Ухвала

від 14.04.2023 по справі 2-2408/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

14.04.2023

Справа № 2-2408/11

Провадження № 4-с/331/3/2023

У Х В А Л А

Іменем України

14 квітня 2023 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Антоненко М.В.

за участі секретаря судового засідання: Федорової К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду міста Запоріжжя скаргу Акціонерного Товариства «ТАСКОМБАНК» на бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котула Артема,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне Товариство «ТАСКОМБАНК» звернулось до суду із скаргою на бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котула Артема, в обґрунтування якої зазначено, що 05.12.2011 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя винесено рішення по справі № 2-2408/11, відповідно до якого вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь AT «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 486 423,07 грн.

На виконання зазначеного рішення судом 27.04.2012 р. видано виконавчий лист.

Починаючи з 30.05.2012 р. виконавчий лист неодноразово був на виконанні в органах виконавчої служби.

Станом на дату подачі цієї скарги виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1 знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізька область Котула А.М. Виконавче провадження № 62801183 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2020 p.).

У боржника на праві власності є нерухоме майно, а саме квартира, що розташована, за адресою: АДРЕСА_1 та заходиться в іпотеці у AT «ТАСКОМБАНК» на підставі іпотечного договору, посвідченого 12.03.2008 р. приватним нотаріусом ЗМНО Савицькою О.В.

20.12.2021 р. стягувачем направлено заяву про звернення стягнення на майно, що належить боржнику тобто фактично спонукання приватного виконавця щодо вчинення дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження» задля виконання рішення суду.

У відповідь на зазначену заяву стягувачем отримано листа № 0129/1502 від 18.01.2022 р. від приватного виконавця в якому зазначене наступне: «відповідно до інформації, отриманої від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання неповнолітньої особи: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 »

Згідно відповіді Департаменту реєстраційних послуг № 9888 від 17.12.2021 р. зазначена неповнолітня особа зареєстрована в іпотечній квартирі з 11.07.2017 р. по теперішній час.

Посилаючись на зазначену інформацію приватний виконавець зробив висновок про необхідність звернення до органу опіки та піклування, щодо надання згоди на реалізацію нерухомого майна права користування яким має дитина, в зв`язку з чим здійснення опису та решту мана, що належить боржнику та подальшої його реалізації на даний час неможливе.

Виконавче провадження відкрите 12.08.2020 р. та на цей час дії для виконання рішення суду не здійснені.

Стягувач вважає незаконною бездіяльність приватного виконавця, щодо виконання рішення суду незаконної виходячи з наступного:

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

На переконання стягувача, боржником було зареєстровано в іпотечній квартирі малолітню особу, яка не є його донькою з метою ухилення від виконання рішення суду, враховуючи відсутність іншого майна у боржника або доходів.

Зазначені дії боржника є порушенням норм ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначено (ч. 5 ст. 19) що боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення

Верховний Суд у постанові від 08 червня 2021 року у справі № 607/8145/18, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06 травня 2019 року у справі № 639/5828/15-ц (провадження № 61- 29627св18), від 06 листопада 2019 року у справі № 346/432/16-ц (провадження № 61-29148св18) та від 19 червня 2019 року у справі № 695/2714/15-ц (провадження № 61-29000св18), зазначив, що чинним

законодавством не передбачено обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном в залежності від того чи мають право на користування ним інші особи, зокрема, малолітні діти, якщо власник не є їх батьком (матір' ю) або ж особою, яка замінює останніх,

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у його

постанові від 20 березня 2019 року у справі № 1612/2343/12, сам по собі факт відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним. Правочин щодо відчуження за договором купівлі-продажу квартири, яка належить на праві приватної власності бабі малолітньої дитини, в якій ця дитина проживала, не порушують прав цієї дитини, оскільки вона має право на проживання за місцем проживання кожного з її батьків.

Окрім того, відповідно до правової позиції Великої Палати ВСУ по справі № 755/12052/19 від 26.10.2021 р. (п. 92) у справі про оскарження дій державного виконавця щодо передачі житлової нерухомості на реалізацію, право користування якою мають неповнолітня та малолітня дитина для виконання рішення про стягнення коштів в солідарному порядку ВП ВСУ зазначив, «92. Разом з тим, не дивлячись на суперечливі висновки суду апеляційної інстанції щодо місця проживання дітей та їх матері, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про порушенням заявницею вимог частини п`ятої статті 19 Закону про виконавче провадження шляхом реєстрації у спірній квартирі малолітньої та неповнолітньої дітей під час виконавчого провадження. На переконання Великої Палати Верховного Суду зазначені дії заявниці не можуть свідчити про виникнення у дітей житлових прав на спірну квартиру.»

За вказаною справою ОСОБА_1 зареєстровано в іпотечній квартирі малолітню особу, яка не є його донькою під час діючого виконавчого провадження. Згоди на таку реєстрацію стягувач/іпотекодержатель не надавав.

Враховуючи викладене, стягувач вважає, що згода органу опіки та піклування для передачі на реалізацію квартири що розташована, за адресою: АДРЕСА_1 , для виконання рішення від 05.12.2011 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-2408/11, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 486 423,07 грн. - не потрібна

Посилаючись на вищенаведені обставини, стягував просить суд визнати незаконним бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Запорізька область Котула Артем Михайлович щодо невжиття за виконавчим провадженням № 62801183 заходів примусового стягнення, а саме здійснення опису, арешту та подальшої реалізації квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_1 для виконання рішення від 05.12.2011 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-2408/11; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізька область Котула Артема Михайловича вжити за виконавчим провадженням № 62801183 заходи примусового стягнення щодо реалізації квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передбачені Законами України «Про виконавче провадження» та «Про іпотеку» для виконання рішення від 05.12.2011 р. Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-2408/11 без отримання дозволу органу опіки та піклування на таку реалізацію.

Від представника заявника АТ «ТАСКОМБАНК» до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Приватний виконавець Котула А.М. в судовому засіданні проти скарги АТ «ТАСКОМБАНК» заперечував, вважав її необґрунтованою, надав суду письмові заперечення.

Суд, заслухавши позицію приватного виконавця, врахувавши позицію скаржника АТ «ТАСКОМБАНК», а також дослідивши надані письмові докази, дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Виконавець Котула А.М. в запереченні зазначив, що в його провадженні знаходиться виконавче провадження № ВП 62801183 з виконання виконавчого листа № 2-2-2408/2011 від 27.04.2012, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 486 423,07 грн. та стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ТАСкомбанксуму заборгованості за кредитним договором у розмірі 486 423, 07 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, боржнику ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме: квартира загальною площею 53,4 кв.м., житловою 30,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 380387723101, підстава для державної реєстрації: дублікат договору кугіівлі-продажу, серія та номер: 1401 від 10.07.2013, видавник: приватний нотаріус ЗМНО, ОСОБА_4 (дублікат виданий 02.06.2014 за номером 1-44).

Виконавцем у відповідності до вимог ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника від 13.08.2020, яку направлено сторонам виконавчого провадження згідно вимогам ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог п.28 розділу VIII Інструкції, з організації примусового виконання рішень, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувану з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

З метою встановлення зареєстрованих в квартирі неповнолітніх осіб, виконавцем було направлено запит про зареєстрованих осіб від 13.08.2020 за вих. № 0129/4974 до Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

Відповідно до інформації, отриманої від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована неповнолітня особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою перевірки інформації, виконавцем повторно було направлено запит до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 30.11.2021 за вих. № 0129/14294 та отримано відповідь, якою підтверджено наявність зареєстрованої у приміщенні неповнолітньої особи - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виконавцем направлено запит про надання дозволу на реалізацію від 17.01.2022 до Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради.

Станом на 29.03.2023 відповіді на запит не надходило.

27.03.2023 виконавцем повторно направлено запит до Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради.

Станом на 29.03.2023 відповіді не надходило.

Представником AT «Таскомбанк» було надано на адресу приватного виконавця заяву про зверненая стягнення на майно, що належить боржнику від 20.12.2021 (вх. № 393 від 1 7.01.2022) та виконавцем було повідомлено AT «Таскомбанк» про неможливість здійснення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію майна боржника, в якому зареєстровані діти листом від 18 01.2022 № 0129/1502. В листі від 18.01.2022 р. виконавцем було допущено технічну помилку, в зв`язку із чим листом від 18.02.2022 було направлено до AT «Таскомбанк» виправлений лист.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Фактичні обставини справи підтверджуються вивченими в судовому засіданні письмовими доказами копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2020 р.; копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2016 р.;копією постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2017 р. копією іпотечного договору; заявою про звернення стягнення на майно, що належить боржнику від 20.12.2021 р. відповіддю департаменту реєстраційних послуг № 9888 від 17.12.2021 р.;відповіддю приватного виконавця від 18.01.2022 р. № 0129/1502.; матеріалами листування приватного виконавця. (а.с. 3-16, 56-68).

Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Скаржник посилається на Постанову Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 607/8145/18, в якій зазначено, що: «системний аналіз статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» дає підстави для висновку про те, що попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, в разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх. Чинним законодавством не передбачено обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном в залежності від того чи мають право на користування ним інші особи, зокрема, малолітні, якщо власник не є їх батьком (матір`ю) або ж особою, яка замінює останніх.»

На вказане суд зауважує наступне.

Відповідно до статті 243 СК України, опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно зі статтею 244 СК України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

З наведеного слід, що особою, яка замінює малолітній дитині батьків є опікун.

Як слід з матеріалів справи, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить боржнику ОСОБА_1 , зареєстровано місце проживання малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з приписами ст.81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини,на які вона посилаєтьсяя к на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Стягувачем АТ «ТАСКОМБАНК» не надано суду доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 не є опікуном малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто особою, яка замінює батьків останній, а тому в скарзі слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 статті 451 ЦПК України , якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись 447- 451 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги Акціонерного Товариства «ТАСКОМБАНК» на бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котула Артема.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: М.В. Антоненко