Рішення

від 09.05.2023 по справі 189/339/23

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/339/23

2/189/362/23

РІШЕННЯ

іменем України

09.05.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про дострокове розірвання договору оренди землі від 01.08.2015 року б/н, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Відродження», який в процесі розгляду справи був уточнений, про дострокове розірвання договору оренди землі від 01.08.2015 року б/н. В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 01.08.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Відродження» було укладено договір про оренду земельної ділянки площею 5,4834 га, кадастровий номер: 1224255100:03:001:0047, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №7005307 від 15.09.2014 року, строк дії договору оренди до 31.12.2025 року. На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом №542 від 23.09.2022 року ОСОБА_1 є спадкоємцем майна орендодавця, а саме: земельної ділянки площею 5,4834 га, кадастровий номер: 1224255100:03:001:0047, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області. Так, у відповідача була наявна заборгованість по сплаті орендної плати за період користування земельною ділянкою площею 5,4834 га з 2020 по 2022 рік, в зв`язку з чим, 04.11.2022 року позивачем було направлено на адресу ТОВ «Відродження» рекомендований лист з вимогою щодо сплати заборгованості за Договором в розмірі 51140,43 грн. Після чого, відповідачем було частково сплачено заборгованість за користування земельною ділянкою в 2020 році в розмірі 14850,00 грн., та вже після звернення до суду з даним позовом, відповідачем була сплачена заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 36451,11 грн., двома рівними частинами 13.02.2023 року та 23.02.2023 року, що підтверджується платіжними дорученнями №400 та №616. Внесення відповідачем заборгованості, зазначеної в позовній заяві на користь позивача, після виникнення судового спору свідчить про визнання відповідачем факту несвоєчасного внесення орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 01.08.2015 року. В зв`язку з чим, позивач просить достроково розірвати договір оренди земельної ділянки від 01.08.2015 року б/н у зв`язку з невиконанням ТОВ «Відродження» обов`язку щодо своєчасного внесення орендної плати, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Справу розглянуто згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України у відсутності позивача ОСОБА_1 , який надіслав до суду заяву з проханням справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст. 280,287,288 ЦПК України - заочно. Позивач не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Відродження» було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 5,4834 га, кадастровий номер 1224255100:03:001:0047, який було зареєстровано державним реєстратором Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право: 7005307. Строк дії договору до 31.12.2025 року (а.с.10-11,12).

Крім того, 01.08.2015 року між сторонами було складено Акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 5,4834 га, кадастровий номер: 1224255100:03:001:0047 (а.с.11 зворотній бік).

Так, відповідно до п.4.1 Договору оренди земельної ділянки від 01.08.2015 року за кожен рік використання землі Орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 10200,00 грн. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди.

Відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за законом №542 від 23.09.2022 року, ОСОБА_1 став власником земельної ділянки загальною площею 5,4834 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1224255100:03:001:0047, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, власником якої була ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною 4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача воренду земельнихділянок,що перебуваютьу власностігромадян іюридичних осіб,здійснюється задоговором орендиміж власникомземельної ділянкиі орендарем.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, істотні умови договору оренди землі, серед яких і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 33 вказаного Закону, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Таким чином, а ні Договором оренди, а ні Законом України «Про оренду землі» не передбачено такої підстави для припинення договору, як зміна власника землі.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати, на що і посилається позивач у даному позові.

Згідно зі статтями 13,15,21 Закону України «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до положень статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першої статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Також відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В той же час відповідно до ст.13 Конституції України і ст.319 ЦК України власність зобов`язує.

Кожне право вимагає від його суб`єкта активних дій для його реалізації. Так, відповідно особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України. Таке повідомлення має містити відомості про: кадастровий номер, місце розташування та площу земельної ділянки; прізвище, ім`я, по батькові нового власника; місце проживання (знаходження) нового власника, його поштова адреса; платіжні реквізити (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Судом встановлено,що позивачнабув прававласності наземельну ділянкуплощею 5,4834га,кадастровий номер1224255100:03:001:0047 23.09.2022року,однак, свій обов`язок щодо повідомлення про зміну власника земельної ділянки, визначений ст.148-1 ЗК України та ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» позивач не виконав.

Таким чином, право на отримання орендної плати у ОСОБА_1 виникло з моменту отримання ним спадщини, тобто з 23.09.2022 року, про набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді площею 5,4834 га, кадастровий номер 1224255100:03:001:0047 ОСОБА_1 повідомив ТОВ «Відродження» лише 04.11.2022 року шляхом направлення вимоги щодо сплати орендної плати, в якій зазначив, що він являється спадкоємцем майна орендодавця (а.с.8, 19).

Слід відзначити, що після отримання повідомлення від ОСОБА_1 02.12.2022 року ТОВ «Відродження» було сплачено на рахунок позивача орендну плату за земельну ділянку за 2020 рік в сумі 14850,00 грн. (а.с.9).

Крім того, відповідачем було сплачено на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати, яка зазначена в позові (а саме, 17820,00 грн. за 2021 рік та 17820,00 грн. за 2022 рік), двома рівними частинами 13.02.2023 року та 23.02.2023 року, що підтверджується платіжними дорученнями №400 та №616 (а.с.42,43).

Отже, враховуючи, що право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 набув 23.09.2022 року, вимоги ст.148-1 ЗК України та ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» позивач не виконав, будь - яких об`єктивних чи поважних причин щодо несвоєчасного повідомлення про набуття права власності на земельну ділянку судом не встановлено, суд приходить до висновку, що така обов`язкова вимога для розірвання договору як систематичність (два та більше рази) несплати орендної плати відсутня, оскільки позивач набув право власності на земельну ділянку лише 23.09.2022 року, відповідач не був обізнаний про зміну власника орендованої земельної ділянки, на користь якого можна було б сплатити орендну плату за 2020-2022 роки.

Таким чином, судом не встановлено порушення відповідачем договірних зобов`язань, які б свідчили про умисну систематичну несплату орендної плати, тому суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Враховуючи відмову у позові ОСОБА_1 , судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, слід покласти на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 626, 629, 770, 792, 1216, 1220, 1268 ЦК України, ст. ст. 13, 15, 21, 32 Закону України «Про оренди землі», ст. ст. 3, 12, 13, 76-78, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд , -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про дострокове розірвання договору оренди землі від 01.08.2015 року б/н відмовити.

Судовий збір, сплачений ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом - покласти на ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Степанова

09.05.2023