ідент. код 30751167)

про стягнути 3 344 581,46 грн.

за участю представників:

прокурора Пєскова Ю.В.

позивача Жилко С.Е.

відповідача Чубаренко О.О.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури міста Харкова (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) з позовом до Спільного українсько-американського підприємства "Європоль" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 3 344 581,46 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що відповідачем у період з 01.11.2020 по 30.09.2021 не сплачено за користування земельною ділянкою площею 1, 0349 га по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:06:001:0011) плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 3 344 581,46 грн., внаслідок чого останнє зберегло у себе майно - грошові кошти. Судові витрати прокурор просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 922/219/22, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін на 23 лютого 2022 року.

У підготовчому засіданні 23.02.2022 було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на "15" березня 2022 р. об 11:30 год.

Однак, 15 березня 2022 року судове засідання у справі № 922/219/22 не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова ворожими військами та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2022 у справі № 922/219/22, у зв`язку з винятковими обставинами та дотримання прав усіх учасників провадження, було відкладено розгляд справи № 922/219/22 та запропоновано усім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості розгляду справи за відсутності повноважних представників сторін за наявними матеріалами в порядку ч.3 ст.196 ГПК України або за їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2022 було призначено розгляд справі № 922/219/22 у підготовчому засіданні на 30.11.2022 року.

У підготовчому засіданні 30.11.2022 р. було постановлено: протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на "07" лютого 2023 р.

Разом з тим, судове засідання у справі № 922/219/22, призначене на 07.02.2023 року, не було проведено у зв`язку з відпусткою судді Шатернікова М.І. з 12.12.2022 по 17.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.03.2023 проведення судового засідання з розгляду справи № 922/219/22 по суті було призначено на "11" квітня 2023 р. о 11:30.

У судовому засіданні 11.04.2023 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 18.04.2023 р. о 12:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 18.04.2023 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 25.04.2023 р. о 12:10, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

07.07.2022 від відповідача надійшов відзив на позов (вх 6274), в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, зокрема, посилаючись на ту обставину, що у власності Спільного українсько-американського підприємства "Європоль" у формі товариства з обмеженою відповідальністю дійсно знаходиться нежитлова будівля літ "Ж-4", загальною площею 2867,2 кв.м, розташована за адресою м Харків, вул. Шевченка, 142а, проте позивачем не надано доказів того, що земельна ділянка, необхідна для обслуговування та експлуатації нерухомого майна відповідача по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові була сформована як об`єкт цивільного права з 01.11.2020 року по 30.09.2021 року у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, натомість доведеною є обставина не використання відповідачем земельної ділянки площею 1,0349 га по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011, оскільки частина вказаної земельної ділянки орієнтовно площею 0,45 га використана під будівництвом магістралі загального значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові. При цьому, Харківська міська рада мала можливість самостійно ініціювати розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011, з метою формування в тому числі земельної ділянки для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі літ "Ж-4", по вул. Шевченка, 142а у м. Харкові в порядку ст. 79,79-1 ЗК України та подальшої можливості отримання з відповідача орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою, проте така земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав та обов`язків не була сформована, що у такому випадку виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати та виключає можливість задоволення позову в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України. крім того, відповідач наголошує, що при формуванні позовних вимог, не було враховано той факт, що відповідачем за період з 01.11.2022 по 30.09.2021 за фактичне користування землею за адресою м Харків, вул. Шевченка, 142а було сплачено загалом 478822,12 грн, що підтверджується відповідними податковими деклараціями з плати за землю у зазначених періодах та платіжними дорученнями.

У судовому засіданні повноважні представники позивача та прокуратури підтримали позовні вимоги повністю, наполягаючи, що відповідач з 01.11.2022 по 30.09.2021 використовує земельну ділянку площею 1,0349 га по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011, без виникнення в останнього права власності на землю, права постійного користування земельною ділянкою та права оренди земельної ділянки без державної реєстрації. У зв`язку з тим, що дана земельна ділянка залишається в комунальній власності, відповідач, зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельної ділянки. Таким чином на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України, на думку прокурора та позивача, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав чи міг би одержати від цього майна, а тому відповідачем порушені права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку у сумі 3344581,46 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує повністю, вказуючи, що відповідач фактично не міг використовувати всю земельну ділянку вказану позивачем, земельна ділянка необхідна для обслуговування нерухомого майна відповідача не сформована як об`єкт цивільних прав, а відтак розрахунок суми безпідставно збережених коштів є необґрунтованим. За таких підстав, відповідач просить відмовити.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 25.04.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлова будівля літ. «Ж-4» площею 8057, 3 кв.м. по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові належать на праві приватної власності Спільному українсько - американському підприємству "ЄВРОПОЛЬ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) на підставі передавального акту від 21.10.2020 б/н. Нежитлову будівлю отримано від ТОВ «Науково - виробниче підприємство "СТІНГ".

Нежитлова будівля літ. «Ж-4» площею 8057, 3 кв.м. по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові, на момент її отримання у власність відповідачем знаходилась на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011, яка перебувала в орендному користуванні ТОВ «Науково - виробниче підприємство "СТІНГ" за договором оренди землі від 28.04.2005 року, зареєстрованого 28.04.2005 під № 6689/05.

Разом з тим, у зв`язку з розірванням договору оренди землі від 28.04.2005 року, зареєстрованого 28.04.2005 під № 6689/05, номер запису про інше речове право № 6543085 від 22.07.2014, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011, яка перебувала в користуванні ТОВ «Науково - виробниче підприємство «СТІНГ», було припинено 21.04.2020 року.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 1,0349 га по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та публічної кадастрової карти України, речові права щодо вказаної земельної ділянки СУАП «ЄВРОПОЛЬ» у формі ТОВ до теперішнього часу не зареєстровано.

Одночасно, як свідчать матеріали справи, розірвання договору оренди землі від 28.04.2005 року, зареєстрованого 28.04.2005 під № 6689/05, було пов`язано з прийнятим Харківською міською радою рішенням 32 сесії 7 скликання від 18.12.2019 № 1913/19 "Про використання земельних ділянок для суспільних потреб (суспільної необхідності)" в межах якого було визначено перелік земельних ділянок, використання яких для суспільних потреб (суспільної необхідності) зумовлене будівництвом магістралі загального значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові, у зв`язку з чим доручено Департаменту земельних відносин ХМР вжити заходи щодо розірвання договорів оренди землі.

13.09.2019 Департаментом містобудування та архітектури ХМР Управлінню з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства ХМР (як замовнику будівництва) видано містобудівні умови та обмеження для нового будівництва магістралі загального значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові з реєстраційним номером MU01:1357-3867-8765-3228 №160м.

За результатами конкурсної процедури закупівлі між Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства ХМР та Консорціумом "Блек Сі Консорціум" було укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 06-26 від 26.06.2020 року, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався у 2020-2021 роках виконати роботи з нового будівництва магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові. Дія вказаного договору та строк виконання робіт було продовжено до 31.12.2022 року.

Доказів здійснення розробки технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011, після прийняття рішення щодо використання частини цієї ділянки при будівництві магістралі, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до акту від 05.10.2021 обстеження земельної ділянки вул. Шевченка, 142а в м. Харкові, з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011, складеного головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради Павловським Р.В., було здійснено обстеження земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Шевченка, 142а у м. Харкові та встановлено, що нежитлова будівля літ. «Ж-4» загальною площею 8057, 3 кв.м. по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові належить на праві приватної власності Спільному українсько - американському підприємству "ЄВРОПОЛЬ" та розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011. Обстеженням на місцевості встановлено, що земельна ділянка загальною площею 1,0349 га з кадастровим номером 6310136600:06:001:001 з 22.10.2020 по теперішній час використовується Спільним українсько - американським підприємством "ЄВРОПОЛЬ" у формі ТОВ для обслуговування нежитлової будівлі без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України. При цьому, в акті зафіксовано, що на частині земельної ділянки, орієнтовною площею 0,4500 га ведеться будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові.

Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 10349 кв.м (кадастровий номер 6310136600:06:001:0011) по вул. Шевченка, 142а у м. Харкові від 02.09.2021 № 908/176-21, Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, здійснено розрахунок розміру суми безпідставно збережених Спільним українсько - американським підприємством "ЄВРОПОЛЬ" у формі ТОВ коштів за користування спірною земельною ділянкою у розмірі орендної плати за період з 01.11.2020 по 30.09.2021.

Таким чином, як вказує прокурор та підтверджує позивач, Спільне українсько - американське підприємство "ЄВРОПОЛЬ" у формі ТОВ у період з 01.11.2020 по 30.09.2021 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 142а у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати за землю, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом до Спільного українсько - американського підприємства "ЄВРОПОЛЬ" у формі ТОВ про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Шевченка, 142а у м. Харкові у розмірі 3 344 581,46 грн. за період з 01.11.2020 по 30.09.2021.

Відповідач, в свою чергу, позовні вимоги не визнає, зазначає, що ним не використовується земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 площею 1,0349 га, а відповідач використовує частину земельної ділянки під будівлями та в обсязі необхідному для обслуговування будівель, проте вказана земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав, що виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд констатує, що предметом даного спору є сума, нарахована позивачем та заявлена до стягнення прокурором, як доходи, отримані або які можна було б отримати від безпідставно набутого майна, в порядку статей 1212, 1213, 1214 ЦК України.

При цьому, суд зазначає, що, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Тобто, визначальною підставою для застосування положень статей 1212, 1214 ЦК України є той факт, що майно набуте особою без достатньої правової підстави повинно в обов`язковому порядку вибути з його володіння.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

Згідно зі статтею 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині 1 статті 93 ЗК встановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК),

В силу статті 125 ЗК право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 ГПК, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно - нежитлова будівля літ. «Ж-4» площею 8057, 3 кв.м. по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові належать на праві приватної власності Спільному українсько - американському підприємству "ЄВРОПОЛЬ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі передавального акту від 21.10.2020 б/н. Зареєстровано майно за відповідачем з 22.10.2020.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 1, 0349 га по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові за яку Спільне українсько - американське підприємство "ЄВРОПОЛЬ" у формі ТОВ сплачувало земельний податок, зокрема за період з 01.11.2022 по 30.09.2021 було сплачено 478822,12 грн.

Згідно зі статтею 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно ч. 1 ст. 21 ЗУ "Про оренду землі", орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

В свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові у період з 01.11.2020 по 30.09.2021, перебувала у користуванні відповідача без реєстрації відповідного речового права, що також підтверджується наявним у матеріалах справи актом обстеженням та визнається відповідачем. При цьому відповідач не здійснював плату за землю у встановленому законом порядку, а саме відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, у зв`язку з чим позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Водночас, суд зазначає, що при розгляді справ про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, одне з ключових значень має площа земельної ділянки, яку фактично використовує відповідач і підтвердження її відповідними доказами, а не просто факт формування земельної ділянки в один об`єкт цивільних прав з відповідною площею попереднім користувачем земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №917/266/19.

Позивач визначаючи площу земельної ділянки якою, на думку останнього, безпідставно користується відповідач посилається акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки вул. Шевченка, 142а в м. Харкові від 05.10.2021.

Дійсно, матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові була сформована у 2005 році в єдиний об`єкт з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 та загальною площею 1,0349 га.

Разом з тим, у подальшому частина вказаної земельної ділянки була вилучена для суспільних потреб (будівництво магістралі), у зв`язку з чим було розірвано договір оренди вказаної земельної ділянки з попереднім землекористувачем цієї земельної ділянки.

Доказів здійснення позивачем поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 з метою вилучення земель зайнятих під будівництвом магістралі та, відповідно, утворення нових земельних ділянок як об`єкту цивільних прав, зокрема земельної ділянки необхідної для обслуговування нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачу із визначенням розміру такої ділянки та її кадастрового номеру, до матеріалів справи не надано.

При цьому, як стверджує прокурор та позивач, відповідачем використовується земельна ділянка вул. Шевченка, 142а в м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 у повному обсязі, тобто площею 1,0349 га, на підтвердження чого надано відповідний акт обстеження.

Разом з тим, відповідно до акту обстеження від 05.10.2021 земельної ділянки вул. Шевченка, 142а в м. Харкові, з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011, встановлено що на частині земельної ділянки, орієнтовною площею 0,4500 га ведеться будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові.

Відповідно до приписів п.288.1 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 288.2 288.5 Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу

Згідно до приписів п.288.7 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Оскільки в даних правовідносинах мова йде про стягнення з відповідача безпідставно збережених ним сум орендної плати, яку він мав би сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою, то площа цієї фактично використовуваної земельної ділянки має визначальне значення для розрахунку таких сум.

Разом з тим, факт формування земельної ділянки позивачем з відповідними розмірами (1.0349 га) для передачі її у користування попередньому землекористувачу, не свідчить про фактичне користування відповідачем саме такою площею земельної ділянки у період, коли право на користування всією сформованою земельною ділянкою у землекористувача не виникло на законних підставах (укладення відповідного правочину), як і не є підтвердженням безпосереднього фактичного користування відповідачем земельною ділянкою саме у розмірі 1,0349 га, оскільки частина вказаної земельної ділянки була вилучена для суспільних потреб та на ній ведеться будівництво магістралі, що й стало підставою для розірвання договору оренди землі з попереднім землекористувачем.

При цьому, доказів формування нової земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав, з відповідними розмірами земельної ділянки, необхідними для обслуговування нерухомості відповідача та з виключенням ділянки на якій ведеться будівництво, до матеріалів справи не надано

А отже і розрахована позивачем сума неодержаної ним суми орендної плати за земельну ділянку розміром 1,0349 га, не підтверджена матеріалами справи.

Відтак має значення площа, яку фактично використовує відповідач в таких позовах, і підтвердження її належними доказами, а не просто факт формування земельної ділянки в один об`єкт цивільних прав з відповідною площею для попереднього землекористувача, враховуючи, що у подальшому частина вказаної земельної ділянки була вилучена для суспільних потреб, що виключає можливість її безпосереднього використання відповідачем для обслуговування своєї нерухомості.

На необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, якою фактично користується особа, до якої подано позов органом місцевого самоврядування про стягнення неодержаних доходів у розмірі орендної плати, зокрема, актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки звернула свою увагу Велика Палата у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, та у постанові від 04.12.2019 зі справи № 917/1739/17.

З акту обстеження земельної ділянки не вбачається на якій саме підставі спеціалістом відділу було встановлено безпосереднє використання відповідачем земельною ділянкою розміром 1,0349 га, враховуючи, що частина цієї земельної ділянки вилучена для суспільних потреб - будівництва магістралі.

При цьому з матеріалів справи неможливо встановити розмір земельної ділянки, якої користується відповідач та відповідно здійснити розрахунок відповідних сум самостійно, оскільки у акті вказано лише про орієнтовний розмір земельної ділянки на якій ведеться будівництво магістралі.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що прокурором та позивачем не доведено факт користування відповідачем всією сформованою позивачем у 2005 році земельною ділянкою площею 1,0349 га протягом спірного періоду з 01.11.2020 по 30.09.2021, оскільки частина цієї ділянки була вилучена для суспільних потреб (доказів протилежного до суду не надано), та суду не надано доказів формування нової земельної ділянки як об`єкту цивільних прав саме з визначенням площі необхідної та достатньої для обслуговування нерухомості відповідача та з вилученням ділянки зайнятої під будівництвом загальноміського значення, що ставить під сумнів обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Приймаючи до уваги що, прокурором та позивачем не надано доказів того, що відповідачем безпідставно використовувалась саме земельна ділянка у розмірі сформованому позивачем, у розмірі площі 1,0349 га, а не у розмірі який необхідний для користування нерухомим майном, що належить відповідачу, або доказів формування нової земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, або те, що вказані розмірі співпадають, а відтак і безпідставність та необґрунтованість розміру безпідставно збережених відповідачем коштів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а відтак відмовляє в позові.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України, відповідно до якої, у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на прокурора.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "05" травня 2023 р.

СуддяМ.І. Шатерніков