Ухвала

від 13.07.2023 по справі 644/2204/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 644/2204/23 (1-кс/644/517/23) Головуючий суддя І інстанції

Провадження № 11-сс/818/931/23 Суддя доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 травня 2023 року, якою скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 4202222020000053 від 02.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 травня 2023 року задоволено клопотання адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах власників майна - ТОВ «Енергетик», ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРЖР за № 4202222020000053 від 02.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2023 року (справа № 644/880/23,провадження № 1-кс/644/217/23).

Не погодившись з цією ухвалою слідчого судді прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема, у п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.

Статтею 392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статті 307, 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Можливість оскарження ухвали слідчого судді, якою скасовано арешт майна, зазначеною правовою нормою не передбачена.

Крім того, в своїй апеляційній скарзі прокурор посилається на правову позицію, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 237/1459/17.

Однак, аналізуючи зміст цієї постанови поза розумним сумнівом вбачається, що висновки, яких дійшла Велика Палата Верховного Суду стосуються інших правовідносин, а саме призначення проведення позапланової комплексної перевірки на предмет дотримання в діяльності сільськогосподарського фермерського господарства вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки та трудового законодавства.

Тобто, висновки, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 243.05.2018 у справі № 237/1459/17 будь-яким чином не кореспондуються з висновками слідчого судді щодо скасування арешту майна.

Отже, дійшов висновку, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 237/1459/17 стосується інших правовідносин, що унеможливлює взяти її висновок до уваги у цьому провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя - доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Згідно ч. 5 ст. 399 КПК України копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Керуючись ч.1 ст.9, ст.309, ст.307, ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя,-

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 травня 2023 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку згідно до положень ст. ст. 424, 426 КПК України.

Суддя ОСОБА_1