Постанова

від 01.05.2023 по справі 920/1139/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2023 р. Справа№ 920/1139/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від прокурора - Биховцова О.А;

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - Кириченко Р.Ю.;

від третіх осіб - представники не прибули;

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2022 у справі №920/1139/17 (суддя - Котельницька В.Л., повний текст складено - 30.06.2022) за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Червоний металіст», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Конотопської міської ради та Сумської обласної ради про стягнення 388861 грн 61 коп.

ВСТАНОВИВ наступне.

Державна екологічна інспекція у Сумській області звернулась з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" про стягнення збитків в сумі 388861 грн 61 коп., завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 116658 грн 48 коп. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 77772 грн 32 коп. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 194430 грн 81 коп. - до місцевого бюджету Конотопської міської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Конотопської міської ради, код бюджетного призначення платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства), р/р - UA478999980333139331000018530, код ЄДРПОУ отримувача - 37970404, банк отримувача - Казначейство України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що внаслідок наднормованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря була завдана шкода навколишньому природному середовищу у розмірі 388 861,61 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.06.2022 у справі №920/1139/17 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" 58075,86 грн збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 17422,76 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України, 11615,17 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 29037,93 грн - до місцевого бюджету Конотопської міської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Конотопської міської ради, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області 1600,00 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд дійшов висновку, що враховуючи правомірність та законність проведеної позивачем планової перевірки ТОВ "НВО "Червоний металіст" у період з 14.02.2017 по 27.02.2017, що встановлено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №818/1178/17, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 22.09.2021, позовні вимоги у даній справі щодо стягнення з відповідача шкоди на підставі акту від 27.02.2017 є законними.

Водночас, суд першої інстанції не прийняв наданий позивачем Звіт про охорону атмосферного повітря за 2016 рік (форма №2-ТП (повітря)), а на підставі наданого відповідачем звіту про охорону атмосферного повітря за 2016 рік (форма №2-ТП (повітря)) та контррозрахуноку розміру відшкодування завданих збитків за 2016 рік дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог лише в частині стягнення 58 075,86 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Перший заступник керівника Сумської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що піддаючи сумніву надану позивачем копію звіту та не визнаючи його належним доказом, суд одночасно визнав належним доказом аналогічний документ, який поданий відповідачем у той же спосіб, тобто у вигляді завіреної копії. Прокурор зазначив, що наведені у поданому відповідачем звіті показники не відповідають кількості забруднюючих речовин, викинутих в атмосферне повітря за 2016 рік.

02.02.2023 відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Також у відзиві відповідач просив суд апеляційної інстанції прийняти поданий ним нові докази до уваги.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, однак про час та місце розгляду справи дані сторони повідомлялись належним чином, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду від 27.03.2023 в їх електронний кабінет.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебувала справа №818/1178/17 за позовом ТОВ «НВО «Червоний металіст» до Державної екологічної інспекції в Сумській області, про визнання наказу Державної екологічної інспекції у Сумській області щодо проведення планової перевірки від 13 лютого 2017 року №22-П протиправним та визнання протиправними дії відповідача щодо проведення планової перевірки ТОВ "НВО "Червоний металіст".

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №818/1178/17 скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Сумській області від 13.02.2017 №22-П, на підставі якого здійснено позивачем перевірку, за результатами якої нараховані 388861,61 грн збитків, які позивач стягує з відповідача у справі №920/1139/17.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Дана постанова набрала законної сили з дати її прийняття - 18.04.2018.

Постановою Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №818/1178/17 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Червоний металіст» залишено без задоволення; постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року по справі №818/1178/17 залишено без змін.

Пунктами 4.1. 4.6. постанови Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №818/1178/17 встановлено:

« 4.1. 19 грудня 2016 року наказом Державної екологічної інспекції затверджено план заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів на І квартал 2017 року.

4.2. Згідно Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Сумській області на І квартал 2017 передбачено проведення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на ТОВ "НВО "Червоний металіст" у період з 14 лютого 2017 року строком 15 днів.

4.3. 26 січня 2017 року відповідач направив на адресу позивача рекомендованим листом повідомлення №240/03 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

4.4. Пунктом 15 Плану заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Сумській області на І квартал 2017 року, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №184 передбачалось проведення планового заходу державного нагляду (контролю) відносно ТОВ «НЕЮ «Червоний Металіст» з 14 лютого 2017 року.

4.5. 13 лютого 2017 року Державною екологічною інспекцією у Сумській області видано Наказ №22-п "Про проведення перевірки" ТОВ "НВО "Червоний металіст" з 14 по 27 лютого 2017 року.

4.5. 13 лютого 2017 року, на підставі цього Наказу, видано Направлення №20/03-16 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "НВО "Червоний металіст" з 14 по 27 лютого 2017 року. Підставою для здійснення перевірки зазначено: План інспекційної діяльності на 1 квартал 2017 року. Предметом перевірки зазначено: Дотримання вимог природоохоронного законодавства. Телеграмою від 13 лютого 2017 року ТОВ "НВО "Червний металіст" просило Державну екологічну інспекцію у Сумській області відтермінувати проведення планової перевірки для створення належних умов для її проведення.

4.6. 14 лютого 2017 року інспекторами екологічної інспекції здійснено виїзд на об`єкт позивача за адресою: Сумська область, м. Конотоп, Червонозаводська, 5 та в період з 14 по 27 лютого 2017 року на ТОВ "НВО "Червоний металіст" проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. За результатами перевірки складено Акт перевірки, у якому зафіксовано виявлені порушення вимог законодавства щодо охорони навколишнього середовища.».

Актом планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ «НВО «Червоний металіст» від 14.02.-27.02.2017 (далі акт від 27.02.2017) встановлений факт здійснення відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в період з 15.02.2015 по 27.02.2017, що є порушенням вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

27.02.2017 позивач надіслав відповідачу лист №545/02-16 з двома примірниками акту від 27.02.2017, в якому зазначив, що Державна екологічна інспекція у Сумській області направляє ТОВ «НВО «Червоний металіст» для ознайомлення та підписання два примірники акту від 27.02.2017, складеного за результатами проведеної в термін з 14.02.2017 по 27.02.2017 планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ «НВО «Червоний металіст». Після підписання один примірник акту від 27.02.2017 необхідно повернути на адресу Державної екологічної інспекції у Сумській області (а/с 1 ВПЗ Суми 40000). Разом з цим, повідомлено, що в ході перевірки були виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, про що зазначено в акті перевірки, в розділі «Порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду (контролю)». Під час перевірки особи, відповідальні за виявлені правопорушення, для складання протоколів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, не були надані. В зв`язку з вище викладеним, ТОВ «НВО «Червоний металіст» необхідно визначити відповідальних осіб за зазначені правопорушення та забезпечити їх явку до Інспекції (м. Суми, вул. Першотравнева, 29, 5 поверх, кабінет 71,73) 06.03.2017 об 11 годині для надання пояснень по суті та розгляду справ про адміністративні правопорушення. При собі відповідальні особи повинні мати паспорт та ідентифікаційний код.

03.03.2017 відповідач надіслав позивачу лист №01-03/03, в якому зазначив, що повертає без виконання лист від 27.02.2017 №545/02-16 з додатком, оскільки, на думку відповідача, проведена позивачем планова перевірка, про яку йде мова в надісланих позивачем відповідачу документах, є незаконною.

На підставі акту від 27.02.2017 позивачем складено розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ «НВО «Червоний металіст» внаслідок відсутності дозволу на викиди.

У розрахунку зазначено, що перевіркою встановлено відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ НВО «Червоний металіст». Попередній дозвіл на викиди за №5910400000-69 від 15.02.2010 з 1 терміном дії 5 років діяв до 15.02.2015. В період з 15.02.2015 по теперішній і час підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря наднормативно, без дозволу на викиди. В ході перевірки підприємством були надані матеріали державного статистичного спостереження за обсягами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - статистична звітність 2 тп (повітря) річна за 2015 - 2016 роки, якою ТОВ НВО «Червоний металіст» звітувало до органів Держстату. Для визначення маси викинутих в атмосферне повітря забруднюючих речовин за період з 15.02.2015 по 31.12.2015. та з 01.01.2017 по 27.02.2017 Державна екологічна інспекція у Сумській області звернулась до ТОВ «НВО «Червоний металіст» листами від 24.02.2017р. №524/02 та від 20.03.2017р. №724/02 про надання вказаної інформації. У наданні запитаної інформації було відмовлено. В зв`язку з вищевикладеним, розрахунок збитків здійснюється за 2016 рік, відповідно до зазначених у статистичній звітності 2 тп (повітря) даних щодо якісного та кількісного складу викидів.

Згідно з розрахунком позивача у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря була завдана шкода навколишньому природному середовищу відповідачем в розмірі 388861 грн. 61 коп.

10.08.207 позивач надіслав відповідачу претензію №84/02, відповідно до якої запропонував добровільно відшкодувати нанесену державі шкоду в наслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 388861,61 грн. Водночас, відповідач зазначеного розміру заподіяної шкоди в добровільному порядку не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що враховуючи правомірність та законність проведеної позивачем планової перевірки ТОВ "НВО "Червоний металіст" у період з 14.02.2017 по 27.02.2017, що встановлено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №818/1178/17, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 22.09.2021, позовні вимоги у даній справі щодо стягнення з відповідача шкоди на підставі акту від 27.02.2017 є законними.

Водночас, суд першої інстанції не прийняв наданий позивачем Звіт про охорону атмосферного повітря за 2016 рік (форма №2-ТП (повітря)), а на підставі наданого відповідачем звіту про охорону атмосферного повітря за 2016 рік (форма №2-ТП (повітря)) та контррозрахуноку розміру відшкодування завданих збитків за 2016 рік дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог лише в частині стягнення 58 075,86 грн.

Однак колегія суддів не погоджується з відповідним висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до положень статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 1).

За приписами ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни-суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

Згідно ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт порушення відповідачем ст. 10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", про що Державною екологічною інспекцією у Сумській області складено акт від 27.02.2017, яким встановлено факт здійснення відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в період з 15.02.2015 по 27.02.2017.

Правомірність та законність проведеної позивачем планової перевірки ТОВ "НВО "Червоний металіст" у період з 14.02.2017 по 27.02.2017 встановлено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №818/1178/17, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 22.09.2021.

А тому є вірним висновок суду першої інстанції про наявність протиправної поведінки відповідача.

Відповідно до ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання на час здійснення відповідачем спірного порушення був встановлений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 (далі - Методика №639).

Відповідно до пункту 4.1 Методики №639 розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (пп. 2.1.2 п. 2.1 Методики №639).

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики №639).

Зокрема, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (пп. 2.7.1 п. 2.7 Методики №639).

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря врегульований розділом 3 Методики №639. Зокрема, пунктом 3.2 зазначеного розділу визначені відповідні формули розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших і на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства.

Водночас згідно з пунктом 3.6 Методики №639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за: характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії)); даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря); результатами інструментально-лабораторних вимірювань; методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

При цьому, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу (пункт 3.11 Методики №639).

З аналізу наведених положень Методики №639 вбачається, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, заподіяного без відповідного дозволу, може проводитися як за результатами інструментально-лабораторних вимірювань, так і за характеристиками джерела викиду, зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання, тощо.

Так, на підтвердження вірності розрахунку збитків у сумі 388 861,61 грн., позивачем було надано Звіт про охорону атмосферного повітря за 2016 рік (форма №2-ТП (повітря)).

Водночас, судом першої інстанції не було прийнято даний Звіт як належний та допустимий доказ з посиланням на абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України, з огляду на те, що представник позивача у судовому засіданні 20.06.2022 повідомив, що не може надати для огляду оригінал звіту за 2016 рік форми 2-ТП (повітря), оскільки такого оригіналу у сторони немає.

При цьому, місцевий господарський суд у рішенні не вказав про наявність у нього сумнівів (та в чому саме вони полягають) щодо відповідності поданої копії оригіналу.

В свою чергу, копія Звіту, надана відповідачем, була прийнята судом без належного обґрунтування надання переваги доказу відповідача над доказом, поданим позивачем.

Приймаючи доказ відповідача суд першої інстанції не врахував, що показники кількості забруднюючих речовин, викинутих в атмосферне повітря, які були відображені у Звіті, наданому позивачем, були подані безпосередньо самим відповідачем до уповноваженого органу - Головного управління статистики у Сумській області.

Слід також зазначити, що враховуючи наявність у справі двох копій Звіту, показники, відображені в яких, різняться, суд першої інстанції не реалізував повноваження, передбачені ч.4 ст. 74 ГПК України та не вжив заходів до витребування оригіналу звіту від органу, уповноваженого на забезпечення збирання, опрацювання та подання даних про кількість забруднюючих речовин, викинутих в атмосферне повітря.

Таким чином, за висновком колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно, з урахуванням даних органу статистики надав перевагу доказу відповідача та не прийняв як доказ наданий позивачем звіт за 2016 рік форми 2-ТП (повітря) з посиланням на ч. 6 ст. 91 ГПК України.

Стосовно наданого відповідачем до суду першої інстанції копії звіту про охорону атмосферного повітря за 2016 рік (форма №2-ТП (повітря)), колегія суддів враховує, що він має відмінні значення по кількості забруднюючих речовин, викинутих в атмосферне повітря, ніж у звіті за 2016 рік (форма №2-ТП (повітря)), наданим позивачем та який, зокрема, подавався до державних органів статистики самим відповідачем.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну статистику» (в редакції, чинній на момент подання статистичного спостереження) органи державної статистики зобов`язані, зокрема,

організовувати і проводити статистичні спостереження за соціально-економічними і демографічними процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах;

надавати державним органам та органам місцевого самоврядування статистичну інформацію в обсягах, за формами і у строки, визначені планом державних статистичних спостережень або окремими рішеннями Кабінету Міністрів України;

забезпечувати гласність статистичної інформації, видавати відповідно до плану державних статистичних спостережень статистичні збірники, бюлетені, огляди, прес-випуски тощо, проводити прес-конференції;

забезпечувати рівний доступ до статистичної інформації юридичних і фізичних осіб;

забезпечувати респондентів звітно-статистичною документацією (за винятком державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації) відповідно до плану державних статистичних спостережень;

забезпечувати збереження, накопичення, актуалізацію та захист статистичної інформації, дотримання її конфіденційності.

Стаття 18 Закону України «Про державну статистику» (в редакції, чинній на момент подання статистичного спостереження)

Респонденти зобов`язані безкоштовно (за винятком проведення окремих вибіркових обстежень фізичних осіб або сукупностей таких осіб, за участь у яких респонденти отримують грошову компенсацію за витрату часу) в повному обсязі за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені строки подавати органам державної статистики достовірну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку.

В той же час, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем відомості, які наведені у наданому ним Звіті про охорону атмосферного повітря за 2016 рік (форма №2-ТП (повітря)), подавались до Держастату та були офіційно зареєстровані останнім.

Прокурором до апеляційної скарги додано лист ГУ Статистики у Сумській області від 19.09.2022 та відповідні статистичні звіти, які він просив долучити до справи в порядку ч. 3 ст. 269 ГПК України.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що він не мав можливості подані відповідні докази до суду першої інстанції, так як органи прокуратури не брали участь у розгляді справи в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

В той же час, оскільки судом першої інстанції неправомірно відхилено звіт позивача з посиланням на ч. 6 ст. 91 ГПК України, не перевірено та не досліджено відомостей, що були викладені у наданому відповідачем звіті, з огляду на їх розбіжність по кількості забруднюючих речовин, колегія суддів, враховуючи принципи справедливості, пропорційності, рівності усіх учасників перед законом і судом, вважає за можливе долучити до матеріалів справи наданий прокурором лист ГУ Статистики у Сумській області від 19.09.2022 та відповідні статистичні звіти в порядку ч. 3 ст. 269 ГПК України.

В той же час, стосовно долучених відповідачем до відзиву на позовну заяву нових доказів (які були відсутні у суді першої інстанції), колегія суддів враховує, що відповідачем взагалі не наведено обґрунтованих пояснень та не надано відповідних доказів, які підтверджують неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції до винесення оскаржуваного рішення з підстав, що об`єктивно не залежали від нього.

А тому, з огляду на відсутність обґрунтувань неможливості відповідачем подати відповідні докази до суду першої інстанції з причин, які не залежали від сторони, колегія суддів дійшла до висновку, що долучені позивачем до апеляційної скарги нові докази (які були відсутні у суду першої інстанції на час винесення оскаржуваного рішення) до розгляду колегією суддів не приймаються.

Пунктом 4 Наказу Державної служби статистики України № 345 від 27.11.2015 (в редакції, чинній на момент подання статистичного спостереження) збирання, опрацювання та подання вказаних даних покладено на територіальні органи Державної служби статистики України. Територіальним органом Держстату у Сумській області є Головне управління статистики у Сумській області.

Як вбачається із наданої Головним управлінням статистики у Сумській області інформації щодо показників кількості забруднюючих речовин, відомості у Звіті про охорону атмосферного повітря за 2016 рік (форма №2-ТП (повітря)), наданому відповідачем до суду першої інстанції, не відповідають відповідним відомостям, наданим Головним управлінням статистики у Сумській області інформації.

В той же час, відомості Звіту про охорону атмосферного повітря за 2016 рік (форма №2-ТП (повітря)), які були долучені позивачем до позову, повністю відповідають відомостям, зареєстрованим Головним управлінням статистики у Сумській області інформації. У даному контексті колегією суддів враховуються, що відповідні відомості до Держстату офіційно подавав сам відповідач.

А тому, з огляду на викладене вище, колегія суддів, під час визначення показників кількості забруднюючих речовин, керується наданим позивачем Звітом про охорону атмосферного повітря за 2016 рік (форма №2-ТП (повітря)), відомості із якого офіційно підтверджені Головним управлінням статистики у Сумській області інформації.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дійшла до висновку, що він є арифметично вірним та таким, що відповідає приписам Методики № 639, у зв`язку чим є правомірним розмір збитків у сумі 388 861,61 грн.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача (заявника) покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем шкоди, завданої навколишньому природному середовищу у сумі 388 861,61 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, позивачем належним чином обґрунтовано позовні вимоги про стягнення 388 861,61 грн. шкоди, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до пункту 7 частини 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 671 цього Кодексу) є: 7) 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини 1 ст.691 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Виходячи з викладеного, сума шкоди, заподіяної внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яку належить стягнути з відповідача, має бути зарахована у такому порядку: 116 658,48 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 77 772,32 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 194 430, 81 грн. - до місцевого бюджету Конотопської міської ради.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - зміні в частині присудженої до стягнення суми збитків.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Сумської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2022 у справі №920/1139/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2022 у справі №920/1139/17 змінити в частині присудженої до стягнення суми збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2022 у справі №920/1139/17 в наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Віктора Деняка, буд. 5, код за ЄДРПОУ 34880895) 388 861, 61 грн. збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 116 658, 48 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 77 772, 32 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 194 430, 81 грн. - до місцевого бюджету Конотопської міської ради, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Конотопської міської ради, код бюджетного призначення платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності), р/р - UA478999980333139331000018530, код ЄДРПОУ отримувача - 37970404, банк отримувача - Казначейство України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Віктора Деняка, буд. 5, код за ЄДРПОУ 34880895) на користь Державної екологічної інспекції у Сумській області (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Першотравнева, буд. 29; код за ЄДРПОУ 37970834) 5 832, 92 грн. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Віктора Деняка, буд. 5, код за ЄДРПОУ 34880895) на користь Сумської обласної прокуратури (рахунок № UA598201720343120001000002983 в ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891) 7 442, 66 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 10.05.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко