Рішення

від 19.04.2023 по справі 204/5419/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/5419/21

Провадження № 2/204/1430/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

розглянувши упорядку спрощеногопровадження ум.Дніпрі справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Левіт-Комплекс» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за вимушений прогул, -

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати незаконним та скасувати наказ директора ПП «Левіт-Комплекс» про звільнення ОСОБА_1 з посади водія-охоронця, поновити ОСОБА_1 на посаді водія-охоронця у ПП «Левіт-Комплекс», стягнути з ПП «Левіт-Комплекс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2018 року до дня поновлення на роботі, який станом на 19.07.2021 року складає 160191 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що з відповідачем по справі він перебуває у трудових відносинах з листопада 2012 року по червень 2018 року, про що свідчить довідка форми ОК-7, видана органом Пенсійного фонду України застрахованій особі. 14 квітня 2016 року позивач уклав контракт про проходження військової служби у Збройних силах України на строк - до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію. Станом на час із зверненням до суду із цим позовом, жодна із вищезазначених подій не настала, контракт і досі діє, а ОСОБА_1 проходить військову службу, про що свідчить довідка № 293 видана 14 квітня 2021 року командиром військової частини НОМЕР_1 . Із змісту довідок ОК-5, ОК-7 виданих органом Пенсійного фонду України застрахованій особі, вбачається, що ПП «Левіт-Комплекс» перестало нараховувати позивачу заробітну плату та сплачувати за нього відповідні внески та відрахування, що дає підстав стверджувати, що ОСОБА_1 було звільнено. Станом на 19 липня 2021 року позивач не отримував ані трудову книжку, ані попереджався про звільнення у встановлені чинним законодавством способи. Всі звернення до відповідача за фактичним місцезнаходженням ( АДРЕСА_1 ) повертаються за закінченням строків збереження. Як вбачається із листа Головного управління Держпраці в Одеській області №19-111-584/ 03-13-5270 від 30 травня 2019 року, ПП «Левіт-Комплекс»не знаходитьсяза місцемреєстрації (65104,Одеська область,м.Одеса)та завідповідною адресоюпровадження господарськоїдіяльності нездійснює.Враховуючи туобставину,що позивачабуло звільненонезаконно,а такожне врученняпрацівнику наказупро звільненняз винивласника підприємства, ОСОБА_1 підлягає негайномупоновленню нароботі ізвиплатою середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу.Середній заробітокза часвимушеного прогулуз липня2018року потравень 2021року проведеноіз розрахункумінімальної заробітноїплати встановленоїна частакої виплати,адже відповідачне надаєвідомості просередній заробітокза посадою,яку займав ОСОБА_1 та становить-160191 грн.(з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 3723 грн.,з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 4173 грн.,з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2020 року - 4723 грн., з 01 вересня 2020 року по 31 грудня 2020 року - 5000 грн., з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року - 6000 грн.). Тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Токар Н.В. від 18 січня 2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

04.10.2022 року було здійснено перерасподіл справи та визначено головуючу по справі суддю Дубіжанську Т.О.

Ухвалою суду від 12.10.2022 року дана справа були прийнята суддею Дубіжанською Т.О. до свого провадження та призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженню без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали від 12 жовтня 2022 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

Ухвалою суду від 6 лютого 2023 року у справі було задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідава ПП «Левіт-Комплекс» інформацію та докази по справі.

Відповідач у встановлений судом строк не надав суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 43 Конституції України,визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 5-1 КЗпП України,правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 36 КЗпП України,підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертоїстатті 119 цього Кодексу.

Статтею 119 КЗпП України,визначено, що працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбаченихзаконами України «Про військовий обов`язок і військову службу»і «;Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров`я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Згідно з частиною другоюстатті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Частиною другоюстатті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»визначено, що громадяни України, призвані на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою та четвертоюстатті 119 КЗпП України, а також частиною першою статті51, частиною п`ятою статті53, частиною третьою статті57, частиною п`ятою статті61 Закону України «Про освіту».

Аналіз зазначених норм права дають підстави для висновку, що гарантії, передбачені частинами третьою, четвертоюстатті 119 КЗпП України, надаються не тільки особам, які були призвані на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, але і тим, що були прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці чи настання особливого періоду.

Судом встановлено, що згідно витягу з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 № 13-к від 14.04.2016 року ОСОБА_1 відповідно до пунктів 18, 26, 81 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, прийнято на військову службу за контрактом до ЗСУ та призначено на посаду солдат, водій відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8-10).

У позовній заяві позивач вказує, що з відповідачем по справі він перебуває у трудових відносинах з листопада 2012 року по червень 2018 року, про що свідчить довідка форми ОК-7, видана органом Пенсійного фонду України застрахованій особі (а.с. 14-16).

Позивач стверджує, що його було звільнено із роботи, оскільки із змісту довідок ОК-5, ОК-7 виданих органом Пенсійного фонду України застрахованій особі, вбачається, що ПП «Левіт-Комплекс» перестало нараховувати позивачу заробітну плату та сплачувати за нього відповідні внески та відрахування.

Станом на 19 липня 2021 року позивач не отримував ані наказ про звільнення, ані трудову книжку, ані попереджався про звільнення у встановлені чинним законодавством способи.

В той же час, жодного належного та обґрунтованого доказу на підтвердження цього до суду не надав.

Вирішуючи даний спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимогст. 47 КЗпП України,власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені вст. 116 КЗпП України.

Згідно зіст. 116 КЗпП України,при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України,передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За приписами статей12,81 ЦПК України,кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2ст. 77 ЦПК України).

Дослідження доказів-це безпосереднєсприйняття івивчення судомв судовомузасіданні інформаціїпро фактичнідані,представленої сторонамита іншимиособами,які берутьучасть усправі,за допомогоюпередбачених взаконі засобівдоказування напідставі принципівусності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Згідно з ч. 1ст. 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2статті 76 ЦПК України,ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1ст. 77 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20).

Разом ізтим,позивачем напідтвердження своїхвимог ненадано належнихта допустимихдоказів (письмовихабо електронних),які бвідповідали вимогампроцесуального законодавства,а саме,винесення оскаржуваногонаказу директором ПП «Левіт-Комплекс» про звільнення ОСОБА_1 з посади водія-охоронця.

Інших належнихдоказів напідтвердження зазначенихдоводів досуду представленоне було,відтак позиціяпозивача,щодо скасуваннянаказу директора ПП «Левіт-Комплекс» про звільнення ОСОБА_1 з посади водія-охоронця, залишилася недоведеною та не може бути прийнята судом.

Відповідачем на ухвалу суду будь-яких документів або інформації не надано, відзиву на позовну заяву, заперечень чи спростувань щодо доводів позивача також не надісліно (наказ про звільнення, відомості про заробітну плату, відомості про видачу трудової книжки, тощо).

Крім того, суд не може визнати у якості належного доказу довідки ОК-5, ОК-7 виданих органом Пенсійного фонду України застрахованій особі, оскільки надані довідки підтверджують лише страховий стаж позивача та не може бути прийняті судом як належний доказ щодо перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем, а отже не може бути доказом безспірності звільнення позивача, підстав невиплати заробітної плати або розміру грошових вимог позивача до відповідача, оскільки має лише інформативний характер та свідчить лише про відсутність випрлат позивачу.

З урахуваннямнаведеного,дослідивши матеріалисправи,оцінюючи коженотриманий доказу справіза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомуїх дослідженні,зокрема,на належність,допустимість тадостовірність,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності,виходячи іззасад диспозитивностіцивільного процесу,зважаючи нате,що доказуванняне можеґрунтуватися наприпущеннях,та беручидо увагитой факт,що матеріалисправи немістять належнихі допустимихдоказів напідтвердження наявностіпорушення відповідачемтрудових правпозивача,суд дійшоввисновку,що позовв частинівизнання незаконнимита скасуваннянаказу директора ПП «Левіт-Комплекс» про звільнення ОСОБА_1 з посади водія-охоронця є необґрунтованим та недоведеним, а тому не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання незаконним та скасування наказу та поновлення на роботі, суд приходить до висновку про залишення їх без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову, а в задоповлені позову вімовлено, то підстав для компенсації судового збору не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 47, 116, 117, 119 КЗпП України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволеніпозовних вимог ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Приватного підприємства «Левіт-Комплекс» (адреса місцезнаходження: Дніпропертровська область, СМТ Слобожанське, вул. Теплична, буд. 27, код ЄДРПОУ 31711570) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за вимушений прогул - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська