Постанова

від 05.07.2023 по справі 922/219/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року м. Харків Справа № 922/219/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

за участю представників сторін:

прокурор: Горгуль Н.В., посвідчення від 01.03.2023 №072883;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: адвокат Чубаренко О.О., на підставі довіреності б/н від 01.05.2023;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків,

на рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2023, ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, повний текст якого складений 05.05.2023 (суддя Шатерніков М.І.),

у справі №922/219/22

за позовом: керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова, м. Харків, в інтересах державі в особі Харківської міської ради, м. Харків,

до відповідача: Спільного українсько-американського підприємства "Європоль" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків,

про стягнення 3344581,46грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовною звернувся керівник Київської окружної прокуратури, в якій просить стягнути з СУАП "Європоль" у формі ТОВ кошти у розмірі 3344581,46грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви прокурор зазначав, що відповідач у період з 01.11.2020 по 30.09.2021 не сплачував за користування земельною ділянкою площею 1,0349 га по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:06:001:0011), плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого останній зберіг у себе майно - грошові кошти у сумі 3344581,46грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 у справі №922/219/22 у задоволенні позову керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прокурором та позивачем не доведено факт користування відповідачем всією сформованою позивачем у 2005 році земельною ділянкою площею 1,0349 га протягом спірного періоду з 01.11.2020 по 30.09.2021, оскільки частина цієї ділянки була вилучена для суспільних потреб (доказів протилежного до суду не надано), та суду не надано доказів формування нової земельної ділянки як об`єкту цивільних прав саме з визначенням площі, необхідної та достатньої для обслуговування нерухомості відповідача, та з вилученням ділянки, зайнятої під будівництвом загальноміського значення.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Харківської обласної прокуратури, який просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 у справі №922/219/22 та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову прокурора, на суму 2865759,34грн, судові витрати відшкодувати за рахунок відповідача.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що після розірвання договору оренди землі від 28.04.2005 №6689/05 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 площею 1,0349 га, залишилися незмінними її площа, конфігурація, цільове призначення, а нерухоме майно - нежитлова будівля літ. "Ж-4", що належить відповідачу, знаходиться на цій земельній ділянці. Спірна земельна ділянка виділялася саме для будівництва та експлуатації нежитлової будівлі літ. "Ж-4" з тимчасовою автостоянкою. Прокурор зазначає, що факт укладання між Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та Консорціумом "Блек Сі Консорціум" договору про закупівлю робіт за державні кошти № 06-26 від 26.06.2020 не свідчить про конкретний період виконання робіт, коли відповідач не міг користуватися всією площею земельної ділянки. Наголошує, що акт обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142а, складено поза межами періоду, за який стягуються безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки. Наголошує, що відповідачем здійснювалася сплата земельного податку за період з 01.11.2020 по 30.09.2021 за земельну ділянку площею 1,0349га по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові. Враховуючи, що відповідачем здійснено сплату земельного податку за спірний період у розмірі 478822,12грн, прокурор просить задовольнити позов частково та стягнути з СУАП "Європоль" у формі ТОВ кошти у розмірі 2865759,34грн.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач вважає вимоги апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки прокурором не надано належних доказів користування відповідачем земельною ділянкою саме площею 1,0349га, так як частина вказаної ділянки орієнтовною площею 0,45 га використовується для будівництва магістралі загальноміського значення. На думку відповідача, у зв`язку з вилученням Харківською міською радою земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 для суспільних потреб (суспільної необхідності), використання якої зумовлене будівництвом магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові, приймаючи до уваги принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, СУАП "Європоль" у формі ТОВ стверджує про те, що фактичними користувачами земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 є відповідач та Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради. А тому відповідач наголошує на відсутності правових підстав для стягнення з нього суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання у повному обсязі земельної ділянки площею 1,0349га з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції наполягав на доводах та вимогах апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 у справі №922/219/22 та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову прокурора, на суму 2865759,34грн.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилався на доводи, викладені у відзиві, та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2023.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про розгляд справи судом апеляційної інстанції, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Крім того, Харківська міська рада не скористалася своїм правом не подання відзиву на апеляційну скаргу.

Частиною 3 ст. 263 ГПК України визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія здійснює розгляд справи за наявними в ній в матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як встановлено судом, 28.04.2005 між Харківською міською радою Харківської області (орендодавцем) та Науково-виробничим приватним підприємством "Стінг" (орендарем) укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі рішень ХХVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 24.11.2004 №191/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" та ХХХ сесії Харківської міської ради IVскликання від 20.12.2004 №227/04 "Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Харків, вул. Шевченка, 142А (п. 1 договору в редакції додаткової угоди від 26.06.2014).

Згідно з п. 2 договору в редакції додаткової угоди від 26.06.2014 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,03494га. Кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:06:001:0011.

Відповідно до п. 8 договору його укладено строком: на період будівництва до 01.10.2006 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.10.2029. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 28.04.2005 за №6689/05.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 28.04.2005 Науково-виробничому приватному підприємству "Стінг" передано земельну ділянку площею 1,03494га в оренду строком до 01.10.2029 для будівництва стаціонарного торговельного комплексу з тимчасовою автостоянкою (але не пізніше прийняття об`єкта до експлуатації) та для експлуатації. Будівництво виконати до 01.10.2006.

Рішенням 30 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 16.10.2019 №1804/19 "Про будівництво магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові" з метою забезпечення відповідно до генерального плану м. Харкова до 2026 року швидкісного транспортного сполучення центральної частини міста із Салтівським житловим масивом, на виконання рішення 29 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.08.2019 №1684/19 "Про внесення змін до Програми економічного та соціального розвитку м. Харкова на 2019 рік в частині розділу "Будівництво та реконструкція доріг і інженерних об?єктів на них", на підставі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст. 59 зазначеного Закону, Харківська міська рада вирішила доручити Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради вжити заходи щодо будівництва таких об`єктів: нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Академіка Павлова до метромосту у м. Харкові; нове будівництво мосту з підходами через р. Харків у районі вул. Пантелеймонівської та вул. Шацької у м. Харкові; нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові.

Відповідно до рішення 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 №1913/19 "Про використання земельних ділянок для суспільних потреб (суспільної необхідості)" визначено перелік земельних ділянок, використання яких для суспільних потреб (суспільної необхідності) зумовлене будівництвом магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові, а саме: ??нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Академіка Павлова до метромосту у м. Харкові, ??нове будівництво мосту з підходами через р. Харків у районі вул. Пантелеймонівської та вул. Шацької у м. Харкові, нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові, згідно з додатком №1. Доручено Департаменту земельних відносин Харківської міської ради в межах повноважень вжити заходів щодо розірвання договорів оренди землі на підставі ст. 32-1 Закону України "Про оренду землі" згідно з додатком 2 та підготувати відповідні угоди про розірвання таких договорів.

Додатком №1 до вказаного рішення затверджено перелік земельних ділянок для суспільних потреб (суспільної необхідності), використання яких зумовлено будівництвом магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові, серед яких, зокрема, земельна ділянка площею 1,0349га, кадастровий номер 6310136600:06:001:0011, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-А.

В додатку №2 до рішення Харківської міської ради Харківської області від 18.12.2019 №1913/19 визначено перелік договорів оренди землі, які підлягають розірванню, а саме: договір оренди землі, реєстраційний № 6689/05 від 28.04.2005, номер запису про інше речове право № 6543085 від 22.07.2014, на земельну ділянку площею 1,0349 га, кадастровий номер 6310136600:06:001:0011, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-А.

Рішенням 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" №1903/19, зокрема, Науково-виробничому приватному підприємству "Стінг" надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 1,0349 га (кадастровий номер 6310136600:06:001:0011) комунальної власності за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва стаціонарного торгівельного комплексу з тимчасовою автостоянкою (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для експлуатації по вул. Шевченка, 142-А (Київський район).

Доказів здійснення розробки технічної документації щодо поділу земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-А з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011, після прийняття рішення щодо використання частини цієї ділянки при будівництві магістралі, до матеріалів справи не надано.

21.10.2020 ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Стінг" (ідентифікаційний код 25472556) в особі голови комісії з реорганізації та члена комісії з реорганізації та СУАП "Європоль" у формі ТОВ (ідентифікаційний код 30751167) у зв`язку з припиненням ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Стінг" в результаті реорганізації шляхом приєднання до СУАП "Європоль" у формі ТОВ склали передавальний акт про те, що ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Стінг" передало, а СУАП "Європоль" у формі ТОВ прийняло, зокрема, нежитлову будівлю літ. "Ж-4" загальною площею 8057,3 кв.м, що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Шевченка, 142-А.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Стінг" зазначене як юридична особа, правонаступником якої є СУАП "Європоль" у формі ТОВ.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.09.2021 № 275927094 СУАП "Європоль" у формі ТОВ є власником нежитлової будівлі літ. "Ж-4" площею 8057, 3 кв.м по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові, запис про право власності №38865574 від 22.10.2020.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21.09.2021 № 275927094 власником земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 площею 1,0349 га є Харківська міська рада.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.08.2021 №НВ-0007461602021 земельна ділянка площею 1,0349га, що розрашована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-а, з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 27.09.2005; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання: для будівництва стаціонарного торговельного комплексу з тимчасовою автостоянкою (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для експлуатації; форма власності - комунальна.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна речові права на вказану земельну ділянку (право користування) за відповідачем не зареєстровані.

Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:06:001:0011), яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-А, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки вул. Шевченка, 142а в м. Харкові, з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 від 05.10.2021.

За змістом названого акту від 05.10.2021 головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради Павловським Р.В. встановлено, що право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "Ж-4" загальною площею 8057,3 кв.м по вул. Шевченка, 142а, зареєстроване з 22.10.2020 за СУАП "Європоль" у формі ТОВ, та відповідач з 22.10.2020 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 1,0349 га (кадастровий номер 6310136600:06:001:001) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Ж-4" по вул. Шевченка, 142-А у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.07.2021 №ВН-0007234452021 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:06:001:001 складає 1,0349га, дата державної реєстрації земельної ділянки - 27.09.2005. При цьому, в акті зафіксовано, що на частині земельної ділянки, орієнтовною площею 0,4500 га, ведеться будівництво магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові.

Листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 20.04.2021 №9086/5/20-40-04-13-07 повідомлено, що СУАП "Європоль" у формі ТОВ згідно з "Інформацією щодо кількості діючих договорів оренди землі у м. Харкові, станом на 01.01.2021, державна реєстрація яких, відповідно до наявної інформації в Департаменті земельних відносин, не скасована" не має діючих договорів оренди за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 142-А, та не є платником земельного податку з юридичних осіб.

В той же час, відповідно до платіжних доручень №29.12.2020 №2143 на суму 108591,92грн, від 25.01.2021 №287 на суму 108591,92грн, від 25.02.2021 №459 на суму 29070,90грн, від 30.03.2021 №638 на суму 29070,90грн, від 29.04.2021 №830 на суму 29070,90грн, від 28.05.2021 №971 на суму 29070,90грн, від 29.06.2021 на суму 29070,90грн, від 28.07.2021 №1250 на суму 29070,90грн, 25.08.2021 №1322 на суму 29070,90грн, від 21.09.2021 №1448 на суму 29070,90грн, від 25.10.2021 №1660 на суму 29070,90грн відповідачем здійснено сплату за оренду землі по договору №6689/05 від 28.04.2005 (згідно з призначеннями платежу).

Як зазначає прокурор, СУАП "Європоль" у формі ТОВ у період з 01.11.2020 по 30.09.2021 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 142а у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати за землю у сумі 344581,46грн, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 у справі №922/219/22 у задоволенні позову відмовлено повністю з підстав, що викладені вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, враховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких відповідний орган не здійснює захисту своїх інтересів (правові висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 16.08.2018 у справі №910/21265/17).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є стягнення грошових коштів у сумі 3344581,46грн, належних до сплати за користування земельною ділянкою за звичайних умов (у разі оформлення договору оренди), але не сплачених відповідачем.

Прокурор зазначає, що внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради, як позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За умовами ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Отже, саме на Харківську міську раду покладено повноваження у спірних правовідносинах.

Прокурор зазначає, що Харківська міська рада при наявності порушень інтересів територіальної громади м. Харкова, а саме факту несплати СУАП "Європоль" плати за користування земельною ділянкою у передбаченому законодавством розмірі, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.

За доводами прокурора, недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Фактом неотримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

З матеріалів справи судом встановлено, що листом від 22.09.2021 за № 50-101-3936вих-21 Київською окружною прокуратурою м. Харкові повідомлено Департамент територіального контролю Харківської міської ради про виявлене порушення вимог земельного законодавства.

У відповідь на вказаний лист Департаментом територіального контролю Харківської міської ради листом від 29.10.2021 №22011/0/226-21 направлено матеріали перевірки.

Київською окружною прокуратурою м. Харкова листом від 24.11.2021 №50-101-5205вих21 повідомлено Харківську міську раду про необхідність звернення до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів.

На виконання положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" 24.12.2021 Київською окружною прокуратурою м. Харкова скеровано до Харківської міської ради повідомлення про необхідність захисту інтересів держави шляхом пред`явлення позову.

Листом від 30.12.2021 №24747/0/226-21 Департаментом територіального контролю та земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради у відповідь на лист прокурора 24.11.2021 №50-101-5205вих21 повідомлено, що листом Департаменту від 29.10.2021 № 22011/0/226-21 матеріали щодо законності використання земельної ділянки по вул. Шевченка. 142 у м. Харкові передані до прокуратури Харківської області для вжиття заходів представницького характеру. Як наслідок, заходи правового реагування шляхом звернення до суду із позовною заявою Харківської міської ради Департаментом не вживалися. У разі пред`явлення Київською окружною прокуратурою міста Харкова позовної заяви в інтересах держави в особі Харківської міської ради до СУАП "Європоль" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, представниками Харківської міської ради буде забезпечена участь у даному судовому провадженні у відповідній справі.

Оскільки Харківською міською радою не вживалися заходи позовного характеру щодо стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності без правовстановлюючих документів, без сплати орендної плати, судова колегія дійшла висновку, що органами прокуратури вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виконано у повному обсязі.

Отже, у позовній заяві обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави та зазначено, у чому полягають інтереси держави та їх порушення у цих правовідносинах, а тому звернення прокурора з позовною заявою у даній справі є таким, що узгоджується з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та відповідними приписами ГПК України.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Предметом позову у цій справі є стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів на неї, на підставі статей 1212-1214 ЦК України.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно із статтею 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала

Такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

З урахуванням положень статей 120, 125 ЗК України та статті 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 у справі №922/4073/19).

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 ЗК України).

Згідно зі статтею 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як зазначено вище, відповідач є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142а. Проте матеріали справи не містять доказів укладення відповідачем договору оренди землі.

Для правильного вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/391/18 від 11.02.2019.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Відповідно до ст. 377 ЦК (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 120 ЗКУкраїни у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду, не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

З огляду на вищевказані законодавчі приписи, предметом доказування у даному спорі є, зокрема, обставини щодо земельної ділянки, площі, меж та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку перейшло до набувача будівлі за передавальним актом від 21.10.2020.

Визначення земельної ділянки наведено в ч. 1 ст. 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч. ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 З України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог ст. 77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Прокурор або міська рада, як позивач у даній справі, мали надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав, у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду, відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі № 923/921/17.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.08.2021 №НВ-0007461602021 земельна ділянка площею 1,0349га, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-а, з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 27.09.2005.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.09.2021, що доданий до позовної заяви, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 складає 10349кв.м.

Отже, нерухоме майно відповідача - нежитлова будівля літ. "Ж-4" площею 8057, 3 кв.м, що розташоване по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові, знаходиться на сформованій земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011, загальна площа земельної ділянки складає 1,0349га.

Таким чином, відповідач з часу набуття права власності на нерухоме майно та по теперішній час використовує земельну ділянку по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.

Факт користування СУАП "Європоль" у формі ТОВ земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-А також підтверджується актом обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-А, кадастровий номер 6310136600:06:001:0011 від 05.10.2021.

Разом з тим, згідно вказаного акту головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради Павловським Р.В. встановлено, що на частині земельної ділянки, орієнтовною площею 0,4500 га, ведеться будівництво магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 13.09.2019 Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради Управлінню з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (замовнику будівництва) видано містобудівні умови та обмеження для нового будівництва магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові з реєстраційним номером MU01:1357-3867-8765-3228 №160м.

26.06.2020 між Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (замовником) та Консорціумом "Блек Сі Консорціум" (підрядником) укладений договір про закупівлю робіт за державні кошти №06-26, відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується у 2020-2021 роках виконати роботи з нового будівництва магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсєївської до метромосту у м. Харкові (згідно з ДК 021:2015:45233000-9 Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник прийняти ці роботи та оплатити їх.

Пунктом 5.2 зазначеного договору визначено, що місцем виконання робіт є: 061013, Україна, Харківська область, м. Харків, вул. Мойсеївська до метромосту.

За умовами п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до Календарного графіку виконання робіт, що є додатком №3 до договору про закупівлю за державні кошти від 26.06.2020 №06-26, роботи з нового будівництва магістралі загальноміського значення на дільниці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові мають бути виконані у липні 2020 року грудні 2021 року.

З матеріалів також вбачається, що 30.10.2020 Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради Управлінню з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (замовнику будівництва) видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ХК012201030218 для нового будівництва магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові.

Як вбачається з матеріалів справи, саме з метою здійснення нового будівництва магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові Харківською міською радою прийнято рішення про розірвання договору оренди землі, реєстраційний № 6689/05 від 28.04.2005, номер запису про інше речове право № 6543085 від 22.07.2014, на земельну ділянку площею 1,0349 га, кадастровий номер 6310136600:06:001:0011, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-А, укладеного з Науково-виробничим приватним підприємством "Стінг", та вилучення для суспільних потреб вказаної земельної ділянки у попереднього землекористувача.

Як вбачається з позовної заяви, прокурор зазначає, що відповідачем у період з 01.11.2020 по 30.09.2021 не сплачено за користування земельною ділянкою площею 1,0349 га по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:06:001:0011), плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого останнє зберегло у себе майно - грошові кошти.

В той же час, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що в період, за який прокурор просить стягнути з відповідача грошові кошти за користування земельною ділянкою площею 1,0349 га по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові, на частині вказаної земельної ділянки за замовленням Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради відбувалося будівництво магістралі загальноміського значення, що підтверджено і актом обстеження земельної ділянки від 05.10.2021, що виключає можливість використання відповідачем всієї площі земельної ділянки саме у розмірі 1,0349 га.

Обставини здійснення будівництва на частині земельної ділянки площею 1,0349га по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові, кадастровий номер 6310136600:06:001:0011, за замовленням Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради свідчить що фактичним землекористувачем вказаної земельно ділянки також є Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011 та формування нових земельних ділянок.

Жодних документів, які б визначали розмір частин земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:06:001:0011, які використовуються відповідачем та Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради. матеріали справи не містять.

В акті обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 142-А, кадастровий номер 6310136600:06:001:0011, від 05.10.2021 зазначено, що будівництво магістралі ведеться на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,4500 га.

Разом з тим, на необхідності підтвердження розміру земельної ділянки, якою фактично користується особа, до якої подано позов органом місцевого самоврядування про стягнення неодержаних доходів у розмірі орендної плати, зокрема, актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та у постанові від 04.12.2019 зі справи № 917/1739/17.

Таким чином, з матеріалів справи неможливо встановити розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, та, відповідно, здійснити розрахунок відповідних сум безпідставно збережених коштів, оскільки у акті обстеження земельної ділянки вказано лише про орієнтовний розмір земельної ділянки, на якій ведеться будівництво магістралі.

У постанові Верховного Суду від 11.09.2020 у справі №9910/16505/19 зазначено, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Ні позивачем, ні прокурором до матеріалів справи не надано доказів того, що в період з 01.11.2020 по 30.09.2021 на земельній ділянці по вул. Шевченка, 142а в м. Харкові, кадастровий номер 6310136600:06:001:0011, не здійснювалися будівельні роботи, та відповідач здійснював користування вказаною земельною ділянкою у повному обсязі саме площею 1,0349га.

На підставі викладеного, судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо недоведеності прокурором та позивачем факту користування відповідачем всією сформованою у 2005 році земельною ділянкою загальною площею 1,0349 га протягом спірного періоду з 01.11.2020 по 30.09.2021, оскільки частина цієї ділянки використовується для суспільних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст. 91 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 у справі №922/219/22 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 у справі №922/219/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 07.07.2023.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.М. Здоровко