Ухвала

від 04.05.2023 по справі 644/2204/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

04.05.2023

Справа № 644/2204/23

н.п. 1-кс/644/517/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника власників майна - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання адвоката ОСОБА_4 , діючого в інтересах власників майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетик», ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022222020000053 від 02.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2023 року (справа №644/880/23, н/п 1-кс/644/217/23), -

в с т а н о в и в :

24 квітня 2023 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, в якому представник власників майна - адвокат ОСОБА_4 просить скасувати арешт з майна переліченого в клопотанні прокурора ОСОБА_3 , який накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2023 року (справа №644/880/23, н/п 1-кс/644/217/23) у кримінальному провадженні №42022222020000053 від 02.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України.

В обґрунтування клопотання представник власників майна зазначає, що вказане майно не має ніякого доказового значення для вказаного кримінального провадження. З 24 лютого 2022 року ТОВ «Енергетик» припинило свою діяльність, та не використовує своє обладнання ні в яких цілях. До 24 лютого 2023 року, продукція, яка виготовлялася підприємством реалізовувалася на території України, матеріали для її виготовлення придбалися не в російської федерації. Засновник підприємства ОСОБА_5 , тривалий час проживає на території України, має посвідку на постійне проживання в Україні, зареєстрований в м. Харкові, має дружину громадянку України. Сторона обвинувачення не проводить ніяких слідчих дій по вказаному кримінальному провадженню, по арештованому майну не призначено жодної експертизи. Досудове розслідування по кримінальному провадженню триває більше семи місяців, але стороною обвинувачення не доведено причетність службових осіб ТОВ «Енергетик» та ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України, слідчі дії не проводяться, не повідомлено жодній особі про підозру, не пред`явлено цивільного позову, а тому арештоване майно не може бути знаряддям або предметом вчинення злочину, та не доведено той факт, що арештоване майно використовувалось для вчинення злочину. Також подальший арешт незаконно порушує права осіб, які не мають жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні.

Представник власників майна - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав доводи наведені в клопотанні та просив його задовольнити.

Прокурор Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова - ОСОБА_3 , в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що скасування арешту з майна зазначеного в ухвалі суду від 22.02.2023 року ускладнить розслідування кримінального провадження. Разом з цим, зазначив, що на теперішній час, органом досудового розслідування, зібрані дані лише про те, що ОСОБА_5 будучи громадянином російської федерації заснував ТОВ «Енергетик».

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, приходить до висновку про необхідність його задоволення з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ відділу поліції № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №42022222020000053 від 02.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2023 року (справа №644/880/23, н/п 1-кс/644/217/23) у кримінальному провадженні №42022222020000053 від 02.09.2022 року накладено арешт на корпоративні права ТОВ «Енергетик» (ЄДРПОУ 25469330), зареєстрованого по АДРЕСА_1 , в частині внеску засновника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) 100 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 28 125 гривень шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», окрім Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів 100% в статутному капіталі ТОВ «Енергетик» (код ЄДРПОУ 25469330), у розмірі 28 125 грн, що належать ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) для здійснення заходів з управління в порядку та на умовах визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ «БЗ-2», площею 314,4 кв.м. за адресою: вул. Плиткова, 12 у м. Харкові; нежитлову будівлю літ. «АХ-5», площею 814,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові будівлі літ. «АШ1-1», площею 37.1 кв.м., літ. «АШ2-1», площею 39.2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю літ. «Б1-1», площею 80.3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю літ. «АШ-1-3», площею 3500, 9 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю літ «АПІ-1», площею 40.2. кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю літ. «АК-1», площею 892,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ; 1/2 нежитлових будівель на праві спільної часткової власності літ. «ГЖ-2», площею 162,2 кв.м., літ. «ГД-1», площею 1093,2 кв.м., літ. «ГЕ-1», площею 41,5 кв.м., та належать на праві приватної власності ТОВ «Енергетик» (код ЄДРПОУ 25469330), зареєстрованого вул. Плиткова, 12 у м. Харкові шляхом заборони здійснювати його відчуження та розпорядження ним.

Зазначене нерухоме майно передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення управління в поряду та на умовах визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Зазначена ухвала була постановлена за результатами розгляду клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 , відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України, без повідомлення власників майна.

З матеріалів судової справи, з клопотання про скасування арешту майна та доданих до нього матеріалів відомо, що СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022222020000053 від 02.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України.

Як зазначено в клопотанні прокурора, досудове розслідування проводиться за фактом здійснення фінансової діяльності на території Індустріального та Немишлянського районів м. Харкова низки суб`єктів господарської діяльності, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни російської федерації і республіки білорусь та службові особи яких, вступивши у попередню змову з невстановленими в ході досудового розслідування особами, забезпечують на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до вказаної протиправної діяльності можуть бути причетні службові особи ТОВ «Енергетик» (ЄДРПОУ 25469330) бенефіціарним власником та засновником якого є ОСОБА_5 , громадянин російської федерації, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до статуту ТОВ «Енергетик» (в редакції 2020 р.) затвердженого рішенням загальних зборів від 29.05.2020 та актів приймання-передачі часток у статутному капіталі від 02.11.2020, загальна вартість вкладу ОСОБА_5 до статутного капіталу становить 28125 грн., що складає 100%.

Крім того, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ТОВ «Енергетик» на праві власності належить наступне нерухоме майно:

нежитлова будівля літ «БЗ-2», площею 314.4 кв.м., за адресою вул. Плиткова, 12 у м. Харкові, вартістю 56592 грн.;

нежитлова будівля літ. «АХ-5», площею 814.3 кв.м., за адресою вул. Плиткова, 12 у м. Харкові (вартість не встановлено);

нежитлова будівля літ. «АШ1-1», площею 37.1 кв.м., літ. «АШ2-1» площею 39.2 кв.м. за адресою вул. Плиткова, 12 у м. Харкові, вартістю 76070 грн.;

нежитлова будівля літ. «Б1-1», площею 80.3 кв.м., за адресою вул.Плиткова, 12 у м.Харкові, вартістю 19272 грн.;

нежитлова будівля літ. «АШ-1-3», площею 3500.9 кв.м., за адресою вул.Плиткова, 12 у м.Харкові, вартістю 1627918,50 грн.;

нежитлова будівля літ. «АШ-1», площею 40.2 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 18693 грн.;

нежитлова будівля літ. «АК-1», площею 892.3 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 414919,50 грн.;

1/2 нежитлових будівель літ. «ГЖ-2», площею 162.2 кв.м., літ. «ГД-1», площею 1093.2 кв.м., літ. «ГЕ-1», площею 41.5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (вартість не встановлено).

В обґрунтування необхідності накладення арешту на майно ОСОБА_5 та ТОВ «Енергетик», прокурор зазначав, що підставами для застосування відносно зазначених осіб заходів забезпечення кримінального провадження є те, що: на території України введено воєнний стан; ОСОБА_5 як власник ТОВ «Енергетик» є громадянином російської федерації та існує значний ризик прийняття рішень керівництвом підприємства щодо подальшого забезпечення на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором; можливе вчинення дій службовими особами ТОВ «Енергетик» на шкоду України; покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України передбачає конфіскацію майна. З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та запобігання можливості відчуження майна і попередження наслідків які можуть перешкодити кримінальному провадженню, виникла необхідність у накладенні арешту на корпоративні права у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «Енергетик», що належать ОСОБА_5 . Грошові кошти статутного капіталу, відповідають критеріям ч. 1 ст.98 КПК України, а саме об`єкти набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п.1 ч.2 ст. 170 КК України.

Як обґрунтування необхідності передачі арештованого майна в управління АРМА прокурор зазначав, що враховуючи індивідуальні ознаки та властивості майна у даному кримінальному провадженні, а також те, що вказане майно уявляє собою предмети, зберігання яких через громіздкість або з інших причин не можливе без зайвих труднощів, тому його слід передати АРМА для реалізації, що не спричинить шкоди для кримінального провадження, не перешкоджатиме подальшому досудовому розслідуванню та розгляду справи в суді.

З аналізу матеріалів судової справи 644/880/23, з розгляду клопотання прокурора про накладення арешту та доданих до нього матеріалів, пояснень наданих сторонами під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, вважаю, що на даний час відпала необхідність в арешті майна зазначеного в ухвалі слідчого судді від 22 лютого 2023 року та скасування арешту, враховуючи особливості майна, на яке його було накладено, не буде перешкодою для досягнення цілей визначених ст. 2 КПК України.

Так, згідно копії Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, досудове розслідування розпочато у зв`язку з виявленням інформації про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст.111-1 КК України. Як обставиною для почату досудового розслідування зазначено, що під час моніторингу електронної системи державних сайтів, виявлено суб`єкти господарської діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність на території Індустріального та Немишлянського районів м. Харкова та в яких бенефіціарними власниками є резиденти рф та республіки білорусь: ТОВ «Інститут сімейного щастя», ТОВ "Клуб медиків та фармацевтів", ПП «НВП „Спецконструкція"», ТОВ "Строймір -Восток", ТОВ "ТК Авангард", ТОВ "Імперія 2018", ТОВ "Оптова компанія "МАРС", ТОВ "Фінансова група "КИЙ" та ГО «Центр сприяння жертвам політичної агресії» та інші фізичні та юридичні особи, які зареєстровані або здійснюють діяльність на території Немишлянського та Індустріального районів м. Харкова у взаємодії з державою - агресором.

Орган досудового розслідування - ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області. Процесуальне керивництво здійснюється Немишлянською прокуратурою м. Харкова.

Диспозицією ч.4 ст. 111-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність за передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Що таке господарська діяльність визначено в ст. 3 Господарського кодексу України. Фактично під категорію провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, потрапляє будь-яке постачання товару, виконання робіт, надання послуг таким органам влади (окупаційній адміністрації) або державі-агресору.

Витяг ЄРДР не містить інформації про можливе вчинення протиправних дій ОСОБА_5 чи посадовими особами ТОВ «Енергетик», передбачених ч.4 ст. 111-1 КК України.

Досудовим розслідуванням, на час розгляду клопотання про скасування арешту з майна, не встановлено, що ОСОБА_5 та/або посадові особи ТОВ «Енергетик» мають відношення до кримінального провадження №42022222020000053, вони не зазначені ні як особи, щодо яких проводиться досудове розслідування, ні як особи яким повідомлено про підозру. Це вказує на факт того, що прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, відносно осіб, щодо яких досудове розслідування не розпочате та не проводиться, що є недопустимим в розумінні ст. 214 КПК України.

Клопотання про арешт майна не містить жодного посилання на обставини, а додані до нього матеріали не містять жодного доказу на підтвердження будь-яких дій, вчинених ОСОБА_5 чи посадовими особами ТОВ «Енергетик» направлених на здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора.

Посилання прокурора, як на підстави застосування арешту, на введення на території України воєнного стану, та наявність у ОСОБА_5 громадянства російської федерації, не є кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст.111-1 КК України, та не утворюють складу будь-якого іншого злочину.

Твердження прокурора, що існує значний ризик прийняття рішень службовими особами ТОВ «Енергетик», щодо подальшого забезпечення на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, та можливе вчинення дій на шкоду України - є ніщо інше як безпідставне припущення, а тому, у відповідності до положень ст. 62 Конституції України, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Посилання прокурора на те, що ч.4 ст. 111-1 КК України передбачено конфіскацію майна як вид покарання, з метою забезпечення такої конфіскації, необхідно не скасовувати арешт на корпоративні права ТОВ «Енергетик», що належать ОСОБА_5 є безпідставними та необгрунтованими, оскільки згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, допускається арешт майна з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, лише на

майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбачених КК України, може призначити конфіскацію майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. ОСОБА_5 , ТОВ «Енергетик» чи службові особи останнього, не мають жодного із зазначених статусів учасника кримінального провадження.

Як зазначено вище, кримінальне провадження №42022222020000053 відносно вказаних осіб не здійснюється, а проводиться відносно інших суб`єктів господарювання, які зазначені у Витягу з ЄРДР.

Твердження прокурора про те, що грошові кошти статутного капіталу відповідають критеріям ч.І ст.98 КПК, а саме об`єкти набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок кримінального правопорушення, не підлягають врахуванню, оскільки статутний капітал підприємства - це оціночна вартість внесків засновників і не є грошовими коштами. Статутний капітал не є матеріальний об`єктом і не може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Корпоративні права ТОВ «Енергетик» у розмірі 100% статутного капіталу не можуть бути набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що розслідується оскільки останній набув їх в 2020 році, до введення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 111-1 КК України.

Необхідність накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ «Енергетик», прокурор взагалі не обґрунтовує, не мотивує, не зазначає мети, окрім припущення можливого вчинення посадовими особами підприємства кримінального правопорушення та припущення існування ризиків їхньої майбутньої протиправної діяльності, навіть без зазначення конкретних осіб відносно яких є такі ризики. Твердження прокурора, що нерухоме майно ТОВ «Енергетик» відповідає критеріям ч.І ст.98 КПК України, а саме об`єкти набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, безпідставне. Все вказане нерухоме майно було набуте підприємством в період часу з 2013 року по 14 лютого 2022 року, ще до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, та до введення в Кримінальний кодекс складу злочину, передбаченого ст. 111-1 КК України.

На час розгляду клопотання про скасування арешту майна, суду не надано прокурором постанови про визнання майна на яке накладено арешт, речовими доказами.

Про необґрунтованість арешту майна ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №42022222020000053, а саме належних йому корпоративних прав ПП «Старпласт», зазначено і в ухвалі слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 03.02.2023 року (судова справа 644/513/23), якою прокурору було відмовлено в накладенні арешту у зв`язку з тим, що відсутні докази на підтвердження здійснення зазначеними особами господарської діяльності з моменту початку збройної агресії держави- агресора проти України, у взаємодії з державою-агресором; прокурором не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених у клопотанні обставин та доданих до нього матеріалах не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Законність відмови в накладенні арешту підтверджено ухвалою Харківського апеляційного суду від 28.03.2023 року (судова справа 644/513/23).

Підслідність кримінальних проваджень визначається виключно кримінальним процесуальним законом, а саме ст. 216 КПК України. Відповідно до ч. 2 цієї статті, розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст.111-1 КПК України, проводяться слідчими органами Служби Безпеки України.

Щодо вирішення питання про порядок зберігання майна, визначеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.02.2023 року (справа №644/880/23, н/п І-кс/644/217/23), шляхом скасування передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майна, належного ОСОБА_5 , а саме 100% у статутному капіталі ТОВ «Енергетик» (ЄДРПОУ 25469330) вартістю 28125 грн. та скасування визначенного вказаною ухвалою порядку зберігання майна, шляхом скасування передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів нерухомого майна, належного ТОВ «Енергетик» (ЄДРПОУ 25469330) зареєстрованого по вул. Плиткова, 12 у м. Харкові, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Отже, для законної передачі арештованого майна в управління АРМА необхідно, щоб майно було речовим доказом відповідно до ст. 98 КПК України, а також, щоб вартість кожного речового доказу, що передається, перевищувала 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в 2023 році складає 517800 грн.

При встановленні вартості майна, прокурор не тільки не відокремлює один від одного окремі об`єкти нерухомого майна та корпоративні права підприємства, які на його думку є речовими доказами, а навіть не розмежовує, що майно належить двом різним суб`єктам, а саме юридичній - ТОВ «Енергетик» та фізичній - ОСОБА_5 .

Вартість майна, яке прокурор просить передати в управління АРМА або є взагалі не визначеною, або є значно меншою ніж передбачено ч.6 ст. 100 КПК України. Окрім нежитлової будівля літ. «АШ-1-3», площею 3500.9 кв.м., за адресою вул. Плиткова, 12 у м. Харкові вартістю 1627918,50 грн. Але зазначена будівля, так як і інше нерухоме майно, не є речовим доказом в цьому кримінальному провадженні, в розумінні ст. 98 КПК України, так як: не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення; не зберегло на собі його сліди та не містять будь-яких відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; не було об`єктом кримінально протиправних дій; не набуто кримінально протиправним шляхом; не отримано юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор вбачає можливий ризик прийняття, керівництвом ТОВ «Енергетик» та ОСОБА_5 , рішень з метою провадження на території України господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Прокурором, всупереч приписам ч.3 ст.132 КПК України, вочевидь не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування та продовження заходу забезпечення кримінального провадження, такого як арешт майна.

Розслідування кримінального провадження №42022222020000053 триває, більше семи місяців. За цей час слідчим органом не проведено жодної слідчої дії за участі посадових осіб ТОВ «Енергетик» чи ОСОБА_5 , не запитано у підприємства жодної інформації чи документів.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак вони мають бути об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшує ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи та їх аналіз в обгрунтування наявних ризиків, що залишаються, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Накладення арешту на майно ОСОБА_5 та ТОВ «Енергетик» в значній мірі порушує гарантовані Конституцією України права зазначених осіб. Позбавляє їх можливості вільно розпоряджатися та користуватися своїм майном. Передача зазначеного майна в управління АРМА може мати негативні наслідки, так як позбавила можливості ТОВ «Енергетик» проводити законну господарську діяльність, та призведе до передачі підприємства під контроль призначеного управителя, порушення трудових прав працівників та аж до реалізації майна.

Це істотно порушить гарантовані Конституцією України права не тільки ОСОБА_5 а також і інших працівників зазначеного підприємства.

В даному випадку відсутня співрозмірність обмеження права власності та порушення Конституційних прав осіб завданням кримінального провадження.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.

Завданням кримінального провадження №42022222020000053, відповідно до доводів зазначених у клопотанні прокурора, є - втручання в господарську діяльність, забезпечення конфіскації та фактичного позбавлення майна шляхом передачі його АРМА, без будь-яких на те обгрунтованих підстав, у зв`язку з тим, що КПК України має статті які регулюють застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Такі завдання не відповідають засадам кримінального провадження.

Статтею 2 КПК України закріплено, що завданням кримінального провадження є захист особи, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного і неупередженого розслідування з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений чи засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу .

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п.42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява №48191/99, пп.49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп.69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п.50, Series A №98).

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч.2 ст. 1 КПК України).

Питання арешту майна, а саме його накладення, скасування є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п.7 ч.2ст.131 КПК України).

При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

З приводу скасування передачі майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Частина 1 статті 9 КПК України зазначає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України (ч. 4 ст. 9 КПК України).

Разом з цим, ч. 5 ст. 9 КПК України зазначає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Разом з цим, ч. 3 ст. 26 КПК України зазначає, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до статті 13 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд (рішення від 06.03.2018 у справі № 243/6674/17-к).

У даному випадку, чинним кримінальним процесуальним законодавством, на противагу вирішенню питання накладення арешту та скасування арешту майна, не передбачено, ні в апеляційному, ні в іншому порядку перегляд рішення про передачу майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що істотно порушує право осіб на ефективний засіб юридичного захисту.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду слідчим суддею питання щодо скасування передачі майна в управління Національному агентству.

У рішенні по справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" Європейський суд з прав людини зазначив, що справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.

За таких обставин, враховуючи, що питання про передачу активів в управління Національному агентству, відповідно до положень КПК України та Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" є похідним і напряму залежить від арешту майна, який повинен йому передувати, слідчий суддя повинен, з метою забезпечення права на ефективний засіб юридичного захисту, розглянути клопотання заявника в частині скасування передачі майна в управління Національному агентству та застосувати аналогію закону за правилами, закріпленими в Главі 17 КПК України.

Як було раніше зазначено, ухвалою слідчого судді від 22.02.2023 р. у справі №644/880/23, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів передані в управління об`єкти нерухомого майна, які на праві власності належать ТОВ "Енергетик", та корпоративні права, що належать ОСОБА_5 .

Так, стаття 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" зазначає, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

За наведених обставин, оскільки норма закону, який визначає спосіб передання та прийняття в управління активів безпосередньо вимагає накладення арешту на таке майно (активи), у разі прийняття слідчим суддею рішення щодо скасування арешту, буде доцільним скасування і передачі в управління АРМА такого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Враховуючи викладене вище, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, та те, що прокур не обґрунтував належним чином необхідність арешту, в подальшому застосуванні цього заходу відсутня потреба, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для задоволення клопотання заявника, та скасування арешту з майна ОСОБА_5 і ТОВ «Енергетик».

Скасування арешту з майна, за вказаних вище обставин, на теперішній час не створює будь-яких перешкод для подальшого розслідування кримінального провадження №42022222020000053 від 02.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення -злочину, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170, 172, 174, ст. ст. 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , діючого в інтересах власників майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетик», ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022222020000053 від 02.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2023 року (справа №644/880/23, н/п 1-кс/644/217/23) - задовольнити.

Скасувати арешт корпоративних прав ТОВ «Енергетик» (ЄДРПОУ 25469330) зареєстрованого по вул. Плиткова, 12 у м. Харкові в частині внеску засновника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) 100% статутного капіталу, вартістю 28125 грн.

Скасувати порядок зберігання майна, визначений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.02.2023 року (справа №644/880/23,

н/п 1-кс/644/217/23), шляхом скасування передачі в управління Національному агентству

України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних

та інших злочинів майна, належного ОСОБА_5 , а саме 100% у статутному капіталі

ТОВ «Енергетик» (ЄДРПОУ 25469330), вартістю 28125 грн.

Скасувати арешт на нерухоме майно, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.02.2023 року (справа №644/880/23,

н/п 1-кс/644/217/23), а саме з:

нежитлової будівлі літ «БЗ-2», площею 314.4 кв.м., за адресою вул. Плиткова, 12 у м. Харкові;

нежитлової будівлі літ. «АХ-5», площею 814.3 кв.м., за адресою вул. Плиткова, 12 у м. Харкові;

нежитлових будівль літ. «АШ1-1», площею 37.1 кв.м., літ. «АШ2-1», площею 39.2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ;

нежитлової будівлі літ. «Б 1-1», площею 80.3 кв.м., за адресою вул. Плиткова, 12 у м. Харкові;

нежитлової будівлі літ. «АШ-1-3», площею 3500.9 кв.м., за адресою вул. Плиткова, 12 у м. Харкові, вартістю 1627918,50 грн.;

нежитлова будівлі літ. «АШ-1», площею 40.2 кв.м., за адресою вул. Плиткова, 12 у м. Харкові;

нежитлової будівлі літ. «АК-1», площею 892.3 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ;

нежитлових будівель літ. «ГЖ-2», площею 162.2 кв.м., літ. «ГД-1», площею 1093,2 кв.м., літ. «ГЕ-1», площею 41.5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ТОВ «Енергетик» (ЄДРПОУ 25469330), зареєстрованого по АДРЕСА_1 .

Скасувати порядок зберігання майна, визначений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.02.2023 року (справа №644/880/23, н/п 1-кс/644/217/23), шляхом скасування передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, зазначеного вище нерухомого майна, що належить ТОВ «Енергетик» (ЄДРПОУ 25469330), зареєстрованого по АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 09.05.2023 року.

Слідчий судя: ОСОБА_1