Рішення

від 01.05.2023 по справі 160/3673/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 року Справа № 160/3673/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ГЛАСС» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ-ГЛАСС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровської митниці, як відокремлений підрозділ Держмитслужби, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці, як відокремлений підрозділ Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000010/1 від 31.01.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/3673/23 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, ч.2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

21.03.2023 через ситему «Електронний суд» від Дніпровської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач заперечує проти доводів позовної заяви з наступних підстав.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до ЕМД, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ).

Зазначені у повідомленні митниці розбіжності у числових значеннях заявленої декларантом митної вартості товару Товариством не спростовані і не обгрунтовані документально.

Враховуючи положення ст. 61 МКУ, при визначенні митної вартості товару № 1 неможливо було застосувати методи 2 а) та 2 б) згідно статей 59 і 60 МКУ.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст. 62, ст. 63 МКУ) неможливо застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.

До товару № 1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості 2 ґ) - резервний метод, та прийнято відповідне рішення про коригування митної вартості товару від 31.01.2023 № UA110130/2023/000010/1.

Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядними методами визначення митної вартості: товару № 1 - за ЕМД від 22.12.2022 № UA204080/2022/20546 7,0413 євро/м2, що в перерахунку на дату винесення рішення у валюту контракту складає 7,6781 дол.США/м2.

Рішення про коригування митної вартості товарів, яке є предметом судового оскарження у цій справі, оформлене відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195.

Від ТОВ «БІ-ГЛАСС» 24.03.2023 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

Позивач наголошує, що відомості щодо імпортованого товару були надані ним в повному обсязі були підтвердженні документально, всі документи кореспондують між собою, не містять в собі розбіжностей які могли би впливати на визначення митної вартості та при оцінці документів у сукупності свідчать про їх достовірність та повноту.

Митний орган зобов`язаний вказати, які саме складові митної вартості товару є не підтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Рішення про коригування повинно містити розбіжності або сумніви у достовірності наданої інформації свідчити саме про невірні числові значення складових митної вартості товарів; спрацювання профілів ризиків АСАУР та наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути підставою для витребування додаткових документів та відмови у заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту. Відомості з цінових баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та не мають більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Як наслідок, само лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з рівнем митної вартості товару - не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

Позивач звертає увагу на обставини в аспекті порівняння обставин імпорту товарів Товариства і декларацією взятою відповідачем за основу для коригування та зазначає, що співпадає у наведеному порівнянні є тільки найменування самого товару, всі інші основні обставини та умови імпорту значно різняться, як то країна походження, комерційні умови, кількість товару. Викладені фактори дуже в значній мірі впливають на вартість товару як таку і відповідно на його митну вартість, що свідчить про не можливість використання вказаної інформації як основи для коригування митної вартості.

Жодних пояснень чи обґрунтувань стосовно не можливості застосування певних другорядних методів Відповідач не наводить обмежуючись лише переліченням їх наявності як таких.

Відповідачем не наведено, а ні в рішенні, а ні в позові порівняння характеристик товару імпортованого позивачем та товару ціна якого взята за основу.

05.04.2023 від відповідача через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких звернуто увагу на наступне.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, а саме графи 33, передбачено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо.

Відповідно до ст. 33 Митного кодексу України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Графа 33 рішень містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. У графі 33 Рішення також відображено розгляд послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст. 59 63 МКУ, а також джерела використані при коригуванні митної вартості оцінюваного товару.

Застосований митницею резервний метод визначення митної вартості базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості. Деякі приклади обґрунтованої гнучкості наведено у ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, а саме:

a) ідентичні товари - вимога про те, що ідентичні товари повинні експортуватися в той самий час чи приблизно в той час, як і товари, що оцінюються, може тлумачитися гнучко; ідентичні імпортні товари, вироблені в країні, іншій, ніж країна експорту товарів, що оцінюються, можуть бути основою для митного оцінювання; можуть використовуватися митні вартості ідентичних імпортних товарів, які вже визначені згідно з положеннями статей 5 і 6;

б) подібні товари - вимога про те, що подібні товари повинні експортуватися в той самий час чи приблизно в той час, як і товари, що оцінюються, може тлумачитися гнучко; подібні імпортні товари, вироблені в країні, іншій, ніж країна експорту товарів, що оцінюються, можуть бути основою для митного оцінювання; можуть використовуватися митні вартості подібних імпортних товарів, які вже визначені згідно з положеннями статей 5 і 6.

Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обовязок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

01.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі-Гласс» (Покупець) і Компанією «RIDER GLASS COMPANI LIMITED, Китай (Продавець) укладений контракт купівлі-продажу №RGЗ2021, за яким Продавець зобов`язався поставити, а Покупець - прийняти та оплатити товар флоат скло, дзеркало в асортименті, відповідно до Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього контракту.

В п. 5.4. контракту сторони погодили, що умови поставки товару на територію України встановолюються відповідно до Специфікацій, які є невід`ємною частиною контракту.

Додатковою угодою №1 від 30.03.2022 до контракту, у зв`язку із закінченням терміну дії контракту 1 квітня 2022 року, сторони прийняли рішення продовжити термін дії контракту до 1 квітня 2023 року.

01.11.2022 сторонами підписано Специфікацію №3 до контракту на поставку флоат скла бронзове 4 мм, розмір 3300 х 2140 мм, кількість 8,050.68 кв.м., загальна сума 22,622.41 дол. США.

Оплата товару визначена наступним чином: передплата по Специфікації -30% з дати специфікації, 70% - при отриманні навантажувальних документів.

Пунктом 4 Специфікації встановлено, що доставка буде здійснена річковим паромом з Чінхуандао в порт Ксінганг/Тянжин, морем в порт Констанца, Румунія (термін 45 днів), звідти в Дніпро на контейнеровозі термін 20 днів).

На виконання визначених у контракті і Специфікації умов постачальником було поставлено покупцю товар.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів Товариством до Дніпровської митниці було подано електронну митну декларацію (ЕМД) №23UA110130001524U2.

Митна вартість товару була визначена за основним методом за ціною контракту.

На підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією до митного органу було надано наступні документи:

пакувальний лист RG-07063/22 від 10.11.2022;

рахунок-проформа RGР04014/22 від 20.10.2022;

рахунок-фактура (інвойс) RG-07063/22 від 10.11.2022;

коносамент 223028307 від 18.01.2023;

автотранспорнтна накладна №325 від 20.01.2023;

автотранспортна накладна від 19.01.2023;

автотранспортна накладна від 20.01.2023;

супровідний документ Т1 №23RОСТ190000054070 від 20.01.2023;

супровідний документ Т1 №23RОСТ190000054097 від 20.01.2023;

супровідний документ Т1 №23RОСТ190000054102 від 20.01.2023;

сертифікат про походження товару №22С3702В0537/01539 від 03.12.2022;

банківський платіжний документ, що стосується товару від 01.11.2022;

банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.01.2023;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №16 від 23.01.2023;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2301-01 від 23.01.2023;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 30.03.2022;

доповнення до зовнгішньоекономічного договору (контракту) №3 від 01.11.2022;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № RGР2021 від 01.04.2021;

договір про надання послуг митного брокера №10/01-2023 від 10.01.2023;

договір (контракт) про перевезення №932/3 від 05.12.2022;

митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA110130001524U2 від 26.01.2023.

26.01.2023 митним органом направлено позивачу повідомлення із зазначенням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.

Щодо зауважень митниці 31.01.2023 за №31-01 Товариством були подані пояснення та додаткові документи

Проте, 31.01.2023 Дніпровською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2023/000010/1, відповідно до якого скориговано митну вартість імпортованого товару за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r.

Визначена митна вартість товарів грунтується на раніше визначеній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого за таких же умов поставки, у максимальнл наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядними методами визначення митної вартості товару №1 за ЕМД від 30.08.2022 №UA204080/2022/20546 7,0413 євро/м2, що в перерахунку на дату винесення рішення у валюту контракту складає 7,6781 дол США/М2.

Митним органом було складено також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2023/000036.

Позивач вважає, що зазначене вище рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку з чим подав позовну заяву до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст. 49,50 МК України).

За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2ст.53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1,2ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписамист. 337 МК Українипередбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4ст.54 МК Україниконтроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6ст.54 МК Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

При проведенні консультації, повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митний орган не обгрунтував вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовідносинами, які склалися між позивачем і його контрагентом.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Щодо обгрунтування відповідача обраного методу визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

В рішенні про коригування митної вартості товару відсутні відомості про порівняння умов поставки за наведеною відповідачем ЕМД UA204080/2022/20546 від 30.08.2022 і ЕМД у даній справі.

Суд зазначає, що на ціну товару можуть впливати такі обставини як його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок. Відповідачем не наведено порівняння числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, тощо що могло вплинути на ціну товарів для коригування митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Тобто, детальне дослідження митної декларації, на підставі якої скориговано митну вартість товару і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.

За висновком Верховного Суду в постанові від 12.03.2018 у справі № 809/4367/15 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов"язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідачем надано витяг з бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, в якому зазначено номер митної декларації, взятої для коригування, найменування товару, код товару, код країни походження, митну вартість товару, взятого за основу для коригування, вагу товару, ларації, дату оформлення, умови поставки, метод визначення митної вартості.

Порівнявши складові митної декларації у цій справі і у митній декларації, яку було взято відповідачем до коригування, суд встановив, що остання не могла бути використана як основа для коригування митної вартості товару за декларацією №№23UA110130001524U2 зважаючи на наступне.

Позивач імпортував товар з Китаю (графа 15 ВМД), відповідно до ВМД взятої за основу відповідачем товар імпортувався з Туреччини.

Позивач імпортував товар на умовах FOB (графа 20 ВМД), відповідно до ВМД взятої за основу відповідачем умовами поставки є FСА.

Позивачем імпортувалось 78000 кг. (графа 38 ВМД), відповідно до ВМД взятої за основу відповідачем імпортувалось 21258 кг., тобто позивачем однією партією імпортувалось майже в три рази більше товару.

Позивачем імпортувалось 8050.68 кв.м. (графа 31 ВМД), відповідно до ВМД взятої за основу відповідачем імпортувалось 490.96 кв.м.

Щодо зауважень відповідача, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення слід зазначити наступне.

Митницею зазначено, що за вищезазначеною ЕМД товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.04.2021 № RGP2021, укладеного між ТОВ «БІ-ГЛАСС» та компанією RIDER GLASS COMPANY LIMITED (Китай). При цьому згідно наданого сертифікату про походження від 03.12.2022 № 22C3702B0537/01539 він є ордерним (з поміткою «to order»), тобто вантаж спрямовується не на конкретну особу, а на пред`явника відповідних документів, що підтверджують права отримувача товару. Крім того, даний сертифікат містить помітки про те, що він виданий згодом: «ISSUED RETROSPECTIVELY». Сукупність даних фактів є ознакою того, що товар був перепроданий. При цьому, декларантом заявлено контракт з виробником товару, таким чином, якщо це так званий «прямий контракт», то покупець і продавець відомі на момент здійснення поставки товару, отже ордерний сертифікат про походження, що був виданий згодом свідчить про наявність посередника.

Вказане зауваження не приймається судом зважаючи на наступне.

Сертифікат про походження є документом який видається уповноваженим органом або організацією країни походження товару і встановлює факт походження товару саме із країни яка його експортує.

Даний документ не може бути доказом підтвердження чи спростовування відправки товару конкретній особі або перепродажу товару іншій особі.

Відповідачем не вказано нормативно-правового документу, який би встановлював вимоги до оформлення сертифікату про походження товару, зокрема, виданого у Китаї.

За поясненнями позивача Сертифікат походження у Китаї видається Бюро інспекції та карантину на в`їзді та Китайською радою зі сприяння міжнародній торгівлі (C.C.P.I.T.) (печатка на сертифікаті). Відмітка «ISSUED RETROSPECTIVELY» означає, що сертифікат був виданий пізніше дати відвантаження (25.11.2022), а саме 03.12.2022. Сертифікат видається компетентним органом, уповноваженим державою, після звернення митного оформлення ексспорту товару продавцем і надання ним уповноваженому органу всіх необхідних документів. Якщо продавець не є виробником товару, то відповідна відмітка робиться уповноваженим органом в графі «Експортер» і відповідно зазначається у цій графі, в даному випадку зазначено саме продавця (виробника) товару. «To order» означає, «на замовлення», а саме те, що сертифікат був замовлений на видачу в Китайській раді зі сприяння міжнародній торгівлі (C.C.P.I.T.).

До того ж суд зазначає, що вказаний документ не може впливати на визначення митної вартості товарів.

Щодо зауважень відповідача стосовно заявлення декларантом умов поставки FOB QINHUANGDAO, в той час як згідно даних сертифікату про походження від 03.12.2022 № 22C3702B0537/01539 точкою відправки товару є XINGANG.

Порт QINHUANGDAO є внутрішнім річковим портом Китаю, звідки контейнери прямують в морський порт Xingang, та покидають митну територію Китаю. В сертифікаті походження зазначено пункт випуску товарів на кордоні, а саме морський порт Xingang.

Твердження відповідача, що в сертифікаті якості від 10.11.2022 № б/н не зазначено хто є виробником товару, є безпідставними, оскільки як свідчать матеріали справи сертифікат оформлений на фірмовому бланку продавця, який є виробником товару і містить інформацію щодо поставляємого товару. При цьому, сертифікат якості товару не містить жодних відомостей щодо вартості товару.

Відповідач вказує, що п. 2.2 контракту від 01.04.2021 № RGP2021 визначає специфікацію як документ, де формується остаточна ціна. Специфікація супроводжує кожну окрему партію товару. Пункт 4.1 від 01.04.2021 № RGP2021 містить умови оплати товару, при цьому пунктом 4.2 контракту від 01.04.2021 № RGP2021 визначено, що всі банківські витрати, пов`язані з цією банківською операцією бере на себе Покупець

Проте серед документів наданих до митного контролю відсутні дані, щодо кількості та вартості банківських комісійних платежів.

До митного оформлення була надана Специфікація № 3 від 01.11.2022 до контракту купівлі продажу № RGP2021 від 01.04.2021 відомості в якій повністю збігаються із умовами визначеними Інвойсом на іншими документами наданими до митного оформлення.

В матеріалах справи наявні платіжні документи від 01.11.2022 і від 03.01.2023 які містять в собі інформацію про сплату вартості товарів покупцем.

У наданих до митного контролю платіжних документах від 01.11.2022 № б/н, від 03.01.2023 № б/н у гр. 70 зазначено лише посилання на контракт від 01.04.2021 № RGP2021 та не зазначено посилання на інвойс, проформу-інвойс або специфікацію, на підставі яких здійснюється платіж.

Відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року № 216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. Враховуючи вищезазначене, надані платіжні доручення в іноземній валюті не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару.

Судом встановлено, що платіжні документи від 01.11.2022 і від 03.01.2023 містять посилання на контракт за яким поставлявся товар, а загальна сума сплати за платіжними документами - 22 622,41 дол. США повністю співпадає із сумою визначеної в інвойсі ,наданому до митного оформлення. Також здійснені платежі повністю співпадають з порядком їх сплати, визначеному в Специфікації, комерційній пропозиції, прайс листі та інших документах, а саме 30 % вартості (6786,72 від 22 622,41) сплачується в якості передплати, решта суми після отримання відвантажувальних документів (15835,69 від 22 622,41).

Щодо недоліків заповнення платіжних документів, то відповідальність за правильність оформлення цих документів покладена на банківських працівників.

Пунктом 14 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України передбачено обов`язкові реквізити для платіжної інструкції яка подається в банк як документ, що використовується для ініціювання платіжної операції з рахунку платника на рахунок отримувача. Проте, до митного оформлення було надано не платіжні інструкції, а повідомлення банку про здійснення фактичного виконання раніше отриманих платіжних інструкцій, які підтверджують факт переказу коштів.

У наданих банківських повідомленнях зазначено призначення платежу, що підтверджує оплату товару.

Надані до митного контролю транзитні документи від 20.01.2023 № 23ROCT190000054070, від 20.01.2023 №23ROCT190000054097 від 20.01.2023 № 23ROCT190000054102 не містять даних щодо вартості товару.

Транзитним документом є транзитна митна декларація - бланк Т1, що заповнюється на імпортні товари, що транспортуються від одного митного поста до іншого. Вони перетинають територію держави від прибуття до вибуття в незмінному вигляді, тобто, транзитом, і не потрапляють під митні збори і податки. Об`єктом декларування виступають товари, вироблені за межами ЄЕС, що випливають із США. Азії і митних складів Європи.

Необхідними документами для оформлення Т1 є: CMR , invoice , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, паспорт водія, експортна декларація (при наявності), інформація про пункт в`їзду на територію ЄС і пункту митного очищення. При цьому, жодного нормативного-акту щодо вимог заповнення транзитної митної декларації відповідачем не наведено.

Суд також виходить з того, що митна вартість товару підтверджується іншими документами, що надані позивачем.

Наданий до митного контролю прайс-лист від 18.10.2022 № б/н не містить терміну дії цін (зазначено лише дату 2022.10.18), крім того, даний документ містить умови поставки відмінні від заявлених. Згідно заявлених даних товар постачається на умовах FOB QINHUANGDAO, а в прайс листі FOB XINGANG/TIANJIN.

З приводу вказаного зауваження суд зазначає, що датою видання прайс листа є 18.10.2022, Інвойс був виданий 10.11.2022 тобто сторони погодили між собою умови поставки та відправку товару з QINHUANGDAO

Прайс-лист не є основним документом, який відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України підтверджує митну вартість товарів. Фактично прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 23.10.2020 у справі №810/690/17.

Щодо відмінностей в умовах поставки, то суд звертає увагу на те, що QINHUANGDAO і Xingang є портами Китаю, при цьому, як зазначено вище QINHUANGDAO є внутрішнім річковим портом Китаю. Тобто, фактично був лише конкретизований порт відправки. Вказане підтверджується не тільки загальними відомостями щодо портів Китаю, а також відомостями які зазначені у страховому полісі № 6610022022370202002088, в якому зазначено, що вантаж слідує з порту QINHUANGDAO через порт Xingang до порту Констанца, Румунія.

Сторонами контракту умови поставки в Специфікації №3 було визначено FOB порт Тянжингь/Ксінганг. Вказані умови передбачають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець.

Отже, для цілей митного оцінювання товарів визначальним є те, що вартість доставки сплачує покупець (імпортер) та це включається до митної вартості товарів.

У відповідності до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05 лютого 2001 року № 65, собівартість перевезень (робіт, послуг) це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

Страхові документи (при переміщенні товару морським видом транспорту, згідно даних рахунку від 10.11.2022 № RG-07063/22 страхування здійснюється за рахунок покупця), заявка на перевезення, акти виконаних робіт, документи, що регулюють відносини із особами із зазначенням вартості їх послуг до митного контролю не надано.

Наданий до митного контролю документ від 23.01.2023 № 2301-01, довідка щодо транспортних витрат, не є бухгалтерським документом та не може бути використана при обчисленні складових митної вартості оцінюваної партії товару.

Щодо витрат на транспортні первезення, то з матеріалів справи вбачається, що 05.12.2022 між ТОВ «ФОСДАЙК ГРУП» (Експедитор ) і ТОВ «БІ-ГЛАСС» (Клієнт) був укладений договір транспортно-експедиторського обслуговування №932/3, за яким Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організовувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні (морські, повітряні, автомобільні, залізничні та/або мультимодальні перевезення), а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнтові за погодженням сторін.

За умовами вказаного договору Експедитор має укладати від свого імені договори та інші угоди з транспортними, експедиторськими та ін. організаціями для виконання своїх зобов`язань за цим договором (п. 1.2.1); доручити виконання цього договору третій особі (п. 2.2.6).

Відповідно до рахунку на оплату №16 від 23.01.2023 Експедитором були надані ТОВ «БІ-ГЛАСС» наступні послуги: морське перевезення, ВНР, ТЕО за межами території України, автоперевезення за ТЕО за межами території України за маршрутом Констанція (Румунія) П/П Орловка (Україна), автоперевезення, автоперевезення та ТЕО по території України за маршрутом П/П Орловка Кам`янське, Дніпропетровська область. ТЕО на території України (ПДВ 20%), винагорода експедитора по території України ( ПДВ 20%). Загальна сума наданих послуг складає 911425,50 грн. з ПДВ.

Позивачем було надано страховий поліс №6610022022370202002088 який містить посилання на інвойс, продавця (виробника) товарів, шлях слідування вантажу, найменування товару та інші необхідні/обов`язкові реквізити

Відповідач зауважує, що наданий до митного контролю документ від 23.01.2023 № 2301-01, довідка щодо транспортних витрат, не є бухгалтерським документом та не може бути використана при обчисленні складових митної вартості оцінюваної партії товару. Наданий до митного контролю документ, договір на перевезення, від 05.12.2022 № 932/3 в пункті 4.2.3 містить умови, порядок та строки оплати. Враховуючи перебіг строків така оплата має бути здійсненою, проте платіжні документи до митного контролю не надавались.

Як зазначалось вище позивачем був наданий рахунок на оплату транспортно-експидиторських послуг наданих відповідно до договору транспортно-експедиторського обслуговування №932/3 від 05.12.2022, який містить відомості щодо наданих послуг і їх вартість.

За твердженням відповідача надані до митного контролю транспортні документи CMR від 20.01.2023 № 325, від 20.01.2023 № б/н, від 19.01.2023 № б/н містять осіб, що здійснювали перевезення товару ТОВ «ЛАТТЕПС» та ФОП « ОСОБА_1 », проте договірні відносини з даними особами не врегульовані, документи до митного контролю не надавались.

Суд відхиляє вказані зауваження, оскільки п. 2.1.1. договору № 932/3 транспортно-експедиторського обслуговування між ТОВ «ФОСДАЙК ГРУП» і ТОВ «Бі-Гласс», експедитору надано право за плату і за рахунок клієнта організовувати перевезення його вантажів, залучаючи третіх осіб.

Суд також зазначає, що Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості, неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Щодо не надання Товариством витребуваних додаткових документів, то перелічені вище надані позивачем документи у свої сукупності підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару. За змістом ч. 3 ст. 53 МК України надання зазначених документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта.

Відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.

В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

Крім того, митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

За ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3984,85 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №10755 від 14.02.2023.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 3984,85 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючисьст.ст.139,241-246, 255, 262, 293,295,297Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ГЛАСС» (вул. Калинова, буд. 8, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 38359695) до Дніпровської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування щодо визначення (коригування) митної вартості товару.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці, як відокремлений підрозділ Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000010/1 від 31.01.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ-ГЛАСС» (вул. Калинова, буд. 8, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 38359695) за рахунок бюджетних асигнувань до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3984 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири гривні) 85 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона